Рішення

від 12.04.2013 по справі 910/2532/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2532/13 12.04.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Дека Плюс» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Електросталь» Простягнення 43 500,00 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дека Плюс» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Електросталь» про стягнення 43 500,00 грн.

Ухвалою від 11.02.2013 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 11.03.2013 року.

04.03.2013 р. через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні 11.03.2013 року надав документи на виконання вимог ухвали суду та усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 11.03.2013 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, проте через відділ діловодства Господарського суду м. Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, суд задовольнив клопотання відповідача та відклав розгляд даної справи на 25.03.2013 року об 11:30.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України про перенесення у Київській області та Києві робочого дня у зв'язку з подоланням наслідків стихійного лиха, яке сталося 22-23 березня 2013 року, понеділок, 25.03.2013 року, оголошено вихідним днем.

Оскільки 25.03.2013 року був вихідним днем, що унеможливлювало розгляд даної справи у зазначений час, суд вирішив призначити її розгляд на 01.04.2013 року о 14:40 год.

В судовому засіданні 01.04.2013 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 04.01.2013 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час, дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, суд відклав розгляд даної справи до 12.04.2013 р.

У судове засідання 12.04.2013 р. представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судове засідання 12.04.2013 року не з'явився, вимоги ухвали не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 12.04.2013 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 03.12.2012 р. згідно рахунку-фактури № СФ-0012936 від 28.11.2012 р. перерахував на рахунок відповідача попередню оплату у розмірі 43 500,00 грн. за поставку продукції - профнастилу.

07.12.2012 р. позивачем через перевізника - фізичну особу-підприємця Головіна В.А. була поставлена на адресу позивача продукція.

Разом з тим, позивачем зазначена продукція прийнята не була, у зв'язку з її невідповідністю технічним характеристикам та кількості продукції погодженої сторонами в рахунку-фактурі № СФ-0012936 від 28.11.2012 р.

У зв'язку з поставкою відповідачем продукції неналежної якості та меншої кількості позивачем було складено акт від 07.12.2012 р., який підписаний представниками ТОВ «Дека Плюс», перевізником та представником Хімічного казенного об'єднання Г.І. Петровського.

Оскільки позивачем продукція прийнята не була, то 07.12.2012 р. позивачем на адресу відповідача факсом було направлено лист з вимогою про повернення коштів сплачених згідно рахунку-фактури № СФ-0012936 від 28.11.2012 р.

У зв'язку з тим, що відповідачем грошові кошти повернуті не були, то 27.12.2012 р. позивачем повторно на адресу відповідача було направлено претензію про повернення коштів. Зазначена вимога позивача залишена відповідачем без належного на те реагування.

Враховуючи наведене, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Електросталь», в якому просить суд стягнути з відповідача 43 500,00 грн. сплачених відповідно до рахунку-фактури № СФ-0012936 від 28.11.2012 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Статтею 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою(ч.2 ст. 207).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 статті 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Умовами ч. 1 статті 672 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи акту від 07.12.2012 р. та товарно-транспортної накладної № 4608 від 06.12.2012 р., відповідачем на адресу позивача було поставлено товар, який не відповідає якості товару зазначеного в рахунку-фактурі № СФ-0012936 від 28.11.2012 р. та кількості, яка є меншою ніж та, що була погоджена сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України, у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

З матеріалів справи вбачається, що позивач відмовився від поставки товару за рахунком-фактурою № СФ-0012936 від 28.11.2012 р. та просив відповідача повернути суму попередньої оплати, про що повідомив відповідача у своєму листі від 07.12.2012 р.

Разом з тим, відповідачем не було повернуто грошові кошти сплачені на підставі рахунку-фактури № СФ-0012936 від 28.11.2012 р.

27.12.2012 р. позивачем повторно було надіслано на адресу відповідача вимогу про повернення 43 500,00 грн., яка останнім була отримана 08.01.2013 р.

Зазначена вимога відповідачем також залишена без задоволення.

Відповідач заперечував проти позову, надавши через відділ діловодства господарського суду відзив.

В обґрунтування останнього відповідач зазначив, що товар позивачу було поставлено в повному обсязі на доказ чого надав копію видаткової накладної. Оскільки позивач заперечив факт отримання товару та підписання накладної, судом було зобов'язано відповідача надати оригінал накладної (копія якої додана до відзиву) та довіреності про отримання товарно-матеріальних цінностей, на яку міститься посилання в накладній. Однак відповідач жодного разу в судове засідання не з'явився, оригіналів для огляду не надав, у зв'язку з чим суд критично відноситься до наданої накладної та розцінює її як неналежний доказ поставки товару.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення сплачених коштів нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 43 500,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Електросталь» (місцезнаходження : 03143, м. Київ, Голосіївський р-н, вул. Заболотного, буд. 33/162, код ЄДРПОУ 38314552) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дека Плюс» (місцезнаходження: 91033, м. Луганськ, Ленінський р-н, вул. Цимлянська, 2 Г, код ЄДРПОУ 36990839) 43 500 (сорок три тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. сплачених коштів та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

13.04.2013 року

Суддя О.М. Спичак