Постанова

від 11.04.2013 по справі 809/853/13-а

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2013 р. Справа № 809/853/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Панікара І.В.

при секретарі Кривун О.О.

за участю сторін:

представника позивача: не з"явився,

представника відповідача: не з"явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСО-Галичина"

про стягнення заборгованості в сумі 7276,30 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

14.03.2013 року Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську (надалі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСО-Галичина" (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 7276,30 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що в порушення вимог ЗУ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Податкового кодексу України у відповідача наявна заборгованість в сумі 7276,30 грн. по штрафних санкціях, застосованих за неподання декларацій по податку на додану вартість та по податку на прибуток. Просить суд винести рішення, яким стягнути з відповідача вищевказану суму боргу.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду направив клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача повторно в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце судового розгляду повідомлений, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення, наявними в матеріалах справи, своїм правом на подання заперечення на адміністративний позов не скористався, не повідомив суд про причини неприбуття та не направив жодних заяв про відкладення справи чи проведення судового розгляду без його участі.

Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні та витребувані письмові докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову з наступних мотивів.

Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Суд зазначає, що правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем на час їх виникнення були врегульовані положеннями Законів України "Про систему оподаткування", "Про податок на додану вартість", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Податковим кодексом України.

Податковий кодекс України (надалі - Кодекс) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до вимог статті 36 Кодексу, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно статті 38 Кодексу, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 15.1. статті 15 Кодексу визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Як встановлено в судовому засіданні, 20.10.2004 року відповідач зареєстрований виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради як юридична особа.

Пунктом 49.2 статті 49 Кодексу встановлено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно підпункту 7.8.1. пункту 7.8. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал.

Підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (надалі - Закон) встановлено, що якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.

Відповідно до підпункту 17.1.1. пункту 17.1. статті 17 Закону, платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

За результатами проведеної невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності складено акт за № 11435/152/33162474 від 23.06.2010 року, відповідно до якого встановлено неподання податкової звітності по податку на додану вартість за березень - травень 2010 року та винесено податкове повідомлення-рішення за № 0005181502/0 від 16.08.2010 року, яким до відповідача застосовано штрафні санкції у розмірі 510 грн.

Актом за № 17349/152/33162474 від 21.10.2010 року про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності зафіксовано порушення у вигляді неподання податкової звітності по податку на додану вартість за червень - вересень 2010 року. Внаслідок чого, позивачем винесено податкове повідомлення-рішення за № 0008421502/0 від 01.12.2010 року, яким до відповідача застосовано штрафні санкції в розмірі 680 гривень.

Також, актом за № 22490/152/33162474 від 29.12.2010 року про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності зафіксовано порушення у вигляді неподання податкової звітності по податку на додану вартість за жовтень - листопад 2010 року та винесено податкове повідомлення-рішення за № 0000161502/0 від 02.02.2011 року, яким до відповідача застосовано штрафні санкції у розмірі 340 грн.

Окрім того, актом за № 4033/15-2/33162474 від 01.06.2011 року про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за грудень 2010 року, січень 2011 року зафіксовано порушення у вигляді неподання податкової звітності по податку на додану вартість та винесено податкове повідомлення-рішення за № 0000381502 від 01.06.2011 року, яким до відповідача застосовано штрафні санкції у розмірі 2040 грн.

Відповідно підпункту 133.1.1. пункту 133.1. статті 133 Розділу Кодексу платниками податку на прибуток підприємств з числа резидентів є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Платники податку на прибуток підприємств, які оподатковуються за ставкою нуль відсотків відповідно до пункту 154.6 статті 154 цього Кодексу, подають органам державної податкової служби декларації (розрахунки) з податку на прибуток підприємств за спрощеною формою у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 120.1 статті 120 Кодексу неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

А також, частиною 2 пункту 120.1 статті 120 Кодексу встановлено, що ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

За результатами проведеної камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток, позивачем складено акт за № 2305/15-1/33162474 від 29.02.2012 року, згідно з яким встановлено не подання відповідачем податкової звітності по податку на прибуток за І квартал 2011 року, ІІ квартал 2011 року, ІІ-ІІІ квартал 2011 року, ІІ-ІV квартал 2011 року. Внаслідок чого, позивачем винесено податкове повідомлення-рішення за № 0003571501 від 01.03.2012 року про застосування штрафних санкцій в розмірі 4080,00 грн.

Згідно пункту 59.1 статті 59 Кодексу, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як встановлено з матеріалів справи позивачем вжиті заходи щодо вручення відповідачу першої податкової вимоги форми "Ю1" за № 1/2029 від 05.10.2010 р. на суму 230,10 грн. та другої податкової вимоги форми "Ю2" за № 2/2424 від 25.11.2010 р. на суму 230,10 грн.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Кодексу податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, на час звернення позивача до суду з адміністративним позовом, у відповідача була переплата, що обліковується в обліковій картці платника, в результаті чого у ТзОВ "ІСО-Галичина" наявна заборгованість в загальному розмірі 7276,30 гривень.

Податковий борг відповідача підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями, зворотнім боком облікової картки платника податків станом на 31.12.2010 року, станом на 31.12.2011 року та станом на 31.12.2012 року, які містяться в матеріалах справи та довідкою-розрахунком про заборгованість та становить 7276,30 грн.

Доказів, які б свідчили про сплату податкового боргу відповідач суду не надав, доводи позивача не спростував.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Кодексу, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до вимог статті 87 Кодексу, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти та майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Враховуючи те, що станом на момент розгляду справи, податковий борг відповідачем не погашено, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення, шляхом стягнення з відповідача заборгованості в сумі 7276,30 гривень за рахунок будь-яких готівкових коштів, що належать відповідачу, в тому числі, які розміщені на рахунках відкритих у банківських установах в судовому порядку.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСО-Галичина"(ЄДРПОУ 33162474), вул. І. Пулюя, 2/24, м. Івано-Франківськ, 76019 в доход Державного бюджету України заборгованість в сумі 7276,30 грн. (сім тисяч двісті семдесят шість гривень тридцять копійок) за рахунок будь-яких готівкових коштів, що належать відповідачу, в тому числі, які розміщені на рахунках відкритих у банківських установах.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Панікар І.В.

Постанова складена в повному обсязі 16.04.2013 року.