Рішення

від 16.04.2013 по справі 909/349/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2013 р. Справа № 909/349/13

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , при секретарі судового засідання Конашенко О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго",

юридична адреса: вул. Індустріальна,34, м.Івано-Франківськ, 76014 ,

поштова адреса: вул. Максимовича,7, м. Івано-Франківськ,76006

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Професійний футбольний клуб Прикарпаття", вул.Чорновола,128, м. Івано-Франківськ,76018

про стягнення 298397,61 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: представник Іванишин В.І., (довіреність № 572 від 10.10.12 )

від позивача: представник Тихонюк Т.Б., (довіреність № 554 від 27.08.12 )

від відповідача: не з"явилися.

ВСТАНОВИВ:

публічне акціонерне товариство "Прикарпаттяобленерго" звернулось в суд із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Професійний футбольний клуб Прикарпаття" про стягнення 298397,61 грн. Позивач обґрунтував позовні вимоги невиконанням відповідачем договірних зобов"язань щодо розрахунків за спожиту електричну енергію та за перетікання електроенергії.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі згідно поданої заяви вх.№6576/13 від 15.04.13 про зменшення позовних вимог та просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Професійний футбольний клуб Прикарпаття" - 252906,03 грн. - основного боргу, 343,75 грн. - боргу за перетікання реактивної електроенергії, 19909,02 грн. - річних, 1889,89 грн. - інфляційних втрат, 14078,37грн. пені та 5967,97 грн. - судового збору.

Враховуючи закріплений ст. 129 Конституції України принцип диспозитивності учасників судового процесу, зокрема, диспозитивний характер прав позивача, який визначений ст.22 ГПК України, щодо права позивача до прийняття рішення у справі зменшити розмір позовних вимог, суд розглядає позов згідно поданої заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з"явився, своїм правом на участь у судовому розгляді не скористався, відзиву на позов не подав, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалами суду від 25.03.13 та 09.04.13, що підтверджується реєстрами поштових відправлень № 165 від 26.03.13 та №197 від 10.04.13.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України, суд, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

На день розгляду справи в судове засідання 16.04.13 письмових заяв та клопотань від учасників судового процесу про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Розглянувши матеріали справи, подані учасниками процесу та зібрані судом із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

26.10.11 між сторонами даного спору укладено договір №3629 про постачання електричної енергії, згідно якого, постачальник електричної енергії продає електроенергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, з дозволеною потужністю 330,0 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі, згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 2.3.3. даного договору, споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електроенергії, згідно з умовами додатку № 2 "Порядок розрахунків" та додатку № 9 "Графік зняття показів засобів обліку електроенергії".

Згідно п. 2 додатку № 2 до договору, споживач зобов'язався щомісячно 19-го числа календарного місяця направляти уповноваженого представника у відповідну районну філію постачальника електричної енергії для подання додатку № 6 "Акт про використану електричну енергію", який є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п.3 додатку № 2 договору №3629 про постачання електричної енергії, споживач здійснює попередню оплату у терміни, визначені даним договором на наступний розрахунковий період у сумі вартості 100 % обсягу постачання електроенергії, вказаного у додатку № 1 на поточний рахунок із спеціальним режимом використання. Розрахунковим періодом вважається період, який починається з 19-го числа поточного місяця та триває до 18-го числа (включно) наступного місяця. Розмір суми на попередню оплату розраховується постачальником як добуток договірного обсягу постачання електроенергії відповідного розрахункового періоду на середньозважений тариф поточного розрахункового періоду та відображається у рахунку на попередню оплату, який вручається споживачу в день, вказаний в п. 2 даного додатку або надсилається поштою протягом 5 (п"яти) операційних днів.

Щомісячно споживач проводить остаточний розрахунок по всіх платежах, передбачених даним договором протягом 5-ти операційних днів з дня отримання рахунку.

На виконання умов договору позивач за період листопад 2011 року по лютий 2013 року передав відповідачу 241392 кВт год. електроенергії на суму 252906,03 грн., а саме: у листопаді 2011 року відповідачем подано Акт про використану електроенергію , згідно якого ним спожито 19457 кВт год. електричної енергії; у грудні 2011 року відповідачем подано Акт про використану електроенергію , згідно якого ним спожито 13390 кВт год. електричної енергії; у січні 2012 року відповідачем подано Акт про використану електроенергію , згідно якого ним спожито 16669 кВт год. електричної енергії; у лютому 2012 року відповідачем подано Акт про використану електроенергію , згідно якого ним спожито 19868 кВт год. електричної енергії; у березні 2012 року відповідачем подано Акт про використану електроенергію , згідно якого ним спожито 15718 кВт год. електричної енергії; у квітні 2012 року відповідачем подано Акт про використану електроенергію , згідно якого ним спожито 17155 кВт год. електричної енергії; у травні 2012 року - Акт про використану електроенергію, згідно якого ним спожито 17879 кВт год. електричної енергії ; у червні 2012 року - Акт про використану електроенергію, згідно якого ним спожито 14699 кВт год. електричної енергії; у липні 2012 року - Акт про використану електроенергію, згідно якого ним спожито 13762 кВт год. електричної енергії; у серпні 2012 року - Акт про використану електроенергію, згідно якого ним спожито 10866 кВт год. електричної енергії ; у вересні 2012 року - Акт про використану електроенергію, згідно якого ним спожито 12302 кВт год. електричної енергії; - у жовтні 2012 року - Акт про використану електроенергію, згідно якого ним спожито 12687 кВт год. електричної енергії; - у листопаді 2012 року - Акт про використану електроенергію, згідно якого ним спожито 14906 кВт год. електричної енергії; - у грудні 2012 року - Акт про використану електроенергію, згідно якого ним спожито 12830 кВт год. електричної енергії; - у січні 2013 року - Акт про використану електроенергію, згідно якого ним спожито 15491кВт год. електричної енергії; - у лютому 2013 року - Акт про використану електроенергію, згідно якого ним спожито 13720 кВт год. електричної енергії;

Позивач, на підставі пункту 3 Додатку №2 до договору, виписав відповідачу рахунки за електроенергію за листопад місяць 2011 року №3629/1 від 29.11.11 на суму 20425,18 грн., за грудень 2011 року №3629/1 від 30.12.11 на суму 14078,78 грн., за січень 2012 року №3629/1 від 23.01.12 на суму 17926,51 грн., за лютий 2012 року №3629/1 від 23.02.12 на суму 21366,84 грн., за березень 2012 року №3629/1 від 20.03.12 на суму 17545,07 грн., за квітень 2012 року №3629/1 від 19.04.12 на суму 19239,68 грн., за травень 2012 року №3629/1 від 22.05.12 на суму 20051,65 грн., за червень 2012 року №3629/1 від 22.06.12 на суму 16698,66 грн., за липень 2012 року №3629/1 від 23.07.12 на суму 15634,18 грн., за серпень 2012 року №3629/1 від 23.08.12 на суму 12344,21 грн., за вересень 2012 року №3629/1 від 26.09.12 на суму 13975,57 грн., за жовтень 2012 року №3629/1 від 22.10.12 на суму 14404,99 грн., за листопад 2012 року №3629/1 від 20.11.12 на суму 16933,81 грн., за грудень 2012 року №3629/1 від 24.12.12 на суму 14575,39 грн., за січень 2013 року №3629/1 від 23.01.13 на суму 17773,14 грн., за лютий 2013 року №3629/1 від 21.02.13 на суму 15741,23 грн., які вручені представнику відповідача особисто, про що свідчить підпис представника споживача на даних рахунках.

Проте, станом на день винесення рішення, відповідач не провів розрахунки за спожиту електроенергію.

Таким чином, за документальними даними, поданими позивачем, враховуючи положення Додатку №2 до договору, заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту електроенергію становить 252906,03 грн.

Відповідно до п.6.33 Правил користування електричною енергією, величина плати за перетікання реактивної електроенергії на межі розділу електромереж визначається електропередавальною організацією відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17 січня 2002 року N 19 , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 лютого 2002 року за N 93/6381, та зазначається у відповідному договорі між електропередавальною організацією та споживачем, електроустановки якого приєднані до електричних мереж електропередавальної організації.

У відповідності до п.2.3.4. договору №3629 від 26.10.11, споживач зобов"язаний здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, згідно з додатком 11 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

Згідно п. 6 додатку № 11 до договору, плата за споживання і генерацію реактивної електроенергії П визначається згідно з порядком, встановленим п. 3.4, 3.5, 3.7, 3.8,3.9, 3.10, 4.1, 4.2 Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами.

Згідно п. 18 додатку № 11, за підсумками розрахункового періоду позивач надсилає відповідачу розрахункові документи на оплату за перетікання реактивної електроенергії.

На виконання договірних зобов'язань, позивачем проведено нарахування за перетікання реактивної енергії за лютий 2013 року, що згідно рахунка № 3629/3 від 21.02.13, який отримано відповідачем, становить 343,75 грн.

Відповідно до п.8 додатку 2 до договору, плата за надання послуг з компенсації перетікань реактивної енергії повинна бути оплачена протягом 5-ти днів з дня отримання рахунку.

Проте, в порушення взятих на себе зобов'язань, відповідач отриманий рахунок не сплатив, у зв'язку з чим борг відповідача за перетікання реактивної електроенергії становить 343,75 грн.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 5 ст.530 ЦК України, визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 610 Цивільного кодексу України, встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 ст. 612 ЦК України, визначено, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідач заперечень проти позову та доказів виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував.

Судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов'язання щодо оплати спожитої електроенергії в сумі 252906,03 грн. та плати за перетікання реактивної електроенергії в сумі 343,75 грн., тому вимоги позивача в цій частині обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.2.1. договору №3629 від 26.10.11 сторони узгодили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 -2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

На підставі вказаних правових норм та пункту договору, позивачем враховуючи ч.2 ст.232 ГК України та часткові проплати, нараховано відповідачу пеню в сумі 14078,37 грн.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування пені та встановлено, що позивач невірно визначив період нарахування. Відтак сума пені, згідно розрахунку суду становить 14022,27 грн. та підлягає задоволенню. В решті суми пені слід відмовити.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Пунктом 4.2.1. договору №3629 від 26.10.11 передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 -2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику 10% річних та інфляційні збитки.

На підставі вказаного пункту договору , позивачем нараховані 10% річних в сумі 19909,02 грн. та інфляційні втрати в сумі 1889,89 грн. за період з грудня 2011 року по квітень 2013 року.

Відповідно до вимог частини 1 статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Нарахування індексу інфляції у розумінні ст. 625 ЦК України відбувається за весь час прострочення без обмежень певним вибірковим періодом. Цією нормою передбачено підрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення. І якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю, і може мати при цьому економічну назву "дефляція", то це не змінює її правову природу. Є цілком неприпустимим при розрахунку пропуск жодного місяця, бо при цьому руйнувався би весь ланцюг розрахунків. Державні органи статистики щорічно встановлюють загальний індекс інфляції в цілому за минулий рік з обов'язковим урахуванням інфляції за всі без виключення місяці, в яких індекс інфляції був як більше, так і менше одиниці (Постанова Вищого господарського суду України від 15.02.12 у справі №5021/1596/2011).

Господарським судом встановлено, що позивачем при розрахунку інфляційних втрат не враховано Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 362-97р., а тому в задоволенні інфляційних втрат слід відмовити за необгрунтованістю.

Також судом перевірено правильність нарахування відсотків річних, які згідно арифметичного розрахунку, проведеного судом становлять 19804,65 грн. та підлягають до задоволення. В решті суми річних слід відмовити.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме: 252906,03 грн. - заборгованості за спожиту електричну енергію, 343,75 грн.- боргу за перетікання реактивної електроенергії, 14022,27 грн. - пені, 19804,65 грн. - 10 % річних.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати, понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи пропорційно задоволених вимог.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 546, 549, 610, 612, 614, 625, 629 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 173, 216, 230, 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-7, 22, 49, 55, 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" до товариства з обмеженою відповідальністю "Професійний футбольний клуб Прикарпаття" про стягнення 289127,06 грн. задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Професійний футбольний клуб Прикарпаття", вул.Чорновола,128, м. Івано-Франківськ,76018 (код 37794097) на користь публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго", вул. Індустріальна,34, м.Івано-Франківськ, 76014 (код 00131564, на поточний рахунок із спеціальним режимом використання №2603930100758 в Івано-Франківському обласному управлінні ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 336503) - 252906,03 (двісті п"ятдесят дві тисячі дев"ятсот шість гривень три копійки) - заборгованості за спожиту електричну енергію.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Професійний футбольний клуб Прикарпаття", вул.Чорновола,128, м. Івано-Франківськ,76018 (код 37794097) на користь публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго", вул. Індустріальна,34, м.Івано-Франківськ, 76014 (код 00131564, на поточний рахунок №2600630100758 в Івано-Франківському обласному управлінні ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 336503)- 343,75 (триста сорок три гривні сімдесят п"ять копійок) - боргу за перетікання реактивної електроенергії, 14022,27 (чотирнадцять тисяч двадцять дві гривні двадцять сім копійок) - пені, 19804,65 (дев"ятнадцять тисяч вісімсот чотири гривні шістдесят п"ять копійок) - 10 % річних, а також 5741,53 (п"ять тисяч сімсот сорок одну гривню п"ятдесят три копійки )- судового збору.

В решті позову відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.04.13

Суддя Максимів Т. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"