Постанова

від 27.01.2009 по справі 3/308-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

3/308-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 27 січня 2009 р.                                                                                    № 3/308-07  

Колегія  суддів  Вищого господарського суду України  у складі:

Головуючого  судді                                              Кузьменка М.В.,

суддів                                                                       Васищака І.М.,

                                                                                  Палій В.М.,

розглянувши            касаційну   скаргу Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.10.2008р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2007р.

у  справі                     №3/308-07  господарського суду Дніпропетровської області

за позовом                 Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго"

до відповідача          Відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля"

про                             стягнення 14 438,09грн.

за участю представників:

               ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" –Козак Т.В.;

ВАТ "Павлоградвугілля" –Мележик О.О.

в с т а н о в и л а :

Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом та просило суд стягнути з відповідача –Відкритого акціонерного товариства "Державної холдингової компанії" Павлоградвугілля" 14 438,09грн. вартості недоврахованої електроенергії.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що позивачем допущено порушення Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з регулювання електроенергетики від 31.07.96р. №28,  у вигляді безоблікового споживання електроенергії, про що складено акти від 01.07.2003р. №00032278, від 24.09.2003р. №0003234, від 01.11.2003р. №00032331 (т.1 а.с.2-3).

У клопотанні від 13.11.2007р. позивач просить визнати причини пропуску строку позовної давності поважними. При цьому, мотивуючи вимоги   поданого клопотання позивач вказує, що відповідний строк ним пропущено внаслідок того, що:

- відповідачем здійснювалась оплата спожитої електроенергії, частина якої зарахована ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" як оплата електроенергії, відповідно до вищевказаних актів;

- не погодившись з врахування такої оплати як оплати вартості недоврахованої електроенергії відповідач звернувся з позовами про проведення зарахування сум оплати як передплату за активну електроенергію;

- після розгляду відповідних спорів у 2007р., суми, які нараховані за зазначеними актами, відновлені у бухгалтерському обліку ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (т.2 а.с.27).

До прийняття рішення по суті заявлених вимог позивач уточнив назву відповідача у справі - ВАТ "Павлоградвугілля" (т.1 а.с.39).

Відповідач у справі – ВАТ "Павлоградвугілля" у відзиві на позов просить у його задоволенні відмовити з тих підстав, що факти порушень Правил підтверджуються позивачем актами, які складені з порушенням встановлених вимог, оскільки: не надано доказів, що вони складені в присутності представника споживача або належним чином передані чи надіслані споживачу; погоджені споживачем; не виписані додаткові рахунки для сплати збитків. Крім того, відповідач у відзиві на позов посилався на пропущення позивачем строку позовної давності. (а.с.23-24).

Також, доповнюючи мотиви відзиву, відповідач посилається на те, що вимоги позивача є погашеними відповідно до ч.2 ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (т.1 а.с.142).

Доповнюючи доводи відзиву, відповідач також вказав на те, що буд №2а по вул. Курська у м. Тернополі щодо якого здійснювали перевірку переданий на баланс Тернівського ЖКП 01.09.2003р., у зв'язку з чим ВАТ "Павлоградвугілля" не є відповідальним за порушення Правил користування електричною енергією  (т.2 а.с.78-79).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2007р. у позові відмовлено (т.2 а.с.146-147).

Відмовляючи у задоволенні заявлених вимог, суд першої інстанції виходив з того, що:

- вимоги позивача є погашеними відповідно до ч.2 ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки не заявлені в установлений місячний строк з дня опублікування оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство;

- позивачем пропущено строк позовної давності і причини пропущення такого строку не є поважними.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.10.2008р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2007р. залишено без змін (т.3 а.с.73-74).

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ВАТ "Павлоградвугілля" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, а заявлені позовні вимоги задовольнити.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права судами (т.3 а.с.80-83).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Під час вирішення спору у даній справі по суті заявлених вимог та перегляді прийнятого рішення в апеляційному порядку, судами встановлені наступні обставини.

07.12.2001р. між ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" та ДВАТ "Шахта "Західно-Донбаська" ДХК "Павлоградвугілля" укладено договір №492/01, предметом якого є оплатне постачання електричної енергії.

Умовами даного договору визначено, що він укладений на строк до 31.12.2002р. і  вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буле заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд.

Правонаступником сторони за договором - ДВАТ "Шахта "Західно-Донбаська", яке реорганізовано шляхом приєднання, є відповідач у справі –ВАТ "Павлоградвугілля".

Відповідно до умов вказаного договору, позивачем здійснювалось постачання  електричної енергії у т.ч. у будинок №2а по вул. Курська у м.Терновка.

Згідно актів про порушення Правил користування електричною енергією №00032278 від 01.07.2003р., №00032324 від 24.09.2003р., №00032331 від 01.11.2003р., які складені Павлоградським відділенням ЦСЕЕПС ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", під час проведення перевірки встановлено факти безоблікового споживання електричної енергії по жилому будинку №2а по  вул. Курська у м. Терновка (не виконуються приписи по встановленню лічильника замість вкраденого).

За результатами розгляду вказаних актів відповідачу здійснено нарахування на загальну суму 14 438,09грн. та виставлено рахунки №2154 від 31.08.2003р., №2336 від 30.09.2003р., №2675 від 31.10.2003р. Зазначені рахунки вручені відповідачу відповідно 09.09, 08.10, 10.11.2003р., що встановлено судами.

Предметом спору у даній справі є обов'язок відповідача оплатити вартість електричної енергії, нарахованої йому у зв'язку з фактами порушень, встановленими під час вищевказаних перевірок.

Вирішуючи спір у даній справі по суті заявлених вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку з пропущенням позивачем строку позовної давності з причин які не визнані судом поважними. Відповідний висновок суду першої інстанції підтриманий апеляційною інстанцією обґрунтовано.

Так, відповідно до ст.71 ЦК УРСР (чинному на момент виникнення правовідносин), загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Відповідно до ст.76 ЦК УРСР, перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Встановлюючи початок перебігу зазначеного строку для заявлених позивачем вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідний строк починається після закінчення семиденного строку з дня вручення рахунків відповідачу.

При цьому, для визначення строку виконання зобов'язання з оплати таких рахунків судами застосовано ст.165 ЦК УРСР (чинному на момент виникнення спірних правовідносин), яка встановлює строк виконання зобов'язання у випадку його не встановлення або визначення моментом вимоги. Зокрема, в силу ст.165 ЦК УРСР, якщо строк виконання зобов'язання не встановлений або визначений моментом витребування, кредитор вправі вимагати виконання, а боржник вправі провести виконання в будь-який час; боржник повинен виконати таке зобов'язання в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із закону, договору або із змісту зобов'язання.

Посилання скаржника на помилкове застосування вищевказаної норми при визначенні строку оплати відповідних рахунків, оскільки відповідний строк тривалістю у  30 календарних днів встановлено п. 6.43 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України, безпідставне.

Так, відповідні зміни до Правил внесені лише у 2006р. постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 22.11.2006р. №1497. При цьому, на момент виставлення відповідних рахунків зазначені Правила діяли в редакції постанови Національної комісії з регулювання електроенергетики від 22.08.2002р. №928 і не визначали строку, відповідно до якого споживач має оплатити відповідний рахунок.

Відповідно до п. 6. Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Норми ЦК України також визначають тривалість позовної давності для даних вимог –три роки (ст.257 ЦК України).

Таким чином, суди дійшли правильного висновку про пропущення позивачем позовної давності, враховуючи, що відповідний позов подано лише 10.08.2007р.

В силу п.4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позову, який подано з пропущенням строку позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем, враховуючи не визнання ним причин пропущення такого строку поважними, і такий висновок обґрунтовано підтриманий судом апеляційної інстанції.

Посилання скаржника на те, що відповідний строк розпочав свій перебіг з моменту відновлення заборгованості відповідача у бухгалтерському обліку ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" безпідставні, оскільки невірне ведення бухгалтерського обліку позивачем не є підставою для змін у визначенні початку перебігу строку позовної давності. Факт безпідставного зарахування отриманих від відповідача коштів не за призначенням платежу, визначеним платником - відповідачем відповідно до п.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою правління Національного банку України від 29.03.2001р. №135 (яка була чинною на момент здійснення перерахування коштів), а в рахунок оплати нарахувань за актами перевірки, який встановлений судовими актами у справі №9/327 господарського суду Дніпропетровської області за позовом ВАТ "Павлоградвугілля" до ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" про зобов'язання вчинити певні дії,  також не є підставою для зміни початку перебігу відповідного строку.

За таких обставин, підстав для зміни чи скасування прийнятих у цій справі судових актів не має.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів                                        

П О С Т А Н О В И Л А :

постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.10.2008р. у справі №3/308-07 господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін, а касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" –без задоволення.

               Головуючий  суддя                                                       Кузьменко М.В.

Судді                                                                                 Васищак І.М.

                                                                                        Палій В.М.