Рішення

від 10.04.2013 по справі 320/1146/13- ц

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 10.04.2013

Справа № 320/1146/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2013 року Мелітопольський міськрайонний суд в складі:

головуючого - судді Міщенко Т.М.

при секретарі - Макаренко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Агрофірма Мир» про визнання договору оренди землі недійсним,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним договір оренди землі, укладений між ТОВ «Агрофірма Мир» (ЄДРПОУ 03748880) та ним та зареєстрований в органі державної реєстрації 28.09.2010 р. за № 041027200090 та витребувати у відповідача земельну ділянку, що належить йому, згідно державного акту серії ІІ-ЗП № 029122, що розташована на території Терпінівської сільської ради.

В судовому засіданні представник позивача на задоволенні позову наполягає та пояснив, що ОСОБА_1 на підставі державного акту на право приватної власності на землю ІІ-ЗП № 029122, виданого Мелітопольським районним відділом земельних ресурсів від 10.12.2001 р. за реєстраційним № 462 належить земельна ділянка, площею 3,81 га, кадастровий номер 2323085100:07:013:0016, яка розташована на території Терпіннівської сільської ради. 17.03.2008 р. між позивачем та відповідачем підписано договір оренди вищевказаної земельної ділянки для ведення сільськогосподарського виробництва, який був зареєстрований у Запорізькій регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.09.2010 р. за № 041027200090. У вищевказаному договорі оренди у п. 17 не вказано умови збереження стану об'єкта оренди, що є істотною умовою договору оренди землі згідно абзацу 6 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі». Також, у договорі не зазначено сторону, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини (пункт 32) та відсутня така умова, як умова передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, що є істотними умовами договору оренди землі згідно абзацу 10 та 12 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі». У разі виявлення факту відсутності у договорі хоча би однієї істотної умови після проведення його державної реєстрації, такий договір підлягає визнанню недійсним за правилами ст. 15 Закону України «Про оренду землі».

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав та пояснив, що 17.03.2008 р. між позивачем та ТОВ «Агрофірма Мир» був укладений договір оренди земельної ділянки, розташованої на території Терпіннівської сільської ради Мелітопольського району, загальною площею 3,81 га. на підставі Державного акту на право власності ІІ-ЗП № 029122. Позивачем добровільно було підписано договір оренди землі, акт приймання-передачі об'єкта оренди, акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Договір оренди відповідав всім істотним умовам передбаченим ст. 15 Закону України «Про оренду землі» та який зареєстрований в Запорізькій регіональній філії ДП «Центр ДЗК» 28.09.2010 р. за № 041027200090. ОСОБА_1 своєчасно отримував орендну плату, про що свідчать розрахунково-платіжні накладні. Процедура укладення і державної реєстрації договору оренди землі було проведено відповідно до вимог чинного законодавства, тому просить відмовити в задоволені позовних вимог у зв'язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.

Представник третьої особи управління Держземагенства у Мелітопольському районі Запорізької області позов не визнає та в судовому засіданні пояснила, що спірний договір оренди зареєстрований належним чином, позивач отримує орендну плату. Вона працює в управлінні Держземагенства у Мелітопольському районі з 2007 р., від жодного орендодавця не надходило скарги на погіршення стану земельної ділянки. Крім того, в договорі вказано про умови збереження стану об'єкту, договір пройшов державну реєстрацію. Умови збереження написані не в пункту 17 договору оренди, а в пункті 28 і це не є підставою для розірвання договору. Якби в договорі не були вказані істотні умови, тоді б було відмовлено в державній реєстрації.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, представника третьої особи, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

На підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серія ІІ-ЗП № 029122 /а.с. 4/ ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,81 га на території Терпіннівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

17.03.2008 р. між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрофірма Мир» був укладений договір оренди земельної ділянки, розташованої на території Терпіннівської сільської ради Мелітопольського району, загальною площею 3,81 га. на підставі Державного акту на право власності серія ІІ-ЗП № 029122 /а.с. 10-11/, який був підписаний сторонами. Також позивач підписав акт прийому передачі об'єкта оренди земельної ділянки за договором оренди від 17.03.2008 р. /а.с. 7/ та акт визначення меж земельної ділянки в натурі /а.с. 8/.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); Абзац другий частини першої статті 15 в редакції Закону N 3613-VI від 07.07.2011 строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Посилання позивача на те, що в договорі відсутня істотна умова передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки безпідставна, оскільки на момент укладення договору такої істотної умови не було передбачено, ст. 15 Закону України «Про оренду землі» доповнено вказаним абзацом тільки 16.09.2008 р.

Умови збереження стану об'єкта оренди передбачені виключно Законом України «Про охорону земель», а саме ст.ст. 35, 36, дотримання яких є обов'язковим для землекористувачів, в тому числі й для орендарів земель сільськогосподарського призначення, а в договорі оренди землі можуть бути лише відтворені або конкретизовані.

Як вбачається з п.п. 29, 31 спірного договору - орендар земельної ділянки зобов'язаний використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням згідно договору оренди, зобов'язаний додержуватись екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, державних стандартів, норм і правил, проектних рішень, місцевих правил забудови населених пунктів та виконувати й інші встановлені щодо земельної ділянки зобов'язання. Викладене свідчить, про передбачення в умовах даного договору обов'язку орендаря виконувати передбачені Законом України «Про охорону земель» необхідні заходи, направлені на збереження стану об'єкту договору оренди - земельної ділянки, тобто через півроку після укладення договору.

Твердження позивача про відсутність в договорі визначеності сторони договору, що несе відповідальність (ризик) випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди чи його частини є хибним, так як наданому відповідачем в судовому засіданні для огляду примірнику спірного договору оренди (п. 32) зазначено «ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди чи його частини несе орендар». З цього випливає, що права та інтереси позивача в частині несення зазначеного вище ризику ймовірного випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди чи його частини не порушені.

Позивачем не надано суду доказів того, що стан об'єкта погіршився чи погіршується.

Таким чином, суд вважає, що договір оренди землі, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрофірма Мир» відповідає всім істотним умовам передбаченим ст. 15 Закону України «Про оренду землі» та пройшов встановлену процедуру державної реєстрації, тому в позові ОСОБА_1 до ТОВ «Агрофірма Мир» про визнання договору оренди землі недійсним слід відмовити.

Керуючись ст. 10, 60, 212 ЦПК України, ст. 638 ЦК України, ст. 15 Закону України «Про оренду землі», суд

вирішив:

В позові ОСОБА_1 до ТОВ «Агрофірма Мир» про визнання договору оренди землі недійсним відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: