КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-16032/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрівська Н.А. Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.
ПОСТАНОВА
Іменем України
02 квітня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Грищенко Т.М.,
суддів Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,
при секретарі Киш С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2013 р. у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт-Аек" про визнання недійсним статуту, припинення юридичної особи, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2013 р. в задоволені позову Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Аек» про припинення юридичної особи та визнання недійсним статуту - відмовлено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Свої вимоги обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції винесене з порушенням норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - задовольнити, а постанову суду - скасувати та винести нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, виходячи із наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, за даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 09.11.2012р. ТОВ «Арт-Аек» (ідентифікаційний код 35828600, місцезнаходження: 01030, місто Київ, Шевченківський район, вул. Чапаєва, 10) зареєстроване 27 березня 2008 року Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією. Керівником підприємства зазначена Намиловська Юлія Олександрівна, засновниками товариства - ОСОБА_3, ОСОБА_4.
За змістом пункту 2 частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом, а частиною 2 статті 110 ЦК України обумовлено, що вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті, може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, а також учасником юридичної особи.
Статтею 110 Цивільного кодексу України чітко визначено обмежений перелік суб'єктів, що мають право пред'являти вищезазначені вимоги.
Як зазначено судом, позивач не є засновником відповідача, а також не належить до органів, які здійснюють державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності. Таким чином, на думку суду, позивача не можна визнати особою, наділеною повноваженнями щодо ініціації припинення юридичної особи з підстав здійснення реєстрації юридичної особи у органах державної реєстрації фізичною особою, що не мала наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження.
Також судом зазначено, що доказів на підтвердження здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю «Арт-Аек» діяльності, яка б суперечила статутній діяльності суб'єкта господарювання та/або вимогам законодавства позивачем не надано, що, в свою чергу, виключає можливість застосування до суб'єкта господарювання такої адміністративно-господарської санкції, як скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації.
З огляду на встановлені судом обставини та врахувавши, що в силу приписів ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», установчі документи суб'єкта господарювання підлягають правовій оцінці лише з іншими вимогами, зокрема, у справі про припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством такої юридичної особи, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача в частині визнання недійсним статуту ТОВ «Арт-Аек».
Суд вказав, що на момент звернення податкової інспекції до суду з даним позовом з підстав відсутності юридичної особи за місцезнаходженням, інформація про вказану обставину не може вважатися актуальною, тобто не є доведеною належними доказами.
Судом також зазначено, що органи державної податкової служби можуть звертатися з вимогами про припинення суб'єктів господарювання не в усіх випадках, визначених статтею 38 Закону № 755-IV, а лише в тих, коли податкові органи діють на реалізацію своєї владної компетенції. Тому органи державної податкової служби вправі звертатися з вимогою про припинення суб'єктів господарювання лише в разі, якщо підставою позову є неподання таким суб'єктом протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності згідно з законодавством.
Згідно з пунктом 11.10 Порядку обліку платників податків, зборів, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010р. №979, якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом та у разі неподання протягом одного року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності, якщо установчі документи суперечать чинному законодавству; провадження діяльності, яка суперечить установчим документам та законодавству; наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням; наявності в органу державної податкової служби передбачених законами України інших підстав для постановлення судового рішення щодо припинення (ліквідації) чи скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання, керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків - про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, відміни державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.
З огляду на встановлені у справі обставини з врахуванням викладених у позові підстав для припинення юридичної особи, та зважаючи на те, що Конституцією України закріплено заборону позивачу як органу виконавчої влади виходити за межі наданих йому законом повноважень, до яких не віднесено контроль за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб, у тому числі щодо дотримання порядку реєстрації, суд першої інстанції прийшов до висновку, що звернення до суду з вимогою про припинення юридичної особи на підставі відсутності дійсної волі і волевиявлення осіб, ім'я яких зазначено в реєстраційних та установчих документах, виходить за межі повноважень органів державної податкової служби, що є підставою для відмови у задоволенні позову в цій частині.
З огляду на зазначене та виходячи з права позивача на визначення обсягу, підстав та предмету позову, суд прийшов до висновку про недоведеність позивачем обставин, з якими він пов'язує виникнення у нього законних підстав на звернення до суду із даним позовом. Відтак, судом в задоволені позову було відмовлено.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду не може погодитись з рішенням суду першої інстанції та зазначає наступне.
Як свідчать матеріали справи, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою про припинення та визнання недійсними установчих документів ТОВ «Арт-Аек».
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, засновником є ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а директором ТОВ «Арт-Аек» на даний час являється Намиловська Юлія Олександрівна.
Листом від 12.09.2012 року № 14/15-3241 Головного управління МВС України в Київській області було повідомлено про те, що в провадженні СУ ГУМВС України в Київській області перебуває кримінальна справа № 05-7675 порушена 05.07.10 р., слідчим відділом Бориспільського РВ МВС України в Київській області за ознаками складу злочину, передбаченого ч.1, 3 ст.358 КК України. Розслідуванням у справі було встановлено, що у 2008 році невстановлені слідством особи, з метою прикриття незаконної діяльності, а саме надання послуг з мінімізації сплати податків до Державного бюджету України реально діючим суб'єктом господарської діяльності, для легалізації їх доходів, одержаних злочинним шляхом, створили суб'єкт господарської діяльності -ТОВ «Арт-Аек»(код ЄДРПОУ 35828600).
В рамках розслідування даної кримінальної справи 19.10.2012р.СВ УБОЗ ГУМВС Україна в Київській області порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва, тобто створення та придбання невстановленими особами суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, вчиненого повторно, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України.
Згідно акту перевірки відповідності юридичної адреси фактичному місцезнаходженню суб'єкта підприємницької діяльності від 30 липня 2010 року установлено, що ТОВ «Арт-Аек» (ЄДРПОУ 35828600), за місцем реєстрації, не знаходиться. 20.04.2012 року СУ ГУМВС України в Київській області порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_6, за фактом фіктивного підприємництва, тобто створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, вчиненого повторно, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України.
Позивач вважає, що є достатні підстави вважати, що підприємство ТОВ «Арт-Аек», використовується невстановленими особами для прикриття незаконної діяльності.
Ст. 80 ЦК України визначає, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.
Згідно з п.2 ч.1 ст.110 ЦК України ліквідація юридичної особи здійснюється за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення.
Відповідно до ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.03р. №755, підставами для постановляння судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.
Господарським кодексом України, а саме ст. 55-1 визначені ознаки фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичної особи - підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними: зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи; не зареєстровано у державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачено законодавством; зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісті зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізувати повноваження; зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди засновників та призначених у законному порядку керівників.
Відповідач на час подання позовної заяви не мав заборгованості перед державним бюджетом зі сплати податкових зобов'язань згідно з довідкою №27382/10/19-120 від 21.11.2012 року.
ТОВ «Арт-Аек» не звітувало у встановленому законодавством порядку та не подавало до податкового органу декларації та документи фінансової звітності, зокрема, остання податкова звітність подавалась до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС за І квартал 2010 рік згідно з довідкою№35828600 від 16.11.2012 року.
Податковим кодексом України, а саме п.п.20.1.12 п. 20.1. ст. 20 передбачено, що органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.
Суд першої інстанції вказував, то позивач, як на підставу своїх вимог про припинення юридичної особи відповідача, посилається на його відсутність по місцю реєстрації та ненадання документів про зміну місця знаходження за встановленою законом процедурою, що є порушенням чинного законодавства.
На підтвердження вказаних доводів позивач надавав до суду акт перевірки відповідності юридичної адреси фактичному місцезнаходження платника податків від 30.07.2010 року, довідку про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків від 3.08.2010 року та повідомлення про відсутність юридичної особи за місцем знаходження за формою №18-опп від 9.08.2010 року №4494/9/29-119.
Як виявилось у судовому засідання, дані докази свого підтвердження не знайшли, тому суд вказану підставу звернення до суду визнав не доведеною.
Суд також зазначав у своєму рішенні, підсумувавши встановлене в суді, що органи державної податкової служби можуть звертатись з вимогами про припинення суб»єктів господарювання не у всіх випадках, визначених ст. 38 Закону України від 15.05.2003 №577-1У, а лише в тоді, коли вони діють на реалізацію своїх владної компетенції, а саме, - коли підставою позову є неподання суб»єктом протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності згідно з законом.
Це узгоджується з вимогами п. 11.10 Порядку обліку платників податків, зборів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року №979.
Але, при цьому, суд першої інстанції дійшов до висновку, що в обгрунтуванні даного позову не зазначена як підстава, неподання відповідачем протягом року податкової звітності і в суді представник позивача не наполягав на цьому. Тому, суд першої інстанції вважав, що саме позивачу належить виключне право на визначення обсягу підстав та предмету позову. З наведеного суд прийшов до висновку, що позивач у своїх позовних вимогах вийшов з межі конституційної заборони виходити за межі наданих йому повноважень, а саме, ставити вимоги про припинення юридичної особи на підставі відсутності дійсного волевиявлення на здійснення підприємницької діяльності, а тому це стало підставою для відмови в позові..
Колегія суддів, визнаючи, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини даної справи, не погоджується з висновками, які були зроблені судом на підставі встановлених обставин справи.
Зокрема, судом першої інстанції не було взято до уваги, що підприємство займалося підприємницькою діяльністю з порушенням вимог чинного законодавства України, а саме не уповноважені особи здійснювали діяльність від його імені з метою надання іншим суб'єктам підприємницької діяльності необхідних умов для ухилення від сплати податків.
Тому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повинен був керуватись положеннями ч. 2 ст. 11 КАС України, яка передбачає виключення із загального правила, що суд розглядає адмінсправи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог, а саме,- що суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Колегія суддів вважає, що у даному позові є достатньо законних підстав для його задоволення, з огляду на необхідність повного захисту державних інтересів.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при розгляді справи, з»ясувавши обставини справи, дійшов до неправильного висновку про відмову позивачу у задоволенні позову, що у відповідності з ст. 202 КАС України є підставою для скасування цього судового рішення і прийняття нового про часткове задоволення позовних вимог.
Колегія суддів вважає, що вимоги позивача про припинення юридичної особи відповідача з наведених вище підстав підлягають задоволенню. Щодо вимог про визнання недійсним статуту відповідача, то колегія суддів не вбачає законних підстав для задоволення даних вимог і вважає, що ці вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства у відповідності з ст.ст. 17-18 КАС України.
Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2013 р. - скасувати та винести нову постанову.
Позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва - задовольнити частково.
Припинити юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Арт-Аек" ідентифікаційний код 35828600.
В решті вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Т.М.Грищенко
Судді І.О.Лічевецький
В.Е. Мацедонська
Головуючий суддя Грищенко Т.М.
Судді: Лічевецький І.О.
Мацедонська В.Е.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.04.2013 |
Оприлюднено | 17.04.2013 |
Номер документу | 30712687 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Грищенко Т.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні