Ухвала

від 16.04.2013 по справі 118/5380/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ справи: 118/5380/12 Головуючий суду першої інстанції:Кулішов А.С. № провадження: 22-ц/190/1553/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Харченко І. О.

"16" квітня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Харченко І.О. Суддів:Любобратцевої Н.І. Філатової Є.В. При секретарі:Гранковській О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовною заявою Кредитної спілки підприємців та аграріїв Криму «Профі» до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на заочне рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 09 листопада 2012 року, -

ВСТАНОВИЛА:

09 серпня 2012 року Кредитна спілка підприємців та аграріїв Криму «Профі» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором, уточнивши свої вимоги у вересні 2012 року. Вимоги мотивовані тим, що 08 листопада 2011 року між КС «Профі» та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір, згідно якого ОСОБА_6 був наданий кредит в сумі 30 000 грн. 00 коп. строком на 12 місяців зі сплатою відсотків 36% на рік. За період з 08 грудня 2011 року по 30 березня 2012 року ОСОБА_6 сплатив відсотки на загальну суму 3 927 грн. 88 коп. та повернув кредит на загальну суму 4 005 грн. 12 коп. В подальшому від сплати суми кредиту та відсотків ОСОБА_6 ухилявся. Розмір неповернутої суми кредиту за цим договором склала 25 994 грн. 88 коп. 15 березня 2012 року між КС «Профі» та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір, згідно якого ОСОБА_6 був наданий кредит в сумі 25 000 грн. 00 коп. строком на 12 місяців за сплатою 48% річних. 27 квітня 2012 року ОСОБА_6 сплатив відсотки за договором на суму 1 000 грн. 00 коп., але від подальшого виконання зобов'язань за договором став ухилятися. В якості забезпечення зобов'язань за кредитним договором 08 листопада 2011 року та 15 березня 2012 року між КС «Профі» та ОСОБА_8, ОСОБА_7 були укладені договори поруки, згідно яких поручителі зобов'язались перед кредитором, у разі невиконання ОСОБА_6 своїх обов'язків за кредитним договором, нести з ним солідарну відповідальність. Просили стягнути солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь КС «Профі» грошову суму в розмірі 57 685 грн. 00 коп.

Заочним рішенням Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 09 листопада 2012 року позов Кредитної спілки підприємців та аграріїв Криму «Профі» до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволений.

Стягнуто з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 солідарно на користь Кредитної спілки підприємців та аграріїв Криму «Профі» заборгованість за кредитним договором в сумі 57 685 грн. 00 коп.

Стягнуто з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 солідарно на користь Кредитної спілки підприємців та аграріїв Криму «Профі» судові витрати у розмірі 576 грн. 85 коп.

Ухвалою Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 03 січня 2013 року заява ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про перегляд заочного рішення від 09 листопада 2012 року залишена без задоволення.

Не погодившись з зазначеним заочним рішенням суду, 17 січня 2013 року з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_6, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Зокрема, апелянт зазначає, що позивач не вказав терміну порушення зобов'язань, оскільки вимоги про стягнення сум за кредитними зобов'язаннями щодо поручителів можуть бути заявлені тільки в 6-місячний термін, тоді як суд стягнув борг і з боржника і з поручителя солідарно. Крім того, позивач звернувся з позовом про повернення всієї суми, отриманої за кредитним договором до закінчення терміну дії договору та судом дані вимоги задоволені. Між тим, кредитний договір не розірваний і позивач продовжує нарахування штрафних санкцій, що суперечить змісту договірних зобов'язань і кредитного законодавства. Розмір санкцій явно завищені, які суд вправі був знизити. Таким чином, неправильність судового рішення полягає в тому, що суд не розібрався в існуючих правовідносинах, не дав їм належної оцінки з огляду на законність, розумність, достатність та справедливість.

Частиною 2 статті 305 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Враховуюче вищенаведене колегія суддів вважає за можливе розгляд справи за відсутності апелянта та інших не з'явившихся сторін та/або їх представників, оскільки про місце та час слухання справи вони повідомлені належним чином, що підтверджено матеріалами справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_9, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах вимог статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що підлягає відхиленню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову Кредитної спілки підприємців та аграріїв Криму «Профі», суд першої інстанції виходив з того, що позивач виконав належним чином свої зобов'язання за кредитними договорами, тобто надав позичальнику обумовлену договорами суму кредиту, проте ОСОБА_6 у свою чергу умови кредитних договорів належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість. При цьому суду не надано доказів відсутності вини позичальника у порушенні зобов'язань.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується і визнає їх обґрунтованими та законними, оскільки вони не суперечать фактичним обставинам справи, наявним у матеріалах справи доказам та відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Згідно зі статтею 3, 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до частини 1 статті 10, частини 1 статті 11 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

На підставі статей 213, 214 Цивільного процесуального кодексу України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 08 листопада 2011 року між Кредитною спілкою підприємців та аграріїв Криму «Профі» та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір № 119-К-11, згідно якого ОСОБА_6 був наданий кредит в сумі 30 000 грн. 00 коп. строком на 12 місяців зі сплатою відсотків 36% на рік (аркуш справи 15-17).

15 березня 2012 року між Кредитною спілкою підприємців та аграріїв Криму «Профі» та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір № 40-К-12, згідно якого ОСОБА_6 був наданий кредит в сумі 25 000 грн. 00 коп. строком на 12 місяців за сплатою 48% річних (аркуш справи 7-9).

Стаття 1054 Цивільного кодексу України передбачає, що за кредитним договором установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути та сплатити проценти.

У зв'язку з невиконанням відповідачем ОСОБА_6 умов вищезазначених кредитних договорів у нього скоїлася заборгованість: за договором від 08.11.2011 року № 119-К-11 за нарахованими процентами 3153 грн. 57 коп.; за договором від 08.11.2011 року № 119-К-11 за основною сумою кредиту 25 994 грн. 88 коп.; за договором від 15.03.2012 року № 40-К-12 за нарахованими процентами 3 536 грн. 99 коп.; за договором від 15.03.2012 року № 40-К-12 за основною сумою кредиту 25 000 грн. 00 коп.

З матеріалів справи також вбачається, що на забезпечення вищезазначених кредитних договорів 08 листопада 2011 року, між Кредитною спілкою підприємців та аграріїв Криму «Профі» та ОСОБА_7 й ОСОБА_8, були укладені договори поруки № 119-К-11-П2 та 119-К-12-П1 (аркуші справи 21-24) та 15 березня 2012 року - договори поруки № 40-К-12-П1 та № 40-К-12-П2 (аркуші справи 11-14). Згідно із умовами цих договорів поруки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 прийняли на себе зобов'язання відповідати перед позичальником за виконання ОСОБА_6 умов кредитних договорів як солідарні боржники.

Відповідно до вимог статті 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Підстав, передбачених статтею 617 Цивільного кодексу України, для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, ані суду першої інстанції, ані апеляційному суду, апелянтом та/або іншими відповідачами не надано.

Суд першої інстанції правильно визначився з правовідносинами сторін та при розгляді конкретної цивільної справи обґрунтовано застосував приписи статей 509, 525, 526, 546-552, 610-611, 625-629, 1054-1055 Цивільного кодексу України.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскільки доказів помилковості проведеного розрахунку ані суду першої інстанції, ані апеляційному суду апелянтом ОСОБА_6 та іншими відповідачами не надано, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку та стягнув солідарно з боржників на користь позивача усю суму заборгованості.

Суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи та дав належну оцінку всім наявним в справі доказам згідно зі статтею 212 Цивільного процесуального кодексу України і ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Безпідставним є довід апелянта щодо «не визначення позивачем та судом першої інстанції терміну порушення зобов'язань, оскільки вимоги про стягнення сум за кредитними зобов'язаннями щодо поручителів можуть бути заявлені тільки в 6-місячний термін, тоді як суд стягнув борг і з боржника і з поручителя солідарно», оскільки про строки порушення зобов'язання чітко зазначено як в позові, так й в резолютивній частині рішення.

Щодо 6-місячного терміну, про який зазначено в апеляції, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

У пункті 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року роз'яснено, що відповідно до частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

З матеріалів справи вбачається, що позивач - Кредитна спілка підприємців та аграріїв Криму «Профі», звернулася до суду з позовом до відповідачів 09.08.2012 року. Термін кредитного договору № 119-К-11 закінчувався 18.11.2012 року, а кредитного договору № 40-К-12 відповідно 15.03.2012 року. За таких обставин довід апелянта щодо пропущення позивачем шестимісячного строку для пред'явлення вимог, є помилковим.

Доводи апелянта ОСОБА_6 щодо необґрунтованого стягнення судом першої інстанції всієї суми, отриманої за кредитним договором до закінчення терміну дії договору, суперечать приписам частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Що стосується інших доводів апеляційної скарги щодо порушенням судом норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів вважає, що вони є необґрунтованими, зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм права, висновків суду не спростовують, а тому не можуть бути прийняті до уваги.

Згідно зі статтею 308 Цивільного процесуального кодексу України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 303, 304, 307, 308, 313-314, 324-325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.

Заочне рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 09 листопада 2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена протягом двадцяті днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді:

І.О.Харченко Н.І. Любобратцева Є.В.Філатова