Постанова

від 02.04.2013 по справі 801/2514/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ   вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013          ПОСТАНОВА Іменем України 02 квітня 2013 р. (10:26)      Справа №801/2514/13-а     Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кащеєвої Г.Ю., за участю секретаря Сироватського М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі АР Крим до Комунального підприємства «Василівський сількомунгосп»   про стягнення, за участю: представник позивача – не з'явився, представник відповідача – не з'явився Обставини справи. До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулось Управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі АР Крим (далі – позивач) до Комунального підприємства «Василівський сіль комунгосп» (далі – відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати фінансових санкцій у розмірі 512,62 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не сплачені в установлені законодавством строки та у розмірі фінансові санкції, застосовані на підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за несвоєчасне подання звітності про нарахування та сплату сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за травень, липень-грудень 2010 року. Позивач явку представника у судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином. Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, правом надати заперечення не скористався, будь – яких клопотань не надсилав. Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає за можливе, керуючись положеннями ст. 128 КАС України розглядати справу за відсутністю сторін. Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд, -                                                              ВСТАНОВИВ: Комунальне підприємство «Василівський сіль комунгосп» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 32323066), про що свідчить довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ № 056346 (а.с. 5). Відповідач знаходиться на обліку як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Білогірському районі АР Крим за реєстраційним номером 17020275. Судом встановлено, що рішенням № 47 від 05.04.2012 року позивачем на підставі порушення п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України  «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-VI (далі – Закон № 1058) за надання недостовірних відомостей до системи персоніфікованого обліку в строки, встановлені законодавством за травень, липень-грудень 2010 року до відповідача застосовані фінансові санкції в розмірі 1 190,00 грн. (а.с. 6). Зазначене рішення направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням 05.04.2012 року та отримано останнім 07.04.2012 року, про що свідчить поштове повідомлення (зворотній бік а.с. 6). Судом з'ясовано, що на час розгляду справи заборгованість зі штрафних (фінансових) санкцій за вказаним рішенням складає 512,62 грн. Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі – Закон № 2464) передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом. Дія вказаної норми Перехідних положень поширюється і на сплату внесків із загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. До 01.01.2011 року, тобто до набрання чинності Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, відповідальність страхувальників, банків, організацій, що здійснюють виплату і доставку пенсій, та їх посадових осіб встановлена статтею 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Стаття 106 цього Закону втратила чинність з 01.01.11 року. Таким чином, з 01.01.2011 року втратили чинність норми, які встановлювали відповідальність за порушення у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Зі змісту пункту 7 Перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, вбачається, що органи пенсійного фонду зберегли повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом, тобто в тому числі повноваження, передбачені статтею 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Водночас, при застосуванні пункту 7 Перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” в частині встановлення відповідальності за вчинення порушень у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, допущених до 01.01.2011 року, слід враховувати норми статті 58 Конституції України та дію нормативних актів у часі. Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Правомірність поведінки особи, зокрема, дотримання нею норм Закону № 1058, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи. В свою чергу, заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи - порушника слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій. Виходячи з викладеного, якщо певне діяння було правопорушенням на момент його вчинення і за таке діяння до особи було застосовано заходи відповідальності, передбачені чинним на той час нормативним актом, відповідні санкції підлягають стягненню з особи і після втрати чинності нормативним актом, що визначав зміст відповідальності. В той же час, якщо діяння перестало бути порушенням у зв'язку із втратою чинності нормативним актом, що визначав відповідальність за таке порушення, то і санкції, передбачені нечинним нормативним актом, не можуть бути застосовані. З урахуванням викладеного, пункт 7 Перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” в частині повноважень органів пенсійного фонду щодо нарахування та стягнення санкцій за порушення правил сплати страхових внесків слід застосовувати наступним чином: Органи пенсійного фонду можуть стягувати недоїмку, штраф та пеню, які виникли до 01.01.2011 року. Механізм стягнення цих сум відповідає змісту статті 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та застосовується з посиланням на пункт 7 Перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”. З 01.01.2011 року органи пенсійного фонду не вправі за порушення, вчинені до 01.01.2011 року, нараховувати штрафи та пеню, визначені статтею 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки передбачені відповідними нормами склади правопорушень та санкції втратили чинність, та їх застосування з 01.01.2011 року суперечить статті 58 Конституції України незважаючи на зміст пункту 7 Перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”. Як вбачається з матеріалів справи, рішення № 47 про застосування фінансових санкцій було прийнято 05.04.2012 року, тобто в той час, коли норма п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058 втратила чинність, у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Крім того, рішення не містить посилання на будь-яку іншу норму права. Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що позивачем спірним рішенням відповідачу нараховані штрафні санкції, визначені  п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та враховуючи те, що зазначена норма закону втратила чинність, суд дійшов висновку, що її застосування з 01.01.2011 року суперечить статті 58 Конституції України незважаючи на зміст пункту 7 Перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”.  Таким чином, виходячи з викладеного позовні вимоги задоволенню не підлягають.        На підставі викладеного, керуючись положеннями ст.ст. 158-163,167 КАС України, суд,-                                                       ПОСТАНОВИВ: У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового  провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.          Суддя                        Кащеєва Г.Ю.