Рішення

від 15.04.2013 по справі 913/269/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 квітня 2013 року Справа № 913/269/13-г

Провадження №15/913/269/13-г

За позовом Комунального теплопостачаючого підприємства «Алчевськтеплокомуненерго», м.Алчевськ Луганської області

до Приватного акціонерного товариства «Алчевська друкарня», м.Алчевськ Луганської області

про стягнення 30664,63 грн.,

Суддя Смола С.В.

Представники:

від позивача: представник не прибув,

від відповідача: представник не прибув

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 27445,09 грн., інфляційних збитків у розмірі 193,94 грн., 3 % річних у розмірі 807,94 грн. та пені у розмірі 2217,66 грн. за договором про надання послуг з централізованого теплопостачання № 136/1 від 22.09.2006.

Підставою свого позову позивач зазначив неналежне виконання відповідачем умов договору про надання послуг з централізованого теплопостачання № 136/1 від 22.09.2006 по оплаті отриманих послуг.

04.03.2013 позивач заявою № 247 від 01.03.2013 відмовився від позову в частині вимог про стягнення інфляційних збитків.

В судовому засіданні 04.03.2013 судом прийнято відмову від позову в частині вимог позивача про стягнення інфляційних збитків у сумі 193,94 грн. з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Заява позивача № 247 від 01.03.2013 підписана директором підприємства Грицай В.В., повноваження якого підтверджені матеріалами справи.

Судом в судовому засіданні 04.03.2013 роз'яснені позивачу наслідки відмови від позову, судом з'ясовано, що ці наслідки позивачу відомі та зрозумілі. Судом досліджено, що відмова позивача від позову не суперечить закону, не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, позивач обізнаний щодо наслідків відмови від позову.

Заявою № 245 від 01.03.2013 позивач зменшив ціну позову і просив стягнути з відповідача заборгованість у сумі 27 445,09 грн., пеню у сумі 2217, 66 грн., 3% річних у сумі 738,60 грн.

Заявою про уточнення позовних вимог № 276 від 20.03.2013 позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у сумі 29 845,09 грн., пеню у сумі 2229,88 грн., 3% річних у сумі 871,88 грн.

Дані заяви фактично є заявами про зменшення та про збільшення позовних вимог відповідно.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Дані заяви за загальним правилом, передбаченим ст. 56 ГПК України, повинні бути направлені відповідачеві листом з описом вкладення, який необхідно надати суду у підтвердження факту надіслання відповідачу відповідних заяв.

При подачі даних заяв до суду позивач доказів їх надіслання відповідачу не надав.

Відповідно до приписів Інформаційного листа ВГСУ № 01-8/164 від 18.03.2008 суд має вживати заходів до того, щоб усі учасники судового процесу мали можливість одержати копії заяви про зміну ціни позову або іншим чином ознайомитися з її змістом.

Судом ухвалою суду від 28.03.2013 зобов'язано позивача надіслати на адресу відповідача заяву про уточнення позовних вимог, докази надіслання якої надати суду.

Позивач вимоги суду не виконав.

За таких обставин, підстави для прийняття зазначених вище заяв до розгляду у суду відсутні, про що зазначено у п. 20 вищезазначеного Інформаційного листа ВГСУ, яким передбачено, що у разі коли порядок подання заяви про збільшення або зменшення позовних вимог не дотримано, господарський суд розглядає по суті первісно заявлені вимоги.

Отже, судом, враховуючи часткову відмову від позову, розглядаються первісно заявлені вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 27445,09 грн., 3 % річних у розмірі 807,94 грн. та пені у розмірі 2217,66 грн. за договором про надання послуг з централізованого теплопостачання № 136/1 від 22.09.2006.

Представники сторін до судового засідання 15.04.2013 не прибули, причини неявки суду не повідомили, про час та місце слухання справи були належним чином повідомлені, своїми процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися. Відповідач також не надав відзив на позовну заяву.

Відповідно до ст. 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи приписи ст. 75 ГПК України та те, що строк розгляду справи, встановлений ст. 69 ГПК України та продовжений за клопотанням позивача, спливає 16.04.2013, суд вважає за необхідне розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у неї матеріалами за відсутності представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

22.09.2006 між Комунальним теплопостачаючим підприємством «Алчевськтеплокомуненерго» (виконавець, позивач) та Приватним акціонерним товариством «Алчевська друкарня» (споживач, відповідач) було укладено договір про надання послуг з централізованого теплопостачання № 136/1 (далі договір), за умовами якого виконавець зобов'язався згідно «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених ПКМУ 630 від 21.07.2005, надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення, а споживач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором (п.1.1).

Відповідно до п.1.2 договору розрахунки за послуги з централізованого опалення здійснюються відповідно затверджених Алчевським виконавчим комітетом тарифів для груп споживачів (рішення Алчевського виконавчого комітету № 585 від 22.08.2005) в розмірі: ІІІ-я група - 3,95 грн. в т.ч. ПДВ за 1м 2 загальної площі; ІІІ-я група - 112,81 грн. за 1 Гкал, враховуючи ПДВ, при наявності засобів обліку. При зміні тарифів на послуги з центрального опалення, нові тарифи обов'язкові для споживача з момента їх введення.

Згідно п.1.3 договору усі розрахунки по цьому договору виконуються на підставі платіжних документів, що їх виписує виконавець споживачеві щомісячно протягом опалювального періоду не пізніше 20 числа наступного місяця.

Відповідно до п.2.1 договору загальна площа приміщень 1050 м 2 (перелік всіх опалювальних приміщень у додатку №1 - перелік - дислокація опалювальних об'єктів споживача).

У п.3.1 договору сторони передбачили, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата за надані послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. У разі затримання надходження коштів за спожиті послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,1% від простроченої суми за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ на день здійснення платежу.

За п.4.6 договору споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.

Згідно п.8.1 договір укладається до 31.12.2006 і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.

Враховуючи вказаний пункт, договір був пролонгованим в подальшому, починаючи з 2006 року.

Додатковою угодою № 3 від 07.10.2008 сторони внесли зміни, зокрема, до п. 1.2 договору, та виклали його в наступній редакції: «Розрахунки за послуги з централізованого опалення здійснюються відповідно затверджених Алчевським виконавчим комітетом тарифів для груп споживачів (рішення Алчевського виконавчого комітету № 897 від 07.10.2008):

І-а група - 216,65 грн. за 1 Гкал, враховуючи ПДВ, при наявності засобів обліку;

І-а група - 5,74 грн., враховуючи ПДВ, за 1 м. 2 загальної площі;

ІІ-а група - 12,60 грн., ІІІ-я група - 13,64 грн., враховуючи ПДВ, за 1 м. 2 загальної площі;

ІІ-а група - 427,21 грн. за 1 Гкал, ІІІ-я група - 388,70 грн. за 1 Гкал, враховуючи ПДВ, при наявності засобів обліку;

ІІ-а група - 34,59 грн. за 1 куб.м. гарячої води;

ІІ-а група - 187,63 грн. за 1 тн. пару».

Додатковою угодою від 25.03.2009 сторони внесли зміни, зокрема, до п. 1.2 договору, виклавши його в наступній редакції: «Розрахунки за послуги з централізованого опалення здійснюються відповідно затверджених Алчевським виконавчим комітетом тарифів для груп споживачів (рішення Алчевського виконавчого комітету № 897 від 07.10.2008, рішення виконавчого комітету Алчевської міської ради № 239 від 03.03.2009) в розмірі: ІІІ-я група - 530,96 грн. за 1 Гкал. При зміні тарифів на послуги з центрального опалення, нові тарифи обов'язкові для споживача з моменту їх введення».

Додатковими угодами від 14.10.2009, 09.11.2011 сторони змінили вартість послуги для ІІІ групи споживачів, встановивши їх відповідно у розмірі 556,09 грн. та 602,92 грн. за 1 Гкал без ПДВ.

На виконання умов договору позивачем виставлені відповідачу рахунки на оплату наданих послуг від 31.01.2012 на суму 11534,17 грн., від 29.02.2012 на суму 14988,83 грн., від 30.03.2012 від 10612,43 грн., усього на суму 37135,43 грн.

Крім того, станом на 01.01.2012 у відповідача враховувалась заборгованість у сумі 10709,66 грн., що підтверджується рахунками від 30.11.2011 на суму 818,64 грн., від 30.12.2011 на суму 9891,02 грн.

Таким чином, сума заборгованості за надані послуги становить 47 845,09 грн.

Відповідач дану заборгованість сплачував частково рівними платежами у сумі 1200 грн. (23.08.2011, 27.09.2011, 27.10.2011, 28.11.2011, 27.12.2011, 31.01.2012, 28.02.2012, 29.03.2012, 26.04.2012, 29.05.2012, 26.06.2012, 31.07.2012, 31.08.2012, 28.09.2012, 29.10.2012, а.с. 79-90), усього сплачено 18000 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача на час розгляду справи становить 29 845,09 грн.

В той же час, як зазначив позивач у первинній позовній заяві від 15.01.2013, він свої зобов'язання за договором за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 виконав у повному обсязі, але відповідач за надані послуги оплату рахунків не здійснює, внаслідок чого за ним виникла заборгованість в сумі 27 445,09 грн., за стягненням якої позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оскільки для суду вирішальне значення мають вимоги, заявлені позивачем у позові, судом вирішується питання щодо обґрунтованості вимог позивача саме у сумі боргу 27 445,09 грн.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України зобов'язання для фізичних та юридичних осіб виникають внаслідок вчинення ними дій, передбачених цим Кодексом, у тому числі - укладення договорів та вчинення інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (частини перша та друга статті 202 Цивільного кодексу України).

Різновидністю правочину є договір.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України), який є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов'язання є неприпустимою (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1, ч.2 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Статтями 24, 25 Закону України «Про теплопостачання» передбачена обов'язковість укладення договору на постачання теплової енергії між енергоспостачальником і споживачем.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строк оплати наданих послуг відповідно до п. 3.1 договору настає не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Факт неналежного виконання відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати послуг підтверджується матеріалами справи та не оспорено відповідачем.

Матеріалами справи підтверджена наявність заборгованості відповідача за надані послуги з постачання теплової енергії у сумі 27 445 грн. 09 коп. за заявлений період з 01.01.2012 по 31.12.2012, тому ці вимоги про стягнення заборгованості у заявленій позивачем сумі 27 445 грн. 09 коп. підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення пені у сумі 2217 грн. 66 коп., 3% річних у сумі 807 грн. 94 коп.

Судом перевіряється наданий позивачем на вимогу суду розрахунок пені (а.с. 74), який доданий до заяви про уточнення позовних вимог № 276 від 20.03.2012, в межах заявленої у позові суми пені.

Так, позивачем нарахована пеня у відповідності до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» за загальний період з 21.01.2012 по 18.07.2012; позивачем при обчисленні пені враховані оплати відповідача.

В той же час, позивач не вірно врахував оплати відповідача, не вірно визначив період нарахування пені, оскільки не врахував п. 3.1 договору, та відповідно не вірно нарахував пеню.

Обґрунтованим розрахунком пені є:

Період нарахуванняКількість днів простроченняЗаборгованість, з якої нараховується пеняСтавка НБУСума пені з 21.01.2012 до 31.01.2012 10 4709,66 15,5 19,95 з 31.01.2012 до 21.02.2012 21 3509,66 15,5 31,21 з 21.02.2012 до 28.02.2012 7 15043,83 15,5 44,60 з 28.02.2012 до 21.03.2012 22 13843,83 15,5 128,98 з 21.03.2012 до 23.03.2012 2 28832,66 15,5 24,42 з 23.03.2012 до 29.03.2012 6 28832,66 15 70,90 з 29.03.2012 до 21.04.2012 23 27632,66 15 260,47 з 21.04.2012 до 26.04.2012 5 38245,09 15 78,37 з 26.04.2012 до 29.05.2012 33 37045,09 15 501,02 з 29.05.2012 до 26.06.2012 28 35845,09 15 411,34 з 26.06.2012 до 18.07.2012 22 34645,09 15 312,37 1883,63

Таким чином, обґрунтованим розміром пені є сума 1883,63 грн., яка підлягає стягненню з відповідача; у задоволенні вимог по стягненню пені у сумі 334,03 грн. слід відмовити.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевіряється наданий позивачем на вимогу суду розрахунок 3% річних (а.с. 75), який доданий до заяви про уточнення позовних вимог № 276 від 20.03.2012, в межах заявленої у позові суми 3% річних.

Так, позивачем нараховані 3% річних за загальний період з 21.01.2012 по 31.12.2012; позивачем при обчисленні річних враховані оплати відповідача.

В той же час, позивач не вірно врахував оплати відповідача, не вірно визначив період нарахування річних, оскільки не врахував п. 3.1 договору, та відповідно не вірно нарахував 3% річних.

Обґрунтованим розрахунком 3% річних є:

Період нарахуванняКількість днів простроченняЗаборгованість, з якої нараховується річніСума 3% річних з 21.01.2012 до 31.01.2012 10 4709,66 3,86 з 31.01.2012 до 21.02.2012 21 3509,66 6,04 з 21.02.2012 до 28.02.2012 7 15043,83 8,63 з 28.02.2012 до 21.03.2012 22 13843,83 24,96 з 21.03.2012 до 29.03.2013 8 28832,66 18,91 з 29.03.2012 до 21.04.2012 23 27632,66 52,09 з 21.04.2012 до 26.04.2012 5 38245,09 15,67 з 26.04.2012 до 29.05.2012 33 37045,09 100,2 з 29.05.2012 до 26.06.2012 28 35845,09 82,27 з 26.06.2012 до 31.07.2012 35 34645,09 99,39 з 31.07.2012 до 31.08.2012 31 33445,09 84,98 з 31.08.2012 до 28.09.2012 28 32245,09 74,01 з 28.09.2012 до 29.10.2012 31 31045,09 78,89 з 29.10.2012 до 31.12.2012 63 29845,09 154,12 804,02

Таким чином, обґрунтованим розміром 3% річних є сума 804,02 грн., яка підлягає стягненню з відповідача; у задоволенні вимог по стягненню 3% річних у сумі 3,92 грн. слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а за правилами ст. 34 цього кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд вважає, що позивачем, з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, доведено наявність боргу відповідача у заявленому розмірі, натомість відповідачем це не спростовано та не підтверджено належними доказами іншого.

Оскільки відповідач припустився порушення умов договору щодо своєчасної оплати послуг, є правомірним нарахування пені та 3% річних, які є частково обґрунтованими з підстав, викладених вище.

Враховуючи вище викладене, позов підлягає задоволенню в частині стягнення суми боргу у сумі 27 445,09 грн., пені у сумі 1883,63 грн., 3% річних у сумі 804,02 грн.; у задоволенні вимог по стягненню пені 334,03 грн. та 3% річних у сумі 3,92 грн. слід відмовити у зв'язку з необґрунтованістю. Провадження у справі в частині стягнення інфляційних збитків у сумі 193,94 грн. слід припинити на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відмовою позивача від цих вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до статей 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

В частині припинення провадження у справі судовий збір покладається на позивача, оскільки відповідно до п.5.1 Постанови Пленуму ВГСУ № 7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України» припинення провадження у справі з підстав, передбачених ст. 80 ГПК, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

Позивач у заяві № 278 від 28.03.2013 також просить стягнути з відповідача витрати з надання доказів на виконання ухвали суду у сумі 115 грн. 60 коп.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Ухвалою суду від 04.03.2013 судом витребовувались від позивача документи у підтвердження свого правового статусу та статусу відповідача, а саме витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; позивачем дані вимоги виконані та надані відповідні документи.

Враховуючи те, що послуга з отримання витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є платною, позивачем понесені витрати у сумі 115,60 грн., сплачені ним за платіжними дорученнями № 257, 258 від 27.03.2013; ці витрати є пов'язаними з розглядом справи і відносяться до складу судових витрат відповідно до ст. 44 ГПК України.

За таких обставин, дані витрати також підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Судовий збір у розмірі 29,84 грн. та витрати, пов'язані з розглядом справи, у розмірі 1,28 грн. покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 75, п. 4 ч. 1 статті 80, статтями 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Алчевська друкарня», адреса: Луганська область, м.Алчевськ, вул.Донецька, 4, код ЄДРПОУ 02470750, на користь

Комунального теплопостачаючого підприємства «Алчевськтеплокомуненерго», адреса: Луганська область, м.Алчевськ, вул. Леніна, 126, код ЄДРПОУ 02132266

27 445,09 грн. (двадцять сім тисяч чотириста сорок п'ять гривень 09 коп.) основного боргу,

1883,63 грн. (одна тисяча вісімсот вісімдесят три гривні 63 коп.) пені,

804,02 грн. (вісімсот чотири гривні 02 коп.) 3 відсотків річних,

1690,66 грн. (одна тисяча дев'яносто гривень 66 коп.) судових витрат зі сплати судового збору,

114,32 грн. (сто тринадцять гривень 60 коп.) судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Провадження у справі в частині стягнення інфляційних нарахувань в сумі 193,94 грн. (сто дев'яносто три гривні 94 коп.) припинити.

В решті позову відмовити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.04.2013.

Суддя С.В. Смола