Рішення

від 16.04.2013 по справі 919/237/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 року справа № 919/237/13-г Господарський суд міста Севастополя у складі:

судді Алсуф'єва В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом

Приватного акціонерного товариства «Швейна фабрика імені Ніни Онілової»

(вул. Айвазовського, буд. 3, м. Севастополь, 99011),

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

(АДРЕСА_1, 99038),

про стягнення 86 184,78 грн,

за участю представників сторін:

позивача - Науменко Аліна Олександрівна - представник, довіреність від 01.02.2013;

від відповідача - не з'явився.

Приватне акціонерне товариство «Швейна фабрика імені Ніни Онілової» звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 86 184,78 грн, з яких 73 162,93 грн - заборгованість з орендної плати, 7 376,70 грн - відшкодування вартості комунальних послуг, 4 437,75 грн - пеня, 887,91 грн - 3% річних, 319,49 грн - інфляційні нарахування.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нежилого приміщення від 12.03.2012 №07 в частині своєчасної і повної оплати передбачених цим договором платежів.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, вимоги ухвал суду від 22.02.2013 та від 01.04.2013 не виконав, витребувані судом документи та письмовий відзив на позовну заяву з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень суду не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до частини 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд дійшов висновку, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін у справі, у зв'язку з чим вважає можливим розглянути за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд

В С Т А Н О В И В:

12.03.2012 між сторонами був укладений договір №07 оренди нерухомого майна (далі - Договір), за умовами якого орендодавець (позивач) передав, а орендар (відповідач) прийняв у строкове платне користування приміщення загальною площею 78,6 кв. м, розташовані у цокольному поверсі будівлі Літери В за адресою: АДРЕСА_2, зазначені на по поверховому плані КП БТІ та ДРОНМ Севастопольської міської Ради під номерами: ІІ-1, ІІ-2, ІІ-3, ІІ-4, ІІ-5, ІІ-6, ІІ-7 (надалі - майно), що належить Приватному акціонерному товариству «Швейна фабрика імені Ніни Онілової» на праві власності.

У пунктах 8.1.-8.2. цього договору сторони погодили, що даний договір набирає чинності від дати підписання його сторонами і діє з 01.04.2012 до 31.08.2012. У відповідності з п.п. 5.2.1.-5.2.2. договору, орендна плата встановлюється за два періоди: перший період - з 01.04.2012 до 30.04.2012 включно у сумі 7 860 грн, у тому числі ПДВ 20%; другий період - з 01.05.2012 до 31.08.2013 включно у сумі 33 580 грн щомісячно, у тому числі ПДВ 20%. В п.п. 5.3.-5.4. Договору вказано, що орендна плата за перший місяць оренди сплачується орендарем не пізніше 21 квітня 2012 року; орендна плата по другому періоду щомісячно сплачується не пізніше 10 числа кожного місяця за поточний місяць. За умовами п. 5.5. Договору орендар відшкодовує орендодавцю витрати по сплаті електричної енергії та холодної води на підставі показників приладів обліку, розташованих в об'єкті оренди, та відповідно до установлених ПАТ «Севастопольенерго», КП «Севміськводоканал» Севастопольської міської Ради тарифів. Відповідно до п. 5.11. Договору, у якості забезпечення виконання своїх зобов'язань по договору орендар перераховує орендодавцю не пізніше 01.04.2012 забезпечувальний платіж (завдаток) у розмірі 33 580,00 грн, у тому числі ПДВ 20%.

Факт передачі об'єкта договору в оренду підтверджується відповідним актом приймання-передачі майна від 01.04.2012 (а.с. 28).

За даними позивача орендовані приміщення з оренди були повернуті позивачу 07.09.2012.

Суд вважає позовні вимоги в частині стягнення суми боргу з орендної плати та боргу по відшкодуванню вартості комунальних платежів такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Спір виник внаслідок невиконання відповідачем умов договору оренди нежилого приміщення від 12.03.2012 №07 в частині своєчасного здійснення оплати за оренду та відшкодування вартості комунальних послуг, внаслідок чого станом на 31.08.2012 за ним виникла заборгованість з орендної плати в сумі 73 162,93 грн та боргу з відшкодування вартості комунальних послуг у сумі 7 376,70 грн, а всього 80 539,63 грн, у тому числі ПДВ 20%.

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Згідно з положеннями статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частиною шостою статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що одна особа (наймодавець) передає або зобов'язується передати іншій особі (наймачеві) майно у користування за плату на певний строк за договором найму (оренди).

За приписами частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Оплату передбачених Договором платежів відповідач здійснив частково на загальну суму 62 860,00 грн, зокрема: 7 860,00 грн - 14.05.2012; 30 000,00 грн - 25.05.2012; 10 000,00 грн - 07.07.2012; 10 000,00 грн - 12.07.2012; 5 000,00 грн - 01.08.2012, що підтверджується відповідними банківськими виписками (а.с. 48, 51, 55, 56, 59).

Також, на виконання умов п. 5.11. Договору, відповідач 03.04.2012 перерахував позивачу забезпечувальний платіж (завдаток) у розмірі 33 580,00 грн, що підтверджується відповідною банківською випискою (а.с. 47). Позивачем на адресу відповідача було відправлено лист від 20.09.2012 №209 з описом вкладення, в якому вказано на те, що з суми забезпечувального платежу було утримано 9 718,45 грн на оплату орендної плати за червень 2012 (а.с. 37). Докази направлення цього листа долучені до матеріалів справи (а.с. 40-41).

З матеріалів справи вбачається, що основний борг з орендної плати у розмірі 73 162,93 грн складається з таких сум:

МісяцьСума боргу (грн)Підлягав сплатіПочаток прострочки Червень 6002,93до 11.06.2012з 12.06.2012 Липень 33580,00до 10.07.2012з 11.07.2012 Серпень 33580,00до 10.08.2012з 11.08.2012

Як вбачається з матеріалів справи, в період строку оренди відповідачем приміщень, на адресу позивача надходили рахунки ПАТ «Севастопольенерго» та КП «Севміськводоканал» Севастопольської міської Ради за надані комунальні послуги (а.с. 66-73), які ним були оплачені, що підтверджується відповідними банківськими виписками (а.с. 49, 50, 52-53, 54, 57, 58, 60). Сторонами щомісячно підписувались акти звірки показників приладів обліку комунальних та експлуатаційних послуг за користування об'єктом оренди, в яких визначались обсяги використаних відповідачем послуг (а.с. 61-65).

Борг по сплаті комунальних платежів у розмірі 7 376,70 грн складається з відшкодування витрат за електроенергію та водоспоживання у сумі 2 590,88 грн за липень 2012 та у сумі 4 785,82 за серпень 2012, відповідно до не сплачених рахунків, які містяться у матеріалах справи (а.с. 44-46).

На підставі викладеного, суд вважає заборгованість відповідача з орендної плати у розмірі 73 162,93 грн та з відшкодування вартості комунальних платежів у розмірі 7 376,70 грн, а всього у сумі 80 539,63 грн - доведеною та обґрунтованою.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

До інших способів відноситься, зокрема, передбачена статтею 549 Цивільного кодексу України пеня, яка є грошовою сумою, і яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За умовами п. 6.1. Договору за несвоєчасне перерахування будь-яких платежів за договором, орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати штрафних санкцій від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

Позивачем нараховано відповідачу пеню за період з 20.09.2012 до 14.02.2013 у сумі 4 437,75 грн.

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Вказані приписи чинного законодавства не враховані позивачем при розрахунку пені, у зв'язку з чим судом здійснений наступний перерахунок суми пені:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення 6002,93 20.09.2012-12.12.2012 84 7,5% 206,66 33580,00 20.09.2012-31.12.2012 103 7,5% 1417,52 33580,00 01.01.2013-11.01.2013 11 7,5% 151,80 33580,00 20.09.2012-31.12.2012 103 7,5% 1417,52 33580,00 01.01.2013-11.02.2013 42 7,5% 579,60 Всього: 3 773,10

Враховуючи викладене, стягненню з відповідача підлягає 3 773,10 грн пені, а в частині стягнення 664,65 грн пені у позові повинно бути відмовлено.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

3% річних нараховані позивачем за період з 20.09.2012 до 14.02.2013 у сумі 887,91 грн, судом здійснений наступний перерахунок:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентівЗагальна сума процентів 73 162,93 20.09.2012-31.12.2012 103 3% 617,69 73 162,93 01.01.2013-14.02.2013 45 3% 270,60 Всього: 888,29

Оскільки позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 887,91 грн, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню у межах заявленого розміру у сумі 887,91 грн.

Також, позивачем заявлено до стягнення 319,49 грн інфляційних нарахувань. Проте, при здійсненні цього розрахунку позивачем не враховано рекомендацій, які містяться у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997.

Відповідно до вищевказаних рекомендацій, періоди з 20.09.2012 по 30.09.2012 та з 01.02.2013 по 14.02.2013 не підлягають врахуванню. Також позивачем під час розрахунку не враховано дефляцію за період з 01.11.2012 по 30.11.2012, тобто період, за який індекс інфляції був нижчим за 100%.

Таким чином, судом здійснений наступний перерахунок інфляційних нарахувань: 73 162,93 грн * 100,29% - 73 162,93 грн = 212,17 грн, де:

- 73 162,93 грн - сума боргу відповідача перед позивачем;

- 100,29% - середній індекс інфляції за період з жовтня 2012 року по січень 2013 року включно, який розраховується наступним чином:

100,00 * 99,9 / 100 * 100,2 / 100 * 100,2 / 100 = 100,29%;

- 212,17 грн - сума інфляційних нарахувань за період з жовтня 2012 року по січень 2013 року включно.

Враховуючи викладене, стягненню з відповідача підлягають 212,17 грн інфляційних нарахувань , в частині стягнення 107,32 грн інфляційних нарахувань повинно бути відмовлено.

Таким чином, з Відповідача підлягає стягненню на користь Позивача 73 162,93 грн основного боргу; 7 376,70 грн по відшкодуванню комунальних платежів; 3 773,10 грн - пені; 887,91грн- 3% річних за користування чужими грошовими коштами; 212,17 грн інфляційних нарахувань, а всього - 85 412,81 грн. В частині вимог про стягнення пені у сумі 664,65 грн та 107,32 грн інфляційних нарахувань суд відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 75 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1, 99038, ідентифікаційний код НОМЕР_1, відомості про банківські реквізити у матеріалах справи відсутні) на користь Приватного акціонерного товариства «Швейна фабрика імені Ніни Онілової (адреса місцезнаходження: вул. Айвазовського, буд. 3, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 00309460, р/р 2600900017073 в СФ ПАТ «Укрексімбанк, МФО 384986, або на інші рахунки) 85 412,81 грн (вісімдесят п'ять тисяч чотириста дванадцять грн 81 коп.), у тому числі 73 162,93 грн основного боргу по договору оренди нежилого приміщення від 12.03.2012 №07; 7 376,70 грн по сплаті комунальних платежів; 3 773,10 грн - пені; 887,91 грн - 3% річних за користування чужими грошовими коштами; 212,17 грн інфляційних нарахувань, а також 1 708,26 грн (одна тисяча сімсот вісім грн 26 коп.) судового збору.

3. В частині вимог про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Швейна фабрика імені Ніни Онілової пені у сумі 664,65 грн та 107,32 грн інфляційних витрат, - у позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя В.В. Алсуф'єв

Повний текст складено 17.04.2013.