cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.04.2013р.м.Київ№ 29/595 17:55
За позовомПублічного акціонерного товариства «Перший інвестиційний банк», м. Київ До Окружної державної податкової служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби, м. Київ Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Суддя Курдельчук І.Д.
Секретар судового засідання Шевченко-Корженецька К.І.
Представники:
Від позивачаЗападнюк М.А. - пред. по довір. Від відповідача не з'явилися
09.04.2013р. у судовому засіданні, відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним Податкового повідомлення рішення відповідача № 0000132302/0 від 21.02.2003р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.09.2003р. було порушено провадження у справі № 29/595 та призначено судове засідання на 23.10.2003р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2004р. провадження у справі №29/595 було зупинено до вирішення господарським судом господарського спору у справі №28/661.
Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 13.07.2012р. справу № 29/595, у зв'язку з тим, що суддя Усатенко І.В. перебуває у відпустці по догляду за дитиною, передано для здійснення автоматичного розподілу, в результаті якого дану справу передано на розгляд судді Курдельчуку І.Д.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2012р. суддя Курдельчук І.Д. прийняв справу № 29/595 до свого провадження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2013р. було поновлено провадження у справі, призначено судовий розгляд на 31.01.2013р. та здійснено заміну відповідача правонаступником, а саме, Спеціалізовану державну податкову інспекцію у м. Києві по роботі з великими платниками податків на Окружну державну податкову службу - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2013р. було відкладено судовий розгляд на 28.02.2013р., у зв'язку з неявкою представників відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2013р. було ухвалено розглядати справу № 29/595 за позовом Приватного акціонерного товариства «Перший інвестиційний банк» до Окружної державної податкової служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення в порядку адміністративного судочинства.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2013р. було призначено попереднє судове засідання на 20.03.2013р., відповідно до ст.ст. 110, 165 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2013р. було відкладено попереднє судове засідання на 09.04.2013р.
29.03.2013р. від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника, відповідно до ст.ст. 49, 51, 122 КАС України.
Відповідач у судове засідання не з'явився, відповідних пояснень щодо предмету спору до суду не надіслав, вимоги ухвал суду не виконав.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 128 КАС України суд вирішив перейти до розгляду спору по суті та вирішити справу за відсутності представників відповідача за наявними доказами.
Представник позивача надав суду пояснення, в яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити повністю.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши надані представниками сторін документи, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
05.09.2003р. Відкрите акціонерне товариство «Перший Інвестиційний Банк» правонаступником якого є Публічне Акціонерне товариство «Перший Інвестиційний Банк» звернулося до суду з позовом про визнання недійсним Податкового повідомлення-рішення №0000132302/0 від 21.02.2003р. Спеціалізованої Державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків правонаступником якої є Окружна державна податкова служба - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби.
Податкове повідомлення-рішення від 21.02.2003р. №0000132302/0 прийняте за результатами документальної перевірки позивача, яка була здійснена відповідачем і в результаті якої було оформлено Акт №74/232/125/21666401 від 19.02.2003р.
Так, у вказаному повідомленні-рішенні відповідач повідомив позивача, що згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» на підставі акта документальної перевірки №74/232/125/21666401 від 19.02.2003р., відповідно до п. 12.2 ст. 12, п. 16.4. ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п. 5.3.2., п. 5.3. ст. 5, п.п. 17.1.3. п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на прибуток банківських установ 11020600, штрафні санкції у розмірі - 212 131,55 грн.
Позивач, вважаючи вказане повідомлення-рішення необґрунтованим та незаконним, таким, що не відповідає фактичним обставинам, 06.03.2003р. звернувся зі скаргою вих. № 02/380 про перегляд вказаного рішення до відповідача.
Рішенням про результати розгляду Начальника СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП від 25.03.2003 р. скарга залишена без задоволення.
Позивач не погоджуючись з даним рішенням, звернувся 03.04.2003р. до Державної податкової адміністрації у м. Києві з повторною скаргою про перегляд повідомлення-рішення.
Рішенням про результати розгляду скарги Першого заступника Голови ДПА у м. Києві від 29.05.2003р. повторна скарга також залишена без задоволення.
09.06.2003р. позивач подав відповідну скаргу до Державної податкової адміністрації України.
Рішенням про результати розгляду скарги Державна податкова адміністрація України від 05.08.2003р. №6734/6/25-1215 податкове повідомлення-рішення СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків залишила без змін.
Використавши право на звернення до податкових органів з відповідними скаргами, позивач звернувся з метою захисту своїх інтересів до суду.
В Акті документальної перевірки зазначено що: в порушення п.п.5.3.2 п.5.3. ст.5 Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-11 встановлено невчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання, а саме: акт №4664/10/22-32 від 20.12.2001р. ДПІ у Мінському районі м. Києва з питання правомірності застосування пільги по податку на прибуток у розмірі 644 500 грн. та фінансову санкцію у сумі 77 048, 60 грн., рішення від 25.12.2001р. №1514-22-32-21666401/20061.
Згідно даних картки особового рахунку банку по податку на прибуток за 2002 рік узгоджено суму податку на прибуток сплачену невчасно, а саме, - 595 789,35 грн. прострочка 04.04.2002р.-19.04.2002р.; 125 759,25грн. прострочка 04.04.2002р. -19.06.2002р.».
За результатами перевірки фінансово-господарської діяльності позивача з питань правомірності пільг по податку на прибуток за період з 01.04.2001 р. по 30.09.2001 р. ДПІ у Мінському районі м. Києва донараховано (Рішенням №1514-22-32-21666401/20061 від 25.12.2001р.) по податку на прибуток 721 548,60 грн., в тому числі податок на прибуток в розмірі 644 500 грн. та фінансову санкцію у сумі 77 048, 60 грн.
Дане рішення було оскаржено позивачем у адміністративному порядку до ДПІ м. Києва та до ДПА України.
Проте, 25.03.2002р. ДПА України прийняло рішення про залишення скарги позивача без розгляду, у зв'язку з порушенням десятиденного строку для подання скарги на рішення міськдержподатадміністрації.
Вважаючи, що рішення ДПА України про залишення скарги без розгляду від 25.03.2002р. прийняте з порушенням підпункту 5.2.2 ст.5 Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», 28.03.2002р. позивач звернувся з позовом до Господарського суду міста Києва про визнання цього рішення недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Рішенням Господарського суду міста Києва по справі №28/145-02 визнано недійсним Рішення ДПА України про залишення скарги платника податку без розгляду. Це рішення Господарського суду міста Києва залишено без змін постановою від 18.12.2002р. Київського апеляційного господарського суду та постановою від 03.03.2003р. Вищого господарського суду України.
Рішенням Господарського суду міста Києва по справі № 28/661 від 26.01.2004р. позов задоволено частково та стягнуто з Державного бюджету на користь Відкритого акціонерного товариства "Перший Інвестиційний Банк" надлишково сплачені податок на прибуток у сумі 721 548 (сімсот двадцять одна тисяча п'ятсот сорок вісім) грн. 60 коп. та пеню по податку на прибуток у сумі 23 678 ( двадцять три тисячі шістсот сімдесят вісім) грн. 28 коп.
Рішення від 26.01.2004р. №28/661 залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2004р. та постановою Вищого господарського суду України від 19.10.2004р.
Рішенням від 19.10.2004 р. №28/661 було встановлено наступні обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.06.2002р. по справі №28/145-02, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2002 р. та постановою Вищого господарського суду України від 03.03.2003 р., рішення ДПА України №1860/6/25-0115 від 25.03.2002р. про залишення скарги АБ «Перший Інвестиційний Банк» без розгляду визнано недійсним.
З названого рішення господарського суду від 06.06.2002р. вбачається, що при розгляді справи №.28/145-02 судом встановлено, що АБ «Перший Інвестиційний Банк» своєчасно, у відповідності до вимог пп.5.2.2 п. 5.2 ст.5 Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», подав до Державної податкової адміністрації України скаргу на рішення ДПІ у Мінському районі м. Києва №1514-22-32-21666401/20061 від 25.12.2001 р. та підстав для залишення цієї скарги позивача без розгляду у ДПА України не було, а тому рішення ДПА України №1860/6/25-0115 від 25.03.2002р. про залишення скарги АБ «Перший Інвестиційний Банк» без розгляду визнано судом недійсним.
У відповідності до ч. 3 пп.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами» якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилалося платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.
Таким чином, оскільки ДПА України протягом двадцятиденного строку не надіслала позивачу вмотивоване рішення за його скаргою на рішення ДПІ у Мінському районі м. Києва №1514-22-32-21666401/20061 від 25.12.2001р., ця скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків.
Крім того, постановою Вищого господарського суду України від 19.10.2004р. у справі №28/661 було спростовано доводи відповідача про те, що рішення ДПІ у Мінському районі м. Києва від 25.12.2001р. №1514-22-32-21666401/20061 не визнане недійсним та не скасоване податковим органом, оскільки, у зв'язку з ненаданням податковим органом мотивованої відповіді на повторну скаргу подану в порядку п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податку вважається вільним від будь-яких податкових зобов'язань визначених платнику податку на підставі рішення податкового органу, яке оскаржене у встановленому порядку та згідно якого податковим органом не надано мотивованої відповіді у встановлені строки та порядку.
У відповідності до п.1.5 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час звернення до суду) штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.
Скарга позивача щодо визнання рішення ДПІ у Мінському районі м. Києва від 25.12.2001 р. №1514-22-32-21666401/20061 була фактично задоволена, з огляду на положення ч.3 пп.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами», тому платник податку вважається вільним від будь-яких податкових зобов'язань визначених платнику податку на підставі рішення податкового органу, яке було оскаржене у встановленому порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене, позивач не порушував правил оподаткування, а тому ним не було порушено граничного строку сплати податкового зобов'язання, передбаченого п.п. 5.3.2. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами», так як позивач був вільним від будь-яких податкових зобов'язань на момент прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, що підтверджується судовими рішеннями.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
За переконанням суду, у ході судового розгляду справи, позивач надав достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов.
На підставі викладених положень та обставин, суд прийшов до висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.
Судові витрати, понесені позивачем, а саме, витрати щодо сплати державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 158, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Прикінцевими та перехідними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Скасувати Податкове повідомлення-рішення від 21 лютого 2003 року №0000132302/0 на суму податкового зобов'язання в розмірі 212 131, 55 грн. Спеціалізованої Державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків.
3. Стягнути з Окружної державної податкової служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби, м. Київ (03680, м. Київ, вул. Леванєвського, 2, код ЄДРПОУ 26088707 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Перший інвестиційний банк» (04073, м. Київ, Московський проспект, 6, код ЄДРПОУ 26410155), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, витрати по сплаті державного мита у розмірі - 85 (вісімдесят п'ять) грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі - 118 (сто вісімнадцять) грн .
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.Д. Курдельчук
Дата виготовлення постанови у повному обсязі 16 квітня 2013 року.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 09.04.2013 |
Оприлюднено | 17.04.2013 |
Номер документу | 30724057 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні