Постанова

від 12.03.2013 по справі 9101/123097/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2013 р. справа № 2а/0470/4310/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Суховарова А.В. Головко О.В.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Новомосковського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2012 року

у справі за позовом Новомосковського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області

до Новомосковської об`єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області

треті особи Відділ Держкомзему у Новомосковському районі Дніпропетровської області Головного управління Держкомзему у Дніпропетровській області,

Селянське(фермерське) господарство "Мічурінське"

про визнання дій незаконними та скасування довідки про надання статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку,

В С Т А Н О В И В:

Новомосковський міжрайонний прокурор Дніпропетровської області звернувся до суду з позовом про визнання дій Новомосковської об`єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області незаконними та скасування довідки про надання Селянському (фермерському) господарству "Мічурінське" статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2012 року у задоволенні позову Новомосковського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області до Новомосковської об'єднаної податкової інспекції Дніпропетровської обласної про визнання дій незаконними та скасування довідки про надання статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просив скасувати постанову суду та винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги .

У судове засідання сторони та їх представники не з'явилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином. Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, Новомосковською міжрайонною прокуратурою у лютому 2012 року проведено перевірку законності надання у 2011 році посадовим особами Новомосковської ОДПІ фермерським господарствам статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку.

За результатами перевірки встановлено, що ФГ "Мічурінське" видано довідку №22053/10/15-348 про надання статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку, отже, останній є платником фіксованого сільськогосподарського податку, оскільки у користуванні має земельну ділянку площею 39,98 га відповідно до виписки із статистичної звітності Держкомзему України «Облік землі» (форма 6-зем).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що через відсутність встановленого порядку переоформлення права власності або оренди, унеможливлює безоплатне проведення робіт із землеустрою і виготовлення технічних матеріалів та документів для переоформлення права постійного користування земельною ділянкою на право власності або оренди в строки, визначені Кодексом, а тому, оскільки у СФГ "Мічурінське" на момент отримання статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2011 рік у користуванні перебувало 39,13 га сільськогосподарських угідь, останні є об'єктом оподаткування відповідно до ст.302 Податкового кодексу України.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у відомостях про наявність земельних ділянок, які надані платником, за СФГ "Мічурінське" значиться у користуванні земельна ділянка площею - 39,13 га - ріллі на підставі державного акту на право постійного користування землею.

При цьому, земельна ділянка площею 34 га знаходиться у постійному користуванні у гр. ОСОБА_1 на підставі державного акта на право постійного користування для ведення (селянського) фермерського господарства від 01.11.1998 року на території Михайлівської сільської ради, який зареєстровано у книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №220.

Відповідно до отриманої інформації від відділу Держкомзему у Новомосковському районі станом на 01.01.2011 року та 31.12.2011 року жодних прав на земельні ділянки за Селянським (фермерським) господарством "Мічурінське" (код ЄДРПОУ 30094082) не зареєстровано.

Доводи позивача щодо визнання незаконними дій Новомосковської об`єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області щодо відхилення протесту Новомосковського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області на довідку від 19.10.2011 року про надання статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку СФГ "Мічурінське" судом першої інстанції не досліджувалися та оцінка щодо правомірності таких вимог не надавалася.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не звернув уваги на невідповідність обраного прокурором способу захисту порушених прав обсягу повноважень, наданих прокурору статтею 21 Закону України "Про прокуратуру".

Колегія суддів, виходячи з меж апеляційного перегляду, що встановлені статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України, вбачає відсутність підстав для задоволення позову, вважаючи за необхідне зазначити наступне.

Згідно з частиною першою статті 21 Закону України "Про прокуратуру" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи.

Відповідно до частини четвертої статті 21 Закону України "Про прокуратуру" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, у разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання такого акта незаконним.

Отже, у разі відхилення його протесту або ухилення від розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним, необхідно розуміти як таке, що передбачає право прокурора у разі відхилення його протесту або ухилення від розгляду звернутися до суду про визнання незаконними як акта відповідного органу, так і рішень, дій чи бездіяльності посадової особи.

Судом першої інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Новомосковський міжрайонний прокурор Дніпропетровської області звернувся до суду з позовом про визнання незаконними дій щодо відхилення протесту.

Колегія суддів вбачає невідповідність обраного прокурором способу захисту порушених прав обсягу повноважень, наданих прокурору статтею 21 Закону України "Про прокуратуру", оскільки у разі відхилення протесту, прокурору надано право на звернення до суду із заявою про визнання актів незаконним, у зв'язку з чим вказує на необґрунтованість позиції суду першої інстанції.

Щодо доводів позивача про скасування довідки Новомосковської об`єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області № 22053/10/15-348 від 19.10.2011 року (а.с.13), колегія суддів зауважує наступне.

Дана довідка та викладені у ній факти не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує певні правові наслідки, регулює ті чи інші відносини і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

В даному випадку довідка є виключно носієм доказової інформації.

За таких обставин, суд першої інстанції безпідставно не звернув уваги на вказане при вирішенні питання по суті.

Щодо доводів позивача про визнання незаконними дій Новомосковської об`єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області щодо надання у 2011 році статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку СФГ "Мічурінське".

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» особи можуть бути зареєстровані як платники ФСП, якщо такі особи є сільськогосподарськими підприємствами різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, а також рибницькі, рибальські та риболовецькі господарства, які займаються розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах), у яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу.

Згідно з частиною першої статті 3 названого Закону об'єктом оподаткування для платників фіксованого сільськогосподарського податку є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування, в тому числі на умовах оренди, а також земель водного фонду, які використовуються рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах).

01.01.2011 р. набрав чинності Податковий кодекс України, який визначив новий порядок отримання статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку.

Зокрема, відповідно до приписів підпункту 301.6.2 пункту 301.6 статті 301 Податкового кодексу України не може бути зареєстрований як платник податку, зокрема, суб'єкт господарювання, що провадить діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції.

Пунктами 308.1. та 308.3 статті 308 Податкового кодексу України визначено, що сільськогосподарські товаровиробники для набуття і підтвердження статусу платника податку подають до 1 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - органу державної податкової служби за місцем розташування такої земельної ділянки; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - органам державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади з питань державної аграрної політики за погодженням з центральним органом державної податкової служби; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - органам державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

За результатами дослідження наявних у справі доказів було встановлено відповідність платника податку наведеним критеріям.

Аналіз ст. 1 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» дозволяє дійти висновку, що за умов, якщо особа, яка підпадає під визначення, наведене у ч. 1 цієї статті, зареєстрована податковим органом як платник фіксованого сільськогосподарського податку та не знята з такої реєстрації у визначеному законом порядку, підстави для висновку про те, що така особа не мала права бути платником вказаного податку відсутні.

Відповідно до пункту 301.1 статті 301 Податкового кодексу України, платниками фіксованого сільськогосподарського податку з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 301.6 цієї статті, можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Згідно з підпунктом 301.6.3 пункту 301.6 статті 301 Податкового кодексу України, не може бути зареєстрований як платник податку: суб'єкт господарювання, який на день подання документів для набуття статусу платника податку має податковий борг (недоїмку), за винятком безнадійного податкового боргу (недоїмки), який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Належних доказів, які б спростували вказані обставини, позивачем надано не було.

Оскільки суд першої інстанції дійшов помилкового висновку у зв'язку з чим прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, таке рішення, згідно п.4 ч.1 ст.202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 202, 205, 206 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Новомосковського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2012 року - скасувати.

В задоволенні позову Новомосковського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області до Новомосковської об`єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області треті особи Відділ Держкомзему у Новомосковському районі Дніпропетровської області Головного управління Держкомзему у Дніпропетровській області, Селянське (фермерське) господарство "Мічурінське" про визнання дій незаконними та скасування довідки про надання статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: О.В. Головко