Рішення

від 03.04.2013 по справі 0816/1900/2012

МИХАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 0816/1900/2012

Провадження № 2/321/26/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2013 року смт. Михайлівка

Михайлівський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого: судді Шамоти Л.В.

при секретарі: Рикун І.В.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, розташованого в смт. Михайлівка Запорізької області, цивільну справу за позовом кредитної спілки «Мелон» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором,

В С Т А Н О В И В:

КС «Мелон» звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором.

В позові зазначено, що 17 листопада 2010 року між КС «Мелон» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір споживчого кредиту № С244. Відповідно до умов договору відповідач ОСОБА_2 отримала кредит в сумі 3000 гривень, з терміном погашення до 17 листопада 2011 року та відсотковою ставкою за користування кредитом в розмірі 55 % строком на 12 місяців. В забезпечення виконання зобов'язань відповідача ОСОБА_2 за договором споживчого кредиту між позивачем та відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був укладений договір поруки № С244п від 17 листопада 2010 року, відповідно до якого відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 взяли на себе зобов'язання перед кредитором відповідати по зобов'язанням ОСОБА_2. Однак, відповідачі свої зобов'язання за кредитом виконують не належним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість по кредиту, яка до теперішнього часу не погашена. Позивач просить суд стягнути з відповідачів на свою користь заборгованість за договором споживчого кредиту в розмірі 2858 гривень 44 копійок та понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 214 гривень 60 копійок.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явилася, про час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи та про розгляд справи за її відсутності від неї не надходило, тому суд визнає її неявку неповажною, та вважає можливим ухвалити рішення за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів. Однак, в одному з попередніх судових засідань відповідач ОСОБА_2 позов не визнала та пояснила, що договір кредиту з КС «Мелон» вона не укладала, подавала тільки документи та писала заяву про вступ до членів КС «Мелон». Кредитний договір та договір поруки вона не підписувала, тому просить в задоволенні позову відмовити

В судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з'явилася, про час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи та про розгляд справи за її відсутності від неї не надходило, тому суд визнає її неявку неповажною, та вважає можливим ухвалити рішення за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів. Однак, в одному з попередніх судових засідань відповідач ОСОБА_3 позов не визнала та просила відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що вона договір поруки не укладала, нічого не підписувала, копії паспорта нікому не давала. КС «Мелон» вона не знає, там вона ніколи не була, як її довідка про доходи опинилась в КС «Мелон», вона не знає.

В судове засідання відповідач ОСОБА_4 не з'явилася, про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи та про розгляд справи за її відсутності від неї не надходило, тому суд визнає її неявку неповажною, та вважає можливим ухвалити рішення за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів. Однак, в одному з попередніх судових засідань відповідач ОСОБА_4 позов не визнала та просила відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, вона договір поруки не укладала, нічого не підписувала. Копії паспорта нікому не давала, довідку про доходи до кредитної спілки вона не надавала.

Суд, вислухавши пояснення сторін, свідчення свідків, вивчивши матеріли справи, оцінивши наявні у справі докази, приходить до висновку про можливість задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичайного ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишається та сплати процентів, передбачених договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і виплати проценти.

Як встановлено в судовому засіданні, 17 листопада 2010 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір споживчого кредиту № С244. Відповідно до умов договору відповідач ОСОБА_2 отримала кредит в сумі 3000 гривень, з терміном погашення до 17 листопада 2011 року та відсотковою ставкою за користування кредитом в розмірі 55 % строком на 12 місяців.

При укладенні договору відповідач ОСОБА_2 прийняла на себе зобов'язання повернути кредит до 17 листопада 2011 року та сплачувати відсотки за користування кредитом.

Отже, належним виконанням зобов'язання з боку відповідача є повернення кредиту та сплати відсотків за користування коштами в строк, в розмірі та в валюті, які визначені в договорі.

На виконання кредитного договору позивач здійснив видачу кредитних коштів відповідачу ОСОБА_2 в сумі, визначеній у кредитному договорі, у повному обсязі, тим самим позивач повністю виконав свої зобов'язання перед відповідачем ОСОБА_2 за кредитним договором.

В подальшому, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором відповідачем ОСОБА_2 було сплачено: 27 грудня 2010 року - 408 гривень 00 копійок (180 гривень 82 копійок - проценти та 227 гривень 18 копійок - кредит), 07 лютого 2011 року - 380 гривень 00 копійок (175 гривень 49 копійок - проценти та 204 гривні 51 копійок - кредит), 18 лютого 2011 року - 300 гривень 00 копійок (42 гривні 57 копійок - проценти та 257 гривень 43 копійок - кредит), 17 березня 2011 року - 331 гривня 00 копійок (94 гривні 02 копійок - проценти та 236 гривень 98 копійок - кредит), 26 квітня 2011 року - 300 гривень 00 копійок (125 гривень 00 копійок - проценти та 175 гривень 00 копійок - кредит), 08 червня 2011 року - 370 гривень 00 копійок (123 гривні 04 копійок - проценти та 246 гривень 96 копійок - кредит), 10 серпня 2011 року - 1107 гривень 38 копійок (312 гривень 82 копійок - проценти та 794 гривні 56 копійок - кредит). Будь-яких інших платежів на рахунок позивача від відповідача не надходило.

Крім того, в судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила, що вона працювала на посаді керівника Михайлівського відділення кредитної спілки «Мелон». Обставини щодо укладення цього договору, яким чином укладались договори, як надавались документи і кому видавались гроші, а також і самих людей, вона не пам'ятає. Відповідачів вона бачить вперше, але припускає, що можливо було, щоб людина подала документи, але в подальшому договір не укладався.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що вона працює керівником відділення КС «Мелон», до цього працювала кредитним інспектором. ОСОБА_2 вона знає, а інших відповідачів бачить вперше. В її обов'язуки входила робота з боржниками. Коли вона почала працювати, то у ОСОБА_2 виникла заборгованість. З цього приводу вона телефонувала поручителям та самій ОСОБА_2, яка запитувала її, чи не передавали їм гроші. Потім ОСОБА_2 приходила в спілку та казала, що цей кредит на племінника і вони повинні його погасити. В подальшому ОСОБА_2 приходила та сказала, що отримала позовну заяву, що кредит вона не брала, а договір не підписувала.

Таким чином, зі свідчень допитаних в судовому засіданні свідків вбачається, що дійсно відповідач ОСОБА_2 зверталася до КС «Мелон».

Суд вважає, що відсутні підстави не довіряти свідченням допитаних в судовому засіданні свідків, їх свідчення не суперечать одне одному, жодного суперечливого факту в судовому засіданні надано не було.

За умовами п.п. 3.2.2 договору споживчого кредиту, позичальник зобов'язаний погашати кредит та сплачувати проценти в порядку, встановленому розділом 4.2 цього договору.

Пунктом 4.2 договору передбачений щомісячний графік погашення кредиту та виплати процентів.

Однак, в порушення умов договору споживчого кредиту відповідач ОСОБА_2 систематично не виконувала належним чином зобов'язання по поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування ними, а саме сплачуючи відсотки за користування кредитом з порушенням їх терміну та розміру сплати, має прострочену заборгованість, що згідно вимог ст. 610 ЦК України є порушенням зобов'язань.

Згідно п. 9.4 договору споживчого кредиту, при порушенні строків сплати кредиту та (або) процентів більше ніж на три дні, процентна ставка подвоюється до моменту повного погашення простроченої заборгованості.

Згідно розрахунку заборгованості, доданого до позову, відповідач станом на 10 жовтня 2012 року має заборгованість - 2858 гривень 44 копійок, яка складається з наступного: сума в розмірі 857 гривень 38 копійок - заборгованість за тілом кредиту; сума в розмірі 2001 гривня 06 копійок - заборгованість за відсотками.

Вказана сума заборгованості підтверджується розрахунком заборгованості, наданого позивачем.

Крім того, 17 листопада 2010 року, як забезпечення виконання зобов'язань за договором споживчого кредиту, був укладений договір поруки № С244п між позивачем та відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4, відповідно до умов якого відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 прийняли на себе зобов'язання солідарно відповідати перед позивачем в повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_2 зобов'язань за договором споживчого кредиту № С244 від 17 листопада 2010 року.

Згідно п. 3.4 договору поруки, відповідальність поручителів наступає у випадку, коли позичальник не виконує, або неналежним чином (порушує графік погашення кредиту) виконує свої грошові зобов'язання згідно кредитного договору № С244 від 17 листопада 2010 року, укладеного між кредитором та позичальником, а також у випадку смерті позичальника.

Згідно п. 3.5 договору поруки, поручителі та позичальник несуть солідарну відповідальність перед кредитором. Поручителі відповідають по зобов'язаннях позичальника в повному обсязі, тобто за повернення кредиту, процентів за його користування, сплата додаткових відсотків, відшкодування збитків, завданих кредитору невиконанням або неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору.

Згідно п. 3.6 договору поруки, поручителі зобов'язані самостійно щомісячно контролювати процес повернення позичальником кредиту, а також сприяти кредитору в здійсненні контролю над виконанням позичальником умов кредитного договору.

Згідно п. 3.8 договору поруки, поручителі знайомі з умовами договору № С244 від 17 листопада 2010 року.

Посилання відповідача ОСОБА_2 на те, що вона не укладала кредитний договір з КС «Мелон» та не підписувала його, а також посилання відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на те, що вони не укладали договір поруки та нічого не підписували, судом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки в ході судового розгляду відповідачами не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження цих обставин. До того ж, в судовому засіданні судом роз'яснювалось, що на підтвердження таких фактів відповідачі вправі заявити клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, однак відповідачі своїм правом заявити клопотання про призначення експертизи не скористалися.

Таким чином, в зв'язку з тим, що відповідач ОСОБА_2 порушила умови договору, взяті на себе зобов'язання виконує неналежним чином, а її зобов'язання було забезпечено договором поруки, тому, відповідно до вимог чинного цивільного законодавства, умов кредитного договору та договору поруки, суд вважає необхідним суму заборгованості стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

На підставі вищевикладеного, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову та стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованості за договором споживчого кредиту в розмірі 2858 гривень 44 копійок та судового збору в розмірі 214 гривень 60 копійок.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 536, 549, 553, 554, 610, 611, 629, 1046, 1047, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 58, 59, 60, 88, 107, 208, 209, 212 - 215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов кредитної спілки «Мелон» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь кредитної спілки «Мелон» (п/р № 2650510352101 у ПАТ «МетаБанк» в м. Запоріжжя, МФО 313582, код за ЄДРПОУ 36015210) заборгованість за договором споживчого кредиту № С244 від 17 листопада 2010 року в розмірі 2858 (дві тисячі вісімсот п'ятдесят вісім) гривень 44 копійок, а також судовий збір в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок, а всього 3073 (три тисячі сімдесят три) гривні 04 копійок. Обов'язок стягнення є солідарним зі ОСОБА_3, ОСОБА_4.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь кредитної спілки «Мелон» (п/р № 2650510352101 у ПАТ «МетаБанк» в м. Запоріжжя, МФО 313582, код за ЄДРПОУ 36015210) заборгованість за договором споживчого кредиту № С244 від 17 листопада 2010 року в розмірі 2858 (дві тисячі вісімсот п'ятдесят вісім) гривень 44 копійок, а також судовий збір в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок, а всього 3073 (три тисячі сімдесят три) гривні 04 копійок. Обов'язок стягнення є солідарним із ОСОБА_2, ОСОБА_4.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь кредитної спілки «Мелон» (п/р № 2650510352101 у ПАТ «МетаБанк» в м. Запоріжжя, МФО 313582, код за ЄДРПОУ 36015210) заборгованість за договором споживчого кредиту № С244 від 17 листопада 2010 року в розмірі 2858 (дві тисячі вісімсот п'ятдесят вісім) гривень 44 копійок, а також судовий збір в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок, а всього 3073 (три тисячі сімдесят три) гривні 04 копійок. Обов'язок стягнення є солідарним із ОСОБА_2, ОСОБА_3.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Запорізької області через Михайлівський районний суд Запорізької області протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:

03.04.2013