Ухвала

від 18.04.2013 по справі 905/2686/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

18.04.13 р. № 905/2686/13

Суддя господарського суду Донецької області Фурсова С.М., розглянувши матеріали позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

до комунального підприємства «САНОЧИСТКА» (86300, Донецька область, місто Кіровське , вулиця Театральна, будинок № 26; код ЄДРПОУ - 33974620)

про стягнення 142 184,80 гривень, -

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Донецької області з позовом, в якому стягнути з комунального підприємства «САНОЧИСТКА» суму боргу у розмірі 142 184,80 гривень.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи судом встановлено, що матеріали позовної заяви подані з недодержанням вимог статті 56 та пункту 2 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в зв'язку з чим позовна заява підлягає поверненню без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 56 ГПК України (із змінами, внесеними згідно із законами України від 13.05.1997р. № 251/97-ВР, від 19.05.2011р. № 3382-VI), позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Пунктом 2 частини першої статті 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, документ, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Так, в силу статті 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, належним доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів, є опис вкладення із зазначенням переліку відправлених документів та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.

Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (пункти 2, 4 частини третьої статті 129 Конституції України), так і аналогічних приписів статей 4-2, 4-3 ГПК України.

Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі, суд має бути впевнений у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.

З наданого до позовної заяви опису вкладення у цінний лист (датованого органом поштового зв'язку 13 грудня 2012 року), направленого на адресу комунального підприємства «САНОЧИСТКА» вбачається, що заявником позову було направлено: екземпляр позовної заяви від 12 грудня 2012 року на 3 аркушах; екземпляр розрахунку суми заборгованості на 1 аркуші; екземпляр реєстру талонів на ПММ на 9 аркушах; копії видаткових накладних на 4 аркушах; копії вимоги з копією поштової квитанції та описом на 3 аркушах; копію акту звірки на 1 аркуші; копію витягу № 359988 з ЄДР на 1 аркуші. Загальна кількість аркушів складає 22 аркуша.

Наразі, до господарського суду Донецької області подано: позовну заяву від 12 грудня 2012 року на 3 аркушах; розрахунку суми заборгованості на 1 аркуші; реєстр талонів на ПММ на 9 аркушах; копії талонів на 82 аркушах; копії відомостей на 44 аркушах; копії видаткових накладних на 4 аркушах; копії вимоги з копією поштової квитанції та описом на 3 аркушах; копію акту звірки на 1 аркуші; копії документів, що підтверджують статус заявника позову та інші документи на 11 аркушах.

Наведене свідчить про те, що загальна кількість документів міститься на 158-ми аркушах, а тому на адресу відповідача направлено не всі додані до позовної заяви додатки.

Як випливає з вимог частини першої статті 56 ГПК України, обов'язок позивача, прокурора направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів не залежить від того, чи є у наявності у відповідача дані документи.

Зазначені обставини є суттєвими, оскільки нормами статті 59 ГПК України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі, надати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву (у випадку їх наявності), з урахуванням усіх обставин, на які посилається заявник позову.

При цьому, пункт 4 частини першої статті 65 ГПК України надає можливість судді витребувати від сторін лише ті документи, які можуть бути необхідні саме для вирішення спору.

За приписами абзацу першого цієї статті вказані у ній дії судді мають на меті виключно забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору.

Документи, що підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви з усіма додатками безпосередньо не пов'язані з вирішенням спору.

Як зазначено у статті 38 ГПК України, суд обмежений у праві самостійного витребування доказів. Тому суд, у разі порушення позивачем статті 57 ГПК України, не має права скористуватися приписами статей 38, 65 ГПК України, а навпаки є зобов'язаним виконати вимоги статті 63 зазначеного Кодексу.

Таким чином, позовна заява подана без додержання вимоги статті 56 ГПК України та відповідно до приписів пункту 6 частини першої статті 63 ГПК України підлягає поверненню заявнику позову без розгляду.

Слід відзначити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення, що узгоджується з приписами частини третьої статті 63 ГПК України.

Згідно приписів пункту 2 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Пунктом 5.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» передбачено, що питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається, зокрема, в ухвалі, якою здійснюється відмова у прийнятті або повернення заяви (скарги), за подання якої сплачується судовий збір.

Таким чином, сплачений судовий збір відповідно до платіжного доручення № 320 від 14 грудня 2012 року у розмірі 2 843,70 гривень підлягає поверненню, згідно з приписами пункту 2 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, пункту 2 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», керуючись пунктом 6 частини першої статті 63, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 142 184,80 гривень - повернути без розгляду.

Повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з державного бюджету України суму судового збору у розмірі 2 843,70 гривень, сплаченого відповідно до платіжного доручення № 320 від 14 грудня 2012 року.

Додаток на адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 позовна заява з доданими до неї документами всього на 162-х аркушах, у тому числі оригінал платіжного доручення № 320 від 14 грудня 2012 року на суму 2 843,70 гривень, конверт.

Суддя Фурсова С.М.