Рішення

від 11.04.2013 по справі 921/148/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" квітня 2013 р.Справа № 921/148/13-г

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

Розглянув матеріали справи

за позовом Прокурора Бережанського району в інтересах держави в особі Лапшинської сільської ради (с. Лапшин, Бережанський район, Тернопільська область, 47517)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Платінум-Ленд" (вул. Лісна, 39, с. Княжичі, Броварський район, Київська область, 07455)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору №1 Державна інспекція сільського господарства в Тернопільській області (вул. Липова, 25, м. Тернопіль, 46008)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору №2 Відділ Держземагенства у Бережанському районі (вул. Шевченка, 15а, м. Бережани, Тернопільська область, 47500)

про стягнення шкоди в сумі 1325,54 грн.

За участю представників сторін:

прокурор - Васильківська О.А.;

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

третьої особи №1 - не з'явився;

третьої особи №2 - не з'явився.

Суть справи:

Прокурор Бережанського району звернувся в господарський суд Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Лапшинської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Платінум-Ленд" про cтягнення на користь Лапшинської сільської ради шкоди в розмірі 1325,54 грн., заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки та про звільнення ділянки.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 11 лютого 2013 року порушено провадження по справі та до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Державну інспекцію сільського господарства в Тернопільській області.

В процесі розгляду справи, за клопотанням прокурора до участі в ній в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору №2 залучено Відділ Держземагенства у Бережанському районі.

Свої вимоги позивач обґрунтовує фактом самовільного зайняття земельної ділянки на території Лапшинської сільської ради.

Розгляд справи неодноразово відкладався, востаннє на 11 квітня 2013 року.

В процесі розгляду справи прокурор подав письмову заяву №46-650 вих.№13 від 10.04.2013 року про зменшення позовних вимог, із погодженням голови Лапшинської сільської ради та просив суд стягнути з відповідача шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 1,35 га із земель сільськогосподарського призначення на території Лапшинської сільської ради в сумі 1325,54 грн. на користь Лапшинської сільської ради.

Уповноважений представник відповідача, участь якого не визнавалась судом обов'язковою, в судове засідання жодного разу не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в порядку, передбаченому ст.64,87 ГПК України, пунктом 2.6.7 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 N 28 та відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом документів не подав.

Зважаючи на неодноразову неявку в судове засідання представника відповідача, не зазначення причин та доказів, що вказують на причини такої неявки, враховуючи встановлений ст.22 ГПК України обов'язок осіб, які беруть участь у справі добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними у ній документами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

У засіданні учасникам процесу роз'яснювались належні їм права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20,22,27,29,81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання, аудіозапис судового засідання не здійснювався.

Розглянувши матеріали справи, беручи до уваги дані у попередніх засіданнях пояснення учасників процесу, суд встановив наступне:

- 11 червня 2012 року державним інспектором Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області проведено перевірку з питань дотримання директором ТзОВ Платінум-Ленд вимог земельного законодавства, про що складено відповідний Акт.

За змістом Акта від 11 червня 2012 року №000045, ТзОВ Платінум-Ленд , серед іншого, самовільно (без правовстановлюючих документів) використовує земельну ділянку загальною площею 1,35 га земель сільськогосподарського призначення на території Лапшинської сільської ради, чим порушено вимоги статей 125,126 Земельного кодексу України.

Приписом Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області №000030 від 15 червня 2012 року, директора підприємства зобов'язано усунути виявлені при перевірці порушення вимог земельного законодавства та повідомити про виконання припису до 14 липня 2012 року.

-06 липня 2012 року Державною інспекцію сільського господарства в Тернопільській області винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн. на директора ТзОВ Платінум-Ленд Радика І.Л.

-04 вересня 2012 року державним інспектором Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області проведено повторну перевірку виконання вимог припису №000030 про усунення виявлених порушень та складено Акт перевірки №000211, згідно якого встановлено, що на момент перевірки відповідач по справі надалі використовує самовільно захоплену земельну ділянку та 12 листопада 2012 року винесено припис №000152 про усунення виявлених при перевірці порушень ст.125 Земельного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, припис Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області від 12 листопада 2012 року, відповідач також залишив без виконання.

Самовільне зайняття ТзОВ "Платінум-Ленд" земельної ділянки площею 1,35 га земель сільськогосподарського призначення (господарські будівлі та двори) державної форми власності на території Лапшинської сільської ради, заподіяло шкоду в розмірі 1325,54 грн., що стало причиною звернення прокурора до суду з позовом про їх відшкодування.

Шкода обрахована за Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25 липня 2007 року.

Судом також з'ясовано, що станом на 11.04.2013 року матеріали перевірки та акти прийнятті за їх наслідками відповідачем не оскаржувались (лист Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області б/н (вх. №6646) від 21.03.2013 року).

Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст.ст.4-3,33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Так, земельні правовідносини, зокрема пов'язані із користуванням землею, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України „Про оренду землі", Цивільним кодексом України, іншими Законами України, постановами Кабінету Міністрів України у випадках, передбачених законом, а також договором оренди землі.

Стаття 13 Конституції України, серед іншого визначає, що земля, яка знаходяться в межах території України, є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

В силу приписів ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Стаття 206 ЗК України встановлює правило, згідно з яким використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.

Відповідно до Закону України "Про плату за землю" та діючого нині Податкового кодексу України, плата за землю справляється у вигляді земельного податку та орендної плати.

Щодо спірної земельної ділянки, одержувачем плати за землю є Лапшинський сільський бюджет.

Згідно з ст. 22 ЦК України, ст.ст.224,225 ГК України, збитками є:

- втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

В силу приписів ч.1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

В свою чергу, ч.1 ст. 224 ГК України, покладає на учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги, щодо здійснення господарської діяльності, обов'язок відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту права або законні інтереси якого порушено.

Власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії, щодо відповідних земельних ділянок (гл.24 ЗК України, п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17 травня 2011 року "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин").

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Обрахована у відповідності до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. № 963, і незаперечена відповідачем, шкода завдана державі в особі Лапшинської сільської ради становить 1325,54 грн.

Як зазначалось вище, факт самовільного зайняття ТзОВ "Платінум-Ленд" земельної ділянки площею 1,35га, що знаходиться на території Лапшинської сільської ради, встановлено матеріалами перевірки, які відповідачем не оскаржено.

Суд приймає до уваги й ту обставину, що по суті заявленого позивачем і прокурором обрахунку шкоди в сумі 1325,54 грн. відповідач заперечень не подав.

З огляду на усе вищевикладене, позов відшкодування шкоди в сумі 1325,54 грн., завданої самовільним землекористуванням, слід задовольнити.

Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України, ст.3, п.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", розмір ставок за подання позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 4-3, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Платінум-Ленд" (вул. Лісна, 39, с. Княжичі, Броварський район, Київська область, 07455, код 37448354)

- 1325,54 грн. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 1,35 га із земель сільськогосподарського призначення на території Лапшинської сільської ради на користь Лапшинської сільської ради (рахунок №33119331700012, ідентифікаційний код одержувача 37737751, класифікація доходів місцевий бюджет Лапшинська сільська рада - 24062100);

- 1720,50 судового збору в дохід Держбюджету (Одержувач коштів: УДКСУ м. Тернопіль, Код ЄДРПОУ одержувача: 37977726, Номер рахунку: 31217206783002, МФО банку одержувача: 838012 Назва банку одержувача: ГУДКСУ у Тернопільській області, код класифікації доходів бюджету 22030001, Код ЄДРПОУ суду: 03500022, Призначення платежу: "Судовий збір", Код 03500022, Пункт 2.1).

Видати накази.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, через місцевий господарський суд.

Дата підписання: 18 квітня 2013 року.

Суддя І.П. Шумський