Рішення

від 16.04.2013 по справі 1007/3502/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1007/3502/12 Головуючий у І інстанції Шинкар А.О. Провадження № 22-ц/780/2280/13 Доповідач у 2 інстанції Гуль В.В. Категорія 44 16.04.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

16 квітня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого Антоненко В.І.

суддів Касьяненко Л.І., Гуль В.В.,

при секретарі Бевзюк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 лютого 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа управління Держкомзему у м. Бровари Київської області, про визнання нечинним державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання права власності на майно в порядку спадкування, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа Броварська міська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом,

встановила:

У березні 2012 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з названим позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_5, після смерті якого відкрилась спадщина на належне йому майно.

За життя, 01 жовтня 2007 року, ОСОБА_5 склав заповітне розпорядження, згідно з яким, належні йому на праві власності 1/2 частину житлового будинку та 1/2 частину земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, заповів позивачу ОСОБА_2

Спадкоємцями першої черги за законом до майна померлого ОСОБА_5 є також дружина спадкодавця - ОСОБА_6 та їх син - ОСОБА_4.

Позивач та спадкоємець за законом ОСОБА_6, у встановлений законом строк подали заяви до Броварської міської державної нотаріальної контори Київської області про прийняття спадщини, а син спадкодавця ОСОБА_4 відмовився від своєї частки в спадщині на користь дружини померлого - ОСОБА_6,

05 листопада 2008 року позивач отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0600 га по АДРЕСА_1, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, яка належала померлому ОСОБА_5 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 24 січня 2008 року, а у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/2 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 йому було відмовлено в зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на будинок.

07 листопада 2008 року ОСОБА_6 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину вищезазначеної спадкової земельної ділянки, на підставі якого 22 липня 2010 року отримала на своє ім'я державний акт на право власності на всю земельну ділянку площею 0,0600 га, не дивлячись на те, що позивачу було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/2 частину цієї земельної ділянки.

В ході розгляду справи позивачу стало відомо, що рішенням Постійно діючого третейського суду при Громадській організації «Всеукраїнське авторське товариство» від 15 вересня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання права власності на нерухоме майно було задоволено позов ОСОБА_6 та визнано за нею право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 померла. Спадкоємцем після її смерті є її дочка відповідач ОСОБА_3, яка 21 квітня 2011 року отримала свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок та земельну ділянку площею 0,0600 га, що розташовані по АДРЕСА_1.

Позивач зазначає, що рішенням Броварської міської ради від 19 червня 1990 року № 196 ОСОБА_5 був наданий дозвіл на будівництво індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1, який було побудовано у 2001 році. З метою оформлення правовстановлюючих документів на будинок ОСОБА_5 за життя отримав технічний паспорт на будинок, державний акт на земельну ділянку, але не встиг оформити право власності у зв'язку зі смертю. Тому позивач вважає, що спадкодавець був власником спірного будинку, а рішення третейського суду, яким за ОСОБА_6 визнано право власності на весь будинок, прийнято з порушенням вимог чинного законодавства.

З огляду на наведене позивач просить визнати за ним в порядку спадкування за заповітом право власності на 1/2 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 Київської області; визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок по АДРЕСА_1, видане 21 квітня 2011 року Броварською міською державною нотаріальною конторою на ім'я ОСОБА_3; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0600 га по АДРЕСА_1 серії ЯИ № 694561, виданий 22 липня 2010 року на ім'я ОСОБА_6; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,0600 га по АДРЕСА_1, видане 21 квітня 2011 року Броварською міською державною нотаріальною конторою на ім'я ОСОБА_3

Відповідач ОСОБА_3 пред'явила зустрічний позов до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0600 га по АДРЕСА_1, посилаючись на те, що ОСОБА_2 є громадянином Російської Федерації і відповідно до ч. 2 ст. 81 ЗК України не може мати у власності земельну ділянку несільськогосподарського призначення, оскільки у нього немає права власності на об'єкт нерухомого майна.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київсьбкої області від 06 лютого 2013 року у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Первісний позов задоволено частково.

Визнано нечинним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 694561, виданий 22 липня 2010 року на ім'я ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 1-4109 від 07.11.2008 року на земельну ділянку площею 0,0600 га, кадастровий номер 3210600000:00:063:0275, що розташована по АДРЕСА_1 Київської області, надану для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011096300869. Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,0600 га, кадастровий номер 3210600000:00:063:0275, що розташована по АДРЕСА_1 Київської області, надану для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, видане 21 квітня 2011 року Броварською міською державною нотаріальною конторою Київської області на ім'я ОСОБА_3, зареєстроване в реєстрі за № 1- 1210. Апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_5, після смерті якого відкрилась спадщина на належне йому майно.

Згідно заповіту, посвідченого 01 жовтня 2007 року приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстрованого в реєстрі за№ 5550, ОСОБА_5 на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: належні йому на праві власності 1/2 частину житлового будинку та 1/2 частину земельної ділянки під номером чотири, що знаходяться по АДРЕСА_1 заповів позивачу ОСОБА_2

Спадкоємцями першої черги за законом до майна померлого ОСОБА_5 є також дружина спадкодавця - ОСОБА_6 та їх син - ОСОБА_4.

Позивач ОСОБА_2 та спадкоємець за законом ОСОБА_6 у встановлений законом шестимісячний строк подали заяви до Броварської міської державної нотаріальної контори Київської області про прийняття спадщини, а син спадкодавця ОСОБА_4 - заяву про відмову від своєї частки в спадщині на користь дружини померлого ОСОБА_6

05 листопада 2008 року позивач ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0600 га по АДРЕСА_1, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, яка належала померлому ОСОБА_5 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 24 січня 2008 року.

07 листопада 2008 року ОСОБА_6 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину вказаної спадкової земельної ділянки, на підставі якого 22 липня 2010 року отримала на своє ім'я державний акт на право власності серії ЯИ № 694561 на всю земельну ділянку площею 0,0600 га.

Постановою нотаріуса Броварської міської державної нотаріальної контори від 11 січня 201-2 року позивачу ОСОБА_2 було відмовлено у вчиненні такої нотаріальної дії, як видача свідоцтва про право на спадщину на частину житлового будинку по АДРЕСА_1, оскільки згідно довідки Комунального підприємства Броварської міської ради «Броварське бюро технічної інвентаризації» від 23 вересня 2008 року, право власності на вказаний житловий будинок не зареєстровано за спадкодавцем, а відповідно до Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», видача свідоцтва про право на спадщину провадиться нотаріусом після подання спадкоємцем правовстановлювального документу, який підтверджує належність цього майна спадкодавцеві та витягу з реєстру прав власності відповідного БТІ.

15 вересня 2008 року Постійно діючий третейський суд при Громадській організації «Всеукраїнське авторське товариство» ухвалив рішення по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання права власності на нерухоме майно, яким позов задоволено, за ОСОБА_6 визнано право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 16 жовтня 2008 року № 20597249, право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_6 на підставі вищезазначеного рішення третейського суду.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 померла.

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_6 є її діти: ОСОБА_3 та ОСОБА_4

У встановлений законом шестимісячний строк ОСОБА_3 подала заяву до Броварської міської державної нотаріальної контори Київської області про прийняття спадщини, а ОСОБА_4 - заяву про відмову від своєї частки в спадщині на користь ОСОБА_3

21 квітня 2011 року ОСОБА_3 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок та земельну ділянку площею 0,0600 га, що розташовані по АДРЕСА_1, які належали померлій ОСОБА_6 відповідно на підставі рішення третейського суду від 15.09.2008 року та державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 22.07.2010 року.

Задовольняючи первісний позов частково, суд виходив з того, що ОСОБА_6, яка успадкувала лише 1/2 частину земельної ділянки безпідставно оформила всю земельну ділянку на своє ім"я, оскільки позивач також є співвласником земельної ділянки, в зв"язку з чим вся земля у спадщину ОСОБА_3 перейти не могла.Відмовляючи в задоволенні вимог щодо визнання права власності на будинок, суд виходив з того, що будинок до складу спадщини не входив.

Відмовляючи в задоволенні зустрічних вимог, суд виходив з їх необгрунтованості.

Проте такий висновок суду не відповідає матеріалам справи та вимогам закону.Вбачається, що після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на земельну ділянку по АДРЕСА_1, яка належала померлому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку. На вказаній земельній ділянці знаходиться будинок, який побудований ОСОБА_2, але на момент його смерті не введений в експлуатацію та не зареєстрований в БТІ. Згідно ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).Таким чином, коли державної реєстрації будинку проведено не було, право власності на нього у померлого за його життя не виникло в зв"язку з чим будинок до спадкової маси не увійшов і спадкуватися не може, що вказує на необгрунтованість доводів позовоної заяви та апеляційної скарги ОСОБА_2 про задоволення вимог про визнання за ним в порядку спадкування права власності на будинок.Також вбачається, що ОСОБА_2 успадкував спірну земельну ділянку разом із ОСОБА_6, а після смерті останньої земельу ділянку успадкувала ОСОБА_3

ОСОБА_2 є громадянином Росії, тобто іноземним громадянином.

Відповідно до ч. 2 ст. 81 ЗК України, іноземні громадяни можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

За таких обставин, коли на спірній земельній ділянці не має об'єкту нерухомого майна, що належать ОСОБА_2 на праві приватної власності, він як іноземний громадянин право власності на земельну ділянку набути не може в зв"язку з чим зустрічний позов підлягає задоволенню, а первісний позов як необгрунтований задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 303, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 лютого 2013 року - скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні первісного позову ОСОБА_2 - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_3 - задовольнити.

Видане на ім"я ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за заповітом серії ВМА № 295542 від 05.11.2008 року на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0600 га по АДРЕСА_1, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, видане нотаріусом Броварської міської державної нотаріальної контори ОСОБА_11, яка належала померлому ОСОБА_5 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 24 січня 2008 року - визнати недійсним.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів.

Голосуючий

судді