Постанова

від 17.04.2013 по справі 812/3308/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.1.3

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 квітня 2013 року Справа № 812/3308/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Каюди А.М.

при секретарі: Опейкіній Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м.Луганську Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю Грант про накладення арешту на кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках у банках обслуговуючих платника податків.,-

ВСТАНОВИВ:

05 квітня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м.Луганську Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю Грант про накладення арешту на кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках у банках обслуговуючих платника податків.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено наступне.

ТОВ Грант є платником податку на додану вартість. Підприємство перебуває на обліку як платник податків у Ленінській МДПІ у м. Луганську ЛО ДПС. Зазначає, що відповідачем не сплачено до бюджету узгоджену суму податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 30 085,94грн., яка визначена відповідно до декларації №9050232021 від 19.08.12 у розмірі 822,00грн. (сплачено частково 89,06грн.), декларації №9059665699 від 01.10.12 у розмірі 29353,00грн. Однак вказаний борг відповідачем не сплачено та продовжує збільшуватись. Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України з метою погашення податкового боргу Відповідача податковим органом були прийняті заходи, передбачені Податковим кодексом, а саме, 21.12.2012 на юридичну адресу відповідача було рекомендованим листом направлено податкову вимогу №1383 від 04.09.2012, 15.03.2013 МДПІ прийнято рішення за №7931/19-504 про опис майна у податкову заставу. Відповідно до відповідей на запити з МКП БТІ та Державної інспекції сільського господарства у Луганській області за підприємством не обліковується право власності на об'єкти нерухомого майна та не зареєстровано технологічних транспортних засобів. Посилаючись на п.20.1.17 ст.20 Податкового кодексу України позивач просить накласти арешт на кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках у банках обслуговуючих ТОВ Грант відповідно до наведеного переліку.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеному в адміністративному позові, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини не явки суд не повідомив, правом надати заперечення проти позову не скористався.

Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що Товариства з обмеженою відповідальністю Грант зареєстровано Виконавчим комітетом Луганської міської ради 25.04.2001. (а.с.6)

Матеріалами справи підтверджено, що підприємство відповідача перебуває на обліку в якості платника податків в Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції в м. Луганську Луганської області Державної податкової служби з 08.05.2001, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 19.09.2012 №620 (а.с.8)

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 21 листопада 2012 року до реєстру внесено інформацію щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою (а.с.9-10), вказане також підтверджується актом податкової інспекції від 16 квітня 2013 року №129 (а.с.32)

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, та порядок їх адміністрування, визначення платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно зі статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 36 Податкового кодексу України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю Грант було подано до Ленінської МДПІ податкові декларації з податку на додану вартість з визначеною сумою податку що підлягає сплаті за звітні періоди липень 2012 року та вересень 2012 року, а саме:

- податкову декларацію від 19.08.2012 №9050232021 за липень 2012 року з визначеною сумою податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду в розмірі 822,00грн. (а.с.11-12);

- податкову декларацію від 01.10.2012 №9059665699 за вересень 2012 року з визначеною сумою податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду в розмірі 29353,00грн. (а.с.13-14).

Декларація за вересень 2012 року з податку на додану вартість була останнім документом фінансової звітності надісланим платником податків до податкового органу.

Судом встановлено, що станом на момент звернення позивача до суду за відповідачем обліковується несплачена сума податкового боргу в розмірі 30085,94грн., нарахована за вказаними деклараціями з урахуванням наявної на початок серпня переплати в сумі 89,06грн. (а.с.20-23).

Внаслідок несплати узгодженої суми грошового зобов'язання податковим органом відповідно до положень п. 59.1 ст. 59 ПК України сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу № 1383 від 04 вересня 2012 року, з визначеною сумою податкового боргу яка рахується станом на 04 вересня 2012 року за відповідачем як платником податку в розмірі 732,94грн (а.с.15). Зазначена вимога була надіслана на адресу відповідача, однак конверт було повернуто відділом поштового зв'язку без вручення адресату з відміткою пошти за закінченням терміну зберігання (а.с.15 зворотній бік)

Факту оскарження відповідачем вищезазначеної податкової вимоги судом на час розгляду справи не встановлено, а тому вона вважається узгодженими. Даних про добровільну сплату відповідачем наявного податкового боргу або про відкликання податкової вимоги у суду на час розгляду справи не має.

Оскільки вказана податкова вимога, є чинними (доказів про відкликання податкової вимоги суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу дотримані вимоги норм податкового законодавства.

З метою з'ясування майнового стану платника податків ТОВ Грант , Ленінською МДПІ в м. Луганську Луганській області Державної податкової служби було направлено запити до обліково - реєстраційних установи з вимогою надати відомості щодо перебування у власності відповідача рухомого та нерухомого майна.

Так, відповідно до відповідей з Державної інспекції сільського господарства в Луганській області від 21 лютого 2013 року за №620, Міського комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації від 21 грудня 2012 року, ВРЕР ДАЇ з обслуговування м. Луганська Слов'яносербського та Лутугинського районів від 01.03.2013 податкову інспекцію було повідомлено, що за ТОВ Грант не зареєстровано сільськогосподарської та тракторної техніки, прав власності на об'єкти нерухомого майна та транспортних засобів станом на 16.02.2013 (а.с.19,34)

15 березня 2013 року Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією в Луганській області було направлено запит на адресу підприємства відповідача з вимогою надати податковому керуючому повний перелік майна ТОВ Грант , яке перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні), вказаний лист було направлено на адресу підприємства 26.03.2013 (а.с.17)

Як вбачається з матеріалів справи, 15 березня 2013 року податковим органом відповідно до статті 89 Податкового кодексу України було прийнято рішення про опис майна відповідача як платника податків у податкову заставу (а.с.18)

16.04.2013 позивачем складено акт №129 встановлення місцезнаходження СГД відповідно до якого ТОВ "Грант" за юридичною адресою м. Луганськ, кв. Героїв Брестської фортеці не знаходиться (а.с. 32).

Відповідно до пункту 20.1.17 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Матеріалами справи підтверджена наявність у відповідача податкового боргу в розмірі 30085,94 грн., відсутність зареєстрованого майна, відомості щодо балансової вартості активів підприємства та наявності у відповідача іншого майна, яке може бути описане у податкову заставу не надані ні податковому органу на його письмовий запит, ні суду на виконання ухвали про відкриття провадження у даній справі, підприємство відсутнє за юридичною адресою, що підтверджується актом податкового органу від 16.04.2013, поштове відправлення також повернулося до суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Таким чином, суд погоджується з обґрунтованістю заявлених позовних вимог та наявністю підстав, визначених п.п. 20.1.17 Податкового кодексу України для накладення арешту на кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках відповідача у банківських установах відповідно до переліку зазначеному у позовній заяві.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м.Луганську Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю Грант про накладення арешту на кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках у банках обслуговуючих платника податків задовольнити повністю.

Накласти арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю Грант (91031, м. Луганськ, кв. Героїв Брестської Фортеці, буд.7, прим.2, код 31444527) за податковим боргом з податку на додану вартість в розмірі 30085,94грн. (тридцять тисяч вісімдесят п'ять гривень 94коп.) що знаходяться на розрахункових рахунках:

р/р № 20408301761300 Луганська філія ПАТ КБ "Приватбанк" м. Луганськ, МФО 304795,

р/р № 20486301761300 Луганська філія ПАТ КБ "Приватбанк" м. Луганськ, МФО 304795,

р/р № 26000640 філія ПАТ "Кредитпромбанк" м. Луганськ, МФО 364382,

р/р № 26000703349145 АТ "ОТП Банк", МФО 300528,

р/р № 26001702349145 АТ "ОТП Банк", МФО 300528,

р/р № 26002701349145 АТ "ОТП Банк", МФО 300528,

р/р № 26052041349145 АТ "ОТП Банк", МФО 300528,

р/р № 26001000214898 АТ "Ерсте Банк", МФО 380009,

р/р № 26005096000004 АТ "Родовід Банк", МФО 321712

у банках обслуговуючих платника податків до повного погашення зазначеного податкового боргу.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 18 квітня 2013 року

Суддя А.М. Каюда