Рішення

від 11.04.2013 по справі 1511/6229/2012

ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 11.04.2013

Справа № 1511/6229/2012

Іллічівський міський суд Одеської області

№1511/6229/2012

№2/1511/2116/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2013 року Іллічівський міський суд Одеської області Одеської області в складі:

головуючого - судді Пушкарського Д.В.,

при секретарі - Покровській С.Л.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 в якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_3, загальною площею 401,7 кв.м., житловою площею 151,5 кв.м., з господарськими спорудами: сарай площею 14,0 кв.м., навіс площею 8,9 кв.м., та дворовими спорудами, тана земельну ділянку площею 0,100 гектарів, кадастровий номер 5110800000:02:001:0101, розташовану за адресою: АДРЕСА_3.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що 10 листопада 1992 року вона за договором купівлі-продажу, посвідченим держаним нотаріусом Іллічівської міської державної нотаріальної контори Одеської області ОСОБА_15, придбала за 8816,00 крб. у Іллічівської міської Ради народних депутатів Одеської області в приватну власність двокімнатну квартиру №87 загальною площею 51 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, де вона проживала разом з відповідачами. 15.06.1999 р. позивачка за власні кошти придбала у ОСОБА_6 будинок загальною площею 13,4 кв.м., розташований на земельній ділянці площею 1078 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_3. Договір купівлі-продажу цього будинку був оформлений на відповідача ОСОБА_3 Цей будинок був придбаний з метою його знесення та будівництва на його місці нового будинку. Управлінням архітектури м. Іллічівська за зверненням позивачки та за її кошти був розроблений проект забудови земельної ділянки і будівництва житлового будинку та господарських споруд, з урахуванням проекту, розробленого Будівельною компанією «Ростверк». 21.10.1999 р. Рішенням виконавчого комітету Іллічівської міської Ради №564 було надано дозвіл на будівництво індивідуального житлового будинку. З жовтня 1999 року до жовтня 2001 року позивачка за власні кошти здійснила будівництво будинку, для цього вона продала свою квартиру №87 загальною площею 51 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, за 16 000 доларів США, що на той час складало 92 488 грн. за курсом 1 долар США = 5,78 грн., а також витрачала свої збереження та заробіток, позичала гроші у борг. Відповідачі фінансової та іншої участі у будівництві будинку не приймали. У них на утриманні знаходилися двоє дітей, вони займалися їх вихованням і на утримання дітей витрачали всі свої заробітки. Будівництво будинку здійснювала будівельна компанія «Ростверк», у якій позивачка з 14.06.1995 р. до 24.06.2004 р. працювала на посаді заступника директора з виробництва. Рішенням виконкому Іллічівської міської ради від 21.06.2001 р. №527 був затверджений акт державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкту до експлуатації. На підставі цього рішення 04.07.2001 р. було видане Свідоцтво про право власності на житловий будинок. Право власності на будинок було зареєстровано у Іллічівському БТІ 09.07.2001 р. 09.07.2001 р. на будинок виготовлений технічний паспорт. Усі витрати, пов'язані з введенням будинку в експлуатацію та його будівництвом, а також по виготовленню правовстановлюючих документів на нього, несла у повному обсязі позивачка. 12 квітня 2001 р. позивачка з відповідачами та їх дітьми переїхали у новий будинок та 21.11.2001 р. прописалися у ньому. Позивачка стверджує, що фактично будинок був побудований за її кошти і фактично належав їй на праві власності, хоча й документи були оформлені на її сина, як члена сім'ї, ОСОБА_3 З квітня 2001 р. до квітня 2012 р. позивачка і відповідачі проживали у будинку разом. У квітні 2012 р. між позивачкою та відповідачами почали виникати конфліктні ситуації через те, що відповідачі не приймають участі в утриманні будинку та не сплачують за комунальні послуги. Відповідачі переселилися у квартиру АДРЕСА_1, де й проживають до цього часу. У позивачки з відповідачами виникли спірні питання щодо права власності на будинок та земельну ділянку, яка виділена міською радою для обслуговування будинку. Просить суд визнати за нею право власності на вказаний вище житловий будинок з господарськими та дворовими спорудами, а також на вказану вище земельну ділянку, на якій розташований будинок і яка виділена для його обслуговування.

У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити з підстав, вказаних у позові.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Заяви про розгляд справи у його відсутність не надавав. Надав до суду письмову заяву про визнання позову, у якій вказав, що дійсно запропонував позивачці, своїй матері, ОСОБА_1 спільно побудувати будинок для всієї сім'ї. Але фактично будівництво будинку велося повністю за кошти позивача. Він та його дружина не мали фінансової можливості приймати участь у будівництві будинку. З весни 2012 р. у них почали виникати розбіжності щодо утримання будинку, і він зі своєю дружиною і дітьми переїхали проживати у квартиру АДРЕСА_1. Вважає, що право власності на весь будинок виникло саме у ОСОБА_1

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Заяви про розгляд справи у її відсутність не надала.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши надані докази по справі, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 10 листопада 1992 року придбала за 8816,00 крб. у Іллічівської міської ради народних депутатів Одеської області у приватну власність двокімнатну квартиру №87, загальною площею 51 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2. Що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченим держаним нотаріусом Іллічівської міської державної нотаріальної контори Одеської області ОСОБА_15, а також квитанціями від 02.11.1992 р. серії ТХ №444224 та серії ТХ №444223.

У вказаній квартирі позивачка проживала зі своїм сином ОСОБА_3, його дружиною ОСОБА_4 та внучкою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Цей факт визнаний відповідачем ОСОБА_3

15.06.1999 р. між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 був укладений договір, згідно якого ОСОБА_6 продав, а ОСОБА_3 купив житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_3, та складається у цілому з одного жилого кам'яного будинку, літ «А» загальною площею 13,4 кв.м., без господарських споруд, розташований на земельній ділянці площею 1078 кв.м. Договір посвідчений приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу ОСОБА_15, зареєстрований в реєстрі за №4055 (а.с.12).

Позивач ОСОБА_1 стверджувала, що вказаний будинок вона придбала за власні кошти, а договір був оформлений на сина як на члена сім'ї.

Відповідач ОСОБА_8 цей факт визнав.

Згідно письмових пояснень, наданих суду ОСОБА_6 28.03.2013 р., вказаний вище жилий будинок він дійсно продав позивачу ОСОБА_1, вона з ним розрахувалася, а договір був оформлений на її сина за її проханням.

21.10.1999 р. рішенням виконкому Іллічівської міської ради №564 на ім'я ОСОБА_3 був наданий дозвіл на будівництво жилого будинку і господарських споруд в АДРЕСА_3 (а.с.16).

У вересні 1999 р. будівельною компанією «Ростверк» та технічним бюро управління головного архітектора м. Іллічівська був розроблений проект забудови земельної ділянки та будівництва жилого будинку і господарських споруд. Проект узгоджений головним архітектором м. Іллічівська 14.11.1999 р. (а.с.17-18).

Згідно письмового пояснення, наданого суду 28.03.2013 р. ОСОБА_9, вона з 1978 до 2013 роки працює архітектором проектно-виробничого архітектурно-планового бюро м.Іллічівська. В 2000 році видавала позивачці ОСОБА_1 паспорт на забудову земельної ділянки по АДРЕСА_3. Сина позивача - відповідача по справі ОСОБА_3, вона не бачила, документи були оформлені на його ім'я на прохання позивачки. Документами, підбором проекту, оформленням документів та здійсненням платежів займалася ОСОБА_1

27.12.2000 р. Інспекцією архітектурно - будівельного контролю м. Іллічівська був виданий дозвіл на виконання будівельних робіт №122 по будівництву двоповерхового жилого будинку з підвалом по АДРЕСА_3, на ім'я відповідача ОСОБА_3

Рішенням виконкому Іллічівської міської ради від 21.06.2001 року №527 затверджено акт державної технічної комісії по прийому до експлуатації житлового будинку та господарських споруд та видачу свідоцтва про право власності на ім'я ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3.

Свідок ОСОБА_10 у наданих до суду письмових поясненнях від 28.03.2013 р. засвідчила, що вона з 1994 р. по 2008 р. працювала на посаді начальника Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю м. Іллічівська. В 2000 р. в інспекцію зверталася позивачка ОСОБА_1 щодо отримання дозволу на будівництво житлового будинку та забудови земельної ділянки по АДРЕСА_3. Після завершення будівництва будинку у 2001 р. ОСОБА_1 зверталася до інспекції щодо прийняття будинку в експлуатацію. Інспекцією у 2000 р. було надано дозвіл на виконання будівельних робіт на ім'я сина позивачки - ОСОБА_3 В 2001 р. будинок був прийнятий в експлуатацію, про що був виданий акт державної технічної комісії. Акт про прийняття будинку в експлуатацію був виданий також на ім'я сина позивачки - ОСОБА_3

Відповідач ОСОБА_3 у письмовій заяві до суду визнав ці факти.

04 липня 2001 року Іллічівською міською радою на ім'я ОСОБА_3 видане свідоцтво про право власності на житловий будинок загальною площею 401,7 кв.м., житловою площею 151,5 кв.м, на підставі рішення виконкому Іллічівської міської ради від 21.06.2001 р. №527 (а.с.24).

09 липня 2001 року Іллічівським БТІ вказаний вище житловий будинок був зареєстрований на праві власності за ОСОБА_3, за реєстровим №183 сторінка 71 в реєстровій книзі № И 2 (а.с.25).

09 липня 2001 року Іллічівським БТІ було здійснено технічну інвентаризацію вказаного будинку та виданий технічний паспорт (а.с.26).

07 квітня 2005 року на виконання рішення Іллічівської міської ради від 26.11.2004 р. №353/288-ІV товариством з обмеженою відповідальністю «Проекти, технічні документації, кадастр» проведено встановлення меж земельних ділянок площею 0,10 га, та площею 0,007 га за адресою АДРЕСА_3.

04 серпня 2005 року ОСОБА_3 були видані державний акт серії ЯА №372511 про право власності на земельну ділянку площею 0,100 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та державний акт серії ЯА №372512 про право власності на земельну ділянку площею 0,007 га для ведення особистого селянського господарства (а.с.36).

Судом встановлено, що 06 липня 2000 року позивач ОСОБА_1 продала, а ОСОБА_11 купив належну позивачці квартиру АДРЕСА_2 за 16 885 грн., що підтверджується договором купівлі-продажу №2000-0036ИФ, зареєстрованому в журналі реєстрації угод по об'єктам нерухомості філіалу Одеської Універсальної Біржі «Витязь» у м. Іллічівську, реєстраційний №2000-0036ИФ, у порядку ст.15 Закону України «Про товарну біржу» (а.с.23).

Суд вважає, що оскільки вказана квартира продана позивачкою у період будівництва будинку, то її доводи про використання цих коштів для будівництва будинку, з урахуванням визнання цього факту відповідачем ОСОБА_3, є обґрунтованими.

Судом досліджені надані позивачем чеки, рахунки, накладні, товарно-транспортні накладні, квитанції, договори, акти прийому-передачі виконаних робіт, звіти про придбання будівельних матеріалів, виконання підрядних будівельних робіт по будівництву та оздоблювальному ремонту жилого будинку по АДРЕСА_3, згідно яких оплату за будівельні матеріали, проведення будівельних, ремонтних і оздоблювальних робіт у будинку здійснювала ОСОБА_1

Судом досліджені письмові пояснення ОСОБА_12, надані суду 28.03.2013 р., в яких він зазначає, що в 2000 - 2001 рр. з бригадою робітників на прохання ОСОБА_1 будував будинок по АДРЕСА_3, починаючи з риття котловану, та закінчуючи оздоблювальними роботами у будинку. Обсяги робіт він узгоджував з позивачем. Розрахунки з ним здійснювала ОСОБА_1 Гроші на купівлю будівельних матеріалів йому надавала також ОСОБА_1

Згідно актів прийому-передачі виконаних підрядних робіт за період жовтень - грудень 1999 р., березень - травень 2000 р., липень 2000 р. - березень 2001 р., укладених ОСОБА_12 та ОСОБА_1, він здав, а ОСОБА_1 прийняла та оплатила підрядні роботи на суму 16 537 грн., 14327 грн., 17 299 грн., 10180 грн., 21 879 грн., 56 653 грн. відповідно, а всього на суму - 136 875 грн. (а.с.61-67).

Судом досліджені письмові пояснення ОСОБА_13, надані суду 28.03.2013 р., згідно яких в період з жовтня 2000 до березня 2001 р. він виконував роботи з монтажу системи водопостачання і водовідведення в житловому будинку по АДРЕСА_3 у м. Іллічівську, Одеської області на замовлення ОСОБА_1 Виконану роботу він здавав за актами ОСОБА_1, вона проводила з ним розрахунки.

Згідно звітів від 24.08.2000 р., від 15.10.2012 р., ОСОБА_13 здав, а ОСОБА_1 прийняла роботи з монтажу та реконструкції систем опалення, водопостачання, водовідведення, газопостачання на суму відповідно 15200 грн. та 8450 грн., а всього на 23 650 грн.

Згідно акту за березень 2001 р., ОСОБА_14 придбав та передав на будівельному майданчику для будівництва жилого будинку за адресою АДРЕСА_3, виконавцю робіт ОСОБА_12 будівельні матеріали і вироби на загальну суму 141 978 грн. Придбання та передача будівельних матеріалів і виробів підтверджується також дослідженими судом накладними.

Згідно договору від 28.06.2012 року, акту прийомки виконаних будівельних робіт від 31.07.2012 року, ОСОБА_1 замовила і оплатила, а ПОСОГ «Строітель» виконало будівельні ремонтні роботи крівлі будинку по АДРЕСА_3 на суму 10 297,10 грн.

При вирішенні питання про застосування норм законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що так як спірний будинок був побудований у період 1999 - 2001 рр., введений у експлуатацію у 2001 р. право власності на нього зареєстроване у 2001 р., то до цих правовідносин може бути застосований ЦК України 1963 р. та Закон України «Про власність», які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно ст.12 Закону України "Про власність", у приватній власності громадян можуть знаходитися житлові будинки, збудовані на відведеній у встановленому порядку земельній ділянці або придбані на законних підставах, наприклад, за договором купівлі-продажу, міни, дарування, за правом спадщини.

Згідно зі статтями 16 і 17 Закону України "Про власність", право спільної власності, зокрема, виникає коли будівництво велось подружжям в період шлюбу - жилий будинок у зв'язку з цим є їх спільною сумісною власністю, або велось за рахунок спільної праці членів сім'ї - жилий будинок стає їх спільною сумісною власністю, якщо інше не було встановлено письмовою угодою між ними.

Згідно ч.4 ст.368 ЦК України 2004 р., який є чинним на момент виникнення спору між сторонами, майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Згідно ч.2 ст.64 ЖК України, до членів сім'ї належать дружина, діти і батьки. Членами сім'ї може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом і ведуть спільне господарство.

Таким чином, суд приходить до висновку, що спірний житловий будинок з господарськими спорудами був побудований сторонами у цій справі, які на час придбання земельної ділянки та здійснення будівельних робіт, були членами однієї сім'ї, проживали разом та вели спільне господарство. Тому будинок з господарськими спорудами є їх спільною сумісною власністю.

Згідно ст.372 ЦК України 2004 р., який є чин6ним на момент виникнення спору між сторонами щодо поділу спільного майна, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Згідно ст.10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачі не надали до суду жодних доказів у підтвердження своєї фінансової участі у придбанні будинку, його будівництві, ремонті, утриманні, оформленні документів на змелену ділянку для будівництва та обслуговування.

Відповідач ОСОБА_3 пояснив, що він та його дружина ОСОБА_4 були ініціаторами придбання земельної ділянки та будівництва жилого будинку спільно зі своєю матір'ю ОСОБА_1, але в ході придбання земельної ділянки, оформлення дозвільних документів на будівництво будинку, оформлення документів про прийняття будинку в експлуатацію, його технічної інвентаризації та оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, вони фінансової участі у вчиненні вказаних дій не приймали.

Згідно ст.377 ЦК України 2004 р., до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що фактично будівництво будинку і господарських споруд, їх подальше утримання і ремонт, здійснювалися виключно за кошти позивача, а тому суд вважає, що є всі підстави для визнання за ОСОБА_1 права власності на вказаний житловий будинок з господарськими і дворовими спорудами.

Згідно ст.88 ЦПК України, при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідачів у рівній частині.

При подачі позову та заяви про забезпечення позову позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3219,00 + 107,30=3326,30 грн., які підлягають стягненню на користь позивача з кожного відповідача по 1663,15 грн.

Керуючись ст.ст.213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на жилий будинок №32, що розташований за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 401,7 кв.м., житловою площею 151,5 кв.м., з господарськими спорудами: сарай площею 14,0 кв.м., навіс площею 8,9 кв.м. та дворовими спорудами.

Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на земельну ділянку площею 0,100 га, кадастровий номер 5110800000:02:001:0101, розташовану за адресою: АДРЕСА_3.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1663,15 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1663,15 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Іллічівський міський суд Одеської області шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя