Рішення

від 09.04.2013 по справі 905/1005/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.04.13 р. Справа № 905/1005/13-г Господарський суд Донецької області, у складі судді Огороднік Д.М. розглянув матеріали:

за позовом Артемівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Артемівської міської ради до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаТовариства з обмеженою відповідальністю "Артемівськводоканал" Фінансового управління Артемівської міської ради простягнення 322543,53грн. Представники сторін: від прокурора: від позивача: від відповідача: від третьої особи: Архипенко Р.І. - за посвідченням; Іванушкін І.С. - представник за довіреністю: не з'явився; Ткаченко О.М. - за посвідченням №70;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Артемівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Артемівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівськводоканал" про стягнення 322543,53грн., у тому числі основного боргу у розмірі 295588,86грн., пені у розмірі 22300,26грн., 3% річних у розмірі 4654,41грн.

Ухвалою суду від 12.02.2013 за вказаною позовною заявою порушено провадження у справі №905/1005/13-г та призначено судове засідання на 26.02.2013.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов концесійного договору від 02.09.2010 щодо своєчасної та повної сплати концесійних платежів за другий квартал 2012 року у розмірі 295588,86 грн. У зв'язку з чим, позивач просить суд стягнути основну суму заборгованості та суму пені нараховану за неналежне виконання відповідачем умов договору у розмірі 22300,26 грн.

Відповідач проти задоволення вимог заперечує з наступних підстав. Відповідно до рішення №117 від 27.04.2011 Артемівською міською радою затверджено розмір річного концесійного платежу Товариству з обмеженою відповідальністю "Артемівськводоканал" за переданий у концесію об'єкт комунальної власності територіальної громади м.Артемівська - цілісний майновий комплекс КП "Бахмут-вода" у сумі 1167361,32грн. Пунктом 2 вищезазначеного рішення Артемівська міська рада доручила міському голові Реві О.О. підписати додаткову угоду до концесійного договору об'єкту права комунальної власності територіальної громади м. Артемівська - цілісний майновий комплекс КП"Бахмут-вода" з Товариством з обмеженою відповідальністю "Артемівськводоканал". Проте, як стверджує відповідач, такої угоди підписано не було. Тому сторонами не погоджено розмір концесійного платежу. Відповідач звертає увагу суду на те, що сплата концесійного платежу відбувалась на підставі розрахунку концесійного платежу, підписаного директором відповідача та начальником управління Артемівської міської ради. Відповідно до розрахунку концесійного платежу за другий квартал 2011 року, листа і розрахунку про нарахування суми амортизації від 19.07.2011 №1577, сума амортизаційних нарахувань за 2 квартал 2011 склала 1927744,95грн., що перевищило суму нарахованого концесійного платежу на 1628553,62грн., у зв'язку з чим сума концесійної плати за 2 квартал 2011 року повинна зменшитись на суму переплати, тобто на 1628553,62грн. Проте, відповідач сплатив концесійний платіж за 2 квартал 2011 року у розмірі 299191,33 грн. За таких обставин, відповідач вважає, що згідно з п. 10.2.6 концесійного договору сторони досягли згоди щодо зарахування надміру перерахованих платежів в рахунок погашення наступних платежів. Також відповідач зазначає, що сторонами погоджені умови, які надають право відповідачу за рахунок амортизаційних відрахувань зменшити суми концесійних платежів.

У судовому засіданні 26.02.2013 на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 25.03.2013.

Ухвалою суду від 25.03.2013 розгляд справи відкладено на 09.04.2013 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Фінансове управління Артемівської міської ради.

Прокурор у судове засідання з'явився, підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

У судове засідання призначене на 09.04.2013, з'явився представник позивача, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та подав письмові пояснення від 09.04.2013, в яких стверджує, що зменшення розміру концесійного платежу по договору на суму амортизаційних відрахувань можливо тільки у разі затвердження між сторонами договору Програми використання Фонду амортизаційних відрахувань, яка узгоджується сторонами. Програми використання Фонду амортизаційних відрахувань затверджено не було. Отже, зменшення суми концесійної плати на суму нарахованих амортизаційних відрахувань в даному випадку не можливе. Тому, посилання відповідача на п. 13.3 договору не може судом прийматися до уваги та є безпідставними.

В судовому засіданні призначеному на 09.04.2013 брав участь начальник Фінансового управління Артемівської міської ради Ткаченко О.М., який підтвердив письмові пояснення відповідача щодо неможливості зменшення розміру концесійного платежу по договору на розмір амортизаційних відрахувань, оскільки не було затверджено Програми використання Фонду амортизаційних відрахувань. Розрахунок, на який посилається відповідач, не є Програмою використання Фонду амортизаційних відрахувань, а тому не повинен враховуватись.

Відповідач у судове засідання не з'явився, але через канцелярію суду подав заяву від 09.04.2013 про зупинення провадження у справі, в якій звертає увагу суду на те, що постановою господарського суду Донецької області від 03.04.2013 по справі №905/1549/13-г Товариство з обмеженою відповідальністю "Артемівськводоканал" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Ченцова Р.В. Крім того, ліквідатором здійснено офіційне оприлюднення оголошення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівськводоканал" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, а також про те, що вимоги кредиторів приймаються ліквідатором за місцем реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівськводоканал" протягом тридцяти днів від дня опублікування оголошення. Як стверджує відповідач, офіційне оприлюднення відповідного оголошення відбулося 09.04.2013 у газеті "Урядовий кур'єр" №66. За таких обставин, відповідач просить суд зупинити провадження у справі №905/1005/13-г та роз'яснити позивачу зміст ч. 4 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Розглянувши подану відповідачем заяву від 09.04.2013 про зупинення провадження у справі, суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського суду Донецької області про визнання боржника банкрутом від 03.04.2013 по справі №905/1549/13-г Товариство з обмеженою відповідальністю "Артемівськводоканал" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців, до 03.04.2014 року; обов'язки ліквідатора Товариство з обмеженою відповідальністю "Артемівськводоканал" покладено на голову ліквідаційної комісії Ченцова Р.В.; зобов'язано ліквідатора Товариство з обмеженою відповідальністю "Артемівськводоканал" у десятиденний термін з дня прийняття даної постанови опублікувати оголошення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури в офіційних друкованих органах, з зазначенням відомостей, передбачених п. 4 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; ліквідатору по закінченні ліквідаційної процедури представити суду звіт про проведену роботу та ліквідаційний баланс з доданими документами, передбаченими ст. 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Оголошення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівськводоканал" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури опубліковано в газеті "Урядовий кур'єр" №66 від 09.04.2013.

Відповідно до змісту постанови від 03.04.2013 №905/1549/13-г, ухвалою господарського суду Донецької області від 21.03.2013 порушено провадження у справі за заявою боржника, Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівськводоканал" про визнання його банкрутом відповідно до процедури, передбаченої статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що залежно від категорії боржника, виду його діяльності та наявності у нього майна господарський суд застосовує загальний, спеціальний або спрощений порядок провадження у справі про банкрутство.

Загальний порядок передбачає застосування процедури розпорядження майном з подальшим переходом до процедур санації, ліквідації або мирової угоди.

Спеціальний порядок передбачає залучення до участі у справі додаткових учасників, продовження строків санації, збігу процедур розпорядження майном та санації.

Спрощений порядок застосовується під час ліквідації банкрута без застосування процедур розпорядження майном та санації.

Стаття 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" має назву особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником.

Згідно з ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом здійснюється в судовому засіданні, що проводиться не пізніше чотирнадцяти днів після порушення провадження у справі в загальному порядку, визначеному цим Законом.

Кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Аналізуючи положення статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" судом відзначається, що дана процедура банкрутства відноситься до спрощеного порядку провадження у справі про банкрутство, який застосовується під час ліквідації банкрута без застосування процедур розпорядження майном та санації.

Статтею 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у чинній редакції) передбачено, що у разі якщо до боржника, щодо якого порушена справа про банкрутство, пред'явлений позов, який ґрунтується на грошових зобов'язаннях боржника, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, суди мають у встановленому процесуальним законом порядку приймати такі позовні заяви і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство. Про офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство розпорядник майна повідомляє суд, який розглядає позовні вимоги конкурсних кредиторів до боржника. Цей суд (суди) після офіційного оприлюднення відповідного оголошення має зупинити позовне провадження та роз'яснити позивачу зміст частини четвертої статті 23 цього Закону, зазначивши про це в ухвалі або в протоколі судового засідання.

Якщо позивач не звернувся у тридцятиденний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство, суд, який розглядає позовну заяву, після закінчення тридцятиденного строку з моменту офіційного оприлюднення поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову.

У разі звернення позивача із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство після винесення ухвали господарського суду за результатами розгляду цих вимог позовне провадження підлягає припиненню на підставі пункту 2 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Зі змісту статті 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вбачається, що суди мають зупиняти позовне провадження у справі, в яких розглядаються позовні вимоги конкурсних кредиторів після офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство. Аналогічні висновки викладені в п. 54 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №15 "Про судову практику в справах про банкрутство".

Згідно з ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з метою виявлення усіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Таке оголошення має містити повне найменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна, граничний строк подання заяв конкурсних кредиторів з вимогами до боржника.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Господарський суд зобов'язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Закону та Господарського процесуального кодексу України, про що виноситься ухвала, в якій зазначається дата розгляду заяви.

За наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.

Враховуючи положення ст. ст. 16,17, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд приходить до висновку, що положення статті 17 Закону про зупинення позовного провадження застосовуються щодо загального, спеціального порядків провадження у справі про банкрутство, за якими здійснюється оприлюднення саме оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство з метою виявлення усіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, тобто з метою недопущення ліквідації боржника, за якими заяви конкурсних кредиторів подаються до суду і саме суд розглядає їх та визнає чи відхиляє, про що виносить відповідну ухвалу. У разі ліквідації банкрута без застосування процедур розпорядження майном та санації, Закон не передбачає оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, а передбачає оприлюднення оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури і строк для звернення кредиторів починається з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, а не з дня оприлюднення повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство. Також слід зазначити, що за спрощеним порядком провадження у справі про банкрутство заяви кредиторів подаються до боржника, і боржник визнає або відхиляє вимоги кредиторів, а за іншими порядками такі заяви подаються до суду, який визнає вимоги кредиторів або відхиляє та виносить відповідну ухвалу.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

За таких обставин, оскільки відповідач визнаний банкрутом відповідно до процедури, передбаченої ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", то правових підстав для зупинення провадження по цій справі не має, у зв'язку з чим заява відповідача про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягає.

Представники учасників процесу клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян і держави в судах у випадках, передбачених законом.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

02.09.2010 між Артемівською міською радою, як концесієдавцем (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Артемівськводоканал", як концесіонером (відповідач) укладений концесійний договір об'єкту права комунальної власності територіальної громади міста Артемівська - цілісного майнового комплексу комунального підприємства "Бахмут-вода" (далі - Концесійний договір).

Згідно з пунктом 2.1 Концесійного договору, у відповідності до положень та умов, що встановлюються цим Договором, Концесієдавець надає Концесіонеру право здійснювати управління (експлуатацію), реконструкцію, переобладнання та будівництво об'єкта концесії з метою задоволення господарсько-питних потреб підприємств, установ, організацій, фізичних осіб в межах периметру концесії у постачанні питної води і у водовідведенні, і з цією метою надає Концесіонеру право на дослідження, проектування, фінансування, будівництво, експлуатацію, утримання, здійснення ремонтів та поліпшення об'єкту концесії, і реалізації прав, повноважень, дозволів, як зазначається в цьому договорі, виключно з, але не обмежуючись, правом отримання та присвоєння оплати за надані концесійні послуги з усіх фізичних та юридичних осіб, що повинні сплачувати у якості споживачів наданих Концесіонером послуг та за умови сплати Концесіонером концесійних платежів та виконання всіх інших умов цього договору.

Предметом Концесійного договору, згідно з розділом 2.2, є виключне право на надання Концесіонером протягом періоду концесії у відповідності до пункту 2.3 Договору послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, а також на управління (експлуатацію), реконструкцію, переобладнання та будівництво (створення) об'єкту концесії з метою надання цих послуг, в межах периметру концесії. Концесіонер бере на себе зобов'язання надавати концесійні послуги під контролем Концесієдавця на умовах, встановлених цим договором та чинним законодавством України.

Пунктами 10.1.1-10.1.2 Концесійного договору сторони погодили, що Концесіонер сплачує протягом усього періоду Концесії концесійні платежі відповідно до вимог законодавства та умов цього договору. Концесійні платежі сплачуються незалежно від результатів господарської діяльності Концесіонера щоквартально шляхом переказу визначеної в пункті 10.2.1 цього Договору суми на рахунок Артемівської міської ради.

Розмір річного концесійного платежу визначається на підставі Методики розрахунку концесійних платежів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №639

від 12.04.2000 (далі - Методика). Розмір концесійного платежу за перший квартал з дати початку Концесійного проекту розраховується виходячи з розміру річного концесійного платежу та передбачених Методикою індексів інфляції. Розрахунок суми концесійного платежу за перший квартал з дати початку концесійного проекту затверджується Концесієдавцем та направляється Концесіонеру відповідним листом (пункт 10.2.1 Концесійного договору).

Згідно з пунктом 10.2.2 Концесійного договору сума концесійного платежу за кожний наступний квартал визначається шляхом коригування концесійного платежу за попередній квартал на індекс інфляції за поточний квартал.

Згідно з пунктом 10.2.4 Концесійного договору концесійні платежі вносяться в 5-денний термін від дати, встановленої для подання квартальних бухгалтерських звітів (балансів), а за IV квартал - у 10-денний термін від дати, встановленої для подання річного бухгалтерського звіту (балансу).

Згідно з пунктами 1.1.1, 19.1.1 Концесійного договору цей договір є чинним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє 25 років, починаючи з дати початку концесійного договору - дати підписання сторонами Акту приймання-передачі об'єкту концесії.

31.12.2010 сторонами був підписаний Акт приймання-передачі цілісного майнового комплексу комунального підприємства "Бахмут-Вода".

27.04.2011 рішенням Артемівської міської ради № 6/6-117 затверджено розмір річного концесійного платежу товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівськводоканал", який склав 1167361,32 грн. Зі змістом рішення, відповідач був ознайомлений 29.04.2011, що підтверджується копією картки реєстрації.

При цьому, листом від 08.07.2011 вх.№01-1791-07, з метою уникнення непорозумінь при застосуванні індексів інфляції, позивач запропонував відповідачу письмово погоджувати розмір квартальних концесійних платежів з фінансовим управлінням Артемівської міської ради.

З урахуванням досягнутих домовленостей, відповідач та фінансове управління Артемівської міської ради погодили розрахунки концесійного платежу шляхом підписання розрахунків концесійних платежів, а саме за 1 квартал 2011 року у розмірі 291840,33 грн., за 2 квартал 2011 у розмірі 299191,33 грн., за 3 квартал 2011 у розмірі 294414,76 грн., за 4 квартал 2011 у розмірі 295298,59 грн., за 1 квартал 2012 у розмірі 297370,41 грн..

За твердженням позивача, на виконання умов Концесійного договору, відповідач перерахував кошти на загальну суму 299191,33 грн. за 2 квартал 2011 року. У зв'язку з чим прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з відповідача заборгованості по Концесійному договору за 4 квартал 2011 та 1 квартал 2012.

Рішенням господарського суду Донецької області від 15.08.2012 по справі №5006/22/97/2012 задоволений позов Артемівської міжрайонної прокуратури в інтересах держави в особі Артемівської міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівськводоканал" заборгованості за концесійним договором об'єкту права комунальної власності територіальної громади міста Артемівська - цілісного майнового комплексу комунального підприємства "Бахмут-вода" від 02.09.2010 за період 4 квартал 2011 та 1 квартал 2012.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.10.2012, рішення господарського суду Донецької області від 15.08.2012 по справі №5006/22/97/2012 залишено без змін.

Станом на момент розгляду даної справи, рішення господарського суду Донецької області від 15.08.2012 по справі №5006/22/97/2012 є чинним.

За правилами пункту 5 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 N 419, квартальна фінансова звітність (крім зведеної та консолідованої) подається підприємствами не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна - не пізніше 9 лютого наступного за звітним року.

Таким чином, за умовами Концесійного договору відповідач повинен був внести концесійний платіж за 2 квартал 2012 року до 30.07.2012.

Проте, як стверджує прокурор та позивач, відповідач взяті на себе зобов'язання в частині своєчасної і повної сплати протягом дії Концесійного договору концесійних платежів за 2 квартал 2012 року не виконав, що і стало підставою звернення прокурора до господарського суду з даним позовом.

Як встановлено судом, рішенням господарського суду Донецької області від 02.04.2012 у справі 5006/11/51пд/2012, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.05.2012, Концесійний договір розірвано; зобов'язано відповідача передати об'єкт концесії Комунальному підприємству "Бвхмут Вода" шляхом підписання відповідного акту приймання -передачі в місячний термін з моменту набрання рішення суду законної сили. Рішення суду по справі №5006/11/51пд/2012 набрало законної сили 28.05.2012.

30.06.2012 між позивачем та відповідачем на виконання рішення суду №5006/11/51пд/2012 відповідач передав, а позивач прийняв цілісний майновий комплекс комунального підприємства "Бахмут Вода".

Оцінивши зміст даного договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за змістом та правовою природою є договором концесії, який підпадає під правове регулювання норм статей 406-410 Господарського кодексу України, Закону України "Про концесії".

Відповідно до ст. 406 Господарського кодексу України концесія - це надання з метою задоволення суспільних потреб уповноваженим органом державної влади чи органом місцевого самоврядування на підставі концесійного договору на платній та строковій основі вітчизняним або іноземним суб'єктам господарювання (концесіонерам) права на створення (будівництво) та/або управління (експлуатацію) об'єктом концесії за умови взяття концесіонером на себе відповідних зобов'язань, майнової відповідальності і підприємницького ризику.

Договір концесії (концесійний договір) - договір, відповідно до якого уповноважений орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування (концесієдавець) надає на платній та строковій основі суб'єкту підприємницької діяльності (концесіонеру) право створити (побудувати) об'єкт концесії чи суттєво його поліпшити та (або) здійснювати його управління (експлуатацію) відповідно до цього Закону з метою задоволення громадських потреб (ст. 1 Закону України "Про концесії").

Як визначено положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідачем не надано жодних доказів щодо виконання зобов'язань з перерахування концесійних платежів за 2 квартал 2012 року у розмірі 295588,86 грн.

При цьому, щодо заперечень відповідача про зменшення цієї суми заборгованості на суму сплаченого ним концесійного платежу за 2 квартал 2011 року у розмірі 299191,33 грн. та на суму амортизаційних відрахувань, суд зазначає наступне.

Розділом 10.3.1 Концесійного договору встановлено, що особливості порядку сплати концесійних платежів з 30.10.2010 року (з дати набрання чинності Законом України "Про державне партнерство" №2404-VI від 01.07.2010 року) визначені в розділі 13.3 цього договору.

Згідно з пунктом 13.1.1 Концесійного договору протягом всього строку дії цього договору Концесіонер у порядку, передбаченому законодавством України, нараховує суми амортизаційних відрахувань, з урахуванням особливостей, визначених в розділі 13.3 цього договору.

Пунктом 13.3.1 Концесійного договору сторони погодили порядок нарахування та використання амортизаційних відрахувань з 30.10.2010, зокрема:

- нарахування амортизації на наданий у концесію об'єкт здійснюється Концесієдавцем (чи уповноваженим ним органом) або концесіонером за дорученням та від імені Концесієдавця. Про суму нарахованих амортизаційних відрахувань Концесіонеру повідомляється щоквартально до 20 числа місяця, що слідує за звітним кварталом;

- на суму нарахованих відповідно до пп. 1 цього пункту амортизаційних відрахувань (але не більш як на суму концесійної плати за звітний квартал) зменшується сума концесійної плати за звітний квартал, що підлягає сплаті Концесіонером відповідно до умов статті 10 цього договору.

27.04.2011 рішенням Артемівської міської ради товариству з обмеженою відповідальністю "Артемівськводоканал" надано повноваження з нарахування амортизації на наданий у концесію об'єкт права комунальної власності територіальної громади міста Артемівська - цілісний майновий комплекс комунального підприємства "Бахмут-Вода".

19.07.2011 Відповідач та фінансове управління Артемівської міської ради погодили розрахунок концесійного платежу за 2 квартал 2011 року, згідно з яким з урахуванням індексу інфляції розмір концесійного платежу склав 299191,33 грн.

При цьому, в останньому абзаці цього розрахунку зазначено, що сума амортизаційних відрахувань за 2 квартал 2011 року складає 1927744,95 грн., що перевищує суму нарахованого концесійного платежу на 1628553,62 грн., що зменшує суму концесійної плати за 2 квартал 2011 року у повному обсязі. Відповідач зазначає, що платіжними дорученнями від 29.07.2011 №244-0711 на суму 89757,40 грн. та від 31.10.2011 №246-1011 на суму 209433,93 грн., він сплатив концесійний платіж за 2 квартал 2011 року, який повинен бути зарахований в наступні платежі.

Судом відмічається, що доводам відповідача щодо сплачених сум платіжними дорученнями від 29.07.2011 №244-0711 та від 31.10.2011 №246-1011 та зарахуванням сплачених сум в рахунок зобов'язань за наступні платежі надана оцінка при вирішення справи №5006/22/97/2012.

Рішенням господарського суду Донецької області по справі №5006/22/97/2012 встановлено, що Програма використання Фонду амортизаційних відрахувань на 2011 рік між сторонами не узгоджувалась, а тому підстави для зменшення суми концесійної плати на суму нарахованих відповідачем амортизаційних відрахувань протягом цього календарного року, - відсутні. За таких обставин, судом відхилені заперечення відповідача щодо зменшення суми наявної заборгованості по сплаті концесійних платежів за 4 квартал 2011 року та за 1 квартал 2012 року у сумі 527669,00 грн. на суму сплаченого ним концесійного платежу за 2 квартал 2011 року у розмірі 291840,33 грн. за безпідставністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

За таких обставин, факт не узгодженості між сторонами Програми використання Фонду амортизаційних відрахувань на 2011 рік, встановлений рішенням господарського суду та не підлягає доведенню знову.

Окрім того, позивачем надано до матеріалів справи копії платіжних доручень від 29.07.2011 №244-0711 та від 31.10.2011 №246-1011 про сплату концесійних платежів за 2 квартал 2011 року. При вирішенні питання щодо правомірності доводів відповідача про зменшення розміру належного з відповідача концесійного платежу за 2 квартал 2012 року на суму (299191,33 грн.) сплачену відповідачем на підставі платіжних доручень від 29.07.2011 №244-0711 та від 31.10.2011 №246-1011, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 10.2.6 Концесійного договору суми концесійного платежу, що надміру перераховані до бюджету, зараховуються в наступні платежі або повертаються Концесіонеру в 5-денний термін з дня одержання його письмової заяви.

Відтак, на думку відповідача, сума наявної заборгованості по оплаті концесійних платежів за 4 квартал 2011 року та 1 квартал 2012 року у розмірі 527669,00 грн. повинна бути зменшена на суму 299191,33 грн, яка надміру перерахована останнім до бюджету з призначенням платежу "концесійний платіж за 2 квартал 2011 року".

Згідно з частиною третьою статті 20 Закону України "Про концесії" нарахування амортизації на наданий у концесію об'єкт здійснюється концесієдавцем чи уповноваженим ним органом. Про суму нарахованих амортизаційних відрахувань концесіонеру повідомляється щоквартально у встановлений договором концесії строк. На суму нарахованих амортизаційних відрахувань (але не більш як на суму концесійної плати) зменшується сума концесійної плати, що підлягає сплаті концесіонером за відповідний період. На суму нарахованих амортизаційних відрахувань, на яку було зменшено суму концесійної плати, концесіонер зобов'язаний у порядку і в строк, встановлені договором концесії, здійснювати погоджені з концесієдавцем роботи щодо поліпшення об'єкта концесії.

Відповідно до підпункту 4 пункту 13.3.1 Концесійного договору за рахунок суми нарахованих амортизаційних відрахувань, на яку було зменшено суму концесійної плати, формується Фонд амортизаційних відрахувань, визначений в підпункті 13.2.1 цього Договору.

Згідно з пунктом 13.2.1 Концесійного договору за рахунок амортизаційних відрахувань, нарахованих на активи, що підлягають поверненню, формується фонд амортизаційних відрахувань. Сторони зобов'язуються щорічно узгоджувати Програму використання фонду амортизаційних відрахувань, яка передбачає планові напрямки та обсяги фінансування за рахунок амортизаційних відрахувань заходів з відновлення активів, що підлягають поверненню, в тому числі із заміни відновлювальних активів, що підлягають поверненню.

Сума Фонду амортизаційних відрахувань та обсяг витрат, передбачених щорічною Програмою використання Фонду амортизаційних відрахувань, повинні дорівнювати добутку суми амортизаційних відрахувань, яка затверджена в порядку, передбаченому законодавством України, в складі тарифу на послуги Концесіонера на відповідний рік та запланованого обсягу надання послуг Концесіонером на рік (пункт 13.2.3 Концесійного договору).

Програма використання Фонду амортизаційних відрахувань узгоджується: на перший рік Періоду концесії - протягом перших двох календарних місяців з дати початку концесійного проекту; на кожний наступний рік періоду концесії - до 01 березня відповідного року (абзац перший пункту 13.2.4 Концесійного договору).

Відповідно до підпункту 4 пункту 13.3.1 Концесійного договору за рахунок суми нарахованих амортизаційних відрахувань, на яку було зменшено суму концесійної плати, формується Фонд амортизаційних відрахувань, визначений в підпункті 13.2.1 цього Договору.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що створення Фонду амортизаційних відрахувань та використання його коштів можливо лише за наявністю Програми використання Фонду амортизаційних відрахувань, що узгоджується сторонами. Відтак, як наслідок, зменшення суми концесійної плати на суму нарахованих амортизаційних відрахувань можливе також лише за наявністю Програми використання Фонду амортизаційних відрахувань.

Як встановлено судом та підтверджено представниками учасників судового процесу, вказана Програма на 2012 рік сторонами не узгоджувалась, а тому підстави для зменшення суми концесійної плати на суму нарахованих відповідачем амортизаційних відрахувань протягом цього календарного року, - відсутні.

За таких обставин, суд відхиляє заперечення відповідача щодо зменшення суми наявної заборгованості по сплаті концесійних платежів за 2 квартал 2012 року на суму сплаченого ним концесійного платежу за 2 квартал 2011 року за безпідставністю.

Враховуючи вищевикладене а також те, що цілісний майновий комплекс комунального підприємства "Бахмут Вода" був переданий позивачу 30.06.2012, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по концесійному платежу у розмірі 295588,86 грн., правильність розрахунку якого судом перевірена, обґрунтовані і підлягають задоволенню.

За порушення строків внесення концесійних платежів за 2 квартал 2012 року позивач також просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 22300,26 грн., 3% річних у розмірі 4654,41 грн..

Відповідно до статті 13 Закону України "Про концесії" за невиконання або за неналежне виконання умов концесійного договору, у тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, крім випадків, передбачених цим Законом, сторони несуть відповідальність, встановлену законами України та концесійним договором.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання;

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з пунктом 10.2.5 Концесійного договору за порушення строків внесення концесійних платежів Концесіонер сплачує пеню в розмірі чинної подвійної облікової ставки Національного банку України від концесійного платежу за кожний день прострочення оплати.

Перевіривши розрахунок пені позивача та прокурора, суд визнає його вірним.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 22300,26 грн. підлягають задоволенню повністю.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснений позивачем та прокурором розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку про те, що він відповідає вимогам чинного законодавства України, у зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 4654,41 грн. такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Беручи до уваги викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи те, що прокурор звільнений від сплати судового збору у встановленому порядку, вказані судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача в доход державного бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, а саме в сумі 6450,87 грн. (322543,53 грн.*2%) .

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівськводоканал" (84500, Донецька область, м. Артемівськ, вул. Корсунського, 1, ідентифікаційний код 37071590) на користь Артемівської міської ради (84500, Донецька область, м. Артемівськ,

вул. Артема, 44, ідентифікаційний код 24164999, р/р 31413687700015, код платежу - 24160100, отримувач платежу - місцевий бюджет м. Артемівська, банк отримувача - ГУДКС України в Донецькій області, код банку отримувача - 834016) суму заборгованості по сплаті концесійних платежів за 2 квартал 2012 у розмірі 295588 (двісті дев'яносто п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят вісім) грн. 86 коп., пеню у розмірі 22300 (двадцять дві тисячі триста) грн. 26 коп., 3% річних у розмірі 4654 (чотири тисячі шістсот п'ятдесят чотири) грн. 41 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівськводоканал" (84500, Донецька область, м. Артемівськ, вул. Корсунського, 1, ідентифікаційний код 37071590) в дохід Державного бюджету України (отримувач платежу - УДКС у Київському районі м. Донецька, банк отримувача - ГУДКС України в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 38034002, р/р 31217206783006, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 6450 (шість тисяч чотириста п'ятдесят) грн. 87 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Огороднік Д.М.

Дата складення повного рішення 15.04.2013.