ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2013 року справа № 919/282/13
Господарський суд міста Севастополя у складі судді Єфременко О.О., розглянувши матеріали справи
за позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради
(вул. Луначарського, 5, м. Севастополь, 99011)
до Приватного підприємства "Евро-Феникс"
(вул. Комуністична, б.3, кв.48, м. Севастополь, 99003)
про стягнення 4100,16 грн,
за участю представників сторін:
позивача - Бекетова Н.С., довіреність б/н від 29.12.2012;
відповідача - не з'явився;
ВСТАНОВИВ:
Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Приватного підприємства "Евро-Феникс" про стягнення неустойки за користування майном у розмірі 4100,16 грн.
Позовні вимоги, з посиланням на статті 526, 610, 611, 785 Цивільного кодексу України та положення статей 26, 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", обґрунтовані несвоєчасним поверненням відповідачем об'єкту оренди після розірвання договору оренди нерухомого майна № 235-11 від 07.09.2011.
Ухвалою від 06.03.2013 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.
Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, з урахуванням пояснень від 17.04.2013 (арк.с.46) та наполягав на їх задоволенні.
Відповідач у судове засідання не з'явився, явку уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 06.03.2013 та 25.03.2013 не виконав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно (повідомлення про вручення поштового відправлення від 13.03.2013 (арк.с.22), повернення поштового відправлення від 08.04.2013 з відміткою причини повернення: за закінченням терміну зберігання (арк.с.42-45).
У абзаці третьому пункту 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції №18 від 26.12.2011 (далі - Постанова Пленуму) передбачено, що у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Наказом Міністерства юстиції України 14.12.2012 №1846/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 за №2105/22417, затверджено Порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Порядок).
Пунктом 1.1 Порядку визначено, що цей Порядок встановлює механізм надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр) (крім виписок з Єдиного державного реєстру, які надаються в обов'язковому порядку при проведенні реєстраційних дій відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців") з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Положеннями пункту 1.7 Порядку передбачено, що відомості, що сформовані програмними засобами ведення Єдиного державного реєстру, надаються у вигляді, зокрема, інформації з Єдиного державного реєстру, що відображається на офіційному веб-сайті розпорядника Єдиного державного реєстру.
Доступ до відомостей Єдиного державного реєстру забезпечується через офіційний веб-сайт розпорядника Єдиного державного реєстру шляхом пошуку та перегляду інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (пункт 8.1 Порядку).
Державна реєстраційна служба листом за вих. №136-7-12-13 від 15.02.2013 Про Порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомила державних реєстраторів, що доступ до інформації з Єдиного державного реєстру забезпечується через офіційні веб-сайти Державної реєстраційної служби України та технічного адміністратора ЄДР ДП "Інформаційно-ресурсний центр" за адресою http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html.
Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, отриманою з офіційною веб-сайту Державної реєстраційної служби України, місцезнаходженням Приватного підприємства "Евро-Феникс" є: вул. Комуністична, б.3, кв.48, м. Севастополь, 99003 (арк.с.49).
Копії ухвал були надіслані судом відповідачу за вищевказаною адресою. Таким чином про час та місце розгляду справи він був повідомлений належним чином та своєчасно.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 3.9.2 Постанови Пленуму у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
З урахуванням викладеного, оскільки явка учасників процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського кодексу України: не надав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.
З огляду на зазначене, суд розглядає справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.
Представнику позивача в судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
07.09.2011 між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради (орендодавець) та Приватним підприємством "Евро-Феникс" (орендар) укладено договір №235-11 оренди нерухомого майна (далі - Договір), відповідно до умов якого, з метою ефективного використання комунального майна та досягнення найвищих результатів господарської діяльності орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно - вбудоване нежитлове приміщення цокольного поверху п'ятиповерхової житлової будівлі, загальної площи 89,60 кв.м., розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. Ген. Лебедя, 28, що знаходяться на балансі Ремонтно-експлуатаційного підприємства №22 (надалі - об'єкт оренди), вартість якого складає, згідно незалежної оцінки станом на 31.03.2011 - 160220,00 грн. Приміщення, що орендується, буде використовуватися для розміщення майстерні по ремонту взуття.
Актом приймання-передачі від 07.09.2011 орендодавець передав, а орендар прийняв об'єкт оренди (арк.с.12).
Відповідно до пункту 3.1 Договору розмір орендної плати визначається відповідно до рішення конкурсної комісії по оренді комунального майна. Амортизаційні розрахунки та вартість послуг орендодавця не включаються до орендної плати.
Згідно з пунктом 3.2 Договору орендна плата складає 2 057,19 грн за перший місяць оренди та перераховується орендарем не пізніше 20 числа поточного місяця.
Пунктом 3.3 Договору передбачено, що розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, який відповідає попередньому місяцю.
Згідно з пунктом 3.4 Договору сторони зобов'язані переглянути розмір орендної плати протягом 90 днів на вимогу однієї зі сторін у разі зміни Методики, затвердженої рішенням сесії міського Ради №1617 від 13.03.2007, які передбачають збільшення розміру орендної плати. Сторони зобов'язані переглянути суму орендної плати протягом 90 календарних днів за вимогою однієї зі сторін в інших випадках, які передбачені законодавчими актами України.
Положеннями пункту 4.4 Договору визначений обов'язок орендатора своєчасно зараховувати орендодавцю орендну плату, а також інші платежі, пов'язані із використанням об'єкта оренди, у тому числі оплату послуг, наданих підприємствами комунальної сфери.
Відповідно до 7.1 договору цей договір діє з моменту його підписання і до 09.08.2014.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 18.09.2012 у справі №5020-903/2012 позовні вимоги Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради до Приватного підприємства „Евро-Феникс" про стягнення 82977,20 грн, з яких: 8303,10 грн - заборгованість з орендної плати з лютого по травень 2012 року; 399,32 грн - 30% річних; 215,94 грн - пеня; 74058,84 грн - штраф, розірвання договору оренди та зобов'язання відповідача повернути майно задоволенні частково, з Приватного підприємства „Евро-Феникс" на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради стягнуто 18918,36 грн, з яких: основний борг з орендної плати за період з 01.02.2012 по 31.05.2012 - 8303,10 грн, 30% річних - 399,32 грн, пеня - 215,94 грн. штраф - 10000,00 грн; договір оренди нерухомого майна № 235-11 від 07.09.2011, укладений між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради та Приватним підприємством „Евро-Феникс" розірвано з дати набрання рішенням у цій справі законної сили; Приватне підприємство „Евро-Феникс" зобов'язано звільнити орендоване за договором оренди № 235-11 від 07.09.2011 майно - вбудовані нежитлові приміщення цокольного поверху п'ятиповерхового житлового будинку, загальною площею 89,60 м 2 , розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Генерала Лебедя, 28, та передати його Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради; вирішено питання розподілу судових витрат, в частині стягнення штрафу в розмірі 64058,84 грн відмовлено.
Зазначене рішення сторонами не оскаржено та набрало законної сили.
05.10.2012 в порядку статті 116 господарського кодексу України видані відповідні накази.
Актом державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції міста Севастополя від 05.12.2012 при примусовому виконанні наказу господарського суду міста Севастополя у справі №5020-903/2012 від 05.10.2012 встановлено, що приміщення боржником звільнено, стягувач має доступ до приміщення (арк.с.19).
Отже, відповідач безпідставно користувався орендованим майном у період з 05.11.2012 по 04.12.2012, що стало підставою для нарахування позивачем відповідачу неустойки у розмірі 4100,16 грн за користування орендованим майном та причиною звернення з відповідним позовом до суду (арк.с.47).
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд, провівши оцінку доказів по справі, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.
Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 509 Цивільного кодексу України та стаття 173 Господарського кодексу України визначають зобов'язання (в тому числі господарське зобов'язання) як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (далі - Закон) орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
З наведеною нормою узгоджується стаття 283 Господарського кодексу України, згідно з якою за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Частиною шостою статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що одна особа (наймодавець) передає або зобов'язується передати іншій особі (наймачеві) майно у користування за плату на певний строк за договором найму (оренди).
Відповідно до частини першої статті 27 Закону у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Оскільки судом встановлено, що відповідач своєчасно не передав на баланс Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради об'єкт оренди після розірвання у судовому порядку договору № 235-11 від 07.09.2011, вимоги позивача про стягнення неустойки за фактичне користування майном за період з 05.11.2012 по 04.12.2012 у розмірі 4100,16 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору покладаються судом на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 43, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Евро-Феникс" (вул. Комуністична, б.3, кв.48, м. Севастополь, 99003, код ЄДРПОУ 24876623, відомості про рахунки в установах банку відсутні) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (вул. Луначарського, 5, м. Севастополь, 99011, код ЄДРПОУ 25750044, р/р 33213870700001 в ГУ ДКСУ в м. Севастополі, МФО 824509, код платежу 22080400) неустойку у розмірі 4100,16 грн.
3. Стягнути з Приватного підприємства "Евро-Феникс" (вул. Комуністична, б.3, кв.48, м. Севастополь, 99003, код ЄДРПОУ 24876623, відомості про рахунки в установах банку відсутні) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (вул. Луначарського, 5, м. Севастополь, 99011, код ЄДРПОУ 25750044, р/р 37188003000416 в ГУ ДКСУ в м. Севастополі, МФО 824509) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720,50 грн .
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 18.04.2013
Суддя О.О. Єфременко
Суд | Господарський суд м. Севастополя |
Дата ухвалення рішення | 17.04.2013 |
Оприлюднено | 22.04.2013 |
Номер документу | 30780091 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд м. Севастополя
Єфременко Оксана Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні