Постанова

від 25.03.2013 по справі 808/146/13-а

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2013 року (о 16 год. 50 хв.)Справа № 808/146/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Батрак І.В.

за участю секретаря Батечко М.Д.

за участю представників позивача Вініченка С.В., Прошиної С.В.,

представника відповідача Ратієва Д.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

У січні 2013 року Публічне акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів» (далі - ПАТ «ЗФЗ», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя Державної податкової служби (далі - СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі ДПС, відповідач), в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення:

- № 0000920026 від 26.12.2012, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2009 року на суму 46 382,00 грн. та застосовано штрафну фінансову санкцію у сумі 11 595,50 грн.

- № 0000930026 від 26.12.2012, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2010 року на суму 89 478,00 грн.

- № 0000940026 від 26.12.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 49 866,00 грн. та застосовано штрафну фінансову санкцію у сумі 12 466,50 грн.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили задовольнити їх у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі Акту від 10.12.2012 № 560/26-02/00186542 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Запорізький завод феросплавів» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Промислове підприємство «Металургспецремонт» за період грудень 2010 та ТОВ «Чорномортрансдизель» за період: грудень 2009, липень, жовтень, листопад 2010». Позивач не погоджується з висновками акту перевірки, оскільки, на його думку, вони суперечать положенням Закону України «Про податок на додану вартість», є необґрунтованими та непідтвердженими жодними доказами чи первинними документами в частині нікчемності правочинів та висновків про спрямованість правочинів, укладених ПАТ «ЗФЗ» на порушення публічного порядку, заволодіння державним майном чи бюджетними коштами. Вказує, що всі господарські договори були фактично укладені ПАТ «ЗФЗ» у відповідності з вимогами чинного законодавства, були виконані сторонами в повному обсязі та були направлені на настання реальних наслідків - забезпечення поточних господарських потреб підприємства, ремонт виробничого обладнання. Спрямованість вказаних правочинів на настання реальних наслідків підтверджується первинними документами і тим фактом, що сторони вказаних правочинів в повній мірі відобразили їх в своєму бухгалтерському та податковому обліку. Просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.12.2012 № 0000920026, № 0000930026, № 0000940026.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у наданих запереченнях. Зокрема, посилається на акти перевірок контрагентів позивача ТОВ «ПП «Металургспецремонт» та ТОВ «Чорномортрансдизель», які мали взаємовідносини з TOB «Олс-Вест», ТОВ «Алхена», TOB «Оскар-Групп». Зазначає, що враховуючи відсутність у TOB «Олс-Вест», ТОВ «Алхена», TOB «Оскар-Групп» фізичних, технічних та технологічних можливостей до вчинення дій, що становлять зміст договорів поставки та підряду: наявність кваліфікованого персоналу; основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання матеріалів; відсутності ліцензій, необхідних для виконання підрядних будівельних робіт, податковий орган дійшов вірного висновку щодо відсутності реального характеру досліджених операцій та відповідно відсутність права позивача на їх врахування при визначенні об'єкта оподаткування. На підставі викладеного, просить суд у задоволенні адміністративного позову ПАТ «ЗФЗ» відмовити в повному обсязі.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

Публічне акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів» (ідентифікаційний код 00186542) є юридичною особою, яка зареєстрована 30.05.1995 Виконавчим комітетом Запорізької міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 029344. ПАТ «ЗФЗ» є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 100335740 про реєстрацію платника податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 001865408241).

Із матеріалів справи вбачається, що посадовою особою СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі ДПС на підставі п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України) проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «ЗФЗ» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Промислове підприємство «Металургспецремонт» (ЄДРПОУ 30958281) за період грудень 2010 та ТОВ «Чорномортрансдизель» (ЄДРПОУ 30826897) за період: грудень 2009, липень, жовтень, листопад 2010, за результатами якої складено Акт від 10.12.2012 № 560/26-02/00186542 (далі - Акт).

В Акті відповідачем наведено дані щодо господарсько-правових відносин ПАТ «ЗФЗ» з контрагентами-постачальниками ТОВ «Чорномортрансдизель» та ТОВ «Промислове підприємство «Металургспецремонт» в період з грудня 2009 року по грудень 2010 року. Крім того, в Акті містяться посилання на дані перевірок підприємств-контрагентів ТОВ «Чорномортрансдизель» та ТОВ «Промислове підприємство «Металургспецремонт» та вказується, що вони мали господарські взаємовідносини з суб'єктами господарювання, які мають «ознаки фіктивності», зазначаються як «транзитери» та на думку податкових органів не мають необхідних умов для ведення господарської діяльності (ТОВ «Олс-Вест», ТОВ «Алхена», ТОВ «Оскар-Групп», ТОВ «Інженерні системи»).

Відповідно до Акту перевіркою встановлено порушення:

1. пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за грудень 2010 на суму 89 478,00 грн.

2. пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, в результаті чого завищено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у грудні 2009 року на загальну суму 46 382,00 грн.

3. пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5, п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 49 866,00 грн., у тому числі по періодах: за липень 2010 на суму 30 633,00 грн., за листопад 2010 на суму 19 233,00 грн.

ПАТ «ЗФЗ» надані до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі ДПС заперечення до Акту за вих. № 12/353 від 14.12.2012, в яких зазначено, що позивач заперечує проти висновків Акту перевірки № 560/26-02/00186542 від 10.12.2012 щодо порушення вимог п. 7.2.3, п. 7.4.1, 7.7.1, 7.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та просить переглянути висновки зроблені у вказаному Акті перевірки, податкові повідомлення-рішення не виносити.

Листом від 21.12.2012 № 7421/10/26-02 СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі ДПС надано відповідь на заперечення, в якій зазначено про відсутність підстав для задоволення заперечень позивача.

На підставі Акту та виявлених порушень СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі ДПС прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000920026 від 26.12.2012, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2009 року на суму 46 382,00 грн. та застосовано штрафну фінансову санкцію у сумі 11 595,50 грн.

- № 0000930026 від 26.12.2012, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2010 року на суму 89 478,00 грн.

- № 0000940026 від 26.12.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 49 866,00 грн. та застосовано штрафну фінансову санкцію у сумі 12 466,50 грн.

Судом встановлено, що у 2009 та 2010 роках ПАТ «ЗФЗ», як замовником, було укладено з ТОВ «Чорномортрансдизель» (підрядник) ряд договорів підряду на виконання ремонтних робіт, а саме:

- Договір № 664 від 11.08.2009 року - капітальний ремонт залізничного крану КДЄ 253 № 1524 ЖДЦ, на загальну суму 420 000,00 грн., в тому числі ПДВ в сумі 70 000,00 грн.

- Договір № 547 від 11.05.2010 року - поточний ремонт ТНВД дизеля 6 ЧН 21/21, на загальну суму 26 800,00 грн., в тому числі ПДВ в сумі 4 466,67 грн.

- Договір № 729 від 02.07.2010 року - капітальний ремонт дизеля 6 VD - 14,5/12, на загальну суму 94 000,00 грн., в тому числі ПДВ в сумі 15 666,67 грн.

- Договір № 840 від 04.08.2010 року - виконання поточного ремонту дизеля К 661 М, дизеля 1 Д6БА та ремонту масляних насосів дизеля, на загальну суму 90 000,00 грн., в тому числі ПДВ в сумі 15 000,00 грн.

ТОВ «Чорномортрансдизель» в повному обсязі виконало всі ремонті роботи, тобто дотримало взяті на себе зобов'язання за вказаними договорами.

Виконання ремонтних робіт підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт: № 26/12 від 15.12.2009, № 1 від 01.07.2010, № 15 від 01.10.2010, № 24 від 03.11.2010, № 25 від 10.11.2010 та № 26 від 18.11.2010.

Зазначені первинні документи, які підтверджують укладання та виконання договорів підряду на проведення ремонтних робіт, були надані позивачем як суду, так і під час перевірки та описані на сторінках 5-7 Акту перевірки.

ПАТ «ЗФЗ» здійснило на користь ТОВ «Чорномортрансдизель» оплату за виконані роботи відповідно до умов вказаних вище договорів в повному обсязі, перерахувавши 278289,90 грн., в т.ч. ПДВ 46 381 ,65 грн., що також було встановлено та підтверджено під час перевірки (стор. 9 Акту перевірки).

В зв'язку із сплатою ПДВ у вартості виконаних робіт ПАТ «ЗФЗ» було отримано від ТОВ «Чорномортрансдизель» наступні податкові накладні: № 54 від 15.12.2009, № 11 від 12.07.2010, № 15 від 01.01.2010, № 41 від 03.11.2010, № 45 от 10.11.2010, № 20 від 18.11.2010. Зазначені податкові накладні були перевірені та описані на сторінці 7 Акту перевірки.

У січні 2010 року між ПАТ «ЗФЗ» та ТОВ «Промислове підприємство "Металургспецремонт» було укладено договір на виконання ремонтних робіт, а саме ремонт печей феросплавного виробництва № 5 від 05.01.2010.

На підставі вказаного договору у грудні 2010 року ТОВ «ПП «Металургспецремонт» виконало роботи з поточного ремонту печей № 1, 7, 32, 36, що підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт: № 26, 27, 28, 29.

ПАТ «ЗФЗ» здійснило оплату за вказані роботи, перерахувавши на користь ТОВ «ПП «Металургспецремонт» 536 868,00 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 89 478,00 грн.

В зв'язку із сплатою ПДВ у вартості виконаних робіт ПАТ «ЗФЗ» було отримано від ТОВ «ПП «Металургспецремонт» наступні податкові накладні: № 77 від 13.12.2010, № 79 від 16.12.2010, № 80 від 23.12.2010, № 83 від 28.11.2010, згідно з якими підтверджено сплату ПДВ у сумі 89 478,00 грн.

Всі вказані первинні документи по взаємовідносинам із ТОВ «ПП «Металургспецремонт» були надані як суду, так і під час перевірки та описані в Акті на сторінках 13-14 Акту перевірки.

Оскільки ПАТ «ЗФЗ» вважає, що податкові повідомлення-рішення від 26.12.2012 №0000920026, № 0000930026, № 0000940026 прийняті СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі ДПС всупереч обставинам справи та діючому законодавству, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними зазначених податкових повідомлень-рішень.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1.7. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону № 168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту (пп. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 України «Про податок на додану вартість»).

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Як встановлено пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 вищезазначеного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

За змістом пп. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону № 168/97 платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. В даному підпункті перелічені обов'язкові реквізити, що мають міститися в податковій накладній.

Податкова накладна є звітним податковим і одночасно розрахунковим документом (абз. 3 пп. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону (пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97).

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97 якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм, податкова накладна є звітним податковим і одночасно розрахунковим документом, засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. Придбання товарів (робіт, послуг), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Як встановлено абз. 5 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитам є: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що на підставі угод між ТОВ «Чорномортрансдизель», ТОВ «ПП «Металургспецремонт» та позивачем, ТОВ «Чорномортрансдизель» і ТОВ ПП «Металургспецремонт» були виконані ремонтні роботи об'єктів основних засобів та/або основних вузлів (запчастин) до них, після чого позивач перерахував кошти за отримані послуги та отримало від ТОВ «Чорномортрансдизель» та ТОВ «ПП «Металургспецремонт» податкові накладні у підтвердження податкового кредиту. Позивач поніс реальні витрати у грошовій формі на придбання вищевказаних послуг та має право на податковий кредит. Відремонтовані об'єкти основних засобів та/або основні вузли (запасні частини) до них у подальшому були використані у господарській діяльності позивача.

Податкові накладні, у яких відображена спірна сума ПДВ, відповідають вимогам чинного законодавства, що не заперечується матеріалами перевірки. Сумнівів щодо правильності їх оформлення та достовірності ні під час перевірки, ні під час розгляду адміністративної справи у представника відповідача не виникало.

Крім того, відповідачем не було спростовано факт наявності контрагентів позивача на час здійснення господарських операцій в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та наявності в них свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.

Висновок про нікчемність договорів укладених ПАТ «ЗФЗ» із ТОВ «Чорномортрансдизель» та ТОВ «ПП «Металургспецремонт» зроблено з посиланням на дані «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та висновки Актів перевірок інших підприємств - ТОВ «Олс-Вест», ТОВ «Алхена», ТОВ «Оскар-Групп», ТОВ «Інженерні системи», з яким ПАТ «ЗФЗ» не мало правових відносин.

Стосовно господарської діяльності контрагентів позивача та посилання представника відповідача на акти перевірок контрагентів позивача суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Як встановлено ч. 1 ст. 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи.

Частиною 2 ст. 218 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Таким чином, зобов'язання контрагентів позивача не спричиняють цивільно-правових чи податкових наслідків для позивача, так само позивач не може нести відповідальність за будь-які порушення законодавства вчинені його контрагентами.

Позиція вищих судових інстанцій (Верховного та Вищого адміністративного судів) по питанню відповідальності субєктів господарювання вже давно є сталою та полягає у тому, що платник податків не мусить нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства його контрагентами. Це може бути відповідальністю самого контрагента, якщо він допускає такі порушення. Аналогічні висновки надавав і Європейський суд по правам людини, зокрема у справах «Інтерсплав проти України» та «БУЛВЕС АД проти Болгарії».

Отже, при дослідженні факту здійснення господарських операцій, що були підставою для формування податкового кредиту платника податків, оцінювати слід відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку.

Платник податку на додану вартість (покупець товару) на час здійснення господарської операції з придбання товару не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування за можливу неправомірну діяльність будь-якого з контрагентів.

Таким чином, ПАТ «ЗФЗ» не може і не повинно нести відповідальність за діяння інших юридичних осіб. Жодним діючим законодавчим або нормативним актом України не передбачається обов'язок покупця, а також не надано йому права перевіряти правомірність діяльності підприємств - контрагентів за господарськими договорами, мету діяльності їх посадових осіб, достовірність даних, вказаних постачальником в його первинних документах, а також контролювати показники податкової звітності іншого платника податку.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що висновки, зроблені відповідачем в Акті, є необґрунтованими та недоведеними, у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення, прийняті відповідачем на підставі встановлених Актом порушень, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як встановлено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведена правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення - рішення №0000920026 від 26.12.2012, №0000930026 від 26.12.2012, №0000940026 від 26.12.2012, прийняті Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великим платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби.

Присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 2097,88 грн. (дві тисячі дев'яносто сім гривень вісімдесят вісім копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак