Рішення

від 09.04.2013 по справі 910/3302/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3302/13 09.04.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСГАРД-Ал"

до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна

залізниця"

про стягнення 33 106,33 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача Гетьман Ю.В. (дов. б/н від 21.01.2013р.)

Від відповідача Кацедан Л.В. (дов. №916-НЮ від 13.03.2013р.)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 09.04.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "АСГАРД-Ал" (далі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 33 106, 33 грн., з яких 30 000, 00 грн. основного боргу, 2445, 98 пені, 480, 26 грн. 3% річних, 180, 09 грн. інфляційних втрат за договором № ПЗ/Л-112733/НЮ від 18.10.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/3302/13, розгляд справи призначено на 26.03.2013 року.

19.03.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва відповідачем подано пояснення по справі, клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 26.03.2013 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 25.02.2013 року не виконав, направив до суду клопотання про відкладення розгляду справи, про місце і час розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно повідомлення про вручення поштового відправлення № 23651258.

Представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій він просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 2 445, 98 грн., 3 % річних у розмірі 480, 26 грн., втрати від інфляції в розмірі 180, 09 грн., нарахованих за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, також позивач просить покласти на відповідача судові витрати. Позивачем також повідомлено про повну сплату відповідачем заявленої суми основного боргу.

Заява про зменшення позовних вимог, подана позивачем в судовому засіданні 26.03.2012 року, прийнята судом до розгляду у відповідності до ст. 22 ГПК України, а отже позовні вимоги розглядаються з урахуванням заяви від 26.03.2012 року.

Ухвалою від 26.03.2013 року розгляд справи відкладено на 09.04.2013 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, задоволенням клопотання про відкладення розгляду справи, необхідністю надання додаткових матеріалів по справі.

В судове засідання 09.04.2013 року представники сторін з'явились.

Представником позивача надано письмові заперечення на відзив відповідача від 19.03.2013 року та усні пояснення по справі, в яких позовні вимоги підтримано.

Представником відповідача надано заяву про застосування строків позовної давності та усні пояснення по справі, в яких заперечено проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

18 жовтня 2011 року між позивачем, як постачальником та відповідачем, як замовником укладено договір №ПЗ/Л- 112733/НЮ (далі за текстом - договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити у власність відповідачу певну продукцію (товар), у комплектації відповідно до погодженого у специфікації переліку (додаток№1), а відповідач зобов'язався прийняти цей товар та своєчасно здійснювати оплату відповідно до умов даного договору.

Відповідно до п. 6.1 договору відповідач оплачує поставлений товар за ціною, вказаній в Специфікації (додаток№1).

Загальна сума по договору становить: 47 890, 00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 7981,67 грн. (п. 6.3 договору).

Відповідно до п. 7.2 договору відповідач здійснює розрахунки за поставлений товар протягом 15 банківських днів з дня його отримання. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками Акту приймання-передачі товару.

Згідно п. 9.2 договору відповідач має право пред'явити позивачу претензії по кількості на підставі Акту приймання-передачі товару, і по якості на протязі гарантійного терміну, згідно гарантії підприємства-виробника.

Пунктом 11.2 договору визначено, що відповідач несе відповідальність у разі порушення строків оплати, він сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до п. 16.1 договору, він набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2011 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов'язань по договору.

За твердженням позивача, на виконання умов договору він належним чином поставив перелік комплектуючих для відповідача на загальну суму 47 890,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі продукції №04/11 від 19.10.2011 року, підписаний представниками сторін та скріплений мокрими печатками сторін.

17.11.2011 року відповідачем здійснено часткову оплату за договором в сумі 17 890,00 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.2012 року.

01.10.2012 року позивачем було направлено відповідачу претензію на суму 88 383,00 грн., в якій вимагав перерахувати на розрахунковий рахунок позивача зазначену суму в якості оплати за договорами №ПЗ/Л-112733/НЮ від 11.10.2011 року та ПЗ/Л-113115/НЮ від 28.11.2011 року з урахуванням пені та індексу інфляції.

01.01.2013 року між позивачем та відповідачем була проведена повторна перевірка взаєморозрахунків, що підтверджується актом звірки (підписаним представниками сторін та скріпленим мокрою печаткою сторін), яким відповідач підтвердив наявність заборгованості перед позивачем.

В заяві про зменшення позовних вимог від 26.03.2013 року позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 2 445, 98 грн., 3 % річних у розмірі 480, 26 грн., втрати від інфляції в розмірі 180, 09 грн. нараховані за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, у зв'язку з повним розрахунком відповідачем за поставлені товари, що підтверджено випискою банку станом на 18.01.2013 року, 11.03.2013 року та 20.03.2013 року.

Таким чином, за твердженням позивача станом на 09.04.2013 року загальний розмір заборгованості відповідача складає 3106,33 грн.

Представник відповідача в заяві про застосування строків позовної давності вказує на те, що у позивача відсутні правові підстави для стягнення пені з відповідача, оскільки позивач повинен був звернутися до суду за стягненням пені з відповідача в річний строк, з моменту, коли стало відомо про порушення ним умов договору, тобто до 09.11.2012 року, а позивач звернувся до суду з позовною заявою 20.02.2013 року.

За твердженням позивача, відповідачем вчинялись дії, наслідком яких є переривання перебігу позовної давності до вимог про стягнення пені та обчислення нового строку давності.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог з наступних підстав.

За своєю правовою природою договір № ПЗ/Л-112733/НЮ від 18.10.2011 року є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено судом відповідач вчасно та повністю не розрахувався з позивачем за поставлений товар.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі п.11.2 договору просить стягнути з відповідача на свою користь 2 445,98 грн. - пені.

За приписами статей 216, 218, 230 Господарського кодексу України, підставою застосування господарських санкцій, до яких віднесена у тому числі пеня, є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

Згідно з пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України спеціальна позовна давність в один рік застосовується, зокрема і до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (стаття 261 Цивільного кодексу України). Згідно з приписами статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до частини 3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 11.2 договору, що узгоджений між сторонами, містить аналогічний порядок обчислення пені за порушення оплати поставленого товару.

Згідно пункту 7.2 договору замовник здійснює розрахунки за поставлений товар протягом 15 банківських днів з дня його отримання. Днем отримання товару є день підписання сторонами акту прийому-передачі.

Згідно акту прийому-передачі від 19.10.2011 № 04/11 по договору від 18.10.2011 № ПЗ/Л-112733/НЮ, яким підтверджується факт поставки товару, обов'язок замовника (Відповідача) щодо сплати за поставлений товар настав після спливу 15-ти банківських днів тобто, 09.11.2011.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, Позивач повинен був звернутися до суду за стягненням пені з відповідача в річний строк, з моменту спливу строку виконання встановленого договором, до 09.11.2012.

Однак, згідно позовної заяви, яка міститься в матеріалах справи її було подано 20.02.2013, тобто за межами річної позовної давності.

Відповідно до ч.ч. 2, 3, 4 ст. 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності; позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

За твердженням позивача, відповідач такими своїми діями: 1) 17.11.2011 року часткова оплата; 2) 01.01.2012 року підписання акту звірки; 3) 01.01.2013 року підписання акту звірки; 4) 20.02.2013 року та 11.03.2013 року оплата за договором.

Із аналізу норм статті 264 ЦК України суд дійшов висновку, що переривання строку позовної давності можливе лише в межах строку позовної давності. Статтею 258 ЦК України встановлена позовна давність в один рік для нарахування пені. Перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Враховуючи наведені норми, пербіг строку позовної давності для нарахування пені відповідачу за договором почався 02.01.2012 року (з 09.11.2011 року строк перервався частковою оплатою 17.11.2011 року, а 01.01.2012 року підписанням акту звірки), і сплив відповідно 02.01.2013 року .

Оплата за договором 20.02.2013 року та 11.03.2013 року не перериває строк позовної давності для нарахування пені за договором в 1 рік, так як на момент здійснення таких оплат строк вже сплив. Підписання відповідачем акту звірки розрахунків між стронами 01.01.2013 року не прериває строку позовної давності для нарахування пені за договором в 1 рік, так як із зазначено акту не вбачається за яким саме договором відповідач визнає свої зобов'язання, при цьому із матеріалів справи вбачається, що між стронами було укладено декілька договорів. Крім того, у вказаному акті звірки не йдеться про погодження між сторонами щодо нарахування та розміру штрафних санкцій (зокрема пені).

Як вже зазначалось, з позовом до суду позивач звернувся 20.02.2013 року - після спливу річного строку позовної давності для нарахування пені.

Отже, з огляду на викладене та заявлення відповідачем про застосування строків позовної давності, судом відмовлено в задоволенні вимоги про стягнення 2 445, 98 грн. пені, ячка заявлена поза межами строку позовної давності.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання. Отже, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних в розмірі 480,26 грн. за період з 10.11.2011 року по 18.05.2011 року та інфляційних втрат в розмірі 180,26 грн. за період з 18.11.2011 року по 18.05.2011 року підлягають задоволенню, із розрахунку позивача, правильність якого перевірено судом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та п. 4.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року за № 7, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог, виходячи з первісно заявленої ( до зменшення позовних вимог) ціни позову.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" (01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6; ЄДРПОУ 04413033, з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АСГАРД-Ал" (03151, м. Київ, вул. Донецька, 7 кв. 56; ЄДРПОУ -32955717) 480 (чотириста вісімдесят) грн. 26 коп. 3% річних, 180 (сто вісімдесят) грн. 09 коп. інфляційних втрат, а також судовий збір у розмірі 1254 ( одну тисячу двісті п'ятдесят чотири) грн. 16 коп.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.04.2013 р.

Суддя Г.П. Бондаренко