Рішення

від 16.04.2013 по справі 919/421/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 року справа № 919/421/13

За позовом Прокурора Ленінського району міста Севастополя

(99011, м. Севастополь, вул. Вороніна, будинок 11),

в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3)

до Комунального підприємства «Інфостройсервіс»

(99008, м. Севастополь, пл. Повсталих, буд. 6)

за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державної інспекцію сільського господарства у місті Севастополі (м. Севастополь, вул. Дм. Ульянова, 16)

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Суддя О.С. Погребняк

За участю представників:

Прокурор - Джавлах С.М., посвідчення №015173 від 12.02.2013;

Позивач (СМР) - Лужанська А.О., довіреність №03-15/5881 від 07.12.2012;

Відповідач (КП "Інфостройсервіс") - не з'явився;

Третя особа (Державна інспекцію сільського господарства у місті Севастополі) - Щербакова Г.О., довіреність № 4 від 18.12.2013

Суть спору:

Прокурор Ленінського району міста Севастополя звернувся до господарського суду міста Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради до Комунального підприємства «Інфостройсервіс» з позовом про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Позовні вимоги, обґрунтовані самовільним зайняттям відповідачем земельної ділянки для розміщення торгових павільйонів, що підтверджується матеріалами перевірки Державної інспекції сільського господарства у місті Севастополі та іншими доказами.

Ухвалою від 04.04.2013 позовну заяву прийнято судом до розгляду.

У судове засідання 16.04.2013 відповідач явку уповноважених представників не забезпечив, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином - за адресою, яка зазначена у Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (99008, м. Севастополь, пл. Повсталих, буд. 6) .

Згідно з пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Суд звертає увагу на той факт, що поштова кореспонденція відповідача, яка направлялась судом адресу, визначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців була повернута відправнику з відміткою пошти про те, що адресат за означеною адресою не знаходиться.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до частини 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а нез'явлення представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними в справі матеріалами, в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Прокурор, представник позивача та представник третьої вважали за можливе розглядати справу у відсутність представників відповідача.

Прокурор у судовому засіданні 16.04.2013 виклав зміст позовних вимог, просив позов задовольнити з підстав, вказаних в ньому.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Третя особа просила позовні вимоги прокурора задовольнити, про що надала письмові пояснення по суті спору.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення прокурора та позивача, суд -

В С Т А Н О В И В:

11.02.2013 державним інспектором сільського господарства у місті Севастополі, відповідно до вимог частини 1 статті 5, статей 6 та 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», частини першої статті 19 Закону України «Про охорону земель», пунктів 4 та 5 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 №459, проводилася позапланова перевірка з питання місцезнаходження юридичної чи фізичної особи за адресою м. Севастополь, просп. Ген. Острякова, №70, на підставі вимоги прокуратури Ленінського району міста Севастополя від 18.12.2012 за №43-7474, про що був складений акт №86 від 11.02.2013 (арк.с. 11).

У результаті перевірки встановлено, що на землях житлової та громадської забудови у Ленінському районі міста Севастополя, на території автостоянки к/т «Москва» по вул. Ген. Острякова, №70 розташовані каркасні павільйоні полегшених конструктивних матеріалів, без влаштування фундаменту загальною площею 0,0149 га.

На землях загального користування у Ленінському районі міст Севастополя на території автостоянки к/т «Москва» по просп. Острякова, 70 розташовані каркасні павільйоні полегшених конструктивних матеріалів без правовстановлюючих документів на дану земельну ділянку, орієнтовною площею 0,0149 га, директором КП «Інфостройсервіс» Морозовою В.В. самовільно встановлено каркасні павільйони та зайняті землі загального користування, що є порушенням статей 125, 126 Земельного кодексу України та самовільним зайняттям земельної ділянки, та тягне за собою адміністративну відповідальність.

11.02.2013 Державною інспекцією сільського господарства у місті Севастополі був наданий припис №000025 директору КП «Інфостройсервіс» в 30 денний строк оформити правовстановлюючі документи або звільнити земельну ділянку (арк.с. 13).

11.02.2013 Державною інспекцією сільського господарства у місті Севастополя був вкладений протокол про адміністративне правопорушення №000009, на підставі якого була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення (арк.с. 14-15), згідно з якою Директора «Інфостройсеріс» Морозову В.В. визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 53-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладено штраф у розмірі 170,00 грн.

Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства Державної інспекції сільського господарства України від 18.03.2013 №180, за результатами перевірки раніше виданого припису №000025 від 11.02.2013 було встановлено, що припис не виконаний (арк.с. 16).

20.03.2013 Державною інспекцією сільського господарства України складений протокол №000033 про адміністративне порушення та постанова про накладення адміністративного стягнення на ім'я директора КП «Інфостройсервис» Морозової В.В. (арк.с. 18-19).

Відповідно до листа Головного управління Держземагентства у місті Севастополі від 06.02.2013 №8.5-1/753 нормативна грошова оцінка 1 кв.м. земельної ділянки, розташованої по вул. Ген. Острякова, 70 станом на 01.01.2013 складає 1457,53 грн.

Враховуючи те, що станом на теперішній час порушення вимог земельного законодавства у вигляді безпідставного зайняття земельної ділянки не було усунено, прокурор звернувся до суду з вимогами про зобов'язання відповідача повернути зайняту земельну ділянку, що використовується відповідачем без оформлення необхідних правовстановлюючих документів.

Вивчивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно із статті 13 Конституції України, земля, її надра. атмосфера, повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади.

Відповідно до ст.14 Конституції України, земля є основа національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Статтею 84 Земельного кодексу України передбачено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної, приватної власності.

Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

До земельних належать відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, які регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України від 25.10.2001 р. № 2768-III (зі змінами та доповненнями), а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами .

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування унормований статтею 123 Земельного кодексу України.

За змістом статей 13, 14 Конституції України, статті 11 ЦК України, статей 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України рішенням органу місцевого самоврядування або державної адміністрації про надання земельної ділянки господарюючому суб'єкту у власність або в користування здійснюється волевиявлення власника землі і реалізуються відповідні права у цивільних правовідносинах з урахуванням вимог Земельного кодексу України, спрямованих на раціональне використання землі як об'єкта нерухомості (власності).

Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до положень статі 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою, право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди земельної ділянки.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до п. 1.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" у порядку господарського судочинства вирішенню підлягають такі категорії спорів, засновані на положеннях статті 319 ЦК України ( 435-15 ), глав 27, 29, 33, 34 ЦК України ( 435-15) та глави 15 ГК України (436-15), розділів III-V ЗК України ( 2768-14 ), зокрема, про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок.

Згідно із п. 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Разом з тим, у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ані права власності, ані права користування земельною ділянкою площею 0,0149 га по вул. Ген. Острякова, 70 у місті Севастополі відповідачем не оформлювалось, у відповідача відсутні правовстановлюючі документи на означену земельну ділянку.

Положеннями ст. 19 Закону України "Про охорону земель" встановлено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Нормативним актом, який регламентує порядок проведення перевірок з державного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства є "Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель" (далі Порядок), затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 12.12.2003 № 312 (зареєстровано в Мінюсті України 25.12.03р. за № 1223/8544).

Відповідно до пункту 5.1 вказаного Порядку при проведенні всіх видів перевірок державний інспектор складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства.

Судом встановлено, що актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 11.02.2013 №86 та від 18.03.2013 №180 встановлено самовільне зайняття комунальним підприємством «Інфостройсервіс» земельної ділянки площею 0,0149 га у Ленінському районі міста Севастополя в районі території автостоянки к/т «Москва» по вул. Ген. Острякова, 70.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказів наявності будь-яких правовстановлюючих документів на означену земельну ділянку відповідач не надав, а також не надав доказів звільнення означеної земельної ділянки на дату розгляду справи.

Частиною 1 статті 43 Господарсько процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на таке у суду наявні підстави вважати, що відповідач самовільно зайняв спірну земельну ділянку.

Статтею 212 Земельного кодексу України визначено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Положеннями ст. 387 Цивільного кодексу України визначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Статтею 90 Земельного кодексу України встановлено, що власники земельних ділянок мають право: самостійно господарювати на землі. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора в частині зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та повернути її власнику - територіальній громаді міста в особі Севастопольської міської Ради, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі на підставі ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідача з урахуванням пункту 2.2.1. Постанови Пленум Вищого господарського суду України, від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" - судовий збір з позовної заяви про витребування або повернення майна визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Таким чином, з урахуванням вартості земельної ділянки, з відповідача на користь державного бюджету підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 4343,44 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Зобов'язати Комунальне підприємство «Інфостройсервіс» (99008, м. Севастополь, пл. Повсталих, буд. 6, ідентифікаційний код 33646954) звільнити та повернути власнику - територіальній громаді міста Севастополя в особі Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3, ідентифікаційний код 24872845) в стані придатному для подальшого використання земельну ділянку, площею 0,0149 га по просп. Ген. Острякова, 70 у місті Севастополі (на території автостоянки кінотеатру «Москва») вартістю 217171,97 грн.

3. Стягнути з Комунального підприємства «Інфостройсервіс» (99008, м. Севастополь, пл. Повсталих, буд. 6, ідентифікаційний код 33646954) на користь Державного бюджету України (одержувач - державний бюджет м. Севастополя, ЄДРПОУ 38022717, Банк одержувача: ГУДКСУ у місті Севастополі, МФО 824509, р/р 31215206783001 , код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір у сумі 4343,44 грн.

Видати накази після набрання рішенням господарського суду міста Севастополя законної сили.

Повне рішення складено 17 квітня 2013 року.

Суддя підпис О.С. Погребняк

Згідно з оригіналом

помічник судді І.О. Кузьміна

17.04.2013