cpg1251
Господарський суд
Чернігівської області
14000,м.Чернігів телефон канцелярії
проспект Миру, 20 67-28-47
Іменем України
РІШЕННЯ
16 квітня 2013 року Справа № 927/349/13
Позивач: приватне сільськогосподарське підприємство "Колос",
вул. Дачна, 19 с. Рибинськ, Корюківський район, Чернігівська область, 15321
Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю "Полісся-молоко",
вул. Калініна, 62 Б, м. Щорс, Чернігівська область, 15200
Предмет спору: про стягнення 118300,44 грн.
Суддя Л.М.Лавриненко
ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:
від позивача: Помазна С.І., довіреність № 67 від 27.03.2013 представник;
Зборщик Л.В., директор;
В судовому засіданні була присутня Ветренок Л.В., головний бухгалтер, яка не була допущена до участі у справі у зв"язку з відсутністю належним чином оформлених повноважень
від відповідача: не з»явився
СУТЬ СПОРУ:
Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 118 300 грн. 44 коп. заборгованості, за неналежне виконання договору №17 на закупівлю молока від 01.01.2012 року.
Ухвалою суду від 28.03.2013 року була прийнята заява позивача про часткову зміну підстав заявленого позову, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 118 300 грн. 44 коп. за поставлене протягом 2011-2012 року молоко, згідно договору на закупівлю молока №17 від 01.01.2012 року та договору на закупівлю молока №17 від 01.01.2011 року.
В судовому засіданні 09.04.2013 року представник позивача виклав заяву вих.№75 від 01.04.2013 року про доповнення підстав позову, яка була розцінена судом як додаткові пояснення по справі, в якій просить стягнути з відповідача 118 300,44 грн. боргу за поставлену молочну продукцію та зазначає, що по договору №17 від 01.01.2012 року поставлено відповідачу молочної сировини на загальну суму 1 310 841,82 грн., відповідачем здійснено часткову оплату на суму 1 272 357,13 грн., заборгованість становить 38 484,69 грн.; - по договору №17 від 01.01.2011 року поставлено відповідачу молочної сировини на загальну суму 2 955 299,23 грн., відповідачем здійснено часткову оплату на суму 2 685 452,60 грн., заборгованість становить 269 846,63 грн. Оскільки в період з грудня 2010 року по грудень 2012 року між сторонами виникли зустрічні взаємні дебіторські та кредиторські борги, сторони дійшли згоди про зарахування зустрічних вимог, згідно акту взаємозаліку від 07.12.2012 року, після чого сума боргу відповідача згідно договору на закупівлю молока №17 від 01.01.2011 року зменшилась на 191 164,21 грн. та остаточно становить 78 682,42 грн. Крім того, 31.08.2011 року між сторонами були укладені договори оренди №27, №33, згідно яких відповідач зобов'язувався надати послуги по зберіганню та обслуговуванню майна по договору №27 - 2400,00 грн. на рік, по договору №33 - 1000,00 грн. на рік. 29.12.2011 року відповідачу були надані рахунки-фактури на оплату (№22 від 29.12.2011р. на суму 333,33 грн.; №23 від 29.12.2011р. на суму 800,00 грн.), всього на загальну суму 1133,33 грн., які не оплачені, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 1133,33 грн. Таким чином, загальна сума боргу за поставлене протягом 2011-2012 років молоко та надані послуги по зберіганню майна (з урахуванням взаємозаліку) становить 118 300,44 грн. (78 682,42+38 484,69+1133,33=118 300,44 грн.).
В поданих позивачем письмових поясненнях вих.№04/04 від 29.03.2013 року до акту взаємозаліку від 07.12.2012 року, позивач зазначив по якій заборгованості між сторонами поведено взаємозалік однорідних вимог, та підстави її виникнення.
В судовому засіданні 09.04.2013 року суд перейшов до розгляду спору по суті.
В судовому засіданні 09.04.2013 року представник позивача виклав свої позовні вимоги з урахуванням заяви про часткову зміну підстав позову (прийнятої до розгляду ухвалою суду від 28.03.2013 року), поданих пояснення підстав позову вих. №75 від 01.04.2013 року та письмових пояснень вих.№04/04 від 29.03.2013 року до акту взаємозаліку від 07.12.2012 року.
Представником позивача подано письмове клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.
Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №00880539 від 12.04.2013 року, але повноважного представника в судове засідання 16.04.2013 року не направив, документів, витребуваних ухвалою суду від 09.04.2013 року суду не надав.
В судовому засіданні 16.04.2013 року представником позивача було надано письмове пояснення в якому він зазначив про те, що ним в наданому до суду 04.04.2013р. поясненні було помилково зазначено, що по договору від 01.01.2011р. № 17 здійснено було зарахування на суму 191164,21 грн. Позивачем по акту взаємозаліку однорідних вимог було погашено заборгованість за молоко поставлене в грудні 2010р. згідно договору від 01.01.2010р. на суму 73741 грн.99 коп., за послуги по збереженню майна на суму 3400 грн. та на суму 1133 грн. 33 коп., за молоко поставлено в 2011р. згідно договору № 17 від 01.01.2011р. на суму 190030 грн. 88 коп.
Інших заяв та клопотань від сторін до суду на час розгляду справи не надходило.
Ухвалою суду від 09.04.2013р. сторони були попереджені, що не з»явлення в судове засідання повноважних представників не є перешкодою для розгляду справи по суті.
Рішення приймається за наявними у справі документами, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників позивача , з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив:
Враховуючи, що позивачем в судовому засіданні 28.03.2013 року було подано заяву про часткову зміну підстав позову, яка була прийнята судом, тому суд розглядає справу з урахуванням поданої позивачем заяви.
Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
01.01.2011 року між відповідачем по справі - товариством з обмеженою відповідальністю „Полісся-молоко" (переробник) та позивачем по справі - приватним сільськогосподарським підприємством „Колос" (виробник) було укладено договір №17 на закупівлю молока.
Пунктом 5 договору №17 на закупівлю молока від 01.01.2011 року передбачено, що договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2011 року.
01.01.2012 року між відповідачем по справі - товариством з обмеженою відповідальністю „Полісся-молоко" (переробник) та позивачем по справі - приватним сільськогосподарським підприємством „Колос" (виробник) було укладено договір №17 на закупівлю молока.
Пунктом 5 договору №17 на закупівлю молока від 01.01.2012 року передбачено, що договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2012 року.
Відповідно до пункту 1.1. договору №17 на закупівлю молока від 01.01.2011 року та пункту 1.1. договору №17 на закупівлю молока від 01.01.2012 року, виробник (позивач) взяв на себе зобов'язання передавати у власність переробнику (відповідачу) молоко коров'яче незбиране в порядку і на умовах визначених договором, а переробник (відповідач) прийняти та оплатити його.
Документи, що складаються при здійсненні поставки продукції згідно цього договору, повинні відповідати вимогам „Інструкції про порядок заповнення, застосування спеціалізованої форми товарно-транспортної накладної на перевезення молочної сировини", затвердженої наказом Мінагрополітики України від 01.07.2002 року №16 (п. 1.2. договору №17 на закупівлю молока від 01.01.2011 року, договору №17 на закупівлю молока від 01.01.2012 року).
Згідно пункту 2.1. договору №17 на закупівлю молока від 01.01.2011 року, договору №17 на закупівлю молока від 01.01.2012 року, переробник (відповідач) приймає охолоджене молоко в господарстві виробника (позивача) по кількості і якості та вивозить його своїм транспортом згідно узгодженого графіку.
Перехід власності та ризиків на молоко переходить в момент фактичної передачі-приймання і підписання товарно-транспортної накладної (п.2.2. договору №17 на закупівлю молока від 01.01.2011 року, договору №17 на закупівлю молока від 01.01.2012 року).
Відповідно до ч.2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру сторін, а тому до спірних правовідносин застосовуються норми глави 54 Цивільного кодексу України.
Таким чином, за правовою природою договір №17 на закупівлю молока від 01.01.2011 року та договір №17 на закупівлю молока від 01.01.2012 року є договорами поставки.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч.ч 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.
Так відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.
На виконання умов договору №17 на закупівлю молока від 01.01.2011 року, виробником (позивачем) за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року було передано у власність переробника (відповідача) молоко коров'яче незбиране на загальну суму 2 955 299 грн. 23 коп., що підтверджується помісячними квитанціями на закупку молока та молочних продуктів від 31.01.2011 року, 28.02.2011 року, 31.03.2011 року, 30.04.2011 року, 31.05.2011 року, 30.06.2011 року, 31.07.2011 року, 31.08.2011 року, 30.09.2011 року, 31.10.2011 року, 30.11.2011 року, 31.12.2011 року, в яких зазначено кількість та вартість продукції, та актами приймання сировини (молока), підписаними сторонами та скріпленими печатками, копії яких додано до матеріалів справи (а.с.72-83).
На виконання умов договору №17 на закупівлю молока від 01.01.2012 року, виробником (позивачем) за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року було передано у власність переробника (відповідача) молоко коров'яче незбиране на загальну суму 1 310 841 грн. 82 коп., що підтверджується помісячними квитанціями на закупку молока та молочних продуктів від 31.01.2012 року, 29.02.2012 року, 30.04.2012 року, 31.05.2012 року, 30.06.2012 року, 31.07.2012 року, 31.08.2012 року, 30.09.2012 року, 31.10.2012 року, 30.11.2012 року, в яких зазначено кількість та вартість продукції, та які підписані сторонами і скріплені печатками, копії яких додано до матеріалів справи (а.с.15-19).
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов»язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Пунктом 3.2. договору №17 на закупівлю молока від 01.01.2011 року та договору №17 на закупівлю молока від 01.01.2012 року, сторони визначили, що розрахунки за прийняте молоко здійснюються переробником помісячно перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок виробника 1-2 рази в місяць, але не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним.
Відповідач, розрахунок за прийняте молоко здійснив частково, сплативши за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року - 2 685 452,60 грн., що підтверджується банківськими виписками за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року (а.с.84-92), у зв'язку з чим заборгованість по договору №17 на закупівлю молока від 01.01.2011 року станом на 07.12.2012р. становила 269 846 грн. 63 коп.
Розрахунок за прийняте молоко по договору №17 на закупівлю молока від 01.01.2012 року відповідач здійснив також частково, сплативши за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року - 1 272 357 грн. 13 коп., що підтверджується банківськими виписками за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року (а.с.20-27), у зв'язку з чим заборгованість по договору №17 на закупівлю молока від 01.01.2012 року станом на 07.12.2012р. становила 38 484 грн. 69 коп.
Як свідчать матеріали справи, 07.12.2012р. між сторонами було підписано акт взаємозаліку від 07.12.2012 року, (а.с.14), в якому сторони зазначили, що ТОВ „Полісся-молоко" (відповідач) за поставлені матеріали на користь ПСП „Колос" (позивача) має дебіторську заборгованість у розмірі 268 306,20 грн.; ПСП „Колос" (відповідач) за реалізовану продукцію на користь ТОВ „Полісся-молоко" (відповідача) має дебіторську заборгованість у розмірі 386 606,64 грн. У відповідності з домовленістю про залік заборгованості сторони дійшли згоди про зарахування зустрічних вимог на загальну суму 268 306,20 грн., у тому числі ПДВ, станом на 07.12.2012 року. Даний акт є підставою для проведення відповідних бухгалтерських проводок, станом на 07.12.2012 року.
В підтвердження відомостей, зазначених сторонами в акті взаємозаліку від 07.12.2012р., та визначенні зобов'язань, по яких між сторонами було проведено взаємозалік, між сторонами були підписані акти звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2012р. по 07.12.2012р. на суму 386606 грн. 64 коп. та на суму 2683906 грн. 20 коп.
Як вбачається із акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2012р. по 07.12.2012р. заборгованість позивача - ПСП «Колос» перед ТОВ «Полісся - молоко» станом на 07.12.2012р. становила 268306 грн. 20 коп., яка виникла у зв'язку з наступним: станом на 01.12.2012р. сторонами визначена кредиторська заборгованість позивача перед відповідачем в сумі 72595 грн. 94 коп., в період з 01.01.2012р. по 27.11.2012р. відповідачем були поставлені позивачу товаро-матеріальні цінності та надані послуги з оренди на загальну суму 482219 грн. 14 коп., що підтверджується доданими до матеріалів справи видатковими накладними (а.с.31- 48, 51,151), договорами оренди № 33 від 31.08.2011р. (а.с.112-114) та № 27 від 31.08.2011р. (а.с. 109-111), актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ -0000288 від 27.11.2012р. (а.с. 49) та № ОУ -0000287 від 27.11.2012р. (а.с.50), а позивачем в свою чергу в період з 01.01.2012р. по 07.12.2012р. перераховано відповідачу в рахунок оплати отриманих товаро-матеріальних цінностей 141317 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи виписками з рахунку позивача (а.с. 28-30).
Кредиторська заборгованість ПСП „Колос" станом на 01.01.2012 року в розмірі 72595,94 грн. утворилась в результаті зустрічних поставок товарів та послуг протягом 2011 року на суму 35 004,06 грн., а саме: паливно-мастильних матеріалів 01.12.2011р. та 07.12.2011р. на загальну суму 28770,00 грн., що підтверджується накладними № 77 та № 81 (а.с.152), 20.11.2011р. поставило соду на суму 709,06 грн., що підтверджується накладною № 73 (а.с. 153), надало послуги згідно договорів оренди обладнання №33 від 31.08.2011р. на суму 2441,66 грн. та №27 від 31.08.2011р. на суму 3083,34 грн., що підтверджується рахунками фактурами від 28.12.2011р. № СФ -0000392 і № СФ-0000393 (а.с. 154) та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28.12.2011р. № ОУ-0000317 (а.с. 155) та № ОУ-0000318 від 28.12.2011р. (а.с.156), і здійсненою позивачем попередньою оплатою за паливно-мастильні матеріали в сумі 107 600,00 грн. (29.11.2011р.-80 000,00 грн., 28.12.2011р.-27600,00грн.), що підтверджується випискою з рахунку позивача (а.с.92). (107 600,00-35 004,06=72 595,94 грн.).
Із акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2012р. по 07.12.2012р. слідує, що заборгованість відповідача ТОВ «Полісся - молоко» перед позивачем - ПСП «Колос» станом на 07.12.2012р. становила 386606 грн. 64 коп., яка включає в себе: заборгованість відповідача перед позивачем, яка виникла станом на 01.01.2012р. в сумі 344721,95 грн. та заборгованість за поставлене молоко в 2012р. в сумі 38 484 грн. 69 коп.
Як вбачається із матеріалів справи заборгованість відповідача в сумі 344721,95 грн. виникла у зв'язку з неоплатою ним отриманого молока в 2011р. в сумі 269 846 грн. 63 коп., отриманого молока в грудні 2010р. в сумі 73741 грн.99 коп., згідно молочної квитанції від 31.12.2010р. № КВ-0001198 (а.с.157), а також за послуги по зберіганню та обслуговуванню майна в сумі 1133 грн. 33 коп., згідно договорів оренди обладнання №33 від 31.08.2011р. та №27 від 31.08.2011р. (а.с.109-116).
Стаття 202 Господарського кодексу України в якості однієї із підстав припинення господарського зобов'язання передбачає зарахування зустрічної однорідної вимоги.
Частиною 3 ст. 203 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Судом під час розгляду даної справи досліджено наявність істотних умов для укладення між сторонами договору про взаємозалік однорідних вимог 07.12.2012р. на суму 268 306,20 грн., а саме зустрічність, однорідність, дійсність, ясність вимог по яких сторонами проведено взаємозалік однорідних вимог.
Акт (правочин) про проведення взаємозаліку однорідних вимог від 07.12.2012р., який підписаний сторонами на суму 268 306,20 грн., містить всі істотні умови, необхідні для укладення правочину про проведення взаємозаліку однорідних вимог, є чинним і в установленому законодавством порядку не визнаний недійсним.
За таких обставин суд доходить висновку, що між сторонами припинились зобов'язання по оплаті на суму 268 306,20 грн., шляхом проведення взаємозаліку однорідних вимог, а саме: припинились зобов'язання щодо оплати боргу в сумі 73741 грн.99 коп. за поставлене позивачем молоко в грудні 2010р., згідно молочної квитанції від 31.12.2010р. № КВ-0001198; зобов'язання щодо оплати боргу в сумі 1133 грн. 33 коп. за послуги по зберіганню та обслуговуванню майна, згідно договорів оренди обладнання №33 від 31.08.2011р. та №27 від 31.08.2011р.; зобов'язання щодо оплати боргу в сумі 190 030 грн. 88 коп. за поставлене молоко в 2011р.
Відповідно заборгованість відповідача перед позивачем за поставлене молоко в 2011р. становить 79815 грн.75 коп. та за поставлене молоко в 2012р. - 38 484 грн.69 коп. Всього сума боргу за отримане відповідачем молоко в 2011р. та 2012р. становить 118300 грн. 44 коп.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи, що відповідач в порушення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, розрахунок за отримане молоко своєчасно в повній сумі не здійснив і позовні вимоги позивача не оспорив, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині стягнення 118 300 грн. 44 коп. боргу.
Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 2366 грн. 01 коп.
Керуючись ст.ст. 11, 202, 205, 526, 530, 601, 610, 612, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 202, 203, 173, 174, 175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 4 Закону України „Про судовий збір", господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-молоко", вул. Калініна, 62 Б, м. Щорс, Чернігівська область, 15200 (р/р 260092664 в ЧОД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 353348, код ЄДРПОУ 31835038) на користь приватного сільськогосподарського підприємства "Колос", вул. Дачна, 19 с. Рибинськ, Корюківський район, Чернігівська область, 15321 (р/р 260050060 в «Полікомбанк» м. Чернігів, МФО 383100, код ЄДРПОУ 30904461) 118300,44 грн. боргу та 2366,01 грн. судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Повне рішення підписано 17.04.2013р.
Суддя Л.М. Лавриненко
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 16.04.2013 |
Оприлюднено | 18.04.2013 |
Номер документу | 30722330 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Чернігівської області
Лавриненко Л.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні