Постанова

від 16.04.2013 по справі 805/4122/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2013 р. Справа №805/4122/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 30 хв.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом управління Пенсійного фонду України в місті Костянтинівці

та Костянтинівському районі Донецької області

до сільськогосподарського товариства з обмеженою

відповідальністю «Правда»

про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат

на виплату та доставку пільгових пенсій за сиском № 2 за

період квітень - грудень 2012 року у сумі 20983,86 гривень

за участі:

представника позивача: Осипова А.О., за дов. від 20 березня 2013 року № 3218/07

від відповідача: не з'явився

Управління Пенсійного фонду України в місті Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області (надалі - позивач, Управління) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Правда» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період квітень - грудень 2012 року у сумі 20983,86 гривень.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував нормами частини 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV, пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав заяву від 15 квітня 2013 року № 2 про визнання позовних вимог у повному обсязі та про розгляд справи у відсутність представника товариства.

Відповідно до частини 1 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, зокрема, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно вимог статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Правда», код ЄДРПОУ 00697165, є юридичною особою, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію та довідкою про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області.

У відповідача працювали ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які були зайняті на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ, і яким призначено пенсію на пільгових умовах за списком № 2, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками (а.с. 8-11).

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регулюються принципи, засади, механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, питання призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, зокрема, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено поняття страхових внесків як коштів відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до страхових внесків (коштів, сплачених на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування) не відносить витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, і, в розумінні цього Закону, це є плата, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема, в таких розмірах:

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Так, органом Пенсійного фонду України - позивачем по справі, були складені розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, які направлені Управлінням відповідачу.

Пунктом 6.4 та 6.5 вищезазначеної Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Відповідно до пункту 6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій Управлінню підприємством не відшкодовані, що відповідачем не спростовано.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Як вбачається з розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій відповідач мав сплатити за період з 1 квітня 2012 року по 31 грудня 2012 року суму відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 у розмірі 20983,86 гривень. Відповідач вказану суму не сплатив, у зв'язку з чим має заборгованість перед Управлінням у зазначеному розмірі.

Крім того, наявність заборгованості підтверджується карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з 01.04.2012 року по 25.12.2012 року (а.с. 6-7).

З огляду на викладене вище, а також те, що відповідач не заперечував щодо наявності зазначеної заборгованості, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог у повному обсязі.

Згідно з вимогами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, що понесла сторона, не на користь якої ухвалено судове рішення, їй не компенсуються.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в місті Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Правда» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період квітень - грудень 2012 року у сумі 20983,86 гривень задовольнити повністю.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Правда» (код ЄДРПОУ 00697165) на користь управління Пенсійного фонду України в місті Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період квітень - грудень 2012 року у сумі 20983 (двадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят три) гривні 86 копійок.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її повний текст у судовому засіданні 16 квітня 2013 року в присутності представника позивача.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Голубова Л.Б.