Рішення

від 17.04.2013 по справі 920/387/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.04.2013 Справа № 920/387/13-г

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроаваль», м. Суми

до відповідача: Приватного підприємства «Племінний завод «Олександрівка»,

с. Курган Лебединський район Сумської області

про стягнення 218 369 грн. 88 коп.

СУДДЯ ДЖЕПА Ю.А.

За участю представників сторін:

від позивача: Лепишко О.І. (довіреність б/н від 08.01.2013 р.)

від відповідача: не з'явився

При секретарі судового засідання Лєпковій О.О.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 218 369 грн. 88 коп. заборгованості, з яких: 187 983 грн. 52 коп. основного боргу, відповідно до договору № 22, укладеного між сторонами 23.03.2012 року; 30 386 грн. 36 коп. штрафних санкцій, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Представник позивача в судове засідання на виконання вимог ухвали суду надав оригінали документів, які були судом оглянуті. Окрім цього, надав завірену належним чином копію акту звірки взаєморозрахунків, розрахунок позовних вимог станом на 06.03.2013 р., копію витягу з державного реєстру щодо відповідача, а також копію відповіді відповідача, в якій останній зазначив, що вимоги позивача визнає.

Відповідач в судове засідання не з'явився, письмового відзиву на позов не подав.

Згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем 23.03.2012 р. був укладений договір № 22, за умовами п. 1.1. якого продавець (позивач) зобов'язався передати у власність (повне господарське ведення), а покупець (відповідач) зобов'язався прийняти і оплатити товар в асортименті, кількості та вартості, яка зазначена в ст. 3 цього договору, з урахуванням можливих змін згідно відповідних додаткових угод до цього договору.

Відповідно до п. 4.2 договору та відповідно до Специфікації остаточний розрахунок покупець (відповідач) проводить до 01.11.2012 року.

Позивач в позовній заяві зазначає, що відповідно до вищевказаного договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 230 938 грн. 32 коп., факт отримання якого підтверджується видатковими накладними, які підписані представником відповідача за довіреністю (а.с. 12-15).

Проте, як зазначає позивач в позовній заяві, відповідач за поставлений товар розрахувався частково на загальну суму 42 954 грн. 80 коп.

Таким чином, по видатковим накладним № 98 від 08.05.2012 р., № 133 від 08.06.2012 р., позивач поставив відповідачу за договором продукцію на загальну суму 230 938 грн. 32 коп., за яку відповідач у встановлений договором строк оплати повністю розрахунок не провів.

Факт отримання відповідачем продукції за договором підтверджується матеріалами справи, а саме видатковими накладними, на яких містяться підпис представника відповідача, який співпадає з підписом у довіреності та відбиток печатки.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.12.2012 р. позивач направив відповідачу претензію з вимогою погасити заборгованість, проте відповідач, отримавши претензію, відповіді на неї не надав.

Проте, в судовому засіданні представником позивача надано копію відповіді відповідача на вимогу про сплату боргу, згідно якої відповідач визнає основний борг в повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов'язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов'язання.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем не подано доказів сплати боргу та аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення 187 983 грн. 52 коп. основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по договору № 22 від 23.03.2012 р. позивач просить стягнути з відповідача 1 931 грн. 33 коп. - 3% річних за період з 01.11.2012 р. по 06.03.2013 р.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом. Враховуючи вищевикладене позовні вимоги стосовно стягнення 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Крім цього, позивачем заявлені вимоги по стягненню 9 656 грн. 68 коп. пені за період з 01.11.2012 р. по 06.03.2013 р. та штрафу в розмірі 18 798 грн. 35 коп. Відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання зобов'язання у вигляді стягнення пені та штрафу передбачена п. 8.2 договору, за яким за неналежне виконання зобов'язань, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. В разі, якщо прострочення перевищує 10 робочих днів, то окрім пені покупець (відповідач) зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 10% від несплаченої суми.

Оскільки права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 9 656 грн. 68 коп. та 18 798 грн. 35 коп. штрафу передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 610, 629, 712, Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Племінний завод «Олександрівка» (42217, Сумська обл. Лебединський район, с. Курган, вул. Жовтнева, б. 98, код 33362724) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроаваль» (40003, м. Суми, вул. Привокзальна, 25, оф. 104, код 36707532 2295600177) 187 983 грн. 52 коп. основного боргу , 9 656 грн. 68 коп. пені, 1 931 грн. 33 коп . 3% річних, 18 798 грн. 35 коп . штрафу, 4 367 грн. 40 коп . відшкодування витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.04.2013 р.

СУДДЯ Ю.А. ДЖЕПА