cpg1251
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" квітня 2013 р.Справа № 5017/2778/2012 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Будішевської Л.О.,
Суддів : Бєляновського В.В., Мишкіної М.А.,
при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.,
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - Кірющенко О.М., голова СВК „Чорноморський",
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Ассоль"
на рішення господарського суду Одеської області від 11 грудня 2012 року
у справі № 5017/2778/2012
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Ассоль"
до відповідача Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Чорноморський"
про визнання права власності
В судовому засіданні 09 квітня 2013 року оголошувалась перерва
до 11 квітня 2013 року.
встановив:
У вересні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) „Ассоль" (далі-позивач) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу (СВК) „Чорноморський" (далі-відповідач) про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна 50/100 частин бази відпочинку „Романтика" від 19.11.2011р. дійсним.
22.11.2012р. ТОВ „Ассоль" звернулось до господарського суду з заявою про зміну предмету позову, а саме про визнання за ТОВ „Ассоль" права власності на 50/100 частин бази відпочинку „Романтика", яка знаходиться за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Курортне, вул. Набережна, 1, та в цілому складається з:
- будівлі літ.12: кімната №1 площею 22,5 кв.м на першому поверсі; кімната №2 площею 12,7 кв.м на другому поверсі, визначених у дублікаті технічного паспорту, виготовленого 07.11.2012р. КП Білгород-Дністровським БТІ на будинок відпочинку №12;
- будівлі літ.13: кімната №1 площею 22,5 кв.м на першому поверсі; кімната №2 площею 12,7 кв.м на другому поверсі; будівлі літ.14: кімната №1 площею 22,5 кв.м на першому поверсі; кімната №2 площею 12,7 кв.м на другому поверсі; будівлі літ.15: кімната №1 площею 22,5 кв.м на першому поверсі; кімната №2 площею 12,7 кв.м на другому поверсі, визначених у дублікаті технічного паспорту, виготовленого 07.11.2012р. КП Білгород-Дністровським БТІ на будинки відпочинку №13, 14,15;
- будівлі літ.16: кімната №1 площею 22,5 кв.м на першому поверсі; кімната №2 площею 12,7 кв.м на другому поверсі; будівлі літ.17: кімната №1 площею 22,5 кв.м на першому поверсі; кімната №2 площею 12,7 кв.м на другому поверсі; будівлі літ.18: кімната №1 площею 22,5 кв.м на першому поверсі; кімната №2 площею 12,7 кв.м на другому поверсі, будівлі літ.19: кімната №1 площею 22,5 кв.м на першому поверсі; кімната №2 площею 12,7 кв.м на другому поверсі, визначених у дублікаті технічного паспорту, виготовленого 07.11.2012р. КП Білгород-Дністровським БТІ на будинки відпочинку №16, 17,18, 19;
- будівлі літ.22: кімната №1 площею 12,2 кв.м; будівлі літ.23: кімната №1 площею 12,2 кв.м; будівлі літ.24: кімната №1 площею 12,2 кв.м; будівлі літ.25: кімната №1 площею 12,2 кв.м; будівлі літ.26: кімната №1 площею 12,2 кв.м; будівлі літ.27: кімната №1 площею 12,2 кв.м; будівлі літ.28: кімната №1 площею 12,2 кв.м; будівлі літ.29: кімната №1 площею 12,2 кв.м; будівлі літ.30: кімната №1 площею 12,2 кв.м, визначених у дублікаті технічного паспорту, виготовленого 07.11.2012р. КП Білгород-Дністровським БТІ на будинки відпочинку №№22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30;
- будівлі літ.31: кімната №1 площею 12,4 кв.м, кімната №2 площею 11,8 кв.м, кімната №3 площею 5,6 кв.м, визначеної у дублікаті технічного паспорту, виготовленого 07.11.2012р. КП Білгород-Дністровським БТІ на будинок відпочинку №31;
- будівлі літ.32: кімната №1 площею 12,0 кв.м; будівлі літ.33: кімната №1 площею 12,0 кв.м; будівлі літ.37: кімната №1 площею 12,0 кв.м; будівлі літ.38: кімната №1 площею 12,0 кв.м; будівлі літ.38: кімната №1 площею 12,0 кв.м; будівлі літ.39: кімната №1 площею 12,0 кв.м; будівлі літ.40: кімната №1 площею 12,0 кв.м, визначених у дублікаті технічного паспорту, виготовленого 07.11.2012р. КП Білгород-Дністровським БТІ на будинки відпочинку №№32, 33, 37, 38, 39, 40;
- будівлі літ.41: кімната №1 площею 4,7 кв.м; будівлі літ.42: кімната №1 площею 4,7 кв.м; будівлі літ.43: кімната №1 площею 4,7 кв.м; будівлі літ.44: кімната №1 площею 4,7 кв.м; будівлі літ.45: кімната №1 площею 4,7 кв.м; будівлі літ.48: кімната №1 площею 4,7 кв.м; будівлі літ.9: кімната №1 площею 4,7 кв. м; будівлі літ.50: кімната №1 площею 4,7 кв.м, визначених у дублікаті технічного паспорту, виготовленого 07.11.2012р. КП Білгород-Дністровським БТІ на будинки відпочинку №№41, 42, 43, 44, 45, 48,49, 50;
- будівлі літ.51: кімната №1 площею 12,1 кв.м, кімната №2 площею 11,9 кв.м, визначеної у дублікаті технічного паспорту, виготовленого 07.11.2012р. КП Білгород-Дністровським БТІ на будинок відпочинку №51;
- будівлі літ.58: кімната №1 площею 22,5 кв.м на першому поверсі, кімната №2 площею 12,7 кв.м на другому поверсі, визначених у дублікаті технічного паспорту, виготовленого 07.11.2012р. КП Білгород-Дністровським БТІ на будинок відпочинку №58;
- будівлі літ.59: кімната №1 площею 11,9 кв.м, кімната №2 площею 12,2 кв.м, кімната №3 площею 12,2 кв.м, кімната №4 площею 11,9 кв.м, визначеної у дублікаті технічного паспорту, виготовленого 07.11.2012р. КП Білгород-Дністровським БТІ на будинок відпочинку №59;
- будівлі літ.60: кімната №1 площею 11,1 кв.м, кімната №2 площею 11,1 кв.м, кімната №3 площею 11,2 кв.м, кімната №4 площею 11,2 кв.м; будівлі літ.61: кімната №1 площею 11,1 кв.м, кімната №2 площею 11,1 кв.м, кімната №3 площею 11,2 кв.м, кімната №4 площею 11,2 кв.м, визначених у дублікаті технічного паспорту, виготовленого 07.11.2012р. КП Білгород-Дністровським БТІ на будинки відпочинку №60, 61.
- будівлі літ.73: душова №1 площею 23,8 кв.м, душова №2 площею 23,8 кв.м, визначеної у дублікаті технічного паспорту, виготовленого 07.11.2012р. КП Білгород-Дністровським БТІ на душову №73;
- будівлі літ.7: туалет №1 площею 13,3 кв.м, туалет №2 площею 12,3 кв.м, визначеної у дублікаті технічного паспорту, виготовленого 07.11.2012р. КП Білгород-Дністровським БТІ на туалет №7;
- будівлі літ.3: побутове приміщення №1 площею 16,2 кв.м, бар №2 площею 72,2 кв.м; склад №3 площею 15,4 кв.м; кімната відпочинку №4 площею 16,2 кв.м; кімната №5 площею 16,0 кв.м; кімната №6 площею 16,0 кв.м; кімната №7 площею 16,0 кв.м; кімната №8 площею 16,0 кв.м; кімната №9 площею 16,0 кв.м; кімната №10 площею 16,2 кв.м; коридор №11 площею 15,1 кв.м; кімната №12 площею 16,5 кв.м; коридор №16 площею 68,7 кв.м; кімната №17 площею 10,2 кв.м; кімната №18 площею 9,9 кв.м; сторожка №19 площею 6,9 кв.м, визнаних у дублікаті технічного паспорту, виготовленого 07.11.2012р. КП Білгород-Дністровським БТІ на гуртожиток №3;
- підстанції, визначеної у свідоцтві про право власності від 02.02.2001р. виданого Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією за №20.
У відзиві на позовну заяву відповідач її не визнав, посилаючись на неправомірність правочину, згідно якого ТОВ „Ассоль" було набуто право власності на спірну частину бази відпочинку „Романтика", оскільки договір купівлі-продажу не посвідчений нотаріально та його не було зареєстровано у встановленому порядку, а особа, яка його підписала від імені СГВК „Чорноморський", не мала належних на те повноважень.
Рішенням господарського суду Одеської області від 11 грудня 2012 року (суддя Д'яченко Т.Г.) в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що договір купівлі-продажу 50/100 частин бази відпочинку „Романтика" від 19.11.2011р., на підставі якого позивачу було передано спірне нерухоме майно, не є вчиненим, оскільки він нотаріально не посвідчений та не була проведена його обов'язкова державна реєстрація.
Виходячи з цього, у позивача відсутні законні правові підстави для володіння, користування та розпорядження спірним майном.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати за ТОВ „Ассоль" право власності на 50/100 частин бази відпочинку „Романтика", яка знаходиться за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Курортне, вул. Набережна, 1.
Апеляційна скарга мотивована наступним.
Судом першої інстанції при прийнятті оскарженого рішення встановлені факти підписання 19.11.2011р. між позивачем ті відповідачем договору купівлі-продажу 50/100 частин бази відпочинку „Романтика" та додаткової угоди до нього від 22.11.2011р., оплати ТОВ „Ассоль" на користь СВК „Чорноморський" на виконання умов цього договору 240000 грн. та факт передачі спірного нерухомого майна позивачу згідно акту приймання-передачі від 26.01.2012р.
При укладанні вказаного договору сторони домовилися щодо усіх його істотних умов та відбулося повне виконання договору обома сторонами. При цьому, позивач неодноразово звертався з пропозиціями до відповідача про нотаріальне посвідчення договору та придання цьому договору форми, встановленої законом, але відповідач ухилявся від нотаріального посвідчення, чим порушив права позивача, як набувача спірного нерухомого майна.
Отже, судом помилкового не застосовано при вирішенні спору приписи ст.220 ЦК України.
Суд першої інстанції помилково встановив факт відсутності повноважень у голови правління СВК „Чорноморський" Кірющенка О.М. на підписання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 19.11.2011р., оскільки чинним рішенням господарського суду Одеської області у справі №6/97-08-2633 рішення позачергових загальних зборів СВК „Чорноморський", оформлене протоколом №1 від 25.02.2008р. про обрання голови правління СВК „Чорноморський" було визнано недійсним.
Рішенням загальних зборів, оформленим протоколом позачергових зборів СВК „Чорноморський" №5 від 15.10.2011р. (копія цього протоколу міститься в матеріалах справи) головою кооперативу обраний Кірющенко О.М., а тому зазначена особа мала законні повноваження для підписання договору купівлі-продажу від 19.11.2011р., додаткової угоди до цього договору від 22.11.2011р. та акту приймання-передачі нерухомого майна від 26.01.2012р.
Судом першої інстанції не надано належної оцінки вказаному вище письмовому доказу, що є порушенням процесуального права.
Приймаючи оскаржене рішення, господарський суд дійшов помилкового висновку, що договір купівлі-продажу та додаткова угода до нього не є вчиненими, оскільки сторонами не була проведена обов'язкова державна реєстрація та нотаріальне посвідчення договору, посилаючись при цьому на п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009р.
Такий висновок суду є безпідставним при вирішенні даного спору, оскільки вказана постанова розповсюджується на цивільні справи про визнання договорів недійсними, а предметом позову у даній справі є визнання договору купівлі-продажу 50/100 частин бази відпочинку „Романтика" дійсним та визнання права власності на нерухоме майно, а, отже, до таких правовідносин слід застосовувати норми ст.220 та 334 ЦК України.
Враховуючи те, що судом першої інстанції не були з'ясовані усі обставини справи, що призвело до неправильного та незаконного рішення, останнє підлягає скасуванню.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач її не визнав, посилаючись на безпідставність заявлених вимог.
Представники позивача в засіданні суду апеляційної інстанції 26.02.2013р. підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі.
В наступні судові засідання представники позивача не з'являлися.
Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, з підстав, викладених у відзиві на неї.
Голова СВК „Чорноморський" Кірющенко О.М. підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається із копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 11.07.2012р., виданого на виконання рішення Приморської сільської ради від 12.04.2012р. №20, СВК „Чорноморський" є власником 50/100 частин бази відпочинку „Романтика", яка розташована за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Курортне, вул. Набережна, 1, що складаються з будинків відпочинку: 12-19, 22-30, 32-51, 58-61, гуртожитку 3, туалету 7, підстанції 20, душової 73, технічні характеристики яких засвідчуються технічними паспортами, складених КП „Білгород-Дністровське БТІ", наданими до матеріалів справи.
19 листопада 2011 року між СВК „Чорноморський" (Продавець) та ТОВ „Ассоль" (Покупець) підписано договір купівлі-продажу 50/100 частин бази відпочинку „Романтика", згідно з умовами якого в редакції додаткової угоди від 22.11.2012р. до договору, Продавець (відповідач) зобов'язався передати у власність Покупця (позивача) 50/100 частин бази відпочинку „Романтика", що розташована за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Курортне, до складу яких входять: будинки відпочинку: 12-19, 22-30, 32-51, 58-61, душова 73, гуртожиток 3, туалет 7, підстанція 20.
На виконання договору СВК „Чорноморський" передано у володіння ТОВ „Ассоль" визначене договором та додатковою угодою до нього нерухоме майно, що підтверджується актом приймання-передачі майна №1 від 26.01.2012р.
Позивачем сплачена відповідачу вартість майна, яка визначена п.2.1 договору, що підтверджено копією виписки з банківського рахунку.
Договір купівлі-продажу 50/100 частин бази відпочинку „Романтика" від 19.11.2011р. не був нотаріально посвідчений та не здійснювалась його державна реєстрація. Справжність підписів представників сторін на договорі засвідчувалась секретарем Приморської сільської ради Колесніченко О.Г.
Ухвалами суду першої інстанції неодноразово витребувались у позивача документи, які б засвідчували повноваження Колесніченко О.Г., як секретаря Приморської сільської ради, на момент укладення договору, але вимоги суду залишені позивачем без виконання.
Дослідивши копію договору купівлі-продажу 50/100 частин бази відпочинку „Романтика" від 19.11.2011р., судова колегія дійшла висновку, що цей договір не є вчиненим, з огляду на наступне.
Як вбачається із вказаного договору купівлі-продажу, він був укладений в простій письмовій формі.
Відповідно до ч.4 ст.203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Згідно ст.209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або за домовленістю сторін.
Згідно приписів ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
В порушення вимог вказаної статті нотаріальне посвідчення та державна реєстрація договору купівлі-продажу 50/100 частин бази відпочинку „Романтика" від 19.11.2011р., згідно з яким позивачу було передано спірне нерухоме майно, не проводились.
В силу вимог ч. 1 ст.210 ЦК України правочин, що підлягає державній реєстрації, є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Така ж позиція викладена в п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009р. „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними".
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що договір купівлі-продажу 50/100 частин бази відпочинку „Романтика" від 19.11.2011р., згідно якого позивачу було передано спірне нерухоме майно, не є вчиненим, оскільки сторонами не було нотаріально посвідчено договір та не була проведена його обов'язкова державна реєстрація.
Отже, у позивача відсутні законні правові підстави для визнання за ним права власності на спірне майно.
Безпідставними є посилання скаржника на необхідність застосування до спірних правовідносин вимог ст.220 ЦК України, оскільки позивач у процесі розгляду справи судом першої інстанції змінив предмет позову, а саме: замість визнання судом договору купівлі-продажу 50/100 частин бази відпочинку „Романтика" від 19.11.2011р. дійсним просив визнати право власності на 50/100 частин бази відпочинку „Романтика", яка знаходиться за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Курортне, вул. Набережна, 1.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції, оскільки спростовуються доказами, наявними у матеріалах справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Господарським судом при прийнятті оскарженого рішення повно та всебічно досліджені матеріали справи, вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції не вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105
Господарського процесуального кодексу України,
апеляційний господарський суд
постановив :
Рішення господарського суду Одеської області від 11 грудня 2012 року у справі №5017/2778/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Ассоль" без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Повний текст постанови підписаний 15.04.2013 року.
Головуючий суддя Будішевська Л.О.
Судді Бєляновський В.В.
Мишкіна М.А.
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 11.04.2013 |
Оприлюднено | 17.04.2013 |
Номер документу | 30714928 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Будішевська Л.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні