Рішення

від 18.04.2013 по справі 909/306/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2013 р. Справа № 909/306/13 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Круглової О.М., при секретарі судового засідання Кошилович М. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго", юридична адреса:вул. Індустріальна, 34, м.Івано-Франківськ, 76014; поштова адреса: вул. Максимовича, 7, м. Івано-Франківськ, 76006

до відповідача: Приватного підприємства "Карумаа", вул. Галицька, 201а, с. Угринів, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77423

про стягнення боргу за електроенергію, спожиту понад договірні обсяги споживання в сумі 14 481,19 грн., за участю представників сторін:

від позивача: Іванишин Василь Іванович - юрисконсульт по обслуговуванню філій, (довіреність №572 від 10.10.13)

від відповідача: представник не з"явився

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Прикарпаттяобленерго" (далі Позивач) звернулося в суд зпозовом до приватного підприємства "Карумаа" (далі Відповідач) про стягнення боргу за електроенергію, спожиту понад договірні обсяги споживання в сумі 14 481,19 грн.

Представник позивача в судовому засіданні висунуті позовні вимоги підтвердив в повному обсязі.

Відповідач в засідання суду повторно не з"явився, про причини неявки не повідомив, витребуваних документів не подав, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а саме ухвалами від 18.03.13 та 28.03.13, які направлялись за його місцезнаходженням згідно інформації з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, поданої на вимогу суду.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, хоча в даному випадку судом з"ясовувалось місцезнаходження відповідача (витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України - а.с.52).

Згідно з пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності до п.3.14 зазначеної постанови Пленуму ВГСУ нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, якщо її явку судом визнано обов'язковою, може розцінюватися судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом з"ясовано наступне.

31.10.08 між сторонами даного спору укладено договір про постачання електричної енергії №62, згідно якого постачальник продає електричну енергію споживачу для потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 1000 кВт, а споживач - оплачує вартість використаної електроенергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до пунктів 2.2.2. та 2.3.2 договору, постачальник електроенергії зобов"язується постачати споживачу електричну енергію в обсягах , визначених розділом 5 та з урахуванням умов розділу 6 цього договору, а споживач зобов"язується дотримуватися режиму споживання електричної енергії.

03.01.12 та 02.10.12 між сторонами по справі укладено додаткові правочини до Договору про постачання електроенергії №62, яким встановлено договірні величини споживання електроенергії на 2012-203 роки.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 5 ст.530 ЦК України, визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами ч.5 ст.26 ЗУ "Про електроенергетику" із змінами від 23.06.2005 року, встановлено, що споживачі, у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період, сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Згідно п.4.2.2 договору, за перевищення договірних (граничних) величин споживання електричної енергії та потужності визначеної договором за розрахунковий період споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної (граничної) величин.

Пунктом 7 додатку 2 до договору встановлено, що рахунки на оплату перевищення договірної величини споживання електричної енергії та/або граничної величини потужності, виписуються постачальником окремо та надаються споживачу, а вказані кошти сплачуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника протягом 5-ти операційних днів з дня отримання рахунку.

Як вбачається із актів про використання електричну енергію жовтень-листопад, січень 2012 року поданих відповідачем (а.с.18,23,26), ним перевищено в жовтні 2012 року договірну велечину на 10496 кВт/год., в листопаді 2012 року на 2308 кВт/год. та в січні 2013 року на 2468 кВт/год., в той час як щомісячна договірна величина електроспоживання становила 1500 кВт/год.

В зв"язку з цим відповідачу були надіслані повідомлення про перевищення договірних величин від 09.11.12, 11.11.12, 11.02.13 та рахунки №62/4 від 09.11.12 за перевищення споживання договірних величин на суму 9936,56 грн., №62/4 від 11.12.12 за перевищення споживання договірних величин на суму 12121,54 грн., №62/4 від 11.02.13 за перевищення споживання договірних величин на суму 14481,19 грн. (а.с.19,24,27), які надіслано відповідачу рекомендованими листами, що підтверджується реєстрами вихідної кореспонденції, копії яких долучені до матеріалів справи (а.с.20,25,28).

Судом встановлено факт наявності заборгованості відповідача за перевищення споживання договірних величин електроенергії в сумі 14481,19 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 ст. 612 ЦК України визначено, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідач заперечень проти позову та доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував.

Таким чином, за документальними даними, поданими позивачем, враховуючи положення договору, заборгованість відповідача перед позивачем за перевищення споживання договірних величин електроенергії становить 14481,19 грн. та підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст.49 ГПК України, слід покласти судові витрати, а саме: 1720,5 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.525, 526, 530, 612, 614, 629 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України, ПКЕЕ , ст.ст.22, 49, 75, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" до Приватного підприємства "Карумаа" про стягнення 14 481,19 грн. боргу за електроенергію, спожиту понад договірні обсяги споживання - задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Карумаа" (вул. Галицька, 201а, с.Угринів, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77423 код 23798615) на користь публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" (вул.Індустріальна,34, м.Івано-Франківськ, код 00131564, поточний рахунок із спеціальним режимом використання №2603930100758 в ІФ обласному управлінні ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 336503) - 14481 (чотирнадцять тисяч чотириста вісімдесят одну) грн. 19 коп. - основного боргу та 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.04.13

Суддя Круглова О.М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"