Рішення

від 08.04.2013 по справі 910/2770/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2770/13 08.04.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Онікс-ЛТД» До Приватного підприємства «Сейф Сервіс ХХІ» Простягнення 1 329 764,10 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Синельниченко В.А. - дов. №б/н від 27.07.2012 року;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Онікс-ЛТД» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Сейф Сервіс ХХІ» про стягнення 438 000,00 грн.

Ухвалою від 18.02.2013 року було порушено провадження у справі № 910/2770/13 та призначено розгляд справи на 11.03.2013 року.

Представники сторін в судове засідання 11.03.2013 року не з'явились, вимоги ухвали суду не виконали, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, суд відклав розгляд даної справи на 25.03.2013 року.

21.03.2013 р. через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог хвали про порушення у справі та письмові пояснення, в яких він зазначив про технічну помилку в прохальній частині позовної заяви у зв'язку з чим просив суд стягнути з відповідача 1 329 764,10 грн.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про перенесення у Київській області та Києві робочого дня у зв'язку з подоланням наслідків стихійного лиха, яке сталося 22-23 березня 2013 року», понеділок, 25.03.2013 року, оголошено вихідним днем.

Оскільки 25.03.2013 року був вихідним днем, що унеможливлювало розгляд даної справи у зазначений час, суд призначив її розгляд на 08.04.2013 року о 10:00 год.

В судовому засіданні 08.04.2013 року представник позивача надав усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог, відповідно до яких просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 08.04.2013 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час, дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 08.04.2013 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.03.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Онікс-ЛТД» (далі - позивач) та Приватним підприємством «Сейф Сервіс ХХІ» (далі - відповідач) був укладений договір поставки № 100820 (далі - договір), пунктом 1.2 якого сторони узгодили, що постачальник зобов'язується передати у власність покупцю продукцію, а також надавати послуги з сервісного обслуговування продукції. Покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію та надані послуги на умовах даного договору.

Згідно з умовами договору, сума договору складається з вартості продукції та послуг, наданих протягом дії договору (пункт 4.3), а всі видатки і податки, пов'язані з договором, сплачуються постачальником і входять у загальну вартість договору (пункт 4.4) .

Відповідно до пункту 4.5 договору сторони узгодили, що покупець здійснює оплату за продукцію та послуги щомісяця, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання Акту наданих послуг та рахунка-фактури від постачальника.

Пунктом 9.1 передбачено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.

На виконання умов договору сторонами були укладені додатки до договору №№ 1-6 (специфікації), в яких були погоджені заплановані обсяги поставки продукції та строки проведення оплати.

Відповідно до умов зазначених додатків, граничний строк оплати за поставлену продукцію встановлено до 26.04.2011 р.

Як пояснив позивач, на виконання умов договору поставки № 100820 від 17.03.2010 р. в період з 19.03.2010 року по 16.11.2010 року позивач поставив відповідачу продукцію на суму 1 995 372, 06 грн., що підтверджується видатковими накладними.

В свою чергу, відповідач за поставлений товар розрахувався частково, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 1 329 764,10 грн.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Сейф Сервіс ХХІ» заборгованості за отриманий товар у розмірі 1 329 764,10 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до додатків до договору поставки №100820 від 17.03.2010 р., граничний строк оплати за поставлену продукцію встановлено до 26.04.2011 р.

З матеріалів справи вбачається, що за договором поставки № 100820 від 17.03.2010 р. в період з 19.03.2010 року по 16.11.2010 року позивач поставив відповідачу продукцію на суму 1 995 372, 06 грн., що підтверджується видатковими накладними. Разом з тим, відповідачем частково було здійснено оплату на суму 665 607,96 грн., у зв'язку з чим заборгованість останнього за отриманий товар складає 1 329 764,10 грн.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу, нормативно до документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 1 329 764,10 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Сейф Сервіс ХХІ» (місцезнаходження : 04201, м. Київ, Оболонський р-н, вул. Петра Панча, буд. 11-Б, кв. 107, код ЄДРПОУ 36187234) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Онікс-ЛТД» (місцезнаходження: 04050, м.Київ, вул. Дегтярівська, 14, код ЄДРПОУ 23510152) 1 329 764 (один мільйон триста двадцять дев'ять тисяч сімсот шістдесят чотири) грн. 10 коп. основного боргу та 26 595 (двадцять шість тисяч п'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 28 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

13.04.2013 року

Суддя Спичак О.М.