Постанова

від 29.10.2012 по справі 2а-4566/12/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

29.10.2012 р. Справа № 2а-4566/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Середа О.Ф. , розглянув в порядку письмового провадження справу за

адміністративним позовом: Виробничо-торгівельної фірми «ВЕЛАМ»товариства з обмеженою відповідальністю (вул. Кірова, 67, м. Миколаїв, 54008)

до відповідача : Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби (вул. Чкалова, 20/9, м. Миколаїв, 54017)

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000382500 від 17.08.2012 року,

в с т а н о в и в:

Виробничо-торгівельна фірма «ВЕЛАМ»товариство з обмеженою відповідальністю (надалі - позивач) звернулась до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення № 0000382500 від 17.08.2012 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 17.08.2012 року відповідачем було прийняте податкове повідомлення -рішення № 0000382500, згідно якого ВТФ «ВЕЛАМ» на підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки від 07.08.2012 року № 82/25/13842002 було збільшено суму грошового зобов'язання на загальну суму 1 850,00 грн. Позивач вважає, що прийняте відповідачем рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у запереченні, зокрема, зазначає, що відповідно до висновків Акту перевірки підприємства позивача перевіряючими було встановлено порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в зв'язку з чим ТОВ ВТФ «ВЕЛАМ»завищено податковий кредит всього на суму 1 480,00 грн., що призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДВ всього на суму 1480,00 грн., а також відсутність у контрагента-постачальника необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності та невідповідність первинних документів нормам законодавства.

Згідно висновків Акту перевірки, укладений позивачем із ПП «Єпраксія»встановлено, що договір від 26.03.12 № 26/3-12, специфікація до цього договору, видаткові та податкові накладні ПП «Єпраксія», виписані на адресу ТОВ ВТФ «ВЕЛАМ», підписані ОСОБА_1, засновником та директором ПП «Єпраксія».

Дані наведені в акті ДПІ у Центральному районі МО ДПС, що у штаті ПП «ЄПРАКСІЯ»працює 1 особа, в тому числі за цивільно-правовими договорами 0 осіб та матеріали протоколу допиту свідка ОСОБА_1, в якому він показав, що як директор ПП «Єпраксія»не укладав договори, контракти з постачальниками й покупцями, не здобував товари, роботи (послуги), а також не оформляв і не підписував документів на поставку товарів, робіт (послуг) іншим суб'єктам господарювання». Відповідно до чого відповідач дійшов до висновку про те що, документи ПП «Єпраксія», отримані ТОВ ВТФ «ВЕЛАМ»є недостовірними, підтвердити факт реального здійснення господарських операцій між ПП ПРАКСІЯ»та ТОВ ВТФ «ВЕЛАМ»неможливо.

Представник позивача надав суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача про час та місце розгляду справи повідомлявся, у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві була проведена документальна позапланова виїзна перевірка виробничо-торговельної фірми "ВЕЛАМ" товариства з обмеженою відповідальністю з питань правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Єпраксія», за період з 1 січня 2008 року по 31 травня 2012 року.

За результатами зазначеної перевірки складено Акт № 82/25/13842002 від 07 серпня 2012 року про порушення нами вимог п. 185.1 ст. 185, п.п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, з наступними змінами та доповненнями, внаслідок чого завищено податковий кредит на загальну суму 1480,00 грн., зокрема за березень 2012 року на суму 1080,00 грн. та квітень 2012 року на суму 400,00 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000382500 від 17.08.2012 року, згідно якого збільшено суму грошового зобов'язання ВТФ «ВЕЛАМ»на загальну суму 1850,00 грн., з яких 370,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Податкове повідомлення-рішення отримане позивачем 20 серпня 2012 року рекомендованим поштовим відправленням, з повідомленням про вручення.

Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення № 0000382500 від 17.08.2012 року винесено з порушенням норм чинного законодавства, без врахування наявних документів, які підтверджують законність здійснення відповідних операцій та є таким, що порушують інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Так, в акті перевірки зазначено, що постачальник товару ПП «Єпраксія»в податковій звітності не декларує показників щодо нарахування амортизації виробничих основних фондів, витрат на поліпшення та ремонт основних засобів, що за ним відповідно до довідок УДАІ УМВС в Миколаївській області, КП «ММБТІ»та управління Держкомзему не зареєстровані транспортні засоби, нерухоме майно та земельні ділянки, що свідчить про відсутність основних засобів та оборотних активів на підприємстві, підприємство в своєму штаті має лише одну особу -директора ОСОБА_1

Крім цього, відповідач в акті перевірки, як на правову підставу визнання господарських операцій такими, що не відбулися, незаконності формування позивачем податкового кредиту на суму 1480,00 грн., посилається на матеріали кримінальної справи №1280009 порушеної слідчим відділом ДПС у Миколаївській області за фактом створення фіктивного підприємництва ПП «Євіна-К»та відносно ОСОБА_2 за фактом створення фіктивного підприємства ПП «Єпраксія», відповідно за частинами 2 та 1 ст. 205 КК України, зокрема на протокол допиту засновника та директора ПП «Єпраксія»ОСОБА_1, який заперечує складання та підписання ним будь-яких первинних документів.

На підставі зазначеного, зроблено висновок, що ПП «Єпраксія»не могло реально здійснити з господарські операції з контрагентами, зокрема 30 березня 2012 року та 10 квітня 2012 року по поставці позивачу товару, а тому порушили положення п. 185.1 ст. 185, п.п.198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, завищивши податковий кредит в березні 2012 року на суму 1080,00 грн. та в квітні 2012 року на суму 400,00 грн., що призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 1480,00 грн.

Відповідно до п. 185.1 ст.185 ПК України об'єктом оподаткування є господарська операція з постачання товарів, постачання послуг, ввезення товарів (послуг) на митну територію України, вивезення товарів (послуг) у митному режимі експорту.

Згідно ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій по придбанню або виготовленню товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, а датою виникнення права платника на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів /послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджується податковою накладною.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватись в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно положень п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 ПК).

Необхідною умовою для віднесення платником податку до складу податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість за результатами проведених господарських операцій є наявність податкової накладної, оформленої у відповідності до вимог чинного законодавства.

Податкові накладні виписані ПП «Єпраксія»№ 15 від 30.03.2012 року на суму 6480,00 грн. та №10 від 10.04.2012 року на суму 2400,00 грн. відповідають по формі та змісту вимогам п.201.1 ПК України, наказу Мінфіну України №1379 від 01.11.2011 року, та передані позивачу одночасно з видатковими накладними, які відповідають вимогам ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Отримані по видатковим накладним ПП «Єпраксія»: №30/03 від 30.03.2012 року дві рейки зубчаті для стола окантовочної машини на суму 6480,00 грн. оприбутковані на ВТФ «ВЕЛАМ»згідно прибуткової накладної № 916 від 30.03.2012 року та знаходяться на складі; від 10.04.2012 року ресивер (металева ємкість) на суму 2400,00 грн. оприбуткована на ВТФ «ВЕЛАМ»згідно прибуткової накладної № 1421 від 10.04.2012 року та 20 травня 2012 року встановлена на обладнанні (Calandra-5500) в цеху нетканих матеріалів і використовується у виробництві.

Оплата отриманого товару здійснена ВТФ «ВЕЛАМ»платіжними дорученнями № 1127 від 30.03.2012 року на суму 6480,00 грн. та № 1247 від 10.04.2012 року на суму 2400,00 грн., на підставі рахунків ПП «Єпраксія»від 28 березня 2012 року та 9 квітня 2012 року, через установи банків.

Вказані господарські операції здійснені на підставі письмових договорів: від 26 березня 2012 року на постачання рейки зубчатої стола окантовочної машини вартістю 6480 грн., укладеного відповідно до вимог ст.ст. 181, 285-270 ГК України, шляхом його викладення як одного цілого документу та від 4 квітня 2012 року на постачання ресивера (ємкість для рідини) вартістю 2400 грн., який був оформлений шляхом обміну листа ВТФ «ВЕЛАМ» з проханням відпустити (поставити) ресивер на умовах, передбачених договором поставки від 26.03.2012 року, рахунком на оплату №9/4 від 09.04.2012 року, фактичним відпуском товару ПП «Єпраксія»по накладній від 10 квітня 2012 року та здійснення 10.04.2012 року оплати за товар в сумі 2400,00 грн. на поточний рахунок постачальника в установі банку, що відповідало вимогам ч. 1 ст. 181 ГК України.

Факт наявності зазначених документів та отриманих товарів ВТФ «ВЕЛАМ», їх оплата підтверджується актом перевірки, але перевіряючий, на підставі своїх суб'єктивних висновків зазначає, що документи ПП «Єпраксія»по яких позивачем отримані товари, є недостовірними і факту реального здійснення господарських операцій не було.

Згідно зі ст. 1 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, у власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни в структурі активів та зобов'язань платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України, а саме статтями 198, 201 цього кодексу. В акті перевірки відповідач зазначив реальні зміни в майновому стані ВТФ «ВЕЛАМ», у зв'язку з здійсненням господарської операції по придбанню товару у ПП «Єпраксія»(отримання товару, його оплата, використання у виробництві).

Відповідно до п. 83.1 ст. 83 ПК України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Постанова органу досудового слідства про порушення кримінальної справи з тих чи інших підстав, протоколи допиту свідків чи інших осіб, є матеріалами конкретної справи по якій проводиться досудове слідство, їх зміст, відповідно до вимог КПК України становлять, таємницю розслідування і не підлягають розголосу, а тим більше посилання на них як на докази порушення позивачем чи іншими особами податкового законодавства. На цей час розслідування по справі не завершено.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися жодними іншими засобами доказування, крім випадків відсутності спору стосовно даних обставин.

Такими доказами в даному випадку можуть бути обвинувальним вироком суду по справі чи інший процесуальний документ, яким закінчується розгляд справи, рішення судів про визнання правочину недійсним.

Зазначена позиція неправомірності дій податкового органу узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, зокрема по справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії, який в своєму рішенні від 22.01.209 р. в п. 71 зазначив, що платник податку не повинен нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником своїх зобов'язань по сплаті податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також штрафні санкції. Такі вимоги є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому ВТФ «ВЕЛАМ»не може нести відповідальність за можливі порушення податкового чи іншого законодавства його контрагентами, коли він виконав усі, передбачені законом вимоги, та має усі документально підтверджені розміри витрат та податкового кредиту.

Крім цього, чинне законодавство не зобов'язує і не наділяє юридичних осіб правом перевіряти відповідність законодавству та достовірність установчих документів, свідоцтв, накладних по угодах своїх контрагентів та достовірність їх підписів, і інше.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Відповідно до ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Отже КАС України надає можливість звернутись до адміністративного суду для оскарження будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідач є органом державної влади, тобто суб'єктом владних повноважень, прийняття даним органом рішень, які зачіпляють майнові інтереси суб'єктів господарювання пов'язані із здійсненням його владних управлінських функцій, а тому визнання протиправними даних рішень підлягає захисту в судовому порядку.

За таких обставин, оскаржене податкове повідомлення-рішення прийняте в порушення норм податкового законодавства, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 128, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Виробничо-торгівельної фірми «ВЕЛАМ» товариства з обмеженою відповідальністю - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 17.08.2012 року № 0000382500, прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби.

Стягнути судові витрати в сумі 107,30 грн. (сто сім гривень 30 коп.) з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 22440171) на користь Виробничо-торгівельної фірми «ВЕЛАМ» товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 13842002).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О. Ф. Середа