Рішення

від 10.04.2013 по справі 5017/1650/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" квітня 2013 р.Справа № 5017/1650/2012

За позовом: Акціонерного товариства "Regionala investiciju banka"

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Медлабортехніка"

про звернення стягнення на предмет іпотеки на суму 32 824 462,24 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: Мальнева О.Є. - за довіреністю №1341 від 21.03.2012р., за довіреністю № R/03/35 від 05.04.2013 р.

від відповідача: Лук'янова А.О. - за довіреністю б/н від 28.01.2013р.

У судових засіданнях 03.12.2012р., 17.12.2012р., 19.12.2012р. оголошувалась перерва в порядку ст. 77 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Акціонерне товариство "Regionala investiciju banka" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Медлабортехніка", в якій просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки, посвідченим Іллічовою Н.А., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, 8 квітня 2008 р. за реєстровим номером 5338, а саме на нежитлові будівлі, що знаходяться в м. Одеса по вул. Церковна, № 19, та належать на праві власності ПАТ «Медлабортехніка», шляхом продажу на публічних торгах з визначенням початкової ціни відповідно до вимог чинного законодавства України, з метою задоволення вимог Акціонерного товариства "Regionala investiciju banka", загальна сума яких становить 5 351 994,68 доларів США, а саме: з метою погашення заборгованості Компанії AGROIMPEX LTD за договором позики № А-04/573 від 02.04.2008p., яка становить 5 341 713,33 доларів США, у тому числі 3 475 445 доларів США - заборгованість щодо повернення позики, 620 924,75 доларів США - заборгованість зі сплати процентів за користування позичковими коштами, 1 245 343,58 доларів США - сума неустойки, з метою погашення витрат АТ «Regionala investiciju banka», понесених у зв'язку зі страхуванням предмета іпотеки, за договором іпотеки, посвідченим Іллічовою Н.А., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, 8 квітня 2008 р. за реєстровим номером 5338, сума яких становить 10 281,35 доларів США, а також просить суд стягнути витрати по сплаті судового збору у сумі 65 640,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 08.04.2008 року між Акціонерним товариством «Regionala investiciju banka» та ПАТ «Медлабортехніка» був укладений договір іпотеки, посвідчений Іллічовою Н.А., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, за реєстровим номером 5338 (зі змінами, внесеними 16 липня 2008 р., договором, за реєстровим номером 11158, договором від 30.07.2008 р. за реєстровим номером 12142, викладеним в новій редакції згідно договору про зміну умов від 24.12.2009р. за реєстровим номером 14979, із змінами, внесеними договором, посвідченим Іллічовою Н.А., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, 16.12.2011 року за реєстровим номером 13294), за умовами якого відповідач передав в іпотеку Акціонерному товариству «Regionala investiciju banka» нежитлові будівлі, розташовані за адресою: м Одеса, вул. Церковна, 19. Організаційно-правову форму відповідача було змінено з Відкритого акціонерного товариства «Медлабортезніка» на Публічне акціонерне товариство «Медлабортехніка», про що до договору іпотеки сторонами були внесені відповідні зміни, договором, посвідченим 16.12.2011 р. Іллічовою Н.А., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, за реєстровим номером 13294.

Вказаний договір іпотеки забезпечував виконання перед позивачем зобов'язання позичальника - Компанії AGROIMPEX LTD за договором позики № А-04/573 від 02.04.2008р.

За договором позики №А-04/573 від 02.04.2008р. (спеціальні умови) позивач відкрив Компанії AGROIMPEX LTD кредитну лінію, ліміт якої з урахуванням положень додаткових угод, які укладались до договору, зокрема додаткової угоди від 28.07.2008р., становив 4 000 000 доларів США, з терміном повернення до 25.01.2011р. (згідно змін, внесених угодою № 9 від 17.12.2010 р.) з процентною ставкою за користування грошовими коштами в розмірі 10,3% річних за період з 02.04.2008р. по 16.07.2008 р., 10,5% річних за період з 17.07.2008р. по 28.07.2008р., 10,64% річних за період з 29.07.2008р. по 09.10.2008 р., 10,3% за період з 10.10.2008р. по 25.01.2011 р., а позичальник зобов'язався користуватись наданими позичковими коштами та повернути позику в порядку та на умовах, встановлених договором.

Згідно п. 1.2 вказаного договору (загальні умови), позика надавалась Компанії AGROIMPEX LTD шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок компанії.

Надання Банком Позичальнику грошових коштів за вказаним договором позики підтверджується виписками по особовим рахункам Компанії за весь період дії договору позики, а також копіями відповідних меморіальних ордерів.

Термін повернення Позичальником позики за договором № А-04/573 від 02.04.2008р. сплив 25.01.2011р. Згідно п. 5.2. договору позики (спеціальні умови в редакції угоди № 9 від 17.12.2010 р.) позичальник повинен повністю здійснити повернення усіх отриманих за цим договором сум позики та сплатити усі пов'язані з позикою суміжні платежі, нараховані проценти, комісійні платежі та неустойки.

Як зазначає позивач, листом вих. №R/01-11/510 від 07.03.2012р. він звернувся до Позичальника з вимогою щодо погашення існуючої заборгованості, про направлення якого свідчить реєстр поштових відправлень № 44 від 08.03.2012 р., однак, позичальник до цього часу погашення заборгованості за договором позики не здійснив.

Таким чином, як зазначає позивач, загальна сума заборгованості Позичальника станом на 10.05.2012р. становить 5 341 713,33 доларів США, з яких: залишок заборгованості за позикою становить 3 475 445 доларів США, заборгованість зі сплати процентів складає 620 924,75 доларів США, сума неустойки, нарахованої за прострочення погашення позики становить, 1 056 582,46 доларів США, сума неустойки, нарахованої за прострочення сплати процентів - 188 761,12 доларів США.

Як вказує позивач, ПАТ «Медлабортехніка» є майновим поручителем Позичальника за вказаним договором позики, укладеним з позивачем.

Згідно пунктів 1.2 та 1.3 договору іпотеки, відповідач поручився належним йому майном, що передано в іпотеку, за виконання зобов'язань Позичальника перед позивачем за договором позики № А-04/573 від 02.04.2008р. у повному обсязі щодо повернення суми позики, сплати процентів за користування позичковими коштами, а також за сплату пені та штрафу , витрат на страхування предмету іпотеки, якщо ці витрати будуть зроблені Іпотекодержателем, інших платежів, передбачених договором позики, відшкодування збитків.

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, що встановлено ст. 33 Закону України «Про іпотеку». Аналогічне положення містить пункт 2.1.7.1 договору іпотеки, посвідченого Іллічовою Н.А., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, 8 квітня 2008 р. за реєстровим номером 5338.

Позивачем на адресу майнового поручителя - ПАТ «Медлабортехніка» було надіслано повідомлення про невиконання Позичальником зобов'язань за договором позики та необхідність погасити в повному обсязі їх заборгованість. Зазначені обставини підтверджуються листом від 07.03.2012 року за вих. № R/01-11/511 та доказами його направлення та отримання відповідачем - накладною кур'єрської служби доставки № 10 1944 2690.

Крім того, як зазначає позивач, 26.08.2011p. з Приватним акціонерним товариством Страховою компанією «ТЕКОМ» позивач уклав договір добровільного страхування майна № 1019Д/М/3, щодо страхування предмета іпотеки. Витрати іпотекодержателя щодо страхування нерухомого майна відповідача склали 10 281,35 доларів США.

Пункт 1.3 договору іпотеки, посвідченого Іллічовою Н.А., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, 8 квітня 2008 р. за реєстровим номером 5338, передбачає, що за рахунок предмета іпотеки задоволенню також підлягають витрати іпотекодержателя, понесені у зв'язку зі страхуванням предмета іпотеки.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Ухвалою суду від 05.06.2012р. (суддя Невінгловська Ю.М.) було порушено провадження у справі №5017/1650/2012 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.07.2012р. (суддя Невінгловська Ю.М.) провадження у справі №5017/1650/2012 було зупинено до закінчення здійснення розгляду господарським судом Одеської області справи №5017/2076/2012.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.05.12р. у справі №5017/1650/2012 вказана ухвала господарського суду Одеської області була скасована та справу передано на розгляд Господарського суду Одеської області.

Приймаючи до уваги перебування судді Невінгловської Ю.М. у відпустці, повернення справи №5017/1650/2012 з апеляційної інстанції та скасування постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.08.2012р. ухвалу господарського суду Одеської області від 16.07.2012р. у справі №5017/1650/2012, розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 21.08.2012р. було призначено повторний автоматичний розподіл справи №5017/1650/2012.

На підставі автоматичного розподілу справи між суддями відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду справу №5017/1650/2012 призначено судді господарського суду Одеської області Щавинській Ю.М.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.08.2012р. справу було прийнято до провадження суддею Щавинською Ю.М., поновлено провадження по справі із призначенням її до судового розгляду.

29.08.2012р. до господарського суду Одеської області надійшла касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Медлабортехніка" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.05.2012р.

29.08.212р. ухвалою суду провадження у справі було №5017/1650/2012 зупинено до закінчення Вищим господарським судом України розгляду касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Медлабортехніка" та повернення справи до господарського суду Одеської області.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.10.2012р. касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Медлабортехніка" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.08.2012 р. у справі № 5017/1650/2012 залишено без задоволення, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.08.2012 р. у справі № 5017/1650/2012 залишено без змін з поверненням справи до господарського суду Одеської області.

Ухвалою суду від 29.10.2012р., враховуючи повернення справи до господарського суду Одеської області, провадження у справі було поновлено із призначенням її до розгляду в судовому засіданні на 12.11.2012р.

Ухвалою суду від 12.11.2012р., приймаючи до уваги нез'явлення представника відповідача у судове засідання, від якого надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, невиконання частково позивачем та повністю відповідачем вимог ухвали суду, а також враховуючи необхідність витребування нових доказів по справі, розгляд справи було відкладено на 03.12.2012р.

03.12.2012р. у судовому засіданні представник відповідача надав суду клопотання про залучення до участі у справі Компанію «AGROIMPEX LTD» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, посилаючись на те, що з доданих до матеріалів справи не вважається за можливе з'ясувати факт фактичного отримання грошових коштів позичальником, а також факт можливого повернення позичальником усієї суми за договором позики (т.3 а.с.22-23).

Крім того, як вказує відповідач, рішенням Третейського суду Асоціації комерційних банків Латвії позов Акціонерного товариства "Regionala investiciju banka", заявлений до компанії «Агроімпекс ЛТД», було задоволено повністю та стягнуто грошові кошти за договором позики, проте позивачем не надано жодних доказів щодо сплати або не погашення заборгованості.

Розглянувши зазначене клопотання у судовому засіданні 03.12.2012р., у його задоволенні судом було відмовлено, з огляду на наступне.

ГПК передбачає можливість участі в судовому процесі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору, якщо рішення господарського суду зі спору може вплинути на права та обов'язки цієї особи щодо однієї із сторін (стаття 27 ГПК). Така третя особа виступає в процесі на стороні позивача або відповідача - у залежності від того, з ким із них у неї існують (або існували) певні правові відносини.

Відповідно до статті 27 ГПК така третя особа може бути залучена до участі у справі за її заявою, а також за клопотанням сторін, прокурора. З підстав, зазначених у другому реченні частини першої згаданої статті, господарський суд залучає певну особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, й за відсутності згаданих заяви чи клопотання. У будь-якому разі судом виноситься з даного питання ухвала з обов'язковим зазначенням у ній, на стороні кого (позивача чи відповідача) залучається ця третя особа.

Питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується судом з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому .

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання договору позики позивачем було перераховано на рахунок позичальника грошові кошти на загальну суму 4 000 000 доларів США, про що у матеріалах справи містяться відповідні докази, зокрема виписки по рахунку позичальника, а також меморіальні ордери про перерахування грошових коштів на рахунок Компанії AGROIMPEX LTD. Усі платежі, які здійснювались позичальником в межах договору позики, у тому числі повернення позики та сплата процентів, неустойки, відображується у виписці банку по рахунку позичальника. Отже, у разі здійснення позичальником будь-якої операції в межах договору позики, вона буде відображена у відповідній виписці банку по рахунку позичальника, що також відповідає п. 5.3 договору позики (загальні умови). Позивачем протягом розгляду справи неодноразово надавались виписки по рахунку Компанії AGROIMPEX LTD, з яких вбачається, що протягом розгляду справи будь-які погашення позики, процентів за нею, або нарахованої банком неустойки, позичальник не здійснював.

Більш того, відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором, або законом. Якщо боржник не буде письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.

Отже, у разі звернення стягнення на предмет іпотеки та погашення за рахунок його вартості заборгованості за договором позики, обсяг зобов'язань Компанії AGROIMPEX LTD не змінюється, при цьому зміниться тільки кредитор у зобов'язанні, статус якого набуде відповідач по справі, про що останній має повідомити Компанію AGROIMPEX LTD додатково. Більш того, пунктом 3.1. договору іпотеки передбачений обов'язок іпотекодавця (відповідача) повідомити боржника - Компанію AGROIMPEX LTD про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Виходячи з цього, суд доходить висновку про відмову у що заявлене клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

З огляду на вищевикладене, судом було також відмовлено у задоволенні клопотання Компанії AGROIMPEX LTD про залучення її в якості третьої особи на стороні відповідача (т.4 а.с.49-50).

19.12.2012р. у судовому засіданні представник відповідача надав суду клопотання про призначення по справі судової будівельно - технічної експертизи (різновид 10.10 - Визначення оціночної вартості будівельних об'єктів та споруд) (т.4 а.с.56-58), в якому просить суд на вирішення експертизи поставити наступне питання:

1) Визначити ринкову початкову вартість будівель та споруд за адресою м. Одеса, вулиця Церковна, 19.

В обґрунтування поданого клопотання представник відповідача посилався на те, що на виконання вимог суду з боку позивача по справі в якості доказів початкової вартості предмета іпотеки було надано та залучено до матеріалів справи висновок про вартість нерухомого майна, складений ТОВ "Південно-Українське бюро консалтингу та оцінки" від 09.07.2012 року. Згідно вказаного висновку вартість нежитлових будівель, що знаходяться в місті Одесі по вулиці Церковній під номером 19, станом на 09.07.2012 року становить 23183821,44 грн., що за курсом НБУ на дату оцінки складає 2900697,08 доларів США.

Як зазначає відповідач, вказана оцінка майна була проведена суб'єктом оціночної діяльності без візуального огляду вказаного предмету іпотеки та без наявних актуальних даних технічної інвентаризації (дійсного технічного паспорту, виготовленого КП "БТІ та РОН" по об'єкту нежитлових будівель за адресою м. Одеса, вул. Церковна, 19). Оцінка майна, (як вказано суб'єктом оціночної діяльності), проведена на підставі документів, які були надані позивачем, тобто суб'єкт оціночної діяльності особисто не оглядав приміщення, що ставить під питання достовірність та актуальність проведеної оцінки, а відповідно і дійсну початкову оціночну вартість об'єкту іпотеки. Крім того, на думку відповідача - іпотекодавця початкова вартість майна є суттєво заниженою та не співвідноситься з ринковою вартістю та технічним станом вказаного об'єкту.

З урахування вищевикладених обставин та положень господарського процесуального кодексу України, відповідач вважав, що судом не можуть прийматися до уваги в якості допустимих доказів по справі при визначенні співмірності початкової вартості предмету іпотеки розміру нібито існуючих грошових зобов'язань висновок про вартість нерухомого майна, складений ТОВ "Південно - Українське бюро консалтингу та оцінки" від 09.07.2012 року. При цьому, єдиним допустимим доказом початкової вартості предмету іпотеки може бути висновок судового експерту.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.12.2012 р., з урахуванням заявлених сторонами доводів, з метою повного, всебічного розгляду обставин справи, для роз'яснення питань, що виникли при вирішенні спору та потребують спеціальних знань, судом було призначено у справі №5017/1650/2012 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої було доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз, а провадження у справі, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України, зупинено до закінчення проведення експертизи та повернення матеріалів справи до господарського суду Одеської області.

28.03.2013р. до господарського суду Одеської області від експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок №94 судової будівельно-технічної експертизи разом із матеріалами справи №5017/1650/2012, у зв'язку з чим провадження у справі було поновлено з призначенням розгляду на 10.04.2013р.

У судовому засіданні 10.04.2013р. у зв'язку з визначенням вартості предмету іпотеки експертною установою, представником позивача були уточнені позовні вимоги, про що суду була подана відповідна заява (т.4 а.с.127). Згідно заяви позивача про уточнення позовних вимог від 09.04.2013 р., позивач просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на нежитлові будівлі, що знаходяться в місті Одеса по вулиці Церковна під номером 19, та належать на праві власності відповідачу, шляхом продажу на публічних торгах з визначенням початкової ціни в розмірі 23 350 770 грн., без урахування ПДВ, з метою задоволення вимог позивача, загальна сума яких становить 4 096 369,75 доларів США, а саме: з метою погашення заборгованості Компанії AGROIMPEX LTD за договором позики № А-04/573 від 02.04.2008 р., яка становить 4 096 369,75 доларів США, у тому числі 3 475 445 доларів США - заборгованість щодо повернення позики, 620 924,75 доларів США - заборгованість зі сплати процентів за користування позичковими коштами, з метою погашення витрат Акціонерного товариства "Regionala investiciju banka", понесених у зв'язку зі страхуванням предмета іпотеки, за договором іпотеки, посвідченим Іллічовою Н.А., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, 8 квітня 2008 р. за реєстровим номером 5338, сума яких становить 10 281,35 доларів США. Також позивач просив стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 64 380 грн. та повернути надмірно сплачений судовий збір в сумі 1 260 грн.

Відповідач у судовому засіданні 10.04.2013р. проти позову заперечував, вказуючи, що не погоджується із висновками експертизи щодо розміру ринкової вартості, проте будь-яких клопотань, зокрема, щодо призначення повторної експертизи не надав. По суті позовних вимог заперечень також не висловив, проте просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, надані під час судового розгляду, суд встановив наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 02.04.2008р. між Акціонерним товариством "Regionala investiciju banka" (Кредитор) та Компанією AGROIMPEX LTD (Позичальник) був укладений договір позики №А-04/573 з додатковими угодами до нього (т.1 а.с.9-29).

Відповідно до п. 1.1 договору позики «Спеціальні умови» Банк зобов'язується надати позичальнику, а позичальник прийняти та повернути займ у розмірі 4 000 000,00 доларів США, відповідно до умов договору. Займ оформлюється як кредитна лінія. (додаткова угода №2 від 28.07.2008р.).

У відповідності до п. 3.1 договору позики «Спеціальні умови», в редакції угоди №9 від 17.12.2010р., було встановлено процентну ставку, а саме: у період з 02.04.2008р. по 16.07.2008р. у розмірі 10,3%; у період з 17.07.2008 р. по 28.07.2008 р. у розмірі 10,5 %; у період з 29.07.2008 р. по 09.10.2008 р. у розмірі 10,64%; у період з 10.10.2008р. по 25.01.2011р. у розмірі 10,3 %.

Згідно до п. 5.1 договору позики «Спеціальні умови» в редакції угоди №9 від 17.12.2010р., кінцевий строк повернення займу 25.01.2011р., у разі зміни строку сплати займу позичальнику необхідно повідомити банк не пізніше, ніж за 7 календарних днів.

Пунктом 4.3 договору позики «Загальні умови договору займу» передбачено, що за будь-який прострочений платіж нараховується неустойка. Неустойка за непроведений у строк платіж процентів та/або основної суми складає 0,2 % від несплаченої у строк суми, та неустойка нараховується за кожний день прострочки (т.1 а.с.25-29).

У відповідності до п. 4.1 договору позики «Спеціальні умови» зобов'язання позичальника, які випливають з цього договору, підкріплюються заставою належного позичальнику (майновому поручителю) майна (наявного на момент укладення цього договору), а саме: 31/100 нежитлових приміщень, розташованих за адресою: 65003, м. Одеса, вул. Церковна, 19, по технічному паспорту відображені літ. «А», загальною площею 8 174 кв.м., належних ВАТ «Медлабортехніка».

Так, в якості забезпечення Позичальником виконання своїх зобов'язань за договором позики №А-04/573 від 02.06.2008 року, між Акціонерним товариством «Regionala investiciju banka» (Іпотекодержатель) та ВАТ «Медлабортехніка» (Іпотекодавець), правонаступником якого є ПАТ «Медлабортехніка» у зв'язку зі зміною назви (договір до договору іпотеки (а.с.47)), що є майновим поручителем Компанії AGROIMPEX LTD (Позичальник), був укладений договір іпотеки від 08.04.2008 року, посвідчений нотаріально та зареєстрований за реєстровим № 5338 (т.1 а.с.33-38), та договір про зміну умов до договору іпотеки, посвідчений нотаріально та зареєстрований за реєстровим № 14979 (т.1 а.с.41-46), згідно п.1.1 якого Іпотекодавець надав в іпотеку майно, зазначене у п.1.5 цього договору, в забезпечення виконання зобов'язань позичальника перед Іпотекодержателем, в силу чого Іпотекодержатель має право в разі невиконання позичальником зобов'язань, забезпечених іпотекою, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку предмету іпотеки переважно перед кредиторами іпотекодавця.

Відповідно до п. 1.2. договору про зміну умов до договору іпотеки, іпотекою забезпечується виконання зобов'язань позичальника, що випливають з договору позики №А-04/573 від 02.06.2008 р., угоди №8 від 06.10.2009р. до нього, та всіх можливих змін та доповнень до нього (далі кредитний договір), згідно з якими іпотекодержатель зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії з лімітом максимальної заборгованості в розмірі 3 498 000,00 доларів США та будь-яке збільшення цієї суми позики, терміном повернення 25.12.2010р., а позичальник зобов'язується в розмірі на умовах та в строки, визначені в кредитному договорі, повернути іпотекодержателю кредит, сплатити відсотки за користування кредитом, плату за розрахункове обслуговування, а також сплатити штрафи та пені передбачені умовами кредитного договору.

Згідно договорів до договору іпотеки, посвідчених Іллічовою Н.А., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, 16.07.2008 р. та 30.07.2008 р.. за реєстровими номерами 11158 та 12142 відповідно, в п. 1.2 іпотечного договору були внесені відповідні зміни про збільшення ліміту надання позики до 3 770 000 доларів США та до 4 000 000 доларів США відповідно (т.1 а.с.39-40).

Відповідно до п.1.5 договору про зміну умов до договору іпотеки, посвідченого 24.12.2009 р. Іллічовою Н.А., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, за реєстровим номером 14979, в забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором іпотекодавець надав в іпотеку нерухоме майно, що є власністю іпотекодавця, а саме: нежитлові будівлі загальною площею 25 945,3 кв.м., що знаходяться в м. Одеса, по вул. Церковна, 19 та складаються в цілому з будівель: літ. „А"-інженерно-лабораторний корпус, „Б"- головний побутовий корпус, „В"- складський корпус, „И"- склад, „Й"- будівля допоміжної служби, „К"- бокси, „М"- службове, 1-4 огорожа, І-мостіння, ІІ - градирня, ІІІ, ІV- пожежні йомкості, що розташовані на земельній ділянці площею 17 286 кв.м, яка знаходиться у фактичному користуванні.

Відповідно до п.п. 2.1.7, 2.1.7.1 вказаного договору про зміну умов до договору іпотеки з метою задоволення своїх вимог іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо на момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.

Відповідно до п. 2.1.9 договору про зміну умов до договору іпотеки у разі звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити за рахунок предмету іпотеки свої вимоги у повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, враховуючи суму заборгованості за кредитом, суму відсотків, збитків, штрафів, пені, іншої заборгованості, витрати на утримання предмету іпотеки, а також витрати пов'язані з пред'явленням вимоги та звернення стягнення на предмет іпотеки, із вчиненням виконавчого напису, тощо.

Пунктом 1.3 іпотечного договору передбачено, що іпотекою за цим договором також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування, зокрема, витрат на страхування предмету іпотеки, якщо ці витрати будуть зроблені іпотекодержателем.

Згідно з п.3.1 договору про зміну умов до договору іпотеки іпотекодавець солідарно з позичальником несуть відповідальність перед іпотекодержателем. Іпотекодавець несе відповідальність перед іпотекодержателем в межах вартості предмету іпотеки. У випадках звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодавець зобов'язується повідомити про це позичальника.

Згідно з п.5.1 договору про зміну умов до договору іпотеки, договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором та іпотекодавцем всіх зобов'язань за цим договором та всім додатковим угодам до нього.

Крім того, як свідчать матеріали справи, 26.08.2011р. позивачем був укладений з ПрАТ Страховою компанією «ТЕКОМ» договір добровільного страхування майна № 1019Д/М/3 (т.1 а.с. 49-59), згідно з яким було застраховано майно, що знаходиться в м. Одеса, по вул. Церковна, 19, а саме: нежитлові будівлі загальною площею 25 945,3 кв.м., (літ. „А"-інженерно-лабораторний корпус, „Б"-головний побутовий корпус, „В"-складський корпус, „И"-склад, „Й"- будівля допоміжної служби, „К"- бокси, „М"- службове, 1-4 огорожа, І-мостіння, ІІ - градирня, ІІІ, ІV- пожежні йомкості) (т.1 а.с.49-60).

На виконання договору страхування, позивачем було сплачено ПрАТ СК «ТЕКОМ» 10 281,35 доларів США, про що свідчить дебет-ноти №1019 Д/М/З від 26.08.2011p., а також платіжне доручення № 1110938 від 30.08.2011р. (т.1 а.с.61-62).

Як вбачається з матеріалів справи, 07.03.2012р. за №R/001-11/510 позивачем на адресу позичальника був надісланий лист, в якому позивач вимагав сплатити заборгованість за договором позики №А-04/573 від 02.04.2008р. у розмірі 3 475 445,00 доларів США основного боргу та 620 924,75 доларів США процентів (т.1.а.с.30-31).

Як свідчать матеріали справи, 21.06.2012р. рішенням по справі №196/2012 Третейського суду Асоціації комерційних банків Латвії позов Акціонерного товариства "Regionala investiciju banka" заявлений до Компанії «Агроімпекс ЛТД» було задоволено повністю, зокрема, стягнуто з відповідача Компанії «Агроімпекс ЛТД», реєстраційний №36,763, на користь АТ «Регіональний інвестиційний банк», єдиний реєстраційний №40003563375, борг, що випливає з договору позики №А-04/573 від 02.04.2008р., з змінами від 16.07.2008р., 28.07.2008р., 18.08.2008р., 09.09.2008р., 15.09.2008р., 07.10.2008р., 27.04.2009р., від 27.04.2009р., 06.10.2009р. і 17.12.2010р., у розмірі USD 7 571 814, 75, що за обмінним валютним кусом Банку Латвії від 24.04.2012р. (1.00 долар США = 0,533 LVL) становить грошову суму LVL 4 035 777 лат., 26 сантим, зокрема: неповернена основна сума позики у розмірі 3 475 445,00 USD, відсотки за використання позики за 445 днів у розмірі 620 924, 75 USD, штраф за своєчасно не сплачені платежі основної суми позики та відсотків у розмірі 3 475 445 USD. Вказане рішення набуває чинності 21.06.2012р. (т.2 а.с.65-71).

Таким чином, вказаним рішенням було встановлено заборгованість позичальника за договором позики №А-04/573 від 02.04.2008р. Проте, позичальником не було сплачено встановлену заборгованість згідно з рішенням по справі №196/2012 Третейського суду Асоціації комерційних банків Латвії.

Враховуючи, що в якості забезпечення виконання зобов'язань за договором позики №А-04/573 від 02.04.2008р. між позивачем та відповідачем був укладений договір іпотеки від 08.04.2008 року, згідно якого ПАТ „Медлабортехніка" було передано в іпотеку нежитлові будівлі площею 25 945,3 кв.м., що знаходяться в м. Одеса, по вул. Церковна, 19 та складаються в цілому з будівель: літ. „А"-інженерно-лабораторний корпус, „Б"-головний побутовий корпус, „В"- складський корпус, „И"- склад, „Й"- будівля допоміжної служби, „К"- бокси, „М"- службове, 1-4 огорожа, І-мостіння, ІІ - градирня, ІІІ, ІV- пожежні ємності, що розташовані на земельній ділянці площею 17 286 кв.м, яка знаходиться у фактичному користуванні, позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за договором позики на підставі ст.ст. 7, 11, 33 Закону України „Про іпотеку".

Проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Згідно до ст. 193 ГК України, яка цілком кореспондується із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно до ст. 3 Закону України „Про іпотеку" у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Порядок задоволення вимог встановлений розділом п'ятим Закону України „Про іпотеку". Згідно до ст. 33 цього закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки .

Вказане цілком кореспондується зі ст. 589 ЦК України, відповідно до якої у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач є майновим поручителем за зобов'язаннями Компанії «AGROIMPEX LTD» за договором позики, тобто особою, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи -боржника, про що було укладено договір іпотеки, посвідчений Іллічовою Н.А., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, за реєстровим номером 5338 (із змінами).

Зазначеним договором, зокрема, встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником основного зобов'язання, Іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (п. 2.1.7.1, п. 2.1.7.2).

Право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником основного зобов'язання, а також в інших випадках, передбачених основним зобов'язанням та цим договором встановлено також п. 3.2 іпотечного договору.

Суд також зазначає, що у відповідності до ст. 7 вказаного закону, за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів , неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно з частиною 3 вказаної статті, якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування, зокрема, витрат на страхування предмета іпотеки .

При цьому, стаття 8 Закону України „Про іпотеку" передбачає, що Іпотекодавець зобов'язаний застрахувати предмет іпотеки на його повну вартість від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування, якщо іпотечним договором цей обов'язок не покладено на іпотекодержателя. У разі наступної іпотеки страхування предмета іпотеки не є обов'язковим. Договір страхування укладається на користь іпотекодержателя, який у разі настання страхового випадку набуває право вимоги до страховика.

Відповідно до статті 12 Закону України „Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків щодо збереження чи страхування предмета іпотеки іпотекодержатель може скористатися правами, визначеними згідно з частиною першою цієї статті, або вжити заходів для збереження чи страхування предмета іпотеки у власних інтересах та за власний кошт. Іпотекодавець зобов'язаний негайно на вимогу іпотекодержателя відшкодувати останньому всі витрати, понесені у зв'язку з вжиттям заходів щодо збереження та страхування предмета іпотеки.

Приймаючи до уваги, що доказів виконання зобов'язання позичальником - Компанією «AGROIMPEX LTD» суду не надано, а також, приймаючи до уваги доведеність факту понесення позивачем витрат на страхування у заявленому розмірі, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог Акціонерного товариства "Regionala investiciju banka" про звернення стягнення на майно відповідача для задоволення вимог про стягнення 3 475 445,00 доларів США основного боргу, 620 924,75 доларів США процентів, а також витрат на страхування у розмірі 10 281,35 доларів США.

Згідно до ч. 3 ст. 33 Закону України „Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема, на підставі рішення суду.

Статтею 41 Закону України „Про іпотеку" встановлено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Реалізація предмета іпотеки у разі звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження передбачена п. 3.3 іпотечного договору.

Відповідно до п. 9.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України N 6 від 23.03.2012р. "Про судове рішення" у рішеннях про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження (іпотеки) вказуються дані, визначені в частині другій статті 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" і в частині першій статті 39 Закону України "Про іпотеку".

Стаття 39 Закону України „Про іпотеку" передбачає, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

З огляду на викладене, всі перераховані відомості підлягають включенню судом до резолютивної частини рішення.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 43 Закону «Про іпотеку» початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Згідно з висновком експерта №94 від 25.03.2013р. (а.с.92-118) вартість об'єкта нерухомості, що є об'єктом договору іпотеки, а саме нежитлові будівлі, загальною площею 25 945,3 кв.м., що знаходяться в місті Одеса по вулиці Церковна під номером 19, та складаються в цілому з будівель: літ. «А» - інженерно-лабораторний корпус, «Б» - головний побутовий корпус, «В» - складський корпус, «И» - склад, «Й» - будівля допоміжної служби, «К» - бокси, «М» - службове, 1-4 огорожа, І - мостіння, ІІ - градирня, ІІІ, ІV - пожежні ємності, розташовані на земельній ділянці площею 17 286 кв.м., розрахована в рамках порівняльного підходу, складає 2 921 402 дол. США або 23 350 770 грн. (курс НБУ 7,993 грн. за 1 дол. США) без врахування НДС на дату оцінки.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне встановити початкову ціну на рівні ринкової, визначеної у висновку експерту, тобто у розмірі 23 350 770 грн. (2 921 402 дол. США (курс НБУ 7,993 грн. за 1 дол. США) без врахування НДС на дату оцінки).

З огляду на задоволення позову, судові витрати, згідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства "Regionala investiciju banka" задовольнити.

2. Звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки, посвідченим Іллічовою Н.А., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, 8 квітня 2008р. за реєстровим номером 5338, а саме на нежитлові будівлі, загальною площею 25 945,3 кв.м., що знаходяться в місті Одеса по вулиці Церковна під номером 19, та складаються в цілому з будівель: літ. «А» - інженерно-лабораторний корпус, «Б» - головний побутовий корпус, «В» - складський корпус, «И» - склад, «Й» - будівля допоміжної служби, «К» - бокси, «М» - службове, 1-4 огорожа, І - мостіння, ІІ - градирня, ІІІ, ІV - пожежні ємності, та належать на праві власності Публічному акціонерному товариству «Медлабортехніка» (місцезнаходження: 65003, м. Одеса, вул. Церковна, 19, ідентифікаційний код юридичної особи: 14309451) на підставі свідоцтва про право власності, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради 12.09.2007 р. (бланк серії САВ № 306586), шляхом продажу на публічних торгах з визначенням початкової ціни в розмірі 23 350 770 /двадцять три мільйона триста п'ятдесят тисяч сімсот сімдесят/ грн., без урахування ПДВ, з метою задоволення вимог Акціонерного товариства "Regionala investiciju banka" (місцезнаходження: Республіка Латвія, м. Рига, вул. Юра Алунана, 2, LV-1010, єдиний реєстраційний номер: 40003563375), загальна сума яких становить 4 106 652 /чотири мільйона сто шість тисяч шістсот п'ятдесят два/ долара США 11 центів, що дорівнює 32 824 462 /тридцять два мільйона вісімсот двадцять чотири тисячі чотириста шістдесят дві/ грн. 24 коп. (курс НБУ 7,993 грн. за 1 дол. США), а саме: з метою погашення заборгованості Компанії AGROIMPEX LTD за договором позики № А-04/573 від 02.04.2008р., яка становить 4 096 369,75 доларів США, у тому числі 3 475 445 доларів США - заборгованість щодо повернення позики, 620 924,75 доларів США - заборгованість зі сплати процентів за користування позичковими коштами, з метою погашення витрат Акціонерного товариства "Regionala investiciju banka", понесених у зв'язку зі страхуванням предмета іпотеки, за договором іпотеки, посвідченим Іллічовою Н.А., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, 8 квітня 2008р. за реєстровим номером 5338, сума яких становить 10 281,35 доларів США.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Медлабортехніка» (місцезнаходження: 65003, м. Одеса, вул. Церковна, 19, ідентифікаційний код юридичної особи: 14309451) витрати по сплаті судового збору в сумі 64 380 /шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят/ грн. на користь Акціонерного товариства "Regionala investiciju banka" (місцезнаходження: Республіка Латвія, м. Рига, вул. Юра Алунана, 2, LV-1010, єдиний реєстраційний номер: 40003563375).

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.04.2013р.

Суддя Щавинська Ю.М.