Постанова

від 27.03.2013 по справі 2а-1895/10/12/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 березня 2013 р. 11:30 Справа №2а-1895/10/12/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревої Г.М., Кушнової А.О., Калініченко Г.Б., за участю секретаря Бездушної І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Жайворонок»

до Державної інспекції України за цінами

про скасування рішення від 10.09.09р. №93

за участю представників:

позивача - Сандєєв Р.Ф., довіреність №б/н від 30.01.13р.;

відповідач - не з'явився;

Суть спору: Приватне підприємство «Жайворонок» (далі - ПП «Жайворонок») звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної інспекції з контролю за цінами АР Крим про скасування рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій від 10.09.09р. №93, мотивуючи свої вимоги тим, що воно прийнято в порушення норм чинного законодавства.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.02.10р. відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження по справі та справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до Ухвали Окружного адміністративного суду АР Крим від 25.02.13р. проведено заміну первинного відповідача по справі на його правонаступника - Державну інспекцію України з контролю за цінами (далі - відповідач).

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, день та місце його проведення був повідомлений належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності свого представника.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Основні принципи встановлення і застосування цін і тарифів та організацію контролю за їх дотриманням на території республіки, на час винесення оскаржуваних рушення і припису, були визначені Законом України «Про ціни та ціноутворення» № 507- XII від 03.12.1990 року (далі - Закон).

Суд зазначає, що при вирішенні цієї справи він керувався положеннями нормативних актів у редакціях, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України. Вказані органи здійснюють контроль у взаємодії з профспілками, спілками споживачів та іншими громадськими організаціями.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року №1819, затверджено Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами. Відповідно до цього Положення Державна інспекція з контролю за цінами є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінекономіки і підпорядковується йому.

Державна інспекція з контролю за цінами в АР Крим відповідно до Положення, затвердженого наказом Державної інспекції з контролю за цінами № 9 від 29.03.2001 року є територіальним органом Державної інспекції з контролю за цінами у складі Міністерства економіки України і підпорядковується їй.

Таким чином, судом встановлено, що Державна інспекція з контролю за цінами в АР Крим, реалізуючи свої завдання та функції у відносинах з фізичними та юридичними особами, на час винесення оскаржуваних рушення і припису, була органом виконавчої влади та, відповідно, суб'єктом владних повноважень.

Згідно зі ст. 13 Закону Державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

В період з 01.09.09р. до 09.09.09р. посадовою особою Державної інспекції з контролю за цінами АР Крим було проведено планову перевірку ПП «Жайворонок» з питань дотримання суб'єктами господарювання вимог постанов КМУ від 13.06.09р. №588 «Деякі питання реалізації цукру з державного продовольчого резерву» та від 01.07.09р. №722 «Про заходи зі стабілізації ситуації, що складалася на внутрішньому ринку цукру», за результатами якої було складено акт від 09.09.09р. №0355 (а.с. 33-34).

Вказаною перевіркою було встановлено, що в порушення вимог п. 3 постанови КМУ від 13.06.09р. №588 «Деякі питання реалізації цукру з державного продовольчого резерву» зі змінами і доповненнями, внесеними постановою КМУ від 01.07.09р. №722 при формуванні ціни реалізації цукру, у власній торгівельній мережі. Внаслідок зазначеного порушення ПП «Жайворонок» необґрунтовано отримало виручку в розмірі 5100,00грн.

Також було зазначено, що до підприємства будуть застосовані економічні санкції згідно ст. 14 Закону України від 03.12.1990р. №507-ХІІ «Про ціни і ціноутворення».

На підставі виявлених порушень Державною інспекцією з контролю за цінами АР Крим, 10.09.09р. було винесені рішення про застосування до позивача адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін №93, яким вирішено вилучити у ПП «Жайворонок» в дохід державного бюджету суму необґрунтовано одержаної виручки в розмірі 5100,00грн. та штраф в сумі 10200,00грн. (а.с. 15).

Законом України від 21.06.12р. №5007-VI «Про ціни і ціноутворення» (набрав чинності з 03.08.12р.) визначені основні засади цінової політики і врегульовано відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення.

Частиною 1 статті 7 цього Закону встановлено, що реалізація державної цінової політики, проведення економічного аналізу рівня та динаміки цін, розроблення та внесення пропозицій щодо формування та реалізації державної цінової політики здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну цінову політику.

У відповідності до пункту 1 Положення «Про Державну інспекцію України з контролю за цінами», затвердженого Указом Президента України від 30.03.12р. №236/212, таким центральним органом виконавчої влади є Державна інспекція України з контролю за цінами.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України «Про ціни і ціноутворення» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами є органом державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення.

Уповноважений орган у відповідності до пункту 6 частини 1 статті 18 Закону України «Про ціни і ціноутворення» має право приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

З огляду на зазначене вище, враховуючи повноваження, які раніше були надані Державній інспекції з контролю за цінами в АР Крим, співставивши їх з функціями, які на даний час виконує Державна інспекція України з контролю за цінами, приймаючи до уваги предмет заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що у даних спірних правовідносинах Державна інспекція України з контролю за цінами є правонаступником Державної інспекції з контролю за цінами в АР Крим.

Відповідальність за порушення державної дисципліни цін передбачена ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення» (який діяв на час винесення оскаржуваного рушення), відповідно до якої вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Більш детально порядок притягнення до відповідальності за порушення державної дисципліни цін передбачений Інструкцією про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженою наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 3 грудня 2001 р. № 298/519.

Дія цієї Інструкції поширюється на центральні та місцеві органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, а також підприємства, установи та організації, незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і підпорядкованості (далі - суб'єкти господарювання).

Згідно з п. 1.5. Інструкції підставою для застосування фінансових (штрафних) санкцій є порушення суб'єктами господарювання вимог спеціальних норм законодавства з питань ціноутворення, якими запроваджено регулювання цін (тарифів), зокрема формування, установлення та застосування цін (тарифів), нижчих від установлених мінімальних.

Необґрунтовано одержані суб'єктами господарювання, унаслідок порушень порядку встановлення і застосування цін, суми виручки та штрафи підлягають вилученню згідно із законодавством на підставі рішень, прийнятих органами державного контролю за цінами.

Зазначені в рішеннях суми перераховуються суб'єктами підприємницької діяльності - порушниками за належністю самостійно, а в разі неподання установам банків платіжних документів зазначені суми стягуються відповідно до вимог законодавства (п. 1.6 Інструкції).

Вилученню в дохід бюджету підлягають суми, які одержані внаслідок порушень державної дисципліни цін, визначених на підставі матеріалів перевірок незалежно від фінансового стану порушника та його розрахунків з бюджетом.

Згідно з п. 3.1. Інструкції Державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством. Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення» (який діяв на час винесення оскаржуваних рушення і припису) підприємства, організації та інші юридичні і фізичні особи мають право оскаржити до суду порушення цін з боку державних органів, підприємств, організацій, кооперативів та інших юридичних і фізичних осіб і вимагати відшкодування завданих їм збитків у випадках реалізації їм товарів та послуг з порушенням вимог чинного законодавства.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову, у зв'язку з наступним.

Відповідно до п. 9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів від 20.10.1999р. №246 (в редакції, що діяла на момент винесення оскаржуваного рішення) первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків;

суми ввізного мита;

суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів). Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць. Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів. Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць. Приклади розподілу транспортно-заготівельних витрат наведені в додатку до Положення (стандарту) 9;

інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів.

21.07.09р. між Аграрним фондом (Постачальник) та ПП «Жайворонок» (Покупець) укладений договір реалізації цукру №108 (а.с. 35-36).

Відповідно до п. 1.2 Постачальник зобов'язується поставити з Державного виробничого резерву 60 тон цукру за ціною 3500,00грн./т, з урахуванням ПДВ, а покупець зобов'язується в порядку і на умовах, визначених цим договором, прийняти і сплатити товар на загальну суму 210000,00грн., з урахуванням ПДВ.

З матеріалів справи вбачається, що ПП «Жайворонок» здійснював перевезення товару (цукру) з м. Ялта своїм транспортом, про що свідчать товарно-транспортні накладні та посвідчення про відрядження, видане ОСОБА_2, який був відряджений до м. Олександрія, тривалістю 5 днів (а.с. 20-22).

Згідно п. 1.3 наказу Міністерства транспорту України від 10.02.1998р. №43 «Про затвердження норм витрат пального і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті» (в редакції, що діяла на момент винесення оскаржуваного рішення) норма на виконання транспортної роботи Hw застосовується для бортових вантажних автомобілів і сідельних тягачів у складі автопоїздів, автомобілів-фургонів та вантажопасажирських автомобілів, які виконують роботу, що обліковується в тонно-кілометрах (може застосовуватись для легкових автомобілів і автобусів з причепами, які виконують транспортну роботу, що обліковується в тонно-кілометрах).

Граничнодопустимі (максимальні) норми на виконання транспортної роботи Hw в залежності від виду палива становлять:

- дизельне паливо - 1,3 л/100 т/км.

Відповідно до п. 1.4 Наказу від 10.02.1998р. №43 (в редакції, що діяла на момент винесення оскаржуваного рішення) норма на одну тонну спорядженої маси Hg (автопоїзда, автомобіля, причепа або напівпричепа) застосовується при розрахунках лінійної норми витрати палива при зміні спорядженої маси автомобіля відносно спорядженої маси базового автомобіля, при розрахунках лінійної норми автопоїздів, тощо. Норми на одну тонну спорядженої маси Hg (л/100 т•км) в залежності від виду палива дорівнюють відповідним нормам на виконання транспортної роботи згідно з п. 1.3.

Пунктом 1.10 Наказу від 10.02.1998р. №43 (в редакції, що діяла на момент винесення оскаржуваного рішення) встановлено, що нормативи витрат мастильних матеріалів, наведені в додатку В, установлені на 100 літрів (100 м3 СПГ) нормативних витрат палива Qн, розрахованих для даного автомобіля:

- нормативи витрат олив - в л/100 л (л/100 м3 СПГ) Qн;

- нормативи витрат мастил - в кг/100 літрів (кг/100 м3 СПГ) Qн.

Нормативи витрат олив і мастил зменшуються на 50 % для всіх автомобілів, які знаходяться в експлуатації до трьох років (крім автомобілів, відмічених у додатку В знаком (*)).

Нормативи збільшуються до 20 % для автомобілів, які знаходяться в експлуатації більше восьми років.

Згідно з п. 3.1.10 Наказу від 10.02.1998р. №43 (в редакції, що діяла на момент винесення оскаржуваного рішення) норми витрат палива підвищуються для автомобілів, що експлуатуються більше 8 років - до 5 %.

Відповідно до п. 4.5 Наказу від 10.02.1998р. №43 (в редакції, що діяла на момент винесення оскаржуваного рішення) розрахунок нормативних витрат палива для автомобілів-самоскидів та самоскидальних автопоїздів нормативні витрати палива визначаються за формулою:

Qн = 0,01 • Hsanc • S • (1 + 0,01 • K?) + Hz • Z, (6)

де: Hsanc - лінійна норма витрати палива самоскидального автопоїзда, л/100 км (м3/100 км),

Hsanc = Hs + Hw • (Gnp + 0,5 • g),

де Hs - базова лінійна норма витрати палива на пробіг автомобіля-самоскида з урахуванням транспортної роботи, л/100 км (м3/100 км),

Hw - норма витрати палива на транспортну роботу і споряджену масу причепа або напівпричепа згідно з п. 1.3, л/100 т•км (м3/100 т•км),

Gnp - споряджена маса причепа або напівпричепа, т,

g - вантажність причепа, т;

Hz - норма витрати палива на їздку з вантажем автомобіля-самоскида згідно з п. 1.5, л (м3);

Z - кількість їздок з вантажем.

У випадках роботи автомобілів-самоскидів з коефіцієнтом використання вантажності вищим 0,5 допускається нормування витрат палива за пунктом 4.4. У цьому випадку за базову лінійну норму приймається базова лінійна норма для відповідного базового бортового автомобіля, скоригована за різницею споряджених мас цих автомобілів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.11.11р. було призначено по справі додаткову судово-бухгалтерську експертизу, проведення якої було доручено Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідна лабораторія судових експертиз».

На вирішення експертів було поставлено питання:

1) яка сума, відповідно до документів бухгалтерського обліку ПП «Жайворонок», транспортних витрат повинна бути включена до роздрібної ціни за цукор - пісок закуплений в Агрофонді Держрезерву в серпні 2009р. ПП «Жайворонок» та доставленого з Олександрії до м. Ялта автомобілем МАЗ 533666?

27.04.12р. до суду надійшов висновок додаткової судово-бухгалтерської експертизи від 26.04.12р. №70 (а.с. 87-99).

Вказаним висновком експерта встановлено:

1) відповідно до документів бухгалтерського обліку ПП «Жайворонок», транспортних витрат повинна бути включена до роздрібної ціни за цукор - пісок закуплений в Агрофонді Держрезерву в серпні 2009р. ПП «Жайворонок» та доставленого з Олександрії до м. Ялта автомобілем МАЗ 533666 складає 0,375грн./кг.

Експертом був здійснений розрахунок об'єму використаного пального і витрат мастильних матеріалів згідно даним, відображеним в матеріалах справи, а також відповідно до Наказу від 10.02.1998р. №43 (в редакції, що діяла на момент винесення оскаржуваного рішення).

Експертом було встановлено, що доля транспортно-заготовчих витрат у вартості придбання підприємством 20 тон цукру склала 10,7%.

Відповідно до п. 3 постанови КМУ від 13.06.09р. №588 (в редакції, що діяла на момент винесення оскаржуваного рішення) установити, що реалізація цукру здійснюється без права експорту та перепродажу на умовах попередньої оплати з торговельною надбавкою до ціни реалізації цукру з державного інтервенційного фонду, яка не повинна перевищувати 15 відсотків оптово-відпускної ціни Аграрного фонду без урахування витрат з його транспортування у міжміському сполученні.

Таким чином, торгівельна надбавка підприємства в розмірі 15% від оптово-закупівельної ціни цукру (3,50грн./кг) складає 0,0525грн. (3,50грн. х 15%).

Товарно-заготовчі витрати підприємства на перевезення 1 кг. цукру складають 0,375грн. (3,50 х 10,7%).

З наведеного вище вбачається, що роздрібна ціна цукру повинна становити 4,40грн./кг. (3,50+0,525+0,375).

Як вбачається з акту перевірки, підприємство реалізувало цукор за ціною 4,40грн./кг.

Таким чином, завищення ціни реалізації цукру, отриманого ПП «Жайворонок» від Аграрного фонду, відсутнє.

Суд враховує, що відповідно до ч.5 ст.82 КАС України висновок експерта для суду не є обов'язковим, проте, враховуючи, що експертом було досліджено бухгалтерські документи позивача в повному обсязі, для чого потребувалось спеціальні знання, відповідно до ч. 1ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За таких обставин суд вважає, що рішення Державної інспекції з контролю за цінами АР Крим про застосування до позивача економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №23 від 24.03.11р. та припис Державної інспекції з контролю за цінами АР Крим від 24.03.11р. №13 про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін, є протиправним і підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, суд вважає за можливим стягнути на користь позивача з Державного бюджету України 3,40грн. судових витрат та 2467,50грн. витрат на проведення експертизи.

У судовому засіданні, яке відбулось 27.03.13р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 01.04.13р.

Керуючись ст. ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами АР Крим про застосування адміністративно-господарських санкцій від 10.09.09р. №93.

3. Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Жайворонок» (АР Крим, м. Ялта, вул. Більшовитська, 33, ЄДРПОУ 20728502) за рахунок коштів на утримання Державної інспекції України за цінами 3,40грн. судового збору та 2467,50грн. витрат на проведення експертизи.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду

Головуючий суддя підпис Котарева Г.М.

Суддя підпис Кушнова А.О.

Суддя підпис Калініченко Г.Б.