Рішення

від 15.04.2013 по справі 923/197/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2013 р. Справа № 923/197/13-г

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Червоній Т.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства "Юр-Інком", м. Херсон

до Закритого акціонерного товариства "Херсонпостачзбут", м. Херсон

третя особа-1 без самостійних вимог на стороні відповідача - приватне підприємство "Херсонснабсервіс"

третя особа-2 без самостійних вимог на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Темп-Люкс"

про стягнення 100023 грн.

за участю

представників сторін:

від позивача - Веріковська Т.А. - представник, довіреність б/н від 01.02.2013 р.

від відповідача - не прибув

від третьої особи-1 - не прибув

від третьої особи-2 - Саражин О.Г. - представник, довіреність №13 від 05.03.2013 р.

Приватне підприємство "Юр-Інком" (позивач) звернулося до суду з позовом до закритого акціонерного товариства "Херсонпостачзбут" в особі ліквідатора ЗАТ "Херсонпостачзбут" Бурдо Олександра Володимировича (відповідач) про стягнення безпідставно одержаних коштів та відшкодування збитків у сумі 100023 грн.

Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач повторно не направив свого представника в судове засідання, надав відзив на позов, в якому визнає, що обставини, на які позивач посилається у позові дійсно мали місце, в зв'язку з чим просить вирішити справу відповідно до норм матеріального та процесуального права без участі відповідача.

Третя особа-1 в судове засідання не з'явилась без поважних причин, про причини неявки суд не повідомила, будь-яких клопотань не заявляла, хоча була належним чином повідомлена про час та місце слухання справи.

Так, ПП "Херсонснабсервіс", не знаходиться за своїм місцезнаходженням: м. Херсон, Миколаївське шосе, 5 км, що вказана у всіх наявних матеріалах справи (в тому числі Витязі з ЄДР від 12.04.2013 р.), а тому і ухвали від 20.04.2013 р. про призначення розгляду даної справи в суді та ухвали від 05.03.2013р., 27.03.2013р. про відкладення розгляду справи були повернуті до суду без вручення адресату, з відмітками "за зазначеною адресою не значиться".

Відповідно до роз'яснень Вищого господарського суду України, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Таким чином, коли фактичне місцезнаходження учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України № 2453-VI від 07.07.2010 року), ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місяця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Отже, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника ПП "Херсонснабсервіс" за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Третя особа-2 підтримала позовні вимоги ПП "Юр-Інком".

Одночасно з подачею позову позивачем подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, а також розрахунковий рахунок відповідача.

Суд дійшов висновку, що вказана заява не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно до п. 45 Постанови Пленуму ВСУ України від 24.10.2008 р. №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" при вирішення питання про забезпечення позову господарські суди повинні оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірність ускладнення виконання або невиконання судового рішення у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками вказаного судового розгляду.

Також, як зазначено у пункті 3 Постанови Пленуму Вищий господарський суду від 26.12.2011, № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

При цьому слід зазначити, що заявник обґрунтовує заяву про забезпечення тими обставинами, що рішенням господарського суду Херсонської області від 14.08.2012р. по справі №5024/868/2012 визнано недійсним договір купівлі-продажу від 04.05.2012р. укладений між ЗАТ "Херсонпостачзбут" та ПП "Юр-Інком", при укладанні якого позивачем було здійснено оплату в розмірі 96500 грн. При цьому заявником не надано доказів того що відповідачем вчинюються дії направлені на повторне відчуження цього майна.

Також, позивачкою не обґрунтовано яким чином не вжиття такого заходу до забезпечення позову як накладення арешту на майно може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Враховуючи викладені обставини суд не вбачає підстав для вжиття заходів до забезпечення позову, у зв'язку з чим відмовляє в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та третьої особи-2, суд

в с т а н о в и в:

04 грудня 2009р. постановою господарського суду Херсонської області по справі №12/61-Б-09 ЗАТ "Херсонпостачзбут" визнано банкрутом та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Бурдо Олександра Володимировича та зобов'язано останнього виконати повноваження, передбачені Законом "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон): зокрема, здійснити повноваження ліквідатора згідно ст. ст. 25-34 Закону. Вказаною постановою повноваження органів управління банкрута ЗАТ "Херсонпостачзбут" припинено та відкрито ліквідаційну процедуру.

Згідно договору купівлі-продажу від 04.05.2012р. (далі договір), укладеного між ЗАТ "Херсонпостачзбут" в особі ліквідатора Бурдо Олександра Володимировича та приватним підприємством "Юр-Інком" відповідач продав, а позивач купив належний відповідачу кран спеціальний козловий двухконсольний, вантажопідйомністю 12,5+12,5 заводський номер 52082, реєстраційний номер 8054, з підкрановою колією заводський номер 52082, площадки №27, що розташоване у м. Херсон, Миколаївське шосе, 5 км.

Згідно п. 2.1 договору вищезазначений продаж вчинено за 96500 грн., згідно протоколу №1/200412 від 20.04.2012р. біржових торгів, проведених на товарній біржі "Херсонська універсальна товарна біржа" 20.04.2012р., які продавець отримав повністю до підписання цього договору, про що свідчить підпис продавця на цьому договорі.

Факт сплати позивачем вартості майна в сумі 96500 грн. купленого за договором підтверджується банківською випискою.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 14 серпня 2012 року по справі №5024/868/2012 договір купівлі-продажу від 04.05.2012р. визнаний недійсним.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.12.2012р. рішення господарського суду Херсонської області від 14.08.2012р. у справі №5024/868/2012 залишено без змін.

У зв'язку з визнанням договору недійсним позивач і просить стягнути грошові кошти, які були перераховані на її виконання.

Суд зазначає, що відповідно до положень частин 1, 2 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно частини 1 статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Враховуючи наведені норми та обставини справи, позовні вимоги про застосування наслідків недійсності договору купівлі-продажу від 04.05.2012р., укладеного між сторонами, підлягають задоволенню. До стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 96500 грн.

Крім того при оформленні договору купівлі-продажу позивачем було здійснено оплату: податку за оформлення договору купівлі продажу 965 грн., що підтверджується квитанцією К22/7/18 від 04.05.2012р.; за нотаріальні послуги по оформленню договору купівлі-продажу в розмірі 2635 грн., що підтверджується довідкою нотаріуса; нотаріальний збір в розмірі 250 грн., що підтверджується довідкою нотаріуса. Також ПП "Юр-Інком" понесені витрати на участь в торгах, що підтверджується випискою банку від 17.04.2012 р. на загальну суму -102 грн.

Відповідно до п. 5.2. договору купівлі-продажу, якщо за рішенням суду на підставах, що виникли до укладання цього договору, об'єкт що передається покупцеві відповідно до п.1.1. договору буде вилучений із володіння покупця, продавець зобов'язується відшкодувати покупцеві всі збитки, понесені останнім у зв'язку з подібним вилученням, включаючи судові витрати.

Також позивач надав докази сплати 8701 грн.90 коп. - гарантійний внесок 10% від початкової вартості на біржових торгах предмету договору, що підтверджено квитанцією № 95 від 17.04.12; докази сплати 17 грн. - реєстраційний внесок за лот №1, що підтверджується за квитанцією № 96 від 17.04.12; докази сплати 85 грн.- внесок за доступ до участі у біржових торгах.

Зазначені докази сплати складають суму більшу ніж заявлену до стягнення збитків 3523 грн. Позивач 15.04.13 подав заяву про збільшення суми збитків, однак, вона судом до уваги не прийнята, оскільки подана з порушенням вимог Господарського процесуального кодексу України, а саме не надані докази направлення заяви про збільшення позовних вимог сторонам.

Відповідно до ст. 216 ГК України передбачена господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин. Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань у натурі.

Відповідно до ст. 217 ГК України, передбачені господарські санкції як правовий засіб відповідальності у сфері господарювання. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування, збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Ст. 1166 ЦК України - встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом даної норми юридичним фактом, з яким закон пов'язує виникнення даного зобов'язання, є факт заподіяння шкоди, як самостійної підстави виникнення цивільних прав і обов'язків, передбаченої статтею 11 ЦК України. Підставою для застосування позадоговірної відповідальності є наявність складу правопорушення, який включає в себе протиправну поведінку (дії чи бездіяльність) особи; шкідливий результат такої поведінки (шкоду); причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою та вина особи, яка заподіла шкоду. Наявність зазначених елементів правопорушення є необхідною вимогою для притягнення до відповідальності.

Відповідно до ст.22 Цивільного Кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частиною 2 ст. 224 ГК України зазначено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання Правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

На підставі вище викладеного, дослідивши матеріали справи та норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що витрати на оформлення договору понесені позивачем, внаслідок вчинення відповідачем продажу майна, яке належить ТОВ "Темп-Люкс" з порушенням вимог ст. 658 ЦК України, якою передбачено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків встановлених законом, належить власникові товару, що є протиправною поведінкою з настанням шкідливих наслідків (причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкідливим результатом), а вина особи - це є порушення відповідачем вимог ст. 658 ЦК України.

Таким чином наявність зазначених елементів правопорушення є підставою для притягнення до відповідальності винної особи.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача збитків понесених при оформлені договору на загальну суму 3523 грн. позивачем доведені та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд зобов'язує відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку, відшкодувати на користь позивача витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Херсонпостачзбут" (юр. адреса: 73000, м. Херсон, вул. Миколаївське шосе, 5 км., адр. для листування: 73000, м. Херсон, Головпоштамт, а/с 48, код ЄДРПОУ 04542790) на користь приватного підприємства "ЮР-Інком" (73000, м. Херсон, вул. Покришева, 49, корп. 2, кв. 103, код ЄДРПОУ 36580577) грошові кошти в сумі 96500 грн., збитки понесені при оформленні правочину в сумі 3523 грн., а також 1720 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.04.2013р.

Суддя Л.М. Немченко