Рішення

від 08.04.2013 по справі 908/379/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/10/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

69001, м. Запоріжжя, вул. С. Тюленіна,21/Шаумяна,4

Інформаційний центр тел. (061) 224-08-88

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.13 Справа № 908/379/13-г

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Жаріновій К.С.

За участю представників: від позивача - Демченко Р.В., довіреність № 34/0866 від 12.02.2013 р.; від відповідача - Луговська Н.Є., довіреність від 13.02.2013 р.

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/379/13-г

за позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» (69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, 7, скорочено ПАТ «Запоріжгаз»)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «БМП Гірнобуд» (69008, м. Запоріжжя, вул. Феодосійська, 2, скорочено ТОВ «БМП Гірнобуд»)

про стягнення суми

Сутність спору:

ПАТ «Запоріжгаз» заявлено позовні вимоги до ТОВ «БМП Гірнобуд» про стягнення 9673,78 грн. основного боргу, 28,65 грн. пені, 1856,53 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 942,30 грн. 3% річних за договором на технічне обслуговування та ремонт газопроводів і споруд на них № 136 від 26.12.2006 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.01.2013 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/379/13-г, якій присвоєно номер провадження 34/10/13, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 13.02.2013 р.

В судовому засіданні 13.02.2013 р. відповідач звернувся до суду із заявою про застосування строку позовної давності, за наслідками якого, відповідач просить частково відмовити у задоволенні позову про стягнення заборгованості, виключити період про стягнення заборгованості з ІІІ кварталу 2008 року по листопад 2009 року, як не відповідний до строку позовної давності.

В судовому засіданні 13.02.2013 р., на підставі ст. 77 ГПК України, була оголошена перерва до 06.03.2013 р., потім до 25.03.2013 р.

Ухвалою суду від 25.03.2013 р., на підставі ст. 69 ГПК України, продовжено строк вирішення даного спору по 08.04.2013 р., розгляд справи відкладено на 04.04.2013 р.

В судовому засіданні 04.04.2013 р. була оголошена перерва до 08.04.2013 р.

В судовому засіданні 08.04.2013 р. з свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи відповідача серії А00 № 199976 та довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 709967 від 17.12.2012 р. суд встановив, що правильним найменуванням відповідача є Товариство з обмеженою відповідальністю «БМП Гірнобуд».

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне уточнити найменування відповідача, яким вважати: Товариство з обмеженою відповідальністю «БМП Гірнобуд».

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов договору на технічне обслуговування та ремонт газопроводів і споруд на них № 136 від 26.12.2006 р. позивач здійснював технічне обслуговування та ремонт газопроводів та, у відповідності до розділу 4 договору, щомісячно направляв відповідачу для підписання акти виконаних робіт. Але відповідач, ігноруючи вимоги позивача щодо оплати вартості виконаних робіт та порушуючи умови договору в цій частині, не виконував свої грошові зобов'язання, внаслідок чого має заборгованість перед позивачем у сумі 9673,78 грн. У відповідності до п. 5.2 договору, у разі порушення строку оплати за виконані роботи відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період за який сплачується пеня, за кожен день прострочення оплати. На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача 9673,78 грн. основного боргу, 28,65 грн. пені, 1856,53 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 942,30 грн. 3% річних. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПАТ «Запоріжгаз» посилається на ст. ст. 525, 526, 625, 837 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 12, 49, 54-57 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлений позов та просив його задовольнити.

ТОВ «БМП Гірнобуд», відповідач по справі, у запереченнях на позовну заяву вказує, що, оскільки відповідач подавав заяву про застосування до спірних правовідносин положень щодо пропуску строку позовної давності, з зазначених обставин в задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за договором за період з червня 2008 року по грудень 2009 року повинно бути відмовлено. Враховуючи те, що в п. 4.1 договору зазначено, що здача-прийом робіт по цьому договору оформлюється актом виконаних робіт, який підписується представниками обох сторін, для встановлення можливості стягнення заборгованості за договором за період з січня 2010 р. по січень 2013 р. потрібно з'ясувати факт наявності акту виконаних робіт чи факту надіслання його відповідачу. З матеріалів справи вбачається відсутність зазначених фактів, що є підставою для відмови в позові за сумами, які не підтверджені належними актами виконаних робіт. Також, відповідач зазначає, що згідно п. 3.2 договору річна вартість виконання робіт за цим договором на час укладення складає 4402,61 грн. При зміні договірних цін в період дії договору сторонами підписується додаткова угода про зміну річної вартості виконаних робіт. Жодної додаткової угоди про зміну річної вартості робіт між сторонами не підписувалось за період дії договору. Таким чином, стягнення з відповідача, за рік, в якості заборгованості по виконаним роботам за договором суми, яка перевищує 4402,61 грн., є безпідставним.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог, з підстав зазначених у запереченнях на позовну заяву.

Починаючи з судового засідання 06.03.2013 р. розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів фіксації судового процесу: програмно-апаратного комплексу «Оберіг», для архівного оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер N123LL262D819119A2.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

26.12.2006 р. між Відкритим акціонерним товариством «Запоріжгаз» (правонаступником всіх прав та обов'язків якого, згідно п/п. 1.2.1 п. 1.2 статуту позивача, є ПАТ «Запоріжгаз», виконавець) та ТОВ «БМП Гірнобуд» (замовник) був укладений договір на технічне обслуговування та ремонт газопроводів і споруд на них № 136 (далі-договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, замовник доручає, а виконавець у відповідності з Правилами безпеки систем газопостачання України приймає на технічне обслуговування та плановий ремонт зовнішні мережі газопостачання топкової виробничої бази ТОВ «БМП Гірнобуд» по вул. Феодосійській, 2 в м. Запоріжжя від місця врізання в газопровід середнього тиску Ду=150 мм у ГРП-62 по вул. Калібровій, включаючи: підземну ділянку газопроводу середнього тиску з сталевих труб діаметром 89 мм, ізольованих стрічкою «Термоспрут» довжиною 13,6 м; підземну ділянку газопроводу середнього тиску з поліетиленових труб діаметром 90 мм довжиною 177,3 м; надземну ділянку газопроводу середнього тиску діаметром 32 мм довжиною 78,0 м; газовий колодязь на місці врізання; вимикальний пристрій / засувка Ду=80 мм/ у газовому колодязі - 1 шт.; вимикальний пристрій / засувка Ду= 32 мм/ на наземному газопроводі на території підприємства - 1 шт.; ШРП с 2-ма регуляторами РДНК-400 М - 1 шт.

Позивач зобов'язався всі роботи по даному договору вести своїми силами та матеріально-технічними засобами (п/п. 2.4.1 п. 2.4 договору).

Згідно із підпунктами 2.2.1, 2.2.4 п. 2.2 договору, відповідач зобов'язався: передати на технічне обслуговування та плановий ремонт газопроводи та споруди на них у відповідності з п. 1.1 даного договору; здійснювати оплату робіт у відповідності з п. 3.4 даного договору.

Строк дії договору - 1 рік з моменту підписання договору уповноваженими представниками обох сторін. Якщо за місяць до закінчення дії договору жодна із сторін не заявить про розірвання договору, договір вважається продовженим на той же строк, на тих же умовах (п.п. 7.1, 7.2 договору).

Доказів розірвання договору на технічне обслуговування та ремонт газопроводів і споруд на них № 136 від 26.12.2006 р. сторонами не надано.

У зв'язку із невиконанням ТОВ «БМП Гірнобуд» своїх зобов'язань щодо оплати робіт за договором на технічне обслуговування та ремонт газопроводів і споруд на них № 136 від 26.12.2006 р. ПАТ «Запоріжгаз» заявлена дана позовна заява.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представників сторін, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Правовідносини сторін виникли з договору, який за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 1 ст. 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Як передбачено ст. 857 ЦК України, робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

У відповідності до п. 4.1 договору, здача-приймання робіт по даному договору оформлюється актом виконаних робіт, який підписується уповноваженими представниками обох сторін.

Замовник зобов'язаний протягом 5 днів з дня отримання від виконавця акта виконаних робіт підписати його та один екземпляр акту повернути виконавцю (п. 4.2 договору).

При наявності мотивованої відмови замовника від підписання акту виконаних робіт сторони складають двосторонній акт з переліком виявлених дефектів та недоробок і строків їх усунення (п. 4.3 договору).

Виконані роботи вважаються зданими виконавцем та прийнятими замовником по якості та об'єму з дня підписання обома сторонами акту виконаних робіт (п. 4.4 договору).

Як передбачено п. 3.4 договору, оплата за технічне обслуговування та ремонті роботи здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця щомісячно, не пізніше 10 числа наступного місяця, згідно рахунку виконавця.

Таким чином, для здачі-приймання виконаних робіт ПАТ «Запоріжгаз» повинно щомісячно передавати ТОВ «БМП Гірнобуд» акти виконаних робіт, після чого, відповідач повинен або підписати надані акти або надати мотивовану відмову від їх підписання.

За поясненнями ПАТ «Запоріжгаз», позивачем, на виконання умов договору здійснено роботи з технічного обслуговування та планового ремонту газопроводів і споруд на них за період: ІІІ квартал 2008 р., ІV квартал 2008 р., січень, березень - липень 2009 р., жовтень, листопад 2009 р., березень 2010 р., травень - липень 2010 р., грудень 2010 р. - жовтень 2012 р. на загальну суму 9673,78 грн.

Для здачі-приймання виконаних робіт позивачем складені акти виконаних робіт: № 3/136 за ІІІ квартал 2008 р. на суму 1846,92 грн., № 4/136 за ІV квартал 2008 р. на суму 3490,36 грн., № 1/136 за січень 2009 р. на суму 104,68 грн., № 3/136 за березень 2009 р. на суму 104,68 грн., № 4/136 за квітень 2009 р. на суму 104,68 грн., № 5/136 за травень 2009 р. на суму 104,68 грн., № 6/136 за червень 2009 р. на суму 162,96 грн., № 7/136 за липень 2009 р. на суму 104,68 грн., № 10/136 за жовтень 2009 р. (в цьому акті зазначено, що він складений за листопад 2009 р., однак, оскільки в ньому також зазначено, що роботи виконані за період з 01.10.2009 р. по 30.10.2009 р., суд вважає, що цей акт складений за жовтень 2009 р.) на суму 157,25 грн., № 11/136 за листопад 2009 р. на суму 104,68 грн., № 3/136 за березень 2010 р. на суму 104,68 грн., № 4/136 за травень 2010 р. на суму 104,68 грн., № 5/136 за червень 2010 р. на суму 104,68 грн., № 6/136 за липень 2010 р. на суму 162,96 грн., № 12/136 за грудень 2010 р. на суму 157,25 грн., № 1/136 за січень 2011 р. на суму 104,68 грн., № 2/136 за лютий 2011 р. на суму 123,78 грн., № 3/136 за березень 2011 р. на суму 123,78 грн., № 4/136 за квітень 2011 р. на суму 123,78 грн., № 5/136 за травень 2011 р. на суму 123,78 грн., № 6/136 за червень 2011 р. на суму 123,78 грн., № 7/136 за грудень 2011 р. на суму 148,73 грн., № 8/136 за грудень 2011 р. на суму 123,78 грн., № 9/136 за грудень 2011 р. на суму 123,78 грн., № 10/136 за грудень 2011 р. на суму 123,78 грн. (судом не приймаються до уваги посилання позивача на те, що акт № 7/136 складений за липень 2011, акт № 8/136 за серпень 2011, акт № 9/136 за вересень 2011 р., акт № 10/136 за жовтень 2011 р., оскільки в зазначених актах вказано, що вони складені за грудень 2011 р., посилання в цих актах на інші періоди складання відсутні), № 11/136 за листопад 2011 р. на суму 123,78 грн., № 12/136 за грудень 2011 р. на суму 123,78 грн., № 1/136 за січень 2012 р. на суму 123,78 грн., № 2/136 за лютий 2012 р. на суму 123,78 грн., № 3/136 за березень 2012 р. на суму 123,78 грн., № 4/136 за квітень 2012 р. на суму 123,78 грн., № 5/136 за травень 2012 р. на суму 123,78 грн., № 6/136 за червень 2012 р. на суму 123,78 грн., № 7/136 за липень 2012 р. на суму 148,73 грн., № 8/136 за серпень 2012 р. на суму 123,78 грн., № 9/136 за вересень 2012 р. на суму 123,78 грн., № 10/136 за жовтень 2012 р. на суму 123,78 грн., на загальну суму 9673,78 грн.

З вище перелічених актів, відповідачем підписані наступні: № 10/136 за жовтень 2009 р., № 11/136 за листопад 2009 р., № 3/136 за березень 2010 р., № 4/136 за травень 2010 р., № 5/136 за червень 2010 р., № 6/136 за липень 2010 р., № 2/136 за лютий 2011 р., № 4/136 за квітень 2011 р., № 5/136 за травень 2011 р., № 7/136 за грудень 2011 р., № 8/136 за грудень 2011 р., № 9/136 за грудень 2011 р., № 10/136 за грудень 2011 р.

В якості доказів надіслання (отримання) відповідачу не підписаних актів виконаних робіт, позивачем надані: реєстри актів виконаних робіт по технічному обслуговуванню газопроводів, реєстри передачі актів виконаних робіт, повідомлення про вручення поштових відправлень, конверт від 27.12.2011 р. та супровідні листи. При цьому, з реєстрів передачі актів виконаних робіт, повідомлень про вручення поштових відправлень та конверту не вбачається, за які періоди та які саме акти були передані (надіслані) представникам відповідача, що унеможливлює встановити, що за цими реєстрами, повідомленнями та конвертом були передані (надіслані) ТОВ «БМП Гірнобуд» саме спірні акти виконаних робіт, тим паче, немає можливості встановити дати їх передання.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що належними доказами вручення не підписаних актів виконаних робіт можна вважати лише реєстри актів виконаних робіт по технічному обслуговуванню газопроводів, в яких зазначено, за які саме періоди передаються такі акти, а саме: реєстр, який підтверджує отримання акту № 3/136 за ІІІ квартал 2008 р. та реєстр про отримання акту № 7/136 за липень 2009 р. Отже, оскільки відповідач не надав мотивовану відмову від підписання таких актів, вони вважаються затвердженими відповідачем.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується передання ТОВ «БМП Гірнобуд» таких актів виконаних робіт: № 3/136 за ІІІ квартал 2008 р., акту № 7/136 за липень 2009 р., № 10/136 за жовтень 2009 р., № 11/136 за листопад 2009 р., № 3/136 за березень 2010 р., № 4/136 за травень 2010 р., № 5/136 за червень 2010 р., № 6/136 за липень 2010 р., № 2/136 за лютий 2011 р., № 4/136 за квітень 2011 р., № 5/136 за травень 2011 р., № 7/136 за грудень 2011 р., № 8/136 за грудень 2011 р., № 9/136 за грудень 2011 р., № 10/136 за грудень 2011 р., відповідно, за цими актами відповідач повинен був розрахуватись. Стосовно стягнення сум по інших актах, суд вважає передчасним заявлення таких вимог, оскільки позивачем не надано належних доказів направлення (передання) відповідачу таких актів виконаних робіт.

Статтею 843 ЦК України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Як передбачено ст. 844 ЦК України, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом. Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що перелік робіт, кількість та періодичність технічного обслуговування і планового ремонту обумовлюється в додатку № 1, який є невід'ємною частиною даного договору.

У відповідності до п. 3.1 договору, вартість технічного обслуговування та ремонтних робіт визначається виконавцем на підставі розроблених ним договірних цін у відповідності з додатком № 1, який є невід'ємною частиною даного договору.

Річна вартість робіт, які виконуються по даному договору на момент укладення складає 4402,61 грн., у тому числі ПДВ 20% - 733,77 грн. (п. 3.2 договору).

При зміні договірних цін в період дії договору сторонами підписується додаткова угода про зміну річної вартості робіт, які виконуються (п. 3.3 договору).

Додатком № 1 до договору затверджені перелік та вартість робіт, які виконуються по технічному обслуговуванню та ремонту газопроводів до топкової виробничої бази ТОВ «БМП Гірнобуд» по вул. Феодосійській 2.

Пунктом 1.5 договору передбачено, що при необхідності виконання робіт, не вказаних в п. 1.1, оформлюється додаткова угода на ці роботи.

Враховуючи, що перелік робіт передбачений додатком № 1 до цього договору, при необхідності виконання робіт, не вказаних в додатку № 1, мала бути оформлена додаткова угода на ці роботи.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, додаток № 1 до договору є твердим кошторисом і зміни до нього можуть вноситися лише за погодженням сторін.

Отже, беручи до уваги, що додаткові угоди про зміну договірних цін або про виконання додаткових робіт, не вказаних в додатку № 1, сторонами не укладались, перелік робіт та їх вартість повинні відповідати переліку робіт та вартості передбачених додатком № 1.

Однак, з актів виконаних робіт вбачається, що відповідачем до актів включені роботи, які не передбачені додатком № 1, а ціни робіт, які вказані в актах, не відповідають цінам, які зазначені в додатку № 1.

Враховуючи, що судом прийняті, як належними доказами здачі-прийняття робіт лише акти: № 3/136 за ІІІ квартал 2008 р., акту № 7/136 за липень 2009 р., № 10/136 за жовтень 2009 р., № 11/136 за листопад 2009 р., № 3/136 за березень 2010 р., № 4/136 за травень 2010 р., № 5/136 за червень 2010 р., № 6/136 за липень 2010 р., № 2/136 за лютий 2011 р., № 4/136 за квітень 2011 р., № 5/136 за травень 2011 р., № 7/136 за грудень 2011 р., № 8/136 за грудень 2011 р., № 9/136 за грудень 2011 р., № 10/136 за грудень 2011 р., суд досліджує перелік робіт та їх вартість лише по цих актах.

Так, до актів: № 3/136 за ІІІ квартал 2008 р., № 7/136 за липень 2009 р., № 10/136 за жовтень 2009 р., № 11/136 за листопад 2009 р., № 3/136 за березень 2010 р., № 4/136 за травень 2010 р., № 5/136 за червень 2010 р., № 6/136 за липень 2010 р., № 2/136 за лютий 2011 р., № 4/136 за квітень 2011 р., № 5/136 за травень 2011 р., № 7/136 за грудень 2011 р., № 8/136 за грудень 2011 р., № 9/136 за грудень 2011 р., № 10/136 за грудень 2011 р., які були передані відповідачу, включений такий вид робіт - технічне обстеження надземної частини газопроводу вводу, довжина г-ду 51-100 м (обґрунтування - 1.Е1.54.б); в акті № 10/136 за жовтень 2009 р. також передбачено - технічне обслуговування зовнішніх засувок середнього та високого тиску (обґрунтування - 2.2.); до актів: № 2/136 за лютий 2011 р., № 4/136 за квітень 2011 р., № 5/136 за травень 2011 р., № 7/136 за грудень 2011 р., № 8/136 за грудень 2011 р., № 9/136 за грудень 2011 р., № 10/136 за грудень 2011 р. також включено - технічне обстеження вимикальних пристроїв надземної частини газопроводів-вводів: засувка (обґрунтування - 1.Е1.54.д); в акті № 7/136 за грудень 2011 р. передбачено - реставрацію настінних знаків без заміни знака (обґрунтування - 1.Е1.58.а.).

Що стосується вартості робіт, то слід зазначити, що у вище перелічених актах ціни робіт не відповідають цінам передбаченим додатком № 1.

Таким чином, враховуючи, що додаткові угоди про зміну договірних цін або про виконання додаткових робіт, не вказаних в додатку № 1, сторонами не укладались, судом перераховані суми актів відповідно до переліку та вартості робіт затверджених додатком № 1 до договору. Роботи, які цим додатком не передбачені судом до розрахунку не включались. Так, за підрахунками суду, по акту № 3/136 за ІІІ квартал 2008 р. сума до сплати становить 1077,75 грн., по акту № 7/136 за липень 2009 р. - 44,10 грн., по акту № 10/136 за жовтень 2009 р. - 58,52 грн., № 11/136 за листопад 2009 р. - 44,11 грн., № 3/136 за березень 2010 р. - 44,11 грн., № 4/136 за травень 2010 р. - 44,11 грн., № 5/136 за червень 2010 р. - 44,11 грн., № 6/136 за липень 2010 р. - 67,36 грн., № 2/136 за лютий 2011 р. - 44,11 грн., № 4/136 за квітень 2011 р. - 44,11 грн., № 5/136 за травень 2011 р. - 44,11 грн., № 7/136 за грудень 2011 р. - 44,11 грн., № 8/136 за грудень 2011 р. - 44,11 грн., № 9/136 за грудень 2011 р. - 44,11 грн., № 10/136 за грудень 2011 р. - 44,11 грн.

Посилання позивача на те, що за основу береться вартість робіт, яка була фактично узгоджена з відповідачем, та підтверджена з його боку шляхом підписання актів прийняття виконаних робіт та частковою оплатою наданих послуг згідно вказаних актів, а також посилання на додаткову угоду від 02.06.2008 р. до договору № 136 від 26.12.2006 р., судом до уваги не приймається, оскільки зазначена додаткова угода сторонами не підписана, інших додаткових угод до договору, підписаних сторонами, які б передбачали збільшення переліку та вартості робіт сторонами не надано.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що всі зміни та доповнення до договору дійсні, тільки якщо вони зроблені в письмовій формі та підписані уповноваженими на то особами обох сторін, що домовляються.

Згідно ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Як вже вище зазначено, п. 3.4 договору передбачено, що оплата за технічне обслуговування та ремонті роботи здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця щомісячно, не пізніше 10 числа наступного місяця, згідно рахунку виконавця. При цьому суд прийшов до висновку, що відповідач в разі отримання акту виконаних робіт повинен розрахуватись за виконані роботи відповідно до п. 3.4 договору, незалежно від отримання (не отримання) рахунку, оскільки перелік виконаних робіт та їх вартість зазначаються як в акті, так і в рахунку. Однак, враховуючи, що деякі із переданих відповідачу актів, були передані пізніше, ніж відповідач повинен був їх оплатити, на переконання суду, в таких випадках, відповідач повинен був розрахуватись по таких актах до 10 числа наступного місяця, з моменту отримання. По підписаним актам, суд вважає датами отримання таких актів відповідачем - дати їх підписання ТОВ «БМП Гірнобуд».

Таким чином, по акту № 3/136 за ІІІ квартал 2008 р., який отриманий 13.11.2008 р., відповідач повинен був розрахуватись не пізніше 10.12.2008 р.; по акту № 7/136 за липень 2009 р., який отриманий 04.08.2009 р., не пізніше 10.08.2009 р.; по акту № 10/136 за жовтень 2009 р. , який підписаний сторонами без зазначення дати підписання, не пізніше 10.11.2009 р.; по акту № 11/136 за листопад 2009 р., який підписаний сторонами без зазначення дати підписання, не пізніше 10.12.2009 р.; по акту № 3/136 за березень 2010 р., який підписаний відповідачем 24.03.2010 р., не пізніше 10.04.2010 р.; по акту № 4/136 за травень 2010 р., який підписаний відповідачем 07.05.2010 р., не пізніше 10.06.2010 р.; по акту № 5/136 за червень 2010 р., який підписаний сторонами без зазначення дати підписання, не пізніше 10.07.2010 р.; по акту № 6/136 за липень 2010 р., який підписаний відповідачем 02.07.2010 р., не пізніше 10.08.2010 р.; по акту № 2/136 за лютий 2011 р., який підписаний відповідачем 28.02.2011 р., не пізніше 10.03.2011 р.; по акту № 4/136 за квітень 2011 р., який підписаний відповідачем 29.04.2011 р., не пізніше 10.05.2011 р.; по акту № 5/136 за травень 2011 р., який підписаний відповідачем 31.05.2011 р., не пізніше 10.06.2011 р.; по акту № 7/136 за грудень 2011 р., який підписаний відповідачем 20.12.2011 р., не пізніше 10.01.2012 р.; по акту № 8/136 за грудень 2011 р., який підписаний відповідачем 20.12.2011 р., не пізніше 10.01.2012 р.; по акту № 9/136 за грудень 2011 р., який підписаний відповідачем 20.12.2011 р., не пізніше 10.01.2012 р.; по акту № 10/136 за грудень 2011 р., який отриманий 20.12.2011 р., не пізніше 10.01.2012 р.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідачем не надано доказів оплати зазначених атів виконаних робіт, суд приходить до висновку, що фактично обґрунтованою сумою основного боргу для стягнення з відповідача є 1732,94 грн. В іншій частині стягнення основного боргу суд відмовляє у зв'язку із безпідставністю заявлення.

Однак, враховуючи, що відповідач заявив про застосування позовної давності, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частина 5 ст. 261 ЦК України передбачає, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, враховуючи, що по акту № 3/136 за ІІІ квартал 2008 р. відповідач повинен був розрахуватись не пізніше 10.12.2008 р.; по акту № 7/136 за липень 2009 р., не пізніше 10.08.2009 р.; по акту № 10/136 за жовтень 2009 р. , не пізніше 10.11.2009 р.; по акту № 11/136 за листопад 2009 р., не пізніше 10.12.2009 р., а позов надійшов до суду 24.01.2013 р. Отже, по наведених актах ПАТ «Запоріжгаз» заявлено вимоги поза межами передбаченого ст. 257 ЦК України строку позовної давності, що в силу приписів частини 4 ст. 267 ЦК України є підставою для відмови у позові в частині цих актів.

На підставі вищенаведеного в частині стягнення 1224,48 грн. основного боргу, суд виходить з того, що на момент подання позовної заяви позивачем був пропущений строк позовної давності, а тому в частині стягнення 1224,48 грн. основного боргу відмовляється за пропуском строку позовної давності.

При цьому, твердження позивача з приводу того, що строк позовної давності перервався, у зв'язку із здійсненням відповідачем часткової оплати 10.11.2010 р., судом до уваги не приймається, з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

При цьому, до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити борг; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. При цьому якщо зобов'язання передбачало виконання частинами або у вигляді періодичних платежів, і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності.

10.11.2010 р. відповідач сплатив на користь позивача 104,68 грн., призначення платежу: «технічне обслуговування газопроводів згідно рахунку № 10/136 від 30.08.2009 р.», що підтверджується випискою банку по руху грошових коштів за 01.01.2008 р. - 01.11.2012 р.

В судовому засіданні 08.04.2013 р. представник позивача зазначив, що зазначена сплата зарахована за жовтень 2010 р. згідно рахунку № 10/136 за жовтень 2010 р.

Отже, враховуючи, що сума виконаних позивачем робіт за жовтень 2010 р. не входить до предмету цього позову, а згідно п. 3.4 договору, оплата здійснюється щомісячно, немає підстав стверджувати, що відповідач сплативши за жовтень 2010 р., визнав заборгованість по усіх, заявлених позивачем до стягнення, попередніх актах виконаних робіт.

Таким чином, вимога позивача про стягнення основного боргу підлягає задоволенню в частині стягнення 508,46 грн. основного боргу по наступних актах: № 3/136 за березень 2010 р., по акту № 4/136 за травень 2010 р., по акту № 5/136 за червень 2010 р., по акту № 6/136 за липень 2010 р., по акту № 2/136 за лютий 2011 р., по акту № 4/136 за квітень 2011 р., по акту № 5/136 за травень 2011 р., по акту № 7/136 за грудень 2011 р., по акту № 8/136 за грудень 2011 р., по акту № 9/136 за грудень 2011 р., по акту № 10/136 за грудень 2011 р.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 28,65 грн. пені, яка нарахована по актах окремо. Так, пеня нарахована по акту № 6/136 за червень 2012 р. за період: з 10.07.2012 р. по 25.12.2012 р., по акту № 7/136 за липень 2012 р. за період: з 10.08.2012 р. по 25.12.2012 р., по акту № 8/136 за серпень 2012 р. за період: з 10.09.2012 р. по 25.12.2012 р., по акту № 9/136 за вересень 2012 р. за період: з 10.10.2012 р. по 25.12.2012 р., по акту № 10/136 за жовтень 2012 р. за період: з 10.11.2012 р. по 25.12.2012 р.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 5.2 договору, у разі порушення строку оплати, передбаченого п. 3.4 даного договору, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення оплати.

Перевіривши розрахунок пені, судом встановлено, що вимога позивача про стягнення пені задоволенню не підлягає, оскільки пеня нарахована по актах за червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2012 р., суми основного боргу по яких, як вище встановлено судом, задоволенню не підлягають.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 942,30 грн. 3% річних та 1856,53 грн. втрат від інфляції грошових коштів, які нараховані по кожному акту окремо. Початковою датою нарахування 3% річних та інфляції по акту № 3/136 за ІІІ квартал 2008 р. є 10.10.2008 р., а кінцевою датою нарахування по всіх актах є 25.12.2012 р.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та втрат від інфляції грошових коштів, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення 3% річних та інфляції підлягають частковому задоволенню, у зв'язку із наступним.

По-перше, судом перераховуються 3% річних та втрати від інфляції грошових коштів тільки по актах, які прийняті судом, як належні докази передання робіт відповідачу.

По-друге, судом відмовляється у стягненні 3% річних та інфляції по актах: № 3/136 за ІІІ квартал 2008 р., № 7/136 за липень 2009 р., № 10/136 за жовтень 2009 р. , по акту № 11/136 за листопад 2009 р., оскільки зі спливом позовної давності до основної вимоги позовна давність спливає і до додаткової вимоги - стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо (стаття 266 ЦК України).

Таким чином, зі спливом позовної давності за вимогою про сплату коштів спливає й позовна давність за додатковою вимогою про сплату процентів та втрат від інфляції грошових коштів, передбачених статтею 625 ЦК України.

По-третє, 3% річних та інфляція перераховуються на суми актів, які розраховані судом у відповідності із переліком та вартістю робіт зазначених у додатку № 1.

По-четверте, враховуючи, що акти: № 7/136, № 8/136, № 9/136, № 10/136 за 2011 р. складені за грудень 2011 р. та підписані відповідачем 20.12.2011 р., 3% річних та інфляція по зазначених актах нараховуються судом за період: з 10.01.2012 р. по 25.12.2012 р.

На підставі викладеного, за підрахунками суду стягненню підлягає 26,65 грн. 3% річних та 19,74 грн. втрат від інфляції грошових коштів. В інших частинах стягнення 3% річних та втрат від інфляції грошових коштів вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Таким чином, позов задовольняється частково.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БМП Гірнобуд» (69008, м. Запоріжжя, вул. Феодосійська, 2, ідентифікаційний код юридичної особи: 31654350) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» (69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, 7, ідентифікаційний код юридичної особи: 03345716) 508 (п'ятсот вісім) грн. 46 коп. основного боргу, 26 (двадцять шість) грн. 65 коп. 3% річних, 19 (дев'ятнадцять) грн. 74 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 76 (сімдесят шість) грн. 36 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.04.2013 р.

Суддя А.О. Науменко