Постанова

від 11.04.2013 по справі 2а/2470/1600/12

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2013 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/1600/12

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Дембіцького П.Д.,

при секретарі судового засідання Граматович М.І.;

за участю:

представник позивача: - Єленюк О.В., Мязіна М.В. (за довіреністю) ;

представник відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора Сторожинецького району Чернівецької області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Сторожинецькому районі Чернівецької області до виробничого кооперативу «Пересувна механізована колона № 151» про стягнення недоїмки по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Про час складання постанови у повному обсязі повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови з урахуванням вимог ч. 4

ст. 167, п.2 ч.2 ст. 186 КАС України.

СУТЬ СПОРУ:

До суду надійшов адміністративний позов прокурора Сторожинецького району Чернівецької області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Сторожинецькому районі Чернівецької області до Виробничого кооперативу «Пересувна механізована колона № 151» про стягнення недоїмки по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 6029,19 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач виробничий кооператив «Пересувна механізована колона № 151», який знаходиться за адресою: 59000, Чернівецька область, Сторожинецький район, м.Сторожинець, вул. Чернівецька, буд. 84, є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і має заборгованість по платежах до Пенсійного фонду України. Зокрема, по відшкодуванню витрат, пов'язаних з доставкою і виплатою пільгових пенсій, призначених на підставі п. «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме працівнику підприємства ОСОБА_3 на суму 6029,19 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі посилаючись на обставини викладені в позові.

Відповідач з позовними вимогами не погодився та надав заперечення на адміністративний позов, в якому просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити на підстві того, що ОСОБА_3 з 12.06.2000 року працює директором ДП «Водобуд» по теперішній час, періодично він виконував обов'язки виконроба або керівника об'єкта у ВАТ «ПМК-151», ДП ВАТ «ПМК-151», ВК «ПМК-151». Всі перелічені підприємства є самостійними юридичними особами і не несуть відповідальності за борги один одного.

Розглянувши матеріали справи та подані документи, всебічно і повно встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши законодавство, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ :

Виробничий кооператив «Пересувна механізована колона-151» ідентифікаційний код - 01037583, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи знаходиться за адресою: 59000,Чернівецька обл., Сторожинецький район, м. Сторожинець, вул. Чернівецька, буд.84, є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і має заборгованість по платежах до Пенсійного фонду України, а саме : по відшкодуванню витрат пов'язаних з доставкою і виплатою пільгових пенсій, призначених на підставі п.п. «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення ».

Обов'язок відповідача щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п., «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зумовлений наступним.

Згідно довідки - інформації Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області встановлено, що відповідач має заборгованість перед Пенсійним фондом України, а саме: недоїмка по збору з фактичних витрат на виплату пільгових пенсій призначених згідно п. п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (список № 2) в сумі 6029,19 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до п.п. «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» колишньому працівнику підприємства ОСОБА_3 Пенсійним фондом за період з лютого по травень 2012 року було виплачено пенсії з урахуванням поштового збору на загальну суму 6029,19 грн.

Управлінням пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області на адресу відповідача направлялись розрахунки фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ( список № 2), які отримані відповідачем 10.05.2012 року.

Крім того, вказана заборгованість підтверджується і іншими матеріалами справи, а саме: розрахунком суми боргу фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених, відповідно до п. п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ВК «ПМК-151» за період з 01.02.2012 по 31.05.2012 року, сума якого складає 6029,19 грн., довідками про нарахування суми пенсії за даний період, актами перевірки достовірності видачі документів для призначення пенсії № 258. № 259 від 09.06.2011 р, № 310 від 12.07.2011 р., а також іншими письмовими доказами, що містяться у матеріалах справи.

Оскільки відповідач заперечує проти позову із питань відсутності коштів, а також щодо порядку призначення пенсії ОСОБА_3 лише на підставі трудової книжки та інших документів то суд зазначає, що до вказаних правовідносин слід застосувати Кодекс законів про працю України, а також «Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників» (затв. Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 р. N 58, який був дійсний на час виникнення правовідносин) та інші Закони.

Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України передбачено, що основним документом, що підтверджує трудовий стаж, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній , у т.ч. про час роботи на конкретному підприємстві чи установі, організації трудовий стаж підтверджується на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби та інше.

Згідно з пунктом 1.1 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників» (далі інструкція) передбачено, що трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Відповідальність за ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства установи, організації.

Пунктом 2.12 зазначеної Інструкції передбачено, що після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Згідно з пунктом 2.14 зазначеної Інструкції записи про найменування роботи, професії посади на яку прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво із зазначенням їх конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у "Класифікаторі професій".

З урахуванням зазначених обставин у судовому засіданні за участю представників позивача, проведено дослідження письмового доказу - саме трудової книжки.

Дослідженням трудової книжки ОСОБА_3 встановлено, що ОСОБА_3 знаходився у трудових відносинах ПМК - 151. Згідно записів у трудовій книжці за порядковими номерами 13,14, 16, 17 вбачається, що ОСОБА_3 був призначений на посаду виконроба і виконував покладені на нього обов'язки. Вказані обставини підтвердив особисто відповідач Толубяк В.С. та зазначив, що саме зазначені записи про призначення ОСОБА_3 на посаду виконроба були взяті на рівні з іншими записами про характер робіт, які дали підставу для призначення пільгової пенсії. (а.с. 158-159).

19.04.2011 року виробничим кооперативом "Пересувна механізована колона №151" видано довідку підтверджуючу особливий характер роботи або умов праці, необхідних для призначення пільгових пенсій за вих. № 70 про те, що ОСОБА_3 працював з 12.11.1982 року по 21.08.1992 року, 03.05.2006 року по 27.02.2010 року, 01.03.2010 року по 30.07.2010 року на виробництві в якості майстер, виконроб.

09 червня 2011 року працівниками позивача з відома директора ДП ВАТ "ПМК-151" Остапчука Л.С., в присутності головного бухгалтера Антонюк В.Д. проведено зустрічну звірку обґрунтованості видачі довідки від 19.04.2011 року на ім'я гр. ОСОБА_3, для призначення пенсії по списку №2, про що складено акт перевірки достовірності видачі документів для призначення пенсії за № 258 (а.с. 165).

12 липня 2011 року працівниками позивача з відома голови правління ВАТ "ПМК-151" Толубяка В.С., в присутності головного бухгалтера Антонюк В.Д. проведено зустрічну перевірку факту пільгової роботи ОСОБА_3 на посаді виконроб за період з 1982 по 2011 рік для призначення пенсії по списку №2, про що складено акт перевірки достовірності видачі документів для призначення пенсії за № 310 (а.с. 167).

17 жовтня 2012 року працівниками позивача з відома голови правління ВАТ "ПМК-151" Толубяка В.С., в присутності Толубяка В.С. проведено зустрічну перевірку факту пільгової роботи ОСОБА_3 на посаді виконроба за період з 1982 по 2011 рік для призначення пенсії по списку №2, про що складено акт перевірки достовірності видачі документів для призначення пенсії за № 651(а.с 140).

Водночас, суд звертає увагу на те, що на підставі трудової книжки та інших документів згідно протоколу № 21423 від 0710.2011 року, ОСОБА_3 призначено пенсію. Тобто вказаним рішенням ОСОБА_3 призначено пенсію, яке відповідачем у встановленому Законом порядку до суду, не оскаржено. Втому числі відповідач не звертався до правоохоронних органів з приводу видачі довідки № 70 від 19.04.2011 року, яку лише відкликав. При цьому зазначив та пояснив особисто, що Рішення пенсійного фонду України - Протокол № 214123 від 07.10.2011 року про призначення пенсії не оскаржував, а звертатися до правоохоронних органів не має бажання. Також суд звертає увагу, що відповідач не виконав вимоги ухвал суду щодо надання суду та позивачу оригіналів книг наказів та інших документів на обгрунтування свої заперечень.

Тобто з урахуванням дослідження письмових доказів, встановлено та не заперечувалось відповідачем, що записи в трудовій книжці про місце роботи ОСОБА_3 було ВАТ „ПМК-151". Спеціальний стаж його роботи на даному підприємстві склав 13 років 11 місяців 9 днів, а загальний стаж роботи склав 34 роки 8 місяців 22 дня. Відповідно до п. б ч. 1 ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення": на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Недоїмка по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», у сумі 6029,19 грн. ВК «ПМК-151» на момент розгляду справи, не сплачена.

У судовому засіданні встановлено, що 27 лютого 2010 року рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ «ПМК-151» перетворено у виробничий кооператив «ПМК-151». Тобто ВК «ПМК-151» є правонаступником всіх зобов'язань ВАТ «ПМК-151».

Відповідно до п. 1.1.1 розділу 1 статуту Виробничого кооперативу «ПМК -151» встановлено, що Вирбничий кооператив «ПМК-151» в результаті перетворення (реорганізації) ВАТ «ПМК-151» є правонаступником всіх зобов'язань, кредиторів та боржників, майна, майнових та немайнових прав та обов'язків останнього.

Відповідно до п. б ч. 1 ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення": на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Недоїмка по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», у сумі 6029,19 грн. ВК «ПМК-151» на момент розгляду справи, не сплачена.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Господарського кодексу України: у разі перетворення одного суб'єкта господарювання в інший до новоутвореного суб'єкта господарювання переходять усі майнові права і обов'язки попереднього суб'єкта господарювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 108 Цивільного кодексу України: у разі, перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Відповідно до п. 6.2. р.6 Постанови правління Пенсійного фонду України від 12.12.2003 р

„Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.

При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Відповідно до п. 6.3. р.6 Постанови правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р

у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Саме ВАТ „ПМК-151" мало відшкодовувати витрати управління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі на виплату пільгової пенсії ОСОБА_3

Відповідно до п. 6.9. р.6 Постанови правління Пенсійного фонду України від19.12.2003 р. у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 (надалі-Закон № 1058) підприємства та організації з коштів призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зазначеним у ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100 відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом (тобто до 01.01.2004 ).

Статтею 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що для платників збору, визначених п. п. 1 та 2 ст. 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (788-12) до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення» (п. 1 ст. 2 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 1461-III (1461-14) від 17.02.2000 ).

Відповідно до підпункту 6.10 пункту 6 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (надалі - Інструкція) вбачається, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у п. 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат і виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

У статті 64 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зазначено, що виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право стягувати з платників страхових внесків, несплачені суми страхових внесків.

Статтею 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що Закони і нормативно правові акти України регулюють порядок відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

За таких обставин суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.2,3,6-12,17,18,71,76,79,86,94,160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з Виробничого кооперативу «Персувної механізованої колони - 151» (59000,Чернівецька обл., Сторожинецький район, м. Сторожинець, вул. Чернівецька, буд.84) на користь Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області заборгованість у сумі - 6029,19 грн. (шість тисяч двадцять дев'ять грн.19 коп.0.

Порядок та строки набрання судовим рішенням законної сили передбачено ст. 254 КАС України.

Порядок та строки оскарження постанови передбачені ст.ст. 185-186 КАС України.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено 16 квітня 2013 року .

Суддя П.Д. Дембіцький