Рішення

від 16.04.2013 по справі 910/5928/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5928/13 16.04.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлас-О»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі»

Про стягнення 65 869,24 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Волосович О.Є. - директор згідно протоколу № 1 від 09.07.2010

Від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлас-О» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі» 57 000,00 грн. основного боргу, 7 325,11 грн. пені та 3% річних в сумі 1 544,13 грн. за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору про надання послуг по охороні № 9/11 від 16.11.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2013 порушено провадження у справі № 910/5928/13 та призначено її до розгляду на 16.04.2013.

Позивач в судовому засіданні 16.04.2013 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 16.04.2013 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 01.04.2013 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про порушення провадження у справі від 01.04.2013 було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : м. Київ, вул. Ямська, 28А.

Відповідач ухвалу суду від 01.04.2013, надіслану за вищевказаною адресою, отримав 05.04.2013, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Оскільки наявних в матеріалах справи документів достатньо для її розгляду, суд вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засідання 16.04.2013, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

16.11.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Атлас-О» (виконавець) було укладено договір № 9/11 про надання послуг по охороні (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов'язання по охороні об'єкта замовника з 16.11.2011, який розташований (ні) за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Радгоспна, 1-а та зазначений (ні) у дислокації (додаток 1 до договору) (далі - об'єкт).

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг охорони, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 57 000,00 грн. та за несвоєчасне виконання зобов'язань позивачем нарахована пеня в сумі 7 325,11 грн. та 3% річних в сумі 1 544,13 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно з ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 8.1. договору договір набуває чинності з дня його підписання сторонами і діє до 16.11.2012.

За умовами п.п. 4.4.1., 4.4.2., 4.4.3. договору виконавець, серед іншого, зобов'язався забезпечити охорону об'єктів замовника у дні і часи вказані в дислокації; організувати та забезпечити підтримання порядку на об'єкті замовника, здійснювати перепустковий режим згідно до Інструкції, яка узгоджується з замовником; організувати та забезпечити охорону товарно-матеріальних цінностей замовника, прийнятих під охорону, не допустити розкрадання цінностей та проникнення сторонніх осіб на об'єкти, що охороняються.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що вартість послуг визначається протоколом погодження договірної ціни (додаток № 2), який є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно додатку № 2 до договору (протокол погодження договірної ціни на охорону об'єкта) сторонами досягнуто згода про те, що вартість послуг охорони за місяць складає 18 500,00 грн., в т. ч. ПДВ - 3 083,33 грн.

Відповідно до п. 2.2. договору оплата за охорону здійснюється щомісячно, на підставі акту виконаних робіт до 5-го числа наступного за розрахунковим місяцем.

Згідно з п. 2.3. договору акт виконаних робіт підписується сторонами останнім днем кожного календарного місяця, а також по закінченню терміну дії договору.

Позивачем до позовної заяви подано наступні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), що підписані та скріплені печатками обох сторін:

№ ОУ-0000023 від 30.03.2012 на суму 18 500,00 грн.,

№ ОУ-0000032 від 30.04.2012 на суму 18 500,00 грн.

№ ОУ-0000041 від 31.05.2012 на суму 18 500,00 грн.,

№ ОУ-0000050 від 29.06.2012 на суму 18 500,00 грн.,

№ ОУ-0000053 від 31.07.2012 на суму 18 500,00 грн.,

№ ОУ-0000066 від 31.08.2012 на суму 18 500,00 грн.,

№ ОУ-0000081 від 28.09.2012 на суму 9 250,00 грн.,

№ ОУ-0000091 від 31.10.2012 на суму 9 250,00 грн.,

№ ОУ-0000100 від 30.11.2012 на суму 9 250,00 грн.

Отже, за вищевказаний період відповідачем було отримано послуги охорони в загальному розмірі 138 750,00 грн.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пункт 1 статті 902 Цивільного кодексу України встановлює, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Тобто, обов'язковою підставою для здійснення замовником свого обов'язку щодо оплати послуг є надання цих послуг.

Згідно з п. 4.5.1. договору відповідач зобов'язався своєчасно підписувати акти виконаних робіт та вносити плату за послуги виконавця на умовах вказаних у пунктах 2.2. і 2.3. цього договору та додатках до нього.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте, замовник в порушення взятих на себе зобов'язань за договором вартість наданих послуг охорони у визначений договором строк в повному обсязі не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем за період з липня по листопад 2012 року, яка за неоспореними відповідачем розрахунками позивача складає 57 000,00 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

У відповідності до ст. 978 Цивільного кодексу України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням існування належних доказів надання позивачем послуг, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача їх вартості в загальному розмірі 57 000,00 грн.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договорів, у визначені строки оплату за надані послуги охорони не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Пунктом 6.7. договору передбачено, що у випадку несвоєчасної (неповної) оплати за охорону нараховується пеня у розмірі 1% від суми простроченої плати за кожен день простроченого платежу.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо оплати за надані послуги охорони, проте враховуючи вищезазначені норми позивачем пред'явлено до стягнення розмір пені, що обмежений у розмірі подвійної ставки НБУ у відповідний період.

Разом з цим, пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зазначена стаття передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, у разі якщо інше не встановлено законом або договором, а строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права встановлюється Цивільним кодексом України.

Укладеним між сторонами договором передбачено нарахування пені за кожний день прострочення, тобто, відповідальність носить подовжувальний характер.

Враховуючи, що в силу умов п. 2.2. договору, відповідач зобов'язаний був вносити платежі щомісяця до 5 числа, то момент прострочення виконання зобов'язання слід встановлювати щодо кожного місяця наданих послуг, і, в залежності від встановленого, нараховувати пеню, за кожний місяць наданих послуг окремо.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті послуг охорони відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, відповідно до п. 6.7. договору, пеню розмір якої, за обґрунтованими розрахунками позивача становить 7 325,11 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 7 325,11 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті за надані послуги охорони, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути на свою користь 3% річних в сумі 1 544,13 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сторонами в договорі не було визначено інший розмір процентів.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 1 544,13 грн. (за обґрунтованими розрахунками позивача).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлас-О» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 49, ст.ст.82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі» (03038, м. Київ, вул. Ямська, 28-А, код ЄДРПОУ 35076670) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлас-О» (08321, Київська область, Бориспільський район, с. Чубинське, вул. Липнева, 1, код ЄДРПОУ 08596920) 57 000 (п'ятдесят сім тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 7 325 (сім тисяч триста двадцять п'ять) грн. 11 коп. пені, 1 544 (одну тисячу п'ятсот сорок чотири) грн. 13 коп. - 3% річних, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 18.04.2013.

СуддяВ.В. Сівакова