Постанова

від 15.04.2013 по справі 5015/5083/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2013 р. Справа № 5015/5083/12

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Давид Л.Л.

Суддів Данко Л.С.

Юрченка Я.О.

при секретарі судового засідання Карнидал Л.Ю.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Дочірнього підприємства "Бізнес-Плюс" Товариства з обмеженою відповідальністю "ТКС-Менеджмент", вих. № 06/02/13-01 від 06.02.2013р.

на рішення господарського суду Львівської області від 24.01.2013 р.

у справі № 5015/5083/12 (суддя - У.І. Ділай)

за позовом Приватного підприємства "ЕКП", м. Львів

до Дочірнього підприємства "Бізнес-Плюс" Товариства з обмеженою відповідальністю "ТКС-Менеджмент", м. Трускавець

про стягнення 86 285,83 грн.

за участю представників сторін:

від позивача : Кутаєв В.В. - директор (паспорт серії: КА 167627 Городоцьким РВУ МВС України у Львівській області від 22.06.1996 р.);

від відповідача: не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 24.01.2013 р. у справі № 5015/5083/12 (суддя - Ділай У.І.) позов задоволено частково, стягнуто з Дочірнього підприємства "Бізнес-Плюс" ТзОВ "ТКС-Менеджмент" (надалі - відповідач) на користь Приватного підприємства "ЕКП" (надалі - позивач) 56 010,00 грн. боргу, 28 005,00 грн. штрафу, 1721,62 грн. пені, 56,01 грн. інфляційних втрат, 345,27 грн. 3 % річних, та 1 722,76 грн. судового збору. В частині стягнення 119,80 грн . пені та 28,13 грн. 3 % річних в задоволенні позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеним між сторонами у справі договором № 000165 про надання послуг на розміщення зовнішньої реклами від 15.12.2011 р. щодо повної та своєчасної оплати проведеної рекламної кампанії, внаслідок чого виникла заборгованість по її оплаті в сумі 56010,00 грн., а тому відповідач повинен сплатити позивачу не лише зазначену суму боргу, а також на підставі п.п. 4.8 та 4.9 договору № 000165 від 15.12.2011р., сплаті підлягають 28005,00 грн. - штрафу, 1721,62 грн. - пені, 56,01 грн. - інфляційних втрат, 345,27 грн. - 3% річних. В частині стягнення 119,80 грн. пені та 28,13 грн. 3 % річних відмовлено, оскільки позивачем неправильно визначено момент прострочення виконання грошового зобов'язання.

Дочірнє підприємство «Бізнес - Плюс» ТзОВ «ТКС - Менеджмент», не погодившись з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі відповідач вказує на неповне дослідження судом першої інстанції матеріалів та обставин справи щодо строку виконання грошового зобов'язання, оскільки умовами договору про надання послуг на розміщення зовнішньої реклами такий не передбачений, а претензія, акти про закінчення робіт, рахунки - фактури позивачем скеровувалась на адресу м. Львів, вул. Кн. Ольги, 1-5, в той час як сторонами погоджено юридичні адреси та реквізити, зокрема місцезнаходженням підприємства «Бізнес - Плюс» є вул. Суховоля, 54 м. Трускавець, а тому відсутні підстави вважати, що відповідач порушив строк виконання грошового зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати проведеної рекламної компанії.

Дані обставини, на думку скаржника, є безумовною підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу (від 18.03.2013 р. №12), вказує про обґрунтованість та правомірність рішення суду першої інстанції, зазначаючи, що лист - претензія № 19, акти виконаних робіт №№ 297, 453, 523, 684, рахунки-фактури з метою покращення обміну документами між підприємствами за усною домовленістю і на прохання працівника ДП «Бізнес - Плюс» ТзОВ «ТКС - Менеджмент» були надіслані відповідачу на адресу вул. Кн. Ольги,1/5 м. Львів та отримані відповідачем 25.08.2012 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, а тому ПП «ЕКП» належним чином виконало умови договору про надання послуг на розміщення зовнішньої реклами. Крім того, жодних претензій чи зауважень щодо виконання умов договору, а саме проведення рекламної кампанії з боку відповідача не надходило та мало місце часткове погашення боргу на суму 10290,00 грн.

В судове засідання 15.04.2013 р. з'явився уповноважений представник позивача. В даному судовому засіданні здійснювалась фіксація судового процесу за допомогою програмно - апаратного комплексу «Оберіг». Представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги з мотивів, викладених у відзиві та повідомив, що вся кореспонденція підприємства скеровувалась ДП «Бізнес - Плюс» ТзОВ «ТКС - Менеджмент» на адресу фактичного її місця знаходження, а саме: вул. Кн. Ольги,1/5 м. Львів, про що свідчать долучені до матеріалів справи акти надання послуг, підписані з боку відповідача: № 225 від 30.03.2012 р., № 166 від 29.02.2012 р., № 61 від 31.01.2012 р. Крім того, відповідач факт отримання рахунків - фактури № 351, № 555, № 658, № 794 та актів надання послуг № 297, № 455, № 523, № 684 визнав, сплативши частково по них основну суму заборгованості у розмірі 10290,00 грн., заборгувавши 56010,00 грн.

Відповідач участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить підписаний представником формуляр Львівського апеляційного господарського суду від 25.03.2013 р. про оголошення перерви в судове засідання на 15.04.2013 р., додаткових доказів та клопотань про відкладення не подав, а відтак судова колегія ухвалила розглядати справу за наявними у ній матеріалами в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою та відзивом на неї, оцінивши зібрані докази, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про скасування рішення господарського суду Львівської області, виходячи з наступного.

15 грудня 2011 р. Дочірнім підприємством «Бізнес - Плюс» ТзОВ «ТКС - Менеджмент» та Приватним підприємством «ЕКП» укладено договір № 000165 про надання послуг на розміщення зовнішньої реклами, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання за дорученням відповідача провести рекламну кампанію в інтересах останнього в строки й на умовах, передбачених договором, за умови дотримання замовником своїх зобов'язань за договором, у тому числі по платежах (п.1.1 договору).

З метою досудового вирішення спору 22 червня 2012 р. Дочірньому підприємству «Бізнес - Плюс» ТзОВ «ТКС - Менеджмент» позивач надіслав претензію № 16 з вимогою погасити заборгованість за договором № 000165 від 15.12.2011 р. у сумі 70090,00 грн. протягом трьох календарних днів.

20 серпня 2012 р. Приватне підприємство «ЕКП» повторно направило на адресу відповідача претензію № 19 з вимогою оплати наданих послуг згідно договору № 0000165 від 15.12.2011 р. на суму 61010,00 грн. у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Позивач стверджує, що вказаний вище комплект документів про надання послуг щодо проведення рекламної кампанії Дочірнє підприємство «Бізнес -Плюс» ТзОВ «ТКС - Менеджмент» отримало 25.08.2012 р. разом із претензією , про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 21.08.2012 р., однак, в порушення умов договору дана вимога залишена без відповідного реагування з боку відповідача.

При перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, судова колегія керувалась наступним.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов"язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов"язки. У відповідності до вимог ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, визначений ст. 16 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від деякої дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

Положенням ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України передбачено, що у випадку, коли договором передбачено надання послуг за плату замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та порядку, що встановлені договором.

Згідно вимог статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей сторк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов"язку не встановлений або визначений моментом пред"явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов"язок у семиденний строк від пред"явлення вимоги, якщо обов"язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства

У п. 3.1. договору №0000165 сторони погодили, що вартість послуг й умови оплати по кожній рекламній кампанії обумовлюється сторонами у додатках до даного договору.

Замовник має право прийняти виконані виконавцем роботи, підписати надані акти про закінчення робіт із цього договору протягом 5 - ти днів із моменту їхнього одержання, а при наявності зауважень по виконаній роботі - надати їх у письмовій формі в той же строк (п. 2.1.5 договору).

Пунктами 3 додатків № 1 від 15.12.2011 р. та № 2 від 28.04.2012 р. передбачено порядок оплати, вартість рекламної кампанії відповідач оплачує згідно адресної програми до 20 числа поточного місяця на підставі рахунків-фактур позивача.

Приватне підприємство «ЕКП» на виконання вищевказаних пунктів договору виставило відповідачу рахунок № 351 від 19.04.2012 р., акт № 297 від 23.04.2012 р., рахунок № 555 від 29.05.2012 р., акт № 455 від 31.05.2012 р., рахунок № 658 від 22.06.2012 р., акт № 523 від 26.06.2012 р., рахунок № 794 від 23.07.2012 р., акт № 684 від 31.07.2012 р. і разом з листом - претензія № 19 від 20.08.2012 р. скеровувало Дочірньому підприємству «Бізнес - Плюс» ТзОВ «ТКС - Менеджмент» на адресу вул. Кн. Ольги, 1/5 м. Львів,79044. Позивач вказує, що відповідач отримав весь обсяг документів 25.08.2012 р. разом із претензією, які підтверджують надання послуг щодо проведення рекламної кампанії, про що до позовної заяви долучено повідомлення про вручення поштового відправлення від 21.08.2012 р. та копію витягу з книги реєстрації вихідної кореспонденції 2012 р.

Апелянт в апеляційній скарзі не заперечує факт надання послуг щодо проведення рекламної кампанії згідно укладеного сторонами договору №000165, проте заперечує прострочення виконання зобов'язання по ньому, оскільки відсутня його вина так як сторона - контрагент не виконала всіх дій, які передбачені договором та слугують передумовою настання обов'язків оплати послуг. В даному випадку передумовою оплати за надані послуги є право прийняти виконані виконавцем роботи, шляхом підписання актів про закінчення робіт та оплатити їх на підставі виставлених рахунків - фактури. Відповідач вказує на відсутність підстави оплати згідно договору № 000165, оскільки позивач належним чином не виконав п. 2.1.5 та п. 3.1. умов договору, не надіслав акти надання послуг, рахунки - фактури та претензію щодо оплати послуг рекламної кампанії на юридичну адресу Дочірнього підприємства «Бізнес - Плюс» ТзОВ «ТКС - Менеджмент» вул. Суховоля,54 м. Трускавець, скерувавши всю кореспонденцію на адресу вул. Кн.. Ольги,1/5 м. Львів, на яку підстав надіслання немає.

Як вбачається з укладеного сторонами договору № 000165 про надання послуг на розміщення зовнішньої реклами від 15.12.2011 р., додатку № 1 до договору № 000165 від 15.12.2011 р. на розміщення зовнішньої реклами від 15.12.2011 р., додатку № 2 до договору № 000165 від 15.12.2011 р. на розміщення зовнішньої реклами від 28.04.2012 р. сторони погодили юридичні адреси й реквізити сторін, зокрема місцемзнаходжження ДП «Бізнес - Плюс» ТзОВ «ТКС - Менеджмент» (замовник) є м. Трускавець , вул. Суховоля,54 А, 82200.

Згідно Довідки АА №570356 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.63), Виписки № 233036 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, Свідоцтва № 640294 про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 26) Дочірнє підприємство «Бізнес - Плюс» Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС - Менеджмент» знаходиться за адресою: 82200, Львівська обл., м. Трускавець, вул. Суховоля,54 А.

Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до п.20.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» № 10 від 24.10.2011 р. місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Місцезнаходження юридичної або фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Відповідно до вимог ч. ч. 1,3 ст.18 зазначеного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру , не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Судова колегія зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази будь - якої іншої адреси місцезнаходження Дочірнього підприємства «Бізнес - Плюс» Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС - Менеджмент» ніж вул. Суховоля, 54. м. Трускавця і в Єдиний державний реєстр не були внесені зміни щодо місцязнаходження даного підприємства.

Безпосередньо в судовому засіданні представник позивача наголосив, що за усною домовленістю і на прохання працівника ДП «Бізнес - Плюс» ТзОВ «ТКС - Менеджмент» з метою прискорення і покращення обміну документами між підприємствами досягнуто згоди про направлення всієї кореспонденції на адресу: м. Львів, вул. Кн. Ольги,1/5. Крім того, всі попередні документи з моменту укладення договору № 000165, а саме: з 15 грудня 2011 р. були надіслані ПП «ЕКП» відповідачу на адресу: м. Львів, вул. Кн. Ольги, 1/5, про що долучено до матеріалів справи акти №225, №166, №61, які підписані представником та скріплені печаткою ДП «Бізнес - Плюс» ТзОВ «ТКС - Менеджмент».

З даного приводу судова колегія зазначає, що доказом місцезнаходженням ДП «Бізнес - Плюс» ТзОВ « ТКС - Менеджмент» в розумінні ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не можна вважати усну домовленість сторін, а в актах, долучених позивачем за підписом відповідача, значиться адреса вул. Суховолю ,54 А м. Трускавець. Крім того, такі не є доказами у справі, оскільки у сторін відсутній по них предмет спору.

Згідно поданого позивачем клопотання про долучення до матеріалів додаткових доказів вбачається, що описи вкладення у цінні листи від 28.04.2012 р. (згідно якого надсилались акти №225 та № 297), від 26.06.2012 р. (згідно якого надсилались акти № 455 та № 523, рахунок 658) скеровувались відповідачу на адресу вул. Кн.. Ольги, 1/5 м. Львів, а тому в судової колегії відсутні підстави вважати, що такі були отримані саме представником відповідача. Крім того, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення від 26.06.2012 р. в такому відсутні будь - які докази отримання уповноваженою особою ДП «Бізнес - Плюс» ТзОВ «ТКС - Менеджмент», оскільки такий не містить жодного підпису особи та дати отримання.

Представник позивач, як на доказ заборгованості по спірних актах покликається на ту обставину, що з боку відповідача мало місце часткове погашення заборгованості на суму 10290,00 грн.

З даного приводу судова колегія зазначає, що в матеріалах справи відсутні платіжні доручення або ж виписки банку, які б свідчили про таке погашення боргу на підставі спірних актів або ж рахунків - фактури, а тому відсутні підстави вважати про часткове погашення боргу по таких. Крім того, в матеріалах справи відсутні належним чином завірені копії актів №№ 297, 455, 523,684 та рахунки - фактури №351, 555, 658,794, які були надіслані відповідачу та свідчать про виконання позивачем умов договору № 000165 про надання послуг на розміщення зовнішньої реклами.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення» № 14 від 18.12.2009 р. обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були дослідженні в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставин, які мають значення для вирішення справи.

В даному випадку, місцевий господарський суд прийшов до помилкового висновку про настання терміну виконання зобов'язання відповідачем, а відтак і стягнення 56010,00 грн. суми в примусовому порядку.

З урахуванням наведеного, судова колегія вказує про відсутність підстав для застосування до даних правовідносин положень ст. 625 Цивільного кодексу України, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В даному випадку в судової колегії відсутні правові підстави вважати, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання згідно договору №000165, оскільки умовами договору не встановлений строк оплати послуг, а позивачем ненадано належні та допустимі докази надіслання претензії з вимогою оплати заборгованості у сукупності з актами закінчення робіт та рахунками - фактури на юридичну адресу Дочірнього підприємства «Бізнес - Плюс» Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС - Менеджмент» вул. Суховоля, 54 м. Трускавець Львівської області, а відтак суд першої інстанції прийшов до хибного висновку про порушення відповідачем умов договору щодо порушення термінів виконання зобов'язання та безпідставно стягнув 345,27 грн. 3% річних та 56,01 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до п.п. 4.8. та 4.9 договору у випадку порушення відповідачем строків оплати, передбачений у даному договорі, до нього може застосовуватись пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення платежу, обчисленої за кожен день прострочення від вартості неполаченої суми. У випадку, якщо порушення строків оплати триває більше ніж десять календарних днів, до відповідача може застосовуватись штраф у розмірі 50% від суми простроченого платежу.

З врахуванням вказаних пунктів договору та за відсутності порушення відповідачем строків оплати, судова колегія зазначає, що суд першої інстанції безпідставно стягнув 28005,00 грн. штрафу та 1721,62 грн. пені.

В частині стягнення 119,80 грн. пені та 28,13 грн. 3% річних суд першої інстанції правомірно відмовив.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідно до приписів ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене вище та дійсні обставини справи, судова колегія прийшла до висновку про обґрунтованість доволів апеляційної скарги та відсутність факту порушення відповідачем грошового зобов'язання щодо оплати послуг за договором № 000165 від 15.12.2011 р.

Судові витрати у справі згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покласти на позивача, в тому числі за перегляд рішення в апеляційному порядку.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Бізнес-Плюс" Товариства з обмеженою відповідальністю "ТКС-Менеджмент", вих. № 06/02/13-01 від 06.02.2013р. - задоволити.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 24.01.2013 р. у справі № 5015/5083/12 скасувати в частині задоволених позовних вимог і в цій частині прийняти нове рішення. В задоволенні позову про стягнення з Дочірнього підприємства "Бізнес-Плюс" ТзОВ "ТКС-Менеджмент" на користь Приватного підприємства "ЕКП" 56 010,00 грн. боргу, 28 005,00 грн. штрафу, 1 721,62 грн. пені, 56,01 грн. інфляційних втрат, 345,27 грн. 3 % річних - відмовити. В решті рішення господарського суду Львівської області від 24.01.2013 р. - залишити без змін.

3. Судові витрати по розгляду справи № 5015/5083/12 покласти на позивача та стягнути з Приватного підприємства «ЕКП» (79035, м. Львів, вул. Зелена,145 корпус 6) на користь Дочірнього підприємства «Бізнес - Плюс» ТзОВ «ТКС - Менеджмент» (82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. Суховоля,54 А) 1722,76 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 861,38 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

4. Місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

6. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.

7. Справу № 5015/5083/12 повернути господарському суду Львівської області.

Повний текст постанови складено та підписано 17.04.2013 р.

Головуючий суддя Давид Л.Л.

Суддя Данко Л.С.

Суддя Юрченко Я.О.