Рішення

від 10.04.2013 по справі 922/858/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2013 р.Справа № 922/858/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Денисюк Т.С.

при секретарі судового засідання Нескуба М.Г.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Томаш", м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Версаль-2012", смт. Пісочин про стягнення 16755,26 грн. за участю :

представника позивача - Костіна Л.П. дов. №48 від 19.03.13р.

представника відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Томаш" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Версаль-2012" про стягнення основної заборгованості у розмірі 16522,54 грн. та пені у розмірі 232,72грн. В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання з боку відповідача своїх зобов'язань за договором поставки №227 від 06.08.12р.

Представник позивача в судовому засіданні та в додаткових поясненнях, наданих через канцелярію суду 10.04.13р. (вх.№13568) позовні вимоги підтримував в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву, не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (арк. с.38).

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та надані представником позивача докази в обгрунтування заявлених позовних вимог, вислухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Томаш" - Постачальник (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Версаль-2012" - Покупець (відповідач у справі) 06.08.2012року було укладено Договір поставки №227 за яким позивач зобов"язався систематично поставляти і передавати у власність відповідача медикаменти, лікарські засоби, вироби медичного призначення (товар), а відповідач зобов"язався приймати товар і вчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору.

Пунктом 2.4 Договору передбачено, що для одержання товару відповідач повинен надати довіреність на одержання товарно-матеріальних цінностей. Передача товара від позивача відповідачеві також може здійснюватись на підставі супровідних документів (накладної, акта). Підпис на супровідних документах матеріально відповідальної особи, яка одержала товар, засвідчується печаткою відповідача згідно наданого ним листа.

На виконання умов даного Договору позивач поставив відповідачу товар всього на суму 16522,54 грн, про що свідчать надані до матеріалів справи копії накладних (арк.с.10-29). Факт передачі та отримання товару підтверджується особистими підписами представників сторін та печатками підприємтсв.

Відповідно до п. 3.2 Договору, ціна товара, сума кожної поставки, відстрочка оплати поставленого товару і розмір націнки вказуються в накладних, які є невід"ємною частиною даного Договору.

Згідно терміну оплати, вказаному в товарно-транспортних накладних, товар повинен був бути оплачений на протязі 14 (чотирнадцяти) днів з моменту одержання товару.

Як вбачається з матеріалів справи, за поставлену за Договором продукцію відповідач не розрахувався.

Крім того, сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до договору поставки №227 від 06.08.12р. (арк. с. 58), згідно до умов якої позивач визнавав заборгованість в повному обсязі та зобов"язувався її сплатити.

Таким чином, на момент звернення позивача до суду його заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Томаш" становить 16522,54 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зообов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. (ст.. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи, що вказана сума боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення боргу та підписав акт звірки розрахунків, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в частині стягнення боргу в розмірі 16522,54 грн. є обгрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач, посилаючись на порушення відповідачем зобов"язань за Договором, просить стягнути з нього пеню в розмірі 232,72 грн.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Згідно п.6.2 Договору відповідачу за несплату вартості товару у встановлений термін нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від неоплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розрахунок пені перевірено судом та встановлено, що він відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані щодо невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по оплаті поставленого товару у розмірі та у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про правомірність позовних вимог щодо стягнення на користь позивача пені в розмірі 232,72 грн.

Згідно приписів ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, суд вважає за необхідне покласти судові витрати на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 530, 546, 549, 610, 611, 626, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 44, 49, 65, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Версаль-2012" (62416, Харківська обл., смт. Пісочин, вул. Паркова, буд.32 код ЄДРПОУ 38117740) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Томаш" (61204, м. Харків, провп. Людвіга Свободи, б. 48 В, кв. 79, код ЄДРПОУ 25184975) - суму основного боргу у розмірі 16522,54 грн., пеню у розмірі 232,72 грн. та суму судового збору у розмірі 1720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Денисюк Т.С.