Постанова

від 15.04.2013 по справі 801/2439/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 квітня 2013 р. 16:14 Справа №801/2439/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Латиніна Ю.А., при секретарі Захаровій М.В., за участю представника позивача - Болібкової А.В., представника відповідача - Жукової О.М., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроклімат-Крим"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроклімат Крим" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом у якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 13.02.2013 року №0002231502, від 13.02.2013 року №0001321501, від 13.02.2013 року №0001311501.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки акту документальної перевірки № 518/15-2/35593826 від 31.01.2013 року, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідають дійсності та Податковому кодексу України.

У судовому засіданні представник позивача на позовних вимогах наполягав з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроклімат Крим» з питань дотримання вимог вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток з 01.04.2011 року по 31.12.2011 року та податку на додану вартість за квітень, червень, липень 2011 року по взаємовідносинам з ПП «Мастер Торг» (ЄДРПОУ 37196250), ПП «Аанар» (ЄДРПОУ 36951716), ПП «Ньютехноолоджи» (ЄДРПОУ 36951648).

За результатами перевірки був складений Акт №518/15-2/35593826 від 31.01.2013 року, відповідно якого перевіркою ТОВ «Єврокапітал Крим» встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.6, п. 138.8 ст. 138, п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України в результаті чого завищене відємне значення об'єкту оподаткування від усіх видів діяльності в періоді, що перевірявся, на загальну суму 10960 грн. у тому числі по періодах за 2-4 квартали 2011 року на суму 10960 грн., занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 65489 грн., у тому числі по періодах 2-4 квартал 2011 року 10960 грн. Порушення п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України, встановлено заниження ПДВ до сплати в бюджет у сумі 59139 грн. за квітень, червень, липень 2011 року.

На підставі висновків акту від 31.01.2013р. ДПІ в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення №0001321502 від 13.02.2013 року про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 10960,00 грн., податкове повідомлення-рішення №0001311501 від 13.02.2013 року про донарахування податку на прибуток у сумі 65489,00 грн., податкове повідомлення-рішення №0002231502 від 13.02.2013 року,донараховано ПДВ у сумі 59139,00 грн. та 694,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Не погодившись з зазначеним висновком ТОВ «Євроклімат Крим» звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом у якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.02.2013 року №0002231502, від 13.02.2013 року №0001321501, від 13.02.2013 року №0001311501.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби, суд зобов'язаний встановити чи діяв відповідач на підставі закону, чи є його дії обґрунтованими, безсторонніми, добросовісними та розсудливими.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України № 2755-VI від 02.12.2010р. визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Згідно з п.п. 14.1.18. п. 14.1. ст. 14 Податкового Кодексу від 02.12.2010р. №2756-VI бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно пункту 14.1.191 статті 14 Податкового Кодексу від 02.12.2010р. №2756-VI 180.1 постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України (п. 185.1 ст.185 Податкового Кодексу)

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п. 187.1 ст. 187 Податкового Кодексу).

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п. 198.1 ст.198 Податкового Кодексу)

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3 ст.198)

Згідно статті 203 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 року №435-ІV (зі змінами та доповненнями) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин першої та другої статті 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. -

Згідно статті 228 Цивільного Кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до частини першої статті 216 Цивільного Кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм закону, лише відсутність податкової накладної позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

В акті перевірки ТОВ «Єврокапітал Крим» з питань дотримання вимог вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток з 01.04.2011 року по 31.12.2011 року та податку на додану вартість за квітень, червень, липень 2011 року по взаємовідносинам з ПП «Мастер Торг» (ЄДРПОУ 37196250), ПП «Аанар» (ЄДРПОУ 36951716), ПП «Ньютехноолоджи» (ЄДРПОУ 36951648) встановлено, що позивачем порушено п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу від 02 грудня 2010 року №2755-VI, в результаті чого занижено ПДВ за період з 01.04.2011 року по 31.12.2011 року на суму 59139 грн.

Однак, з даними висновками погодитись не можна з огляду на те, що матеріали справи свідчать про те, що позивачем дотримано вимог законодавства щодо формування податкового кредиту за спірні періоди.

Судом встановлено, що підрозділами ДПС складено акт №18/22/37196250 від 06.04.2012 року про неможливість проведення зустрічних звірки суб'єкта господарювання ПП «Мастер Торг» (ЄДРПОУ 37196250) з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року.

Юридичні особи ПП «Аланар» та ПП «Нютехнолоджи» відсутні за місцезнаходженням юридичної особи.

Згідно вищезазначеного акту встановлено порушення ст. 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинених правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання ПП «Мастер Торг» до реальних вигодо набувачів за період з 05.08.2010 року по 31.03.2012 року.

Таким чином, перевіркою встановлено, що постачальникам ТОВ «Євроклімат Крим» у період з 01.04.2011 року по 31.12.2011 року були ПП «Мастер Торг», ПП «Аланар», ПП «Ньютехнолоджи», які мають ознаки «фіктивності» та спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Суд не погоджується з даними висновками відповідача у зв'язку з наступним.

Судом встановлено, що між ТОВ «Єврокапітал Крим» (Покупець) та ПП «Аланар» (Постачальник) укладено договір постачання товару №20/04/11 від 20.04.2011р.

На виконання вказаних угод ПП «Аланар» продав позивачу товар в асортименті та кількості вказаних у податкових, видаткових та товарно-транспортних накладних, які досліджені під час розгляду справи.

ТОВ «Єврокапітал Крим» зі свого боку оплатив товар готівкою в повному обсязі відповідно до платіжних доручень, які також досліджені судом.

Отже, ПП «Аланар» продав, а ТОВ «Єврокапітал Крим» придбав товар, який в подальшому був реалізований контрагентам-покупцям, згідно видаткових накладних на отримання товару, податкових накладних, довіреностей на отримання ТМЦ, банківських виписок.

Крім того, зазначені операції знайшли своє відображення в оборотно-сальдових відомостях по рах. №631, які також дослідженні під час розгляду справи.

Результати вказаних господарських операцій відображені позивачем у податковому обліку, згідно декларацій з ПДВ з додатком 5 за відповідний період.

Під час взаємостосунків ТОВ «Єврокапітал Крим» із ПП «Аланар», останнє було зареєстровано в єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, що не спростовується даними акта перевірки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

У відповідності до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-ІУ, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Відповідно до положень ст. 80 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем в суді.

Згідно ч. 2 ст. 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Між тим, чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснювати перевірку відповідності законодавству установчих документів іншого учасника господарських правовідносин та ставити під сумнів внесені до Єдиного державного реєстру відомості.

З вказаних норм вбачається, що зареєстрований у ЄДРПОУ контрагент ТОВ «Єврокапітал Крим» є юридичною особою, наділеною цивільною правоздатністю і дієздатністю, має, відповідно до діючого законодавства, право на здійснення господарської діяльності на власний розсуд та ризик, у тому числі з купівлі-продажу товарів.

Крім того, судом встановлено, що під час взаємовідносин позивача з його контрагентом ПП «Аланар» останнього було зареєстровано у якості юридичної особи та він мав статус платника ПДВ, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №100271139.

Так, підставами для виключення зі складу валових витрат суми по взаємовідносинах з ПП «Мастер Торг», ПП «Аланар», ПП «Ньютехноолоджи» є звірки ПП «Мастер Торг» та відсутності за місцезнаходженням юридичної особи а також анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ - ПП «Аланар» - 13.10.2011 року №28/29-0, ПП «Ньютехнолоджи» - 11.10.2011 року №29/29-0.

Отже, суд вважає, що наданими документами підтверджено, що спільні дії сторін при укладені та виконані договору були направлені на набуття прав та обов'язків, які випливають саме з договору купівлі-продажу та, що фактичне виконання робіт підтверджує, що господарські операції виконувалися, тому договір з купівлі-продажу не має дефектів ознак або елементів цього правочину, які дають підстави вважати цей правочин нікчемним у зв'язку з його удаваністю, а тому висновки Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби викладені в акті перевірки №518/15-2/35593826 від 31.01.2013 року не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи.

Отже, всі податкові накладні належним чином оформлені та отримані позивачем, що підтверджується сформованим реєстром отриманих податкових накладних від вказаного постачальника.

Відповідно до п.п «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій за) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

При цьому як зазначено у п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у т.ч. інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання д оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду."

Статтею 198 ПК України, передбачено, датою виникнення права на податковий кредит є або дата списання коштів з банківського рахунку, або дата отримання товару, підтверджена податкової накладної.

Пункт 198.6, ст.198 ПК України передбачає лише одну підставу для зменшення податкового кредиту - відсутність податкової накладної.

У суді знайшов підтвердження факт правомірності формування позивачем податкового кредиту.

Таким чином, всі суми фактично сплачені і підтверджені податковими накладними, а тому, у позивача не було підстав не включати їх в податковий кредит.

Отже, така позиція контролюючого органу, яка викладена в акті перевірки №518/15-2/35593826 від 31.01.2013, суперечить ст. 61 Конституції України згідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому не може бути підставою для притягнення ТОВ «Євроклімат Крим» до відповідальності у вигляді заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що позивачем дотримано вимоги Податкового Кодексу України щодо права включення суми сплаченого ПДВ, податку на прибуток за даними фінансово-господарськими правовідносинами до податкового кредиту за квітень, червень, липень 2011 року, що вказує на безпідставність заперечень відповідача та неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

На підставі наведеного суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002231502 від 13.02.2013 року, №0001321501 від 13.02.2013 року, №0001311501 від 13.02.2013 року та задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Так, судові витрати, сплачені позивачем при зверненні до суду де відповідачем є суб'єкти владних повноважень, стягуються з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунків останнього. Отже, судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду у розмірі 1362,82 грн. підлягає поверненню шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби .

Під час судового засідання, яке відбулось 15.04.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 19.04.2013 року.

Керуючись ч. 3 ст. 94, ст. ст. 160-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби №0002231502 від 13.02.2013 року, №0001321501 від 13.02.2013 року, №0001311501 від 13.02.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України 1362,82 грн. судових витрат шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на користь ТОВ «Євроклімат Крим».

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Латинін Ю.А.