Рішення

від 16.04.2013 по справі 925/392/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 року Справа № 925/392/13-г

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача - Літовкіна Л.В. - представник за довіреністю,

від відповідача - представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Департаменту бюджетної політики Черкаської міської ради,

м. Черкаси

до товариства з обмеженою відповідальністю "Дігер-2004",

м. Черкаси

про стягнення 9 689 грн. 40 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернувся департамент бюджетної політики Черкаської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Дігер-2004" про стягнення заборгованості в розмірі 9 689 грн. 40 коп., в тому числі: 9 018 грн. 57 коп. основний борг та 670 грн. 83 коп. пеня, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання права тимчасового користування місцем/місцями на розміщення зовнішньої реклами у м. Черкаси від 01 березня 2006 року за №17 (укладеного між виконавчим комітетом Черкаської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Дігер-2004"), а також договору про відступлення права вимоги від 11 березня 2013 року (укладеного між виконавчим комітетом Черкаської міської ради та департаментом бюджетної політики Черкаської міської ради).

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 14 березня 2013 року було порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 28 березня 2013 року.

Розгляд справи здійснюється після відкладення.

Представник позивача в судовому засіданні надав суду докази сплати відповідачем суми основного боргу, в зв'язку з чим просив суд припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу, позовні вимоги в частині стягнення пені підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Ухвалами господарського суду Черкаської області від 14 березня 2013 року, від 28 березня 2013 року та від 09 квітня 2013 року було зобов'язано відповідача надати суду відзив на позовну заяву з посиланням на мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача, а також докази, що обґрунтовують відхилення позовних вимог.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 16 квітня 2013 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/392/13-г.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд вважає, що в частині позовних вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 9 018 грн. 57 коп. провадження у справі підлягає припиненню, в решті позову - слід відмовити, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 01 березня 2006 року між виконавчим комітетом Черкаської міської ради (адміністрація) та товариством з обмеженою відповідальністю "Дігер-2004" (користувач) було укладено договір про надання права тимчасового користування місцем/місцями на розміщення зовнішньої реклами у м. Черкаси за №17.

Відповідно до п. 2.1. вищевказаного договору адміністрація зобов'язалася надати користувачу право тимчасового користування місцем/місцями, що перебувають у комунальній власності міста згідно адресної програми (Додаток до договору), а користувач - використовувати ці місця за цільовим призначенням - для розташування зовнішньої реклами і здійснювати плату за користування місцями згідно з умовами договору.

У відповідності до адресної програми, яка є додатком до договору відповідачу було надано право користування місцем/місцями для розміщення зовнішньої реклами за наступними адресами:

- на перехресті бул. Шевченка та вул. Університетської;

- на перехресті бул. Шевченка та вул. Чехова;

- на перехресті бул. Шевченка та вул. Р.Люксембург;

- на перехресті бул. Шевченка та вул. Б.Хмельницького.

Договір діє до 01 лютого 2011 року включно (п. 3.1. договору).

Згідно адресної програми загальна сума плати в місяць за надання права тимчасового користування місцями на розміщення зовнішньої реклами складає 1 080 грн. 00 коп.

10 березня 2009 року сторонами було укладено додаткову угоду до договору від 03 березня 2006 року за №17, умовами якої було визначено, що сума місячної плати за період з 01 квітня 2009 року по 01 травня 2009 року складає 540 грн. 00 коп., з 01 травня 2009 року - 1 080 грн. 00 коп.

За період з березня 2006 року по лютий 2011 року відповідачу було нараховано за договором 63 218 грн. 57 коп. плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів.

Однак, в порушення взятих на себе договірних зобов'язань відповідачем було сплачено лише 54 200 грн. 00 коп. плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів.

Таким чином, борг відповідача станом на день звернення до суду складав 9 018 грн. 57 коп.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 5.3. договору оплата здійснюється щомісячно до 15 го числа місяця, наступного за звітним.

Строк оплати за користування місцями розташування зовнішньої реклами настав.

В подальшому між виконавчим комітетом Черкаської міської ради (первісний кредитор) та департаментом бюджетної політики Черкаської міської ради (новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги від 11 березня 2013 року, згідно умов якого первісний кредитор передав новому кредитору право вимоги за договором про надання права тимчасового користування місцем/місцями на розміщення зовнішньої реклами у м. Черкаси від 01 березня 2006 року за №17 (основний договір), а новий кредитор прийняв право вимоги за основним договором.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Нормами ст. 516 Цивільного кодексу України визначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

В матеріалах справи відсутні докази повідомлення відповідача про заміну кредитора у зобов'язанні.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення на підставі умов договору від 01 березня 2006 року, розрахунку з позивачем за користування місцями для розміщення зовнішньої реклами в повному обсязі.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Водночас, як зазначалося вище відповідачем під час розгляду справи по суті було сплачено суму основного боргу в розмірі 9 018 грн. 57 коп., що підтверджується копією банківської виписки по рахунку від 09 квітня 2013 року.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи сплату відповідачем суми основного боргу, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 9 018 грн. 57 коп. на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Пунктом 6.2. договору від 01 березня 2006 року передбачена відповідальність за порушення відповідачем строків оплати за користування місцями, а саме: пеня у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Позивачем на підставі п. 6.2. договору заявлено вимогу про стягнення з відповідача 670 грн. 83 коп. пені нарахованої за період з 15 жовтня 2012 року по 15 березня 2013 року (з урахуванням вимог ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Слід зазначити, що останній платіж за користування місцями для розташування зовнішньої реклами за лютий 2011 року повинен був здійснений відповідачем не пізніше 15 березня 2011 року.

Тобто, з урахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України кінцевий термін нарахування пені за несвоєчасну сплату платежу за лютий 2011 року закінчився 15 вересня 2011 року.

В зв'язку з вищенаведеним слід дійти висновку, що нарахування пені здійснено позивачем поза межами встановленими ч. 6 ст. 232 ГК України, а тому вимога позивача щодо стягнення з відповідача 670 грн. 83 коп. пені не підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

В пункті 4.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 21 лютого 2013 року, № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", вказано, що якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача.

Оскільки відповідачем суму основного боргу було сплачено після звернення позивача до суду з відповідним позовом, та в зв'язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору, судовий збір в розмірі 1 720 грн. 50 коп. підлягає стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Дігер-2004" 9 018 грн. 57 коп. основного боргу припинити.

2. В решті вимог - в позові відмовити.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Дігер-2004", вул. Весела,17, м. Черкаси, ідентифікаційний код 33006863 - 1 720 грн. 50 коп. судового збору в доход Державного бюджету України через державну податкову інспекцію у м. Черкасах (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси) для зарахування на реєстраційний рахунок №31213206783002, отримувач - УДКСУ у м. Черкасах Черкаської області, код - 38031150, банк - ГУДКСУ у Черкаській області, МФО - 854018, код бюджетної класифікації - 22030001 за розгляд справи в господарському суді Черкаської області.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 17 квітня 2013 року.

Суддя А.В.Васянович