Рішення
від 15.04.2013 по справі 915/323/13-г
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2013 р. Справа № 915/323/13-г

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В .,

за участю:

секретаря судового засідання Левченко Я.В.,

представника позивача: не з'явився,

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у судовому засіданні справу за

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Крю»

(юр.адреса: 04060, м.Київ, вул.Щусєва, 24А

фактична адреса: 03056, м.Київ, вул.Борщагівська, 145, офіс 189)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Рест-Сервис Групп»

(54030, Миколаївська область, м.Миколаїв, вул.В.Морська, 23, офіс 309/А)

про: стягнення 39856,46 грн. заборгованості за договору купівлі-продажу товарів №610/1 від 29.10.2010, пені в сумі 5505,95 грн. та 3% річних у сумі 452,54 грн., -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Рест-Сервис Групп» заборгованість за договором купівлі-продажу товарів №610/1 від 29.10.2010 в сумі 39856,46 грн., пеню в сумі 5505,95 грн. та 3% річних у сумі 452,54 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що на виконання умов договору купівлі-продажу товарів №610/1 від 29.10.2010 ним в період з листопада 2010 року по жовтень 2012 року було поставлено відповідачу товар на загальну суму 267856,27 грн. Відповідач же, в порушення приписів чинного законодавства та умов договору, здійснив часткову оплату товару в сумі 226469,79 грн. та частково повернув товар на суму 1530,0 грн. Залишок заборгованості відповідачем на час подання позову не погашений. У зв'язку з порушенням умов договору, позивачем на підставі п.6.2 договору нарахована пеня в сумі 5505,95 грн. та на підставі ст.625 ЦК України нараховані 3% річних у сумі 452,54 грн.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву на позовну заяву не надав, направлені на його адресу, вказану у позовній заяві, ухвали суду від 28.02.2013 та 01.04.2013, повернулись на адресу суду з відміткою поштового відділення про відсутність організації за вказаною адресою (т.2 а.с.3,4, 14,15).

12.04.2013 на запит суду було отримано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно якого, станом на 12.04.2013, місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Рест-Сервис Групп» - 54030, Миколаївська область, м.Миколаїв, вул.В.Морська, 23, офіс 309/А, не змінилось (т.2 а.с.16).

За вказаних обставин, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

14.04.2013 від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача за наявними доказами (т.2 а.с.5).

Керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 15.04.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.

29.10.2010 між сторонами було укладено договір купівлі-продажу товарів № 610/1 (надалі - Договір) (т.1 а.с.10-12), згідно п.1.1 якого продавець (позивач у справі) зобов'язується поставити відповідачу лікеро-горілчані вироби та інші товарів народного споживання, а покупець (відповідач у справі) приймати товар у власність та оплачувати його вартість згідно умов договору, протягом всього терміну його дії.

Строк договору сторони визначили з 29.10.2010 до повного виконання сторонами зобов'язань по договору.

Згідно п.п.2.1, 2.6 Договору продаж товару здійснюється партіями. Продавець здійснює продаж окремої партії товару покупцю згідно заявки останнього. В заявці має бути зазначено: асортимент, кількість, ціна товару, а також дата та місце його продажу. Сторони погодили, що заявка покупця є попереднім документом, не є частиною договору і не може бути використана як доказ у суді. Протягом 3 робочих днів з моменту погодження продавцем заявки покупця (після оформлення видаткової накладної, згідно пункту 2.2 договору) продавець зобов'язаний здійснити продаж товару покупцю.

За умовами п.2.4 Договору, загальна ціна договору визначається шляхом додавання вартості товару, що поставляється по всім видатковим накладним в рамках даного договору.

Пунктом 2.5 Договору сторони домовилися, що кожна партія товару, яка продається покупцю по даному договору супроводжується наступними документами: рахунком, видатковою накладною та податковою накладною.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору №610/1 від 29.10.2010 позивач поставив відповідачу товар на підставі його замовлень на загальну суму 267856,27 грн., що підтверджується належним чином засвідченими копіями видаткових накладних (т.1 а.с.13-96), підписаними уповноваженими представниками сторін.

Згідно ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.п.3.1, 3.3 Договору, оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 30 календарних днів з моменту продажу товару. Обов'язок покупця по оплаті проданого товару вважається виконаним з моменту зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Датою продажу, згідно п.2.6 Договору, є дата підписання уповноваженим представником покупця видаткової накладної.

Пунктом 3.4 Договору сторони обумовили обов'язок покупця при перерахуванні грошових коштів за отриманий товар в платіжному дорученні вказати номер і дату видаткової накладної, відповідно до якої покупець отримав конкретну партію товару або номер та дату договору, по якому було прийнято товар.

Відповідачем було здійснено часткову оплату поставленого товару у сумі 226469,79 грн., на підтвердження чого суду надано належним чином засвідчену копію виписки з банківського рахунку (т.1 а.с.97-123). Оскільки відповідач при здійсненні часткової оплати не зазначив конкретні накладні, то позивач цілком правомірно зараховував оплату як погашення заборгованості по накладних, поставка товару по яких була здійснена раніше.

Крім того, 06.07.2011 відповідачем було здійснено часткове повернення товару на суму 1530 грн., що підтверджується належним чином засвідченою копією накладної №ГК-0000034 (т.1 а.с.124).

Таким чином, станом на дату подання позовної заяви, не оплаченим залишився поставлений позивачем товар на загальну суму 39856,48 грн. (267856,27 - 226469,79 - 1530,0).

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного та Господарського кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

За приписами ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Станом на час розгляду справи відповідачем не спростовано розмір заборгованості та не надано суду доказів оплати залишку заборгованості за поставлений товар.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у сумі 39856,46 грн. обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

За приписами ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 1 статті 611 Цивільного кодексу України визначає одним із правових наслідків порушення зобов'язання сплату неустойки.

Позивачем нарахована відповідачу пеня на підставі з п.6.2 Договору з розрахунку 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати товару у сумі 5505,95 грн.

Суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч.2 ст.343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/96-ВР від 22.11.1996 (із змінами та доповненнями) (надалі - Закон №543/96-ВР), передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону №543/96-ВР визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом №543/96-ВР.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Таким чином, норми Закону №543/96-ВР , якими обмежено розмір пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України, є пріоритетними над положенням ч.2 ст. 551 ЦК України, яка передбачає збільшення у договорі розміру неустойки, встановленого законом.

Така правова позиція Верховного Суду України викладена у постанові від 07.11.2011.

Відповідно до ст.111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Пунктом 6.2 Договору сторони передбачили обов'язок покупця у випадку несвоєчасної оплати вартості товару сплатити пеню з розрахунку 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати товару. Тобто, умови Договору суперечать приписам ст.3 Закону №543/96-ВР.

Судом розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача уточнений та визначений у сумі 2262,71 грн., виходячи з наступного розрахунку:

- за період з 01.09.2012 по 18.02.2013 (заборгованість становить 297,73 грн.; кількість днів прострочення оплати - 171 дн., ставка НБУ- 7,5%, подвійна ставка НБУ - 15,0%)

297,73 грн. х 15,0% х 171 дн. / 365 = 20,92 грн.

- за період з 06.09.2012 по 18.02.2013 (заборгованість становить 4254,05 грн.; кількість днів прострочення оплати - 166 дн., ставка НБУ- 7,5%, подвійна ставка НБУ - 15,0%)

4254,05 грн. х 15,0% х 166 дн. / 365 = 290,21 грн.

- за період з 17.09.2012 по 18.02.2013 (заборгованість становить 3849,7 грн.; кількість днів прострочення оплати - 155 дн., ставка НБУ- 7,5%, подвійна ставка НБУ - 15,0%)

3849,7 грн. х 15,0% х 155 дн. / 365 = 245,22 грн.

- за період з 23.09.2012 по 18.02.2013 (заборгованість становить 4636,3 грн.; кількість днів прострочення оплати - 149 дн., ставка НБУ- 7,5%, подвійна ставка НБУ - 15,0%)

4636,3 грн. х 15,0% х 149 дн. / 365 = 283,89 грн.

- за період з 28.09.2012 по 18.02.2013 (заборгованість становить 2975,76 грн.; кількість днів прострочення оплати - 144 дн., ставка НБУ- 7,5%, подвійна ставка НБУ - 15,0%)

2975,76 грн. х 15,0% х 144 дн. / 365 = 176,1 грн.

- за період з 05.10.2012 по 18.02.2013 (заборгованість становить 7043,4 грн.; кількість днів прострочення оплати - 137 дн., ставка НБУ- 7,5%, подвійна ставка НБУ - 15,0%)

7043,4 грн. х 15,0% х 137 дн. / 365 = 396,55 грн.

- за період з 11.10.2012 по 18.02.2013 (заборгованість становить 11528,64 грн.; кількість днів прострочення оплати - 131 дн., ставка НБУ- 7,5%, подвійна ставка НБУ - 15,0%)

11528,64 грн. х 15,0% х 131 дн. / 365 = 620,65 грн.

- за період з 28.10.2012 по 18.02.2013 (заборгованість становить 1667,95 грн.; кількість днів прострочення оплати - 114 дн., ставка НБУ- 7,5%, подвійна ставка НБУ - 15,0%)

1667,95 грн. х 15,0% х 114 дн. / 365 = 78,14 грн.

- за період з 09.11.2012 по 18.02.2013 (заборгованість становить 3602,93 грн.; кількість днів прострочення оплати - 102 дн., ставка НБУ- 7,5%, подвійна ставка НБУ - 15,0%)

3602,93 грн. х 15,0% х 102 дн. / 365 = 151,03 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 452,54 грн. за період з 01.09.2012 по 18.02.2013.

Перевіривши розрахунок 3% річних, наданий позивачем, суд вважає його обґрунтованим, а позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у сумі 452,54 грн. такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

У відповідності до ст.49 ГПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 78, 82, 82 1 , 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рест-Сервис Групп», 54030, Миколаївська область, м.Миколаїв, вул.В.Морська, 23, офіс 309/А (відомості про банківські реквізити відсутні, ЄДРПОУ 35890307) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Крю», юр.адреса: 04060, м.Київ, вул.Щусєва, 24А; фактична адреса: 03056, м.Київ, вул.Борщагівська, 145, офіс 189 (р/р 26003060296393 в ПАТ «ПриватБанк», МФО 380269, ЄДРПОУ 33194422) 39856,46 грн. основного боргу, 2262,71 грн. пені, 452,54 грн. - 3% річних та 1598,69 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду, у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом

Згідно ст.ст.91, 93 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя М.В.Мавродієва

Рішення оформлено у відповідності до ст.84 ГПК України

та підписано суддею 18 квітня 2013 року.

СудГосподарський суд Миколаївської області
Дата ухвалення рішення15.04.2013
Оприлюднено19.04.2013
Номер документу30760371
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —915/323/13-г

Рішення від 15.04.2013

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Мавродієва М.В.

Ухвала від 01.04.2013

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Мавродієва М.В.

Ухвала від 28.02.2013

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Мавродієва М.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні