Рішення

від 02.04.2013 по справі 5006/29/118/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.04.13 р. Справа № 5006/29/118/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Куньчик К.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Андалузія»,м.Київ

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора», м.Донецьк

про: стягнення заборгованості у розмірі 29 499,36грн.

за участю:

від позивача: Канюк С.О. (за довіреністю);

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Андалузія»,м.Київ (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора», м.Донецьк (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 29 499,36грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором (купівлі-продажу на умовах оплати за реалізований товар) №831 від 15.06.2010р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору (купівлі-продажу на умовах оплати за реалізований товар) №831 від 15.06.2010р., договору про надання послуг №А-12 від 01.02.2012р., видаткових накладних, накладної на повернення товару, угоди про залік зустрічних однорідних вимог від 01.04.2012р. та довідку банку №135-23-40-01/125.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 1, 13, 15, 54 Господарського процесуального кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 611, 612 Цивільного кодексу України.

02.04.2013р. Позивачем через канцелярію суду надано наступні документи: специфікацію до договору, претензію №286/25 від 05.12.2012р., докази направлення претензії на адресу Відповідача.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України провадження по справі зупинялося та поновлялось.

Представник Позивача у судове засідання 02.04.2013р. з'явився, підтримав позовні вимоги.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: 83008, м.Донецьк, вул.Югославська, 30

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

15 червня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Андалузія» (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу на умовах оплати за реалізований товар) №831, відповідно п.1.1 якого Продавець поставляє та передає у власність Покупця, а Покупець приймає та оплачує товар на умовах та у порядку, встановленому даним Договором, відповідно замовлення на поставку та товаросупроводжувальної документації, яка є невід'ємною частиною даного Договору (Додаток 1 «Бланк Замовлення на поставку»).

Згідно п.1.2 Договору Покупець надає замовлення на поставку Продавцю відповідно Специфікації, затвердженої Сторонами, в якій приведений асортимент (список) товарів, яка поставляються за даним Договором, їх ціни, Специфікація є невід'ємною частиною даного Договору (Додаток 2 «Специфікація»).

У розділі 5 Договору Сторони дійшли згоди щодо ціни договору та порядку розрахунків:

- Продавець зобов'язаний поставляти товари за цінами, зазначеними у Специфікації, затвердженої Сторонами (Додаток 2). Ціна поставленого товару, відповідно затвердженої Специфікації зазначається у товарних та податкових накладних, які надаються Продавцем в бухгалтерію центрального офісу Покупця для здійснення оплати, які складаються відповідно кількості поставленого товару, як зазначено в транспортній накладній з відповідними можливими виправленнями, відповідно актам розбіжностей. Сума даного Договору встановляється загальною сумою товарних накладних в період його дії (п.5.2 Договору);

- Покупець зобов'язаний оплачувати кожну товарну накладну, переданого Продавцем товару по мірі її реалізації не пізніше 35 (тридцяти п'яти) банківських днів від моменту реалізації такого товару (п.5.3 Договору);

У пунктах 8.1, 8.2 договору Сторони встановили, що даний Договір вступає в дію з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та діє до 15 січня 2011 року. Якщо ні одна з Сторін письмово не заявить іншій Стороні про припинення дії Договору не менш ніж за 30 (тридцять) календарних днів до запланованої дати припинення його дії, Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік на таких же умовах.

12 травня 2011 року підписано Специфікацію до договору, де Сторони визначили асортимент, кількість та ціни товару.

На виконання умов договору Позивачем було здійснено поставку на суму 90 282,66грн., що підтверджується видатковими накладними №299 від 20.04.2011р. на суму 53 612,64грн., №676 від 30.06.2011р. на суму 5 179,68грн., №737 від 12.07.2011р. на суму 31 490,34грн. (відповідно до акту розбіжностей, який міститься в матеріалах справи). Вказані накладні підписані та завірені печатками з боку обох Сторін без зауважень.

Відповідачем здійснено повернення товару на суму 35 283,30грн., що підтверджується накладною на повернення товару від Покупця №136 від 30.11.2011р.

Відповідачем також було здійснено часткову оплату за поставлений товар у сумі 18 000,00грн., що підтверджується довідкою банку №135-23-40-01-125 від 30.10.2012р.

Відповідно до заліку про зарахування зустрічних однорідних вимог від 01.04.2012р. у відповідності з Договором №831 від 15.06.2010р. (купівлі-продажу на умовах оплати за реалізований товар) заборгованість ТОВ «ТС Обжора» перед ТОВ «Торговий дім «Андалузія» за поставлений товар станом на 31.03.2012р. складає 36 999,36грн. У відповідності з актом надання послуг №235 від 31.01.2012р., заборгованість ТОВ «Торговий дім Андалузія» перед ТОВ «ТС Обжора» за надані маркетингові послуги станом на 31.03.2012р. складає 7 500,00грн. Даною угодою Сторони (відповідно статті 601 Цивільного кодексу України) прийшли згоди про залік зустрічних однорідних вимог по вищевказаним зобов'язанням. Розмір взаємних вимог які погашаються за вищевказаним зобов'язанням: 7 500,00грн. (сім тисяч п'ятсот грн. 00 коп.).

06.12.2012р. Позивачем на адресу Відповідача направлено вимогу №286/25 від 05.12.2012р. про оплату заборгованості у сумі 29 499,36грн.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору (купівлі-продажу на умовах оплати за реалізований товар) №831 від 15.06.2010р, Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на суму 90 282,66грн.

Відповідачем здійснено повернення товару на суму 35 283,30грн., також було здійснено часткову оплату за поставлений товар у сумі 18 000,00грн.

За приписами статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Відповідно до заліку про зарахування зустрічних однорідних вимог від 01.04.2012р. Сторони (відповідно статті 601 Цивільного кодексу України) прийшли згоди про залік зустрічних однорідних вимог, розмір взаємних вимог які погашаються складає 7 500,00грн. (сім тисяч п'ятсот грн. 00 коп.).

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобов'язань по Договору - суду не надавались.

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Так, сторони у пункті 5.3 договору дійшли згоди, що Покупець зобов'язаний оплачувати кожну товарну накладну, переданого Продавцем товару по мірі її реалізації не пізніше 35 (тридцяти п'яти) банківських днів від моменту реалізації.

Таким чином, момент виникнення зобов'язання відповідача по оплаті отриманого на підставі договору товару, був визначений вказівкою на подію - реалізацію останнім товару кінцевому споживачу.

В матеріалах справи відсутні будь-які листи, докази звернення Відповідача до Позивача з повідомленнями про нереалізований товар, неможливість оплати товар або затримку платежу, Відповідач не звертався з проханням відстрочити виконання зобов'язання по оплаті товару через його не реалізацію.

Належні та допустимі докази наявності у Відповідача нереалізованого товару, отриманого за спірними накладними, суду не надані. Разом з цим, суд дійшов до висновку, що саме на Відповідача покладений обов'язок доказування, чи був ним реалізований товар.

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст. 33-34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи ті обставини, що з часу здійснення поставки Позивачем товару пройшов тривалий термін, суд вважає правомірною вимогу Позивача, наведену у листі №286/25 від 05.12.2012р., яка направлена Відповідачу, про повну оплату поставленого товару. Направлення вказаного листа на адресу Відповідача підтверджується описом поштового вкладення у цінний лист.

Отримання товару Відповідачем, що підтверджується підписанням видаткових накладних, за якими здійснювалось постачання товару, свідчить про те, що товар перебуває у власності Відповідача, а отже останній зобов'язаний сплатити його вартість.

Як стверджує Позивач, перераховані відповідачем кошти лише частково погасили заборгованість за товар, внаслідок чого за бухгалтерським обліком Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Андалузія» за Відповідачем значиться заборгованість у розмірі 29 499,36грн.

При цьому, оскільки відсутні докази, за допомогою яких можливо встановити конкретні дати реалізації товару, суд вважає, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати положення ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

За приписами ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи викладене, на момент прийняття рішення грошове зобов'язання Відповідача перед Позивачем на суму 29 499,36грн. залишилось невиконаним, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За таких обставин, враховуючи, що Відповідач доказів оплати заборгованості на суму 29 499,36грн. не надав, заявлені позовні вимоги в цій частині належними доказами не спростував, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Андалузія»суд вважає таким, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Андалузія», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора», м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 29 499,36грн. задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора» (83008, м.Донецьк, вул.Югославська, 30, ЄДРПОУ 33967456) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Андалузія» (02094, м.Київ, бульв. Праці, 2/27, ЄДРПОУ 36688630) заборгованість у розмірі 29 499,36грн., судовий збір у сумі 1 609,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 02.04.13р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 08.04.13р.