Рішення

від 12.04.2013 по справі 232/849/13-ц

КІРОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Кіровський міський суд Донецької області

Справа за єдиним унікальним номером 232/ 849 / 13-ц

Провадження № 2/ 232 / 256 / 13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2013 року Кіровський міський суд Донецької області в складі :

головуючого судді Волкової Н.Ю.

при секретарі Мігаліній Л.Ю.

за участю позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у попередньому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Кіровське Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку , -

в с т а н о в и в :

03 квітня 2013 р. ОСОБА_1 звернулася до Кіровського міського суду Донецбклї області з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності за нею на ? частини, а за ОСОБА_2 на ? частину земельної ділянки за кадастровим номером 1412500000:00:002:0578 площею 0,0601 га, розташованої в АДРЕСА_1, що є присадибною ділянкою, призначеної для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва та належала на праві приватної власності померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії 1У-ДН №000528, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №732, виданому 28 квітня 1998 р. на підставі рішення виконкому Кіровської міської ради народних депутатів № 154 від 15 квітня 1998 р.

В позові ОСОБА_1 вказала, що з померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіком вона була в зареєстрованому шлюбі з 22 вересня 1972 р.; під час шлюбу 25 грудня 1996 р. придбали недобудований будинок по АДРЕСА_1, добудували його та свідоцтво про право власності було видано на ім»я чоловіка в 2006 році. На підставі рішення виконкому Кіровської міської ради від 15 квітня 1998 р. чоловіку позивачки була передана безоплатно у приватну власність земельна ділянка площею 0,0601 га для обслуговування житлового будинку та господарських споруд за адресою АДРЕСА_1.

Після смерті чоловіка державним нотаріусом 26 березня 2013 р. за реєстром №330 було видано позивачці, як пережившій дружині ОСОБА_3, свідоцтво про право власності на 1/2 частину житлового будинку по АДРЕСА_1.

Постановою державного нотаріуса Кіровської державної нотаріальної контори від 26 березня 2013 р. ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на ? частку приватизованої земельної ділянки після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіка ОСОБА_3, оскільки згідно ст. 61 Сімейного кодексу України приватизована земельна ділянка не є спільною сумісною власністю подружжя.

Після смерти ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка позивачки ОСОБА_3 відкрилася спадщина на ? частину житлового будинку по АДРЕСА_1 та на земельну ділянку площею 0,0601 га за цією ж адресою, спадкоємцями першої черги на яке є в рівних долях вона, як дружина спадкодавця та відповідач, як син спадкодавця.

Державним нотаріусом Кіровської державної нотаріальної контори 26 березня 2013 р. за реєстром №332 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на ? частину житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1 в рівних долях кожному ОСОБА_1 та ОСОБА_2, відповідно до якого кожний з них є власником ? частини вказаного будинку.

Таким чином, вона є влаником 3/4 частин жилого будинку, син- ? частини жилого будинку та вважає, що в таких же частках за ними повинно бути визнано право власності на присадибну земельну ділянку.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 змінила свої позовні вимоги та просила визнати за нею та її сином (відповідачем по справі) право власності на 1/2 частину земельної ділянки в рівних частинах за кожним.

Відповідач ОСОБА_2 змінені позовні вимоги визнав в повному обсязі та не заперечував проти вивзнання за ним та його матір»ю (позивачкою по справі) права власності на ? частину присадибної земельної ділянки по АДРЕСА_1 в рівних частинах за кожним.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_3, з яким вона проживала в зареєстрованому шлюбі з 22 вересня 1972 р. по день його смерті.

Під час шлюбу 25 грудня 1996 р. ОСОБА_3 та ОСОБА_1 придбали недобудований будинок по АДРЕСА_1, добудували його та свідоцтво про право власності було видано в 2006 році на ім»я ОСОБА_3.

На підставі рішення виконкому Кіровської міської ради від 15 квітня 1998 р. ОСОБА_3 була передана безоплатно у приватну власність земельна ділянка площею 0,0601 га для обслуговування житлового будинку та господарських споруд за адресою АДРЕСА_1 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії 1У-ДН №000528, виданого 28 квітня 1998 р. на підставі рішення виконкому Кіровської міської ради народних депутатів №154 від 15 квітня 1998 р.

Після смерті ОСОБА_3 державним нотаріусом 26 березня 2013 р. за реєстром №330 було видано позивачці ОСОБА_1, як пережившій дружині ОСОБА_3, свідоцтво про право власності на 1/2 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 на підставі ст. 63 Сімейного кодексу України.

Постановою державного нотаріуса Кіровської державної нотаріальної контори від 26 березня 2013 р. ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на ? частку приватизованої земельної ділянки після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіка ОСОБА_3, оскільки згідно ст. 61 Сімейного кодексу України приватизована земельна ділянка не є спільною сумісною власністю подружжя.

Після смерти ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 відкрилася спадщина на ? частину житлового будинку по АДРЕСА_1 та на земельну ділянку площею 0,0601 га за цією ж адресою, спадкоємцями першої черги на яке є в рівних долях ОСОБА_1, як дружина спадкодавця та ОСОБА_2, як син спадкодавця, що відповідає вимогам ст. ст. 1261, 1267 ЦК України.

Державним нотаріусом Кіровської державної нотаріальної контори 26 березня 2013 р. за реєстром №332 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на ? частину житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1 в рівних долях кожному ОСОБА_1 та ОСОБА_2, відповідно до якого кожний з них є власником ? частини вказаного будинку.

Згідно зі ст. 81 ЗК України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі, в тому числі, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності та прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 116 ЗК України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться в тому числі у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; передача замельних ділянок безоплатнол у власність громадян… провадиться один раз по кожному виду використання.

Згідно зі ст. 125 ЗК України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державними актами.

На підставі рішення виконкому Кіровської міської ради від 15 квітня 1998 р. ОСОБА_3 була передана безоплатно у приватну власність земельна ділянка площею 0,0601 га для обслуговування житлового будинку та господарських споруд за адресою АДРЕСА_1 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії 1У-ДН №000528, виданого 28 квітня 1998 р. на підставі рішення виконкому Кіровської міської ради народних депутатів №154 від 15 квітня 1998 р.

Оскільки присадибна земельна ділянка приватизирована одним з подружжя, а саме ОСОБА_3 до 02 лютого 2011 р. , то це є власність подружжя, на якого приватизована земельна ділянка, тобто власністю ОСОБА_3, оскільки тільки в період з 02 лютого 2011 р. до 22 червня 2012 р. діяла ч.5 ст. 61 Сімейного кодексу України, яка визначала земельну ділянку, набуту внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя, як об»єкт права спільної власності подружжя, проте Законом України №4766-У1 від 17 травня 2012 р. частина 5 ст. 61 СК України була виключена, а частина перша ст.57 СК України доповнена пунктом 5, відповідно до якої майном, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка є в тому числі земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала в її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

В пункті 18-2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» вказано, що відповідно до положень статей 81, 116 ЗК України, окрема земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду.

Відповідно до ст. 120 ЗК України при переході власності на будівлю і споруди, право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підстав цивільно-правових угод, а в даному випадку на підставі спадкування за законом. При цьому не слід забувати, що відповідно до ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Згідно зі ст. 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруди переходить проаво власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника.

Смерть власника земельної ділянки є підставою для припинення права власності на земельну ділянку, відповідно до ст. 140 ЗК України, лише за відсутності спадкоємців, тобто в даному випадку підстави для припинення права власності відсутні.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 є власником на праві приватної особистої власності земельної ділянки площею 0,0601 га для обслуговування житлового будинку та господарських споруд за адресою АДРЕСА_1 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії 1У-ДН №000528, виданого 28 квітня 1998 р. на підставі рішення виконкому Кіровської міської ради народних депутатів №154 від 15 квітня 1998 р., вона не є майном, нажитим подружжям під час шлюбу, на дану земельну ділянку відкрилася спадщина після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, а отже право власності на дану земельну ділянку за правом спадкоємства за законом повинно перейти в рівних частинах кожному спадкоємцям першої черги, що прийняли спадщину, якими є ОСОБА_1 до ОСОБА_2.

Відповідно до ст. 152 ЗК України, захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Згідно ст. 87 ЗК України, право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає, в тому числі, при прийняті спадщини на земельну ділянку двома або більше особами.

З огляду на наведене, суд вважає за необхідне задовольнити остаточні позовні вимоги ОСОБА_1 та визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної часткової власності в рівних частинах кожному (по одній другій частині кожному) на земельну ділянку за кадастровим номером 1412500000:00:002:0578 площею 0,0601 га, розташованої в АДРЕСА_1, що є присадибною ділянкою, призначеної для обслуговування житлового будинку та господарських споруд за вказаною адресою, що належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії 1У-ДН №000528, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №732, виданому 28 квітня 1998 р. на підставі рішення виконкому Кіровської міської ради народних депутатів № 154 від 15 квітня 1998 р.

Керуючись ст. ст. 81, 87, 116, 120, 125, 126, 140, 152 Земельного кодексу України, ст. ст. 57, 61, 63 Сімейного кодексу України, ст. ст. 377, 1261, 1267 ЦК України, Постановою Пленума Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», ст. ст. 212-215, 218 ЦПК України, суд , -

в и р і ш и в :

Змінені позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку, -- задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної часткової власності в рівних частинах кожному (по одній другій частині кожному) на земельну ділянку за кадастровим номером 1412500000:00:002:0578 площею 0,0601 га, розташованої в АДРЕСА_1, що є присадибною ділянкою, призначеної для обслуговування житлового будинку та господарських споруд за вказаною адресою, що належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії 1У-ДН №000528, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №732, виданому 28 квітня 1998 р. на підставі рішення виконкому Кіровської міської ради народних депутатів № 154 від 15 квітня 1998 р.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарга , якщо вона не була подана. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н.Ю. Волкова