Постанова

від 13.02.2013 по справі 808/187/13-а

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2013 року Справа № 808/187/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сіпаки А.В.

при секретарі судового засідання Глінському А.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у м. Євпаторія Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

до товариства з обмеженою відповідальністю «Південь-Інвест Торг»

про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом, в якому просив суд надати дозвіл на погашення суми податкового боргу відповідача у розмірі 86 823 грн. 32 коп., за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, оскільки відповідач добровільно не сплатив вказану заборгованість.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі вищевказаної норми, фіксування судового процесу не відбувалось.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Свої вимоги позивач виклав в позовній заяві, в якій зазначив, що ТОВ «Південь-Інвест Торг» (код ЄДРПОУ 32195912) згідно довідки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа.

Згідно даних про заборгованість станом на день подання позову, відповідач має податковий борг з орендної плати за землю в розмірі 86 823 грн. 32 коп., з яких сума у розмір 37 209 грн. 92 коп., була стягну та з відповідача за Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.06.2012 по справі №0870/3405/12 та сума у розмірі 49 613 грн. 40 коп. - стягнута за Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 04.09.2012 по справі №0870/7266/12.

Крім того, вказує на те, що зазначена сума є узгодженою та на час звернення до суду не сплаченою. На підставі викладеного просить суд надати дозвіл на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі у розмірі 86 823 грн. 32 коп..

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено вищевказаними судовими рішеннями, ТОВ «Південь-Інвест Торг» зареєстроване як юридична особа 01.10.2002 за адресою: 69001 м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 23, кв. 10.

Так Заозерненською селищною радою, з одного боку та орендаря - ТОВ «Південь-Інвест Торг» з другого, було укладено договір від 11.03.2006 оренди земельної ділянки, згідно з яким Рада передала Відповідачу в строкове платне користування земельну ділянку, яка зареєстрована за кадастровим № 0110945300:01:007:0070 за адресою: Україна, АР Крим, м. Євпаторія, селище Заозерне, пр. Латишева,10. Загальна площа земельної ділянки 4,3000 га. Договір укладено строком на 49 років.

Згідно п.2 ст. 286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно ст. 287 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено, що заборгованість у відповідача виникла згідно наданих відповідачем податкових декларацій з плати за землю від 28.01.2011 №2263 та від 06.02.2012 вх. № 1234, отже, відповідачем самостійно визначено грошові зобов'язання.

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

У відповідності до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове зобов'язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити розраховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення - рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності до п. 58.1 ст. 58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 58.2 ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п. 58.3 ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Пунктами 59.1 та 59.3 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

З метою погашення боргу податковий орган вживав заходи передбачені ст. 59 ПК України, а саме відповідачу була направлена: податкова вимога №327 від 02.06.2011, яка була отримана уповноваженою особою підприємства під розписку 19.07.2011.

Згідно з пп. 20.1.18 п. 20 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Керуючись нормами податкового співробітниками позивача було прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 28.08.2012 № 17/19-0.

12.10.2012 позивачем складено акт опису майна, згідно з яким встановлено наявність у відповідача майна, а саме: незавершене будівництво - оздоровчий табір на 400 місць, розташований за адресою: АК Крим, м. Євпаторія, с.Заозерне, вказаний опис є чинним, у судовому порядку не скасований.

Відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі застав рухомого майна 16.10.2012 внесено запис про заставу на активи платника згідно акту опису №15/19-0 від 12.10.2012 терміном дії до 16.10.2017.

Матеріалами справи встановлено, що на виконання вищевказаних Постанов Запорізького окружного адміністративного суду позивачем на підставі п. 95.3 ст. 95 ПК України були сформовані інкасові доручення №322 від 24.09.2012 та №333 від 24.09.2012, які направлялись для стягнення коштів з рахунків відповідача до банківських установах, обслуговуючих ТОВ «Південь-Інвест Торг» та були повернуті з відміткою банку «на рахунку платника відсутні кошти».

Вищевказані заходи, вжиті позивачем виявились неефективними, у зв'язку з чим податковий орган звернувся до суду з позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Згідно до п.87.2 ст.87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими органами.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПКУ, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене та той факт, що податкові зобов'язання на сьогоднішній день відповідачем не погашені, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись Податковим Кодексом України, ст.ст. 41, 71, 159-163, КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Євпаторія Автономної Республіки Крим Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Південь-інвест Торг» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі - задовольнити повністю.

Надати Державній податковій інспекції у м. Євпаторія Автономної Республіки Крим Державної податкової служби дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь-Інвест Торг» (ЄДРПОУ 32195912) за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь-Інвест Торг», що перебуває у податковій заставі, згідно з актом опису №15/19-0 від 12.10.2012.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.В. Сіпака