Рішення

від 08.04.2013 по справі 910/2534/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2534/13 08.04.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтерторг" До Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛОСЕРВІС КИЇВ" Простягнення 11 343,60 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Куделя Є.В. - дов. № 10 від 06.03.13р.;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерторг" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛОСЕРВІС КИЇВ" про стягнення 11 343,60 грн.

Ухвалою від 11.02.2013 року було порушено провадження у справі № 910/2534/13 та призначено розгляд справи на 11.03.2013 року.

Представник позивача у судовому засіданні 11.03.2013 року надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 11.03.2013 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, суд відклав розгляд даної справи на 25.03.2013 року.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про перенесення у Київській області та Києві робочого дня у зв'язку з подоланням наслідків стихійного лиха, яке сталося 22-23 березня 2013 року", понеділок, 25.03.2013 року, оголошено вихідним днем.

Оскільки 25.03.2013 року був вихідним днем, що унеможливлювало розгляд даної справи у зазначений час, суд призначив її розгляд на 08.04.2013 року о 10:10 год.

В судовому засіданні 08.04.2013 року представник позивача надав документи для долучення до матеріалів справи та усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, відповідно до яких позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 08.04.2013 року не з'явився, однак до канцелярії суду подав документи на виконання вимог ухвали суду та клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом розглянуто та відхилено, скільки представником позивача не надано доказів, що підтверджують обставини, на які посилається позивач, обґрунтовуючи дане клопотання.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 08.04.2013 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15 серпня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Теплосервіс Київ» (далі - покупець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерторг» (у подальшому - постачальник, позивач) було укладено договір поставки продукції № 78 (далі - Договір), пунктами 1.1. якого сторони узгодили, що постачальник зобов'язується протягом строку дії цього Договору поставити, а покупець - прийняти і оплатити товар.

В п. 3.2. Договору зазначено, що загальна вартість Договору з урахуванням ПДВ складає 24 000,00 грн.

Відповідно до п. 3.4. Договору покупець розраховується з постачальником за товар на умовах попередньої оплати.

Згідно з п. 2.3. Договору, датою поставки товару є дата підписання видаткової накладної.

Позивачем, на виконання умов Договору, було виставлено рахунок-фактуру № ИТ-0000007 від 16.08.2012 року на суму 24 000,00 грн. Крім того, позивач поставив відповідачу товар на суму 24 000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №16/08/02 від 16.08.2012 року на суму 24 000,00 грн. (копії містяться в матеріалах справи).

У свою чергу, відповідач 31.08.2012 року за поставлений товар розрахувався частково, в сумі 12 800,00 грн., що підтверджується банківською випискою (копія міститься в матеріалах справи), у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість в сумі 11 200,00 грн.

07.12.2012 року позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 51 від 04.12.2012 року з вимогою сплатити грошові кошти за поставлений товар відповідно до Договору, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 07.12.2012 року, проте відповідач залишив вимогу без задоволення та належного реагування.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем, відповідач не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 11 200,00 грн.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до пунктів 1, 3 статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю у сумі 11 200,00 грн.

Пунктом 5.2. Договору встановлено, що за порушення строків оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від вартості несвоєчасно оплаченого товару, за кожний день прострочення платежу.

Позивач, за прострочення строків сплати за поставлений товар, керуючись пунктом 5.2 Договору, нарахував та просить стягнути з відповідача 119,67 грн. пені.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Зокрема сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання та застосовуючи порядок розрахунків погоджений сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю у розмірі 119,67 грн.

Позивач просить суд також стягнути з відповідача 23,93 грн. три відсотки річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню повністю у розмірі 23,93 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплосервіс Київ» (місцезнаходження: 01133, м. Київ. Вул. Л. Українки, 19, кв. 88, код ЄДРПОУ 32667554) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерторг» (місцезнаходження : 03087, м. Київ, вул. П. Козицького, б. 5, код ЄДРПОУ 32586905) 11 200 (одинадцять тисяч двісті) грн. 00 коп. - основного боргу, 119 (сто дев'ятнадцять) грн. 67 коп - пені, 23 (двадцять три) грн. 93 коп. - 3% річних та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

12.04.2013 року

Суддя О.М. Спичак