Рішення

від 16.04.2013 по справі 919/284/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 року справа № 919/284/13 За позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, ідентифікаційний код 25750044),

до Закритого акціонерного товариства громадського харчування «Україна» (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, будинок 23, ідентифікаційний код 20669567)

про стягнення неустойки в розмірі 7121,02 грн.,

Суддя О.С. Погребняк

За участю представників:

Позивач (ФКМ СМР) - Бекетова Н.С., довіреність від 29.12.2012;

Відповідач (ЗАТ ГХ "Україна") - не з'явився.

Суть спору:

Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Закритого акціонерного товариства громадського харчування «Україна» про стягнення неустойки в розмірі 11121,02 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставним користуванням з боку відповідача об'єктом нерухомого майна після припинення дії договору оренди №370-06 від 23.11.2007.

Ухвалою від 06.03.2013 позовну заяву прийнято до розгляду судом.

У судове засідання 16.04.2013 відповідач явку уповноважених представників не забезпечив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином та своєчасно, за адресою, яка зазначена у Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, про причини нез'явлення не сповістив.

Згідно з пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Суд звертає увагу на той факт, що поштова кореспонденція відповідача, яка направлялась судом адресу, визначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців поверталась відправнику з відміткою пошти про неможливість вручення за закінченням терміну зберігання.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до частини 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а нез'явлення представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними в справі матеріалами, в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 16.04.2012 позивач надав письмове пояснення, яке по суті є заявою про зменшення позовних вимог, а саме позивач просив стягнути з відповідача суму неустойки в розмірі 7121,02 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Отже, зменшення позовних вимог є процесуальним правом позивача, тому суд приймає цю заяву до розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні 16.04.2013 виклав зміст позовної заяви з урахуванням зменшення позовних вимог, на задоволенні позову наполягав.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Розглянувши матеріали справі, оцінивши в сукупності представлені докази, суд

ВСТАНОВИВ:

23.11.2007 між Територіальною громадою, від імені якої діє Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (Орендодавець) та Закритим акціонерним товариством громадського харчування «Україна» (Орендар) укладений договір оренди №370-06 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду нерухоме майно - підвальні приміщення (з №1-8 по №1-19, IV-1, IV-2) загальною площею 184,50 кв.м., що розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Леніна, будинок 45, яке знаходиться на балансі РЕП-3 (Обєкт оренди) з метою розміщення сховища.

Відповідно до п. 2.1 передача об'єкту оренди в оренду не тягне передачу орендарю права власності на даний об'єкт.

Згідно з п. 2.5 Договору повернення орендарем орендованого майна здійснюється протягом одного тижня після закінчення договору. Прийом-передача об'єкта оренди після закінчення дії Договору оренди здійснюється комісією, що складається з представників Орендодавця та Орендаря. Передача майна орендарем та прийняття його орендодавцем засвідчується актом прийому-передачі, який підписується представниками сторін. Майно вважається повернутим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі об'єкта оренди.

Відповідно до п. 3.1, 3.2 Договору розмір орендної плати визначений на підставі рішення Севастопольської міської Ради №1617 від 13.03.2007 та складає 25355,16 грн. Орендна плата визначена виходячи із орендної ставки 12% від вартості об'єкта оренди, визначеної незалежною оцінкою майна, що передається в оренду, станом на 30.09.2006.

Орендна плата складає 2271,28 грн. за місяць оренди та перераховується орендарем орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця з 01.01.2007.

За змістом п. 3.3 Договору відповідно до рішення Севастопольської міської Ради №1617 від 13.03.2007 розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати на індекс інфляції, відповідно попередньому.

Орендар зобов'язався, зокрема, повернути орендоване майно при припиненні дії даного договору в належному стані з урахуванням його зносу (п. 4.12 Договору).

Згідно з п. 7.1 цей договір діє з моменту його підписання до 10.10.2009.

Відповідно до пункту 7.5 дія договору оренди припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку оренди, передбаченого договором; рішення господарського суду.

У виконання умов договору №370-06 від 23.11.2007 Позивач передав Відповідачу об'єкт оренди, про що був складений акт приймання-передачі орендованого майна (арк.с. 11).

Протоколом від 20.01.2010 узгодження змін до договору оренди №370-06 від 23.11.2007, сторонами дія договору оренди була продовжена до 10.10.2011 (арк.с. 14).

Листом від 20.10.2011 №01-15/3456 Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради повідомив орендаря про необхідність повернення орендованого майна у зв'язку із закінченням строку дії Договору оренди №370-06 від 23.11.2007.

Актом прийому-передачі орендованого майна від 21.11.2011 засвідчена передача відповідачем нерухомого майна позивачу (а.с. 15).

Безпідставне користування спірним нерухомим майном з боку відповідача за період з 11.10.2011 по 20.11.2011 і стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача суми неустойки в сумі 7121,02 грн. за означений період.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Стаття 509 Цивільного кодексу України та стаття 173 Господарського кодексу України визначають зобов'язання (в тому числі господарське зобов'язання) як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

З наведеною нормою узгоджується стаття 283 Господарського кодексу України, згідно з якою за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частиною шостою статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України, одна особа (наймодавець) передає або зобов'язується передати іншій особі (наймачеві) майно у користування за плату на певний строк за договором найму (оренди).

Закон України "Про оренду державного та комунального майна" є актом цивільного законодавства, що регулює відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій та майна, що перебуває у комунальній власності.

В ст. 10 цього Закону вказані істотні умови договору оренди і зазначено, що за згодою сторін у договорі оренди можуть бути передбачені й інші істотні умови. Термін договору оренди є одним з істотних умов договору і він визначається за погодженням сторін.

Договір припиняється після спливу строку його дії (ст.763 ЦК України).

Частиною 4 статті 284 ГК України, статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін.

Виходячи із змісту п. 7.5 Договору, він вважається припиненим, зокрема, у зв'язку з закінченням строку на який його було укладено.

Судом встановлено, що Договір оренди №370-06 припинив свою дію 10.10.2011.

Позивач звертався до відповідача з вимогами повернути об'єкт оренди в строк, встановлений договором оренди (арк.с. 16).

Однак, об'єкт нерухомого майна був повернутий лише 21.11.2011, що підтверджується наявними у справі доказами (арк.с.15).

Згідно зі статтею 785 ч.1 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Відповідно до приписів ст. 27 ч. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі припинення договору оренди орендар окремого індивідуально визначеного майна зобов'язаний повернути це майно відповідному підприємству, або його правонаступнику.

За приписами п. 2 статті 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за весь час прострочення.

З огляду на те, що відповідач не повернув орендоване майно у належний строк, позивачем нараховано неустойку в розмірі 7121,02 грн. за період з 11.10.2011 по 20.11.2011 з урахуванням здійсненої відповідачем оплати - 4000,00 грн. (арк.с. 8 - зворотний бік).

Вивчивши розрахунок відповідача, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що згідно з п. 2.5 Договору повернення орендарем орендованого майна здійснюється протягом одного тижня після закінчення строку дії договору.

Таким чином, порушенням відповідачем обов'язку повернути об'єкт оренди вважається повернення його лише після спливу тижневого строку після закінчення дії договору оренди, а саме після 17.10.2011.

З огляду на означене, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме за період з 18.10.2011 по 20.11.2011, з урахуванням внесеної відповідачем оплати за означений період - в розмірі 5252,66 грн.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 82-85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства громадського харчування «Україна» (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, будинок 23, ідентифікаційний код 20669567) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради ( 99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, ідентифікаційний код 25750044, на р/р бюджету міста Севастополя №33213870700001 в ГУДКСУ у місті Севастополі, МФО 824509, код у ЄДРПОУ 38022717, код платежу 22080400) суму неустойки в розмірі 5252,66 грн.

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства громадського харчування «Україна» (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, будинок 23, ідентифікаційний код 20669567) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, ідентифікаційний код 25750044, на р/р №37188003000416 в ГУДКСУ у місті Севастополі, МФО 824509, отримувач Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради) судовий збір у сумі 1269,04 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

4. В інший частині позову відмовлено.

Повне рішення складено 17.04.2013

Суддя О.С. Погребняк