Рішення

від 18.04.2013 по справі 927/454/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 67-28-47, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

18 квітня 2013 року справа № 927/454/13

Позивач: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1,

АДРЕСА_1, 69106

Відповідач: Приватне підприємство "Сладік-Супер",

вул. Пухова, 140, кв. 25, м. Чернігів, 14032

про стягнення 136 490,35 грн.

Суддя Моцьор В.В.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_2 - адвокат;

відповідача: не з'явився.

Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 подано позов до Приватного підприємства "Сладік-Супер" про стягнення 136 490,35 грн. боргу, в тому числі 118 498,14 грн. основної заборгованості по оплаті вартості товару за договором поставки № 36/1 від 14 лютого 2011 року, 4 723,69 грн. пені, 473,98 грн. інфляційних втрат, 944,74 грн. 3 % річних та 11 849,81 грн. штрафу.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, представника у судове засідання не направив, письмового відзиву на позов не надав. Про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Від відповідача на адресу суду надійшло клопотання, в якій відповідач просив суд перенести розгляд справи на іншу дату у зв'язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника у дане судове засідання.

Суд відхилив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи враховуючи, що: суду не надано доказів поважності причини неявки відповідача; представництво сторони у господарському процесі не обмежено певним колом конкретних осіб і відповідач не позбавлений права направити для участі у розгляді справи інших представників; відповідач мав можливість надати суду письмовий відзив на позов.

Зважаючи на дотримання розумного строку вирішення господарського спору, господарський суд доходить висновку про можливість у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянути справу та вирішити спір за наявними у справі доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд -

В С Т А Н О В И В :

14 лютого 2011 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (постачальник) та Приватним підприємством "Сладік-Супер" (покупець) укладено договір поставки №36/1 (далі -договір) (а.с. 9-13).

Згідно п. 1.1 договору на протязі строку, зазначеного в п. 8.1 даного договору, постачальник зобов'язується поставити товар покупцеві, а покупець прийняти та оплатити його вартість на умовах, передбачених даними договором.

Відповідно до п. 1.2 договору асортимент і кількість товару, що підлягає поставці, зазначаються покупцем в заявці на поставку товару, яка оформлюється покупцем на кожну поставку товару.

Згідно п. 1.2.3 договору на момент підписання даного договору ціни на товар зазначаються постачальником в прайс-листі, який є невід'ємною частиною даного догоовру.

Пунктом 1.2.4 договору визначено, що ціна за одиницю товару та його загальна вартість зазначаються в накладній (видатковій накладній) на товар, заповненій постачальником на підставі заявки на поставку товару. Приймання товару покупцем є підтвердженням того, що покупець згоден з ціною на товар.

Відповідно до п. 3.5 договору право власності на товар переходить від постачальника покупцю з моменту передачі товару постачальником покупцю або перевізнику, який постачає товар покупцю. Датою поставки товару є дата, зазначена постачальником в накладній (видатковій накладній).

Позивач на виконання умов вищезазначеного договору за період з 14 лютого 2011 року по 21 грудня 2012 року поставив відповідачу товар всього на суму 811 068,80 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних та довіреностями відповідача, виданими на отримання товару від позивача (а.с. 15-45).

Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати товару виконав частково, сплативши позивачу 692 570,66 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень (а.с. 51-132).

Заборгованість відповідача станом на 1 січня 2012 року в сумі 59 117,10 грн. підтверджується актом звірки взаєморозрахунків який підписаний та скріплений печатками сторін (а.с. 48).

Заборгованість відповідача станом на 1 квартал 2012 року в сумі 41 678,74 грн. підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, який підписаний та скріплений печатками сторін (а.с. 49).

Позивач також направляв відповідачу для підписання акт звірки взаєморозрахунків станом на 1 січня 2013 року в сумі 118 498,14 грн., проте вказаний акт відповідачем не підписано (а.с. 46-47).

Як зазначає позивач, станом на день подачі позовної заяви заборгованість відповідача по оплаті вартості поставленого товару становить 118 498,14 грн.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючі те, що матеріалами справи підтверджено факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 118 498,14 грн., суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 4 723,69 грн. пені за період з 14 грудня 2012 року по 20 березня 2013 року, 473,98 грн. інфляційних втрат за грудень 2012 року - січень 2013 року, 944,74 грн. 3 % річних за період з 14 грудня 2012 року по 20 березня 2013 року та 11 849,81 грн. штрафу.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Відповідно до п. 4.5 договору у разі порушення покупцем строку оплати товару, він сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,2 %, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

У разі порушення покупцем строку оплати товару більш ніж на 10 календарних днів, покупець додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого товару за кожен випадок такого порушення.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши розрахунки, здійснені позивачем, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 4 723,69 грн. пені, 473,98 грн. інфляційних втрат, 944,74 грн. 3 % річних та 11 849,81 грн. штрафу.

Всупереч приписам ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України відповідач проти позову не заперечив, доказів, які б спростовували обставини, викладені позивачем, не надав.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з нього підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 789,81 грн.

Також позивач в позовній заяві просить суд стягнути на свою користь з відповідача 2 000 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Як вбачається із матеріалів справи, між позивачем (замовник) та адвокатом ОСОБА_2 (виконавець) було укладено договір про надання юридичної допомоги № б/н від 20 березня 2013 року.

Згідно умов даного договору вбачається, що виконавець зобов'язується надати замовнику юридичні послуги.

Відповідно до п. 3.1 договору сторони погодили, що вартість послуг становить 2 000 грн.

Відповідно до квитанції № б/н від 20 березня 2013 року позивач сплатив адвокату ОСОБА_2 2 000 грн. з призначенням платежу „за представництво інтересів в господарському суді Чернігівської області до ПП "Сладік-Супер".

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються, зокрема, з витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що виходячи із вимог статей 44, 48, 49 Господарського процесуального кодексу України вимога про стягнення з відповідача 2 000 грн. витрат на оплату послуг адвоката є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, 75, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Сладік-Супер" (вул. Пухова, 140, кв. 25, м. Чернігів, 14032, код 35884230, р/р 2600200048300 в ПАТ КБ "Південкомбанк", МФО 353746) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 69106, код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в АТ "Укрсіббанк", МФО 351005) 118 498,14 грн. боргу, 4 723,69 грн. пені, 473,98 грн. інфляційних втрат, 944,74 грн. 3 % річних, 11 849,81 грн. штрафу, 2 789,81 грн. судового збору та 2000 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В. Моцьор