Постанова

від 19.04.2013 по справі 824/887/13-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ  ОКРУЖНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД П О С Т А Н О В А Іменем України 19 квітня 2013 року                      м. Чернівці                   Справа № 824/887/13-а Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Скакун О.П., розглянувши у порядку скороченого провадження матеріали за адміністративним позовом   Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях до  Приватного підприємства - фірми "Альвіс Центр"  про стягнення заборгованості,- встановив: Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях звернулось з адміністративним позовом до Приватного підприємства - фірми "Альвіс Центр" про стягнення заборгованості в сумі 4801.28 грн. Приватне підприємство - фірма "Альвіс Центр" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до розрахунку суми позову, станом на 01.04.2013 р. загальна заборгованість на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду складає 4801.28 грн. Управління Пенсійного фонду України направляло вимогу про сплату заборгованості  №Ю-3702 від 04.01.2013 р., проте борг у добровільному порядку погашений не був. Згідно ст. 183-2 КАС України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження. Суддя  розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово,  без проведення судового засідання та  виклику  осіб, які  беруть  участь  у  справі.  За результатами розгляду справи у скороченому провадженні  суддя,  оцінивши  повідомлені  позивачем, відповідачем  обставини,  за  наявності  достатніх підстав приймає законне  судове  рішення. На адресу відповідача було направлено ухвалу про відкриття скороченого провадження та запропоновано подати заперечення на позов або заяву про визнання позову, однак відповідач зазначеним правом не скористався. Поштове відправлення з повідомленнями про розгляд справи, яке було адресоване відповідачу за його юридичною адресою, повернулося з відміткою “за зазначеною адресою не проживає”.   У відповідності до ст.17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”, в Єдиному державному реєстрі містяться відомості  щодо  місцезнаходження юридичної особи. Стаття 19 вказаного Закону регламентує положення про обов'язок виконавчого органу юридичної особи повідомляти державного реєстратора про внесення  змін до відомостей про юридичну особу. У відповідності  до ч.8 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України, вважається що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру У відповідності  до ч.11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню. Відповідно до статті 1 Закону України   «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,   страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Згідно ст.14 та ст.15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальниками і відповідно платниками страхових внесків відповідно до цього Закону є: роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Крім того, ч. 6 ст. 20 Закону України   «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Частиною 12 ст. 20 Закону встановлено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Відповідно до ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення. У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються. Вимога позивача відповідачем не була оскаржена. Відповідач заперечення на позов не надав. За таких обставин суд дійшов висновку, що адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях до Приватного підприємства - фірми "Альвіс Центр" про стягнення заборгованості в сумі 4801.28 грн.   підлягає задоволенню. Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин. Керуючись ст.ст.2,3,6-12,17,18,94,160-163,167,183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд — ПОСТАНОВИВ: 1.  Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з Приватного підприємства - фірми "Альвіс Центр" (код ЄДРПОУ 37011730) заборгованість в сумі 4801.28 грн.    3. Постанова підлягає негайному виконанню. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження Апеляційна скарга  на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд  протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови. Суддя                                                                                                             О.П. Скакун