Постанова

від 17.04.2013 по справі 5006/12/208/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2013 року Справа № 5006/12/208/2012

Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіПрокопанич Г.К., суддівАлєєвої І.В., Євсікова О.О., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУД АРТ" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 19.02.2013 р. (головуючий суддя Радіонова О.О., судді Зубченко І.В., Марченко О.А.) на рішенняГосподарського суду Донецької області від 15.01.2013 р. (суддя Тоцький С.В.) у справі№ 5006/12/208/2012 Господарського суду Донецької області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Тенісний клуб "Калинова балка" доТовариства з обмеженою відповідальністю "ФУД АРТ" простягнення набутих без достатньої правової підстави коштів у розмірі 15.689,70 грн. та процентів за користування чужими коштами у розмірі 2.373,54 грн., за участю представників: позивача:Лазарєв О.В., відповідача:не з'явились,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 15.01.2013 р. у справі №5006/12/208/2012, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.02.2013 р., позовні вимоги задоволені у повному обсязі: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУД АРТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенісний клуб "Калинова балка" набуті без достатньої правової підстави кошти у розмірі 15.689,70грн., проценти за користування чужими коштами у розмірі 2.373,54 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1.609,50 грн.

Не погодившись з вказаними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову апеляційної інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми процесуального та матеріального права, зокрема ст.ст. 32, 34, 36 ГПК України, ст.ст. 776, 778, 1212, 1213, 1214, 1215 ЦК України, Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 р. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди помилково вважають, що заміна лічильника є поліпшенням речі, яка є предметом договору оренди, в розумінні ч. 1 ст. 778 ЦК України; також суди не врахували, що сторони підписали акт прийому-передачі об'єкта із оренди від 31.10.2010 р., в якому засвідчили, що недоліки в орендованому об'єкті відсутні; а висновок судів про втручання відповідача в роботу лічильника спростовується рішенням Господарського суду Донецької області від 25.07.2012 р. у справі № 37/245.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники відповідача не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, на необґрунтованість заявленого клопотання, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників відповідача.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тенісний клуб "Калинова балка" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФУД АРТ" (орендар) 09.11.2007 р. був укладений договір оренди № 2 (далі - договір), відповідно до умов якого орендодавець зобов'язався передати орендарю у строкове платне користування (оренду) частину нежитлового приміщення (адміністративну будівлю), розташовану за адресою: м. Донецьк, вул. Овнатаняна, 5, площею 207 кв. м.

Об'єкт оренди вважається переданим у оренду з моменту підписання акта приймання-передачі (п. 3.3 договору).

Строк оренди складає 35 місяців з моменту прийняття орендарем об'єкта оренди за актом приймання-передачі (п. 4.1 договору).

Розділом 5 договору сторони визначили орендну плату та порядок розрахунків. Орендар відшкодовує орендодавцю витрати на комунальні послуги згідно з рахунками орендодавця. Відшкодування витрат на комунальні послуги здійснюється орендарем не пізніше 3 банківських днів після виставлення рахунків орендодавцем (п. 5.1 договору).

За актом прийому-передачі від 01.12.2007 р. орендодавець передав, а орендар прийняв об'єкт оренди.

Даний об'єкт оренди був повернутий орендарем орендодавцю 31.10.2010 р. за актом приймання-передачі.

В період дії договору облік спожитої електроенергії здійснювався за лічильником. Позивачем щомісячно виставлялися рахунки на оплату спожитих послуг, а відповідачем здійснювалася оплата та підписувалися акти приймання-передачі комунальних послуг, які включали відомості про обсяги спожитої орендарем електроенергії.

Суди встановили, що в період з початку строку оренди з 01.12.2007 р. по 31.07.2010 р. для обліку спожитої електроенергії орендодавцем (позивачем) застосувався лічильник із трансформатором току типу СА4У/И678, що перебував у його власності.

Відповідно до акта огляду робіт від 25.09.2010 р. за участі представника будівельно-монтажної організації та представника замовника ТОВ "ФУД АРТ" був проведений огляд робіт, виконаних ПП Маришин О.В., а саме: робіт з демонтажу лічильника електроенергії Енергомера СА-4-И 678 № 454656 та монтажу прямострумного лічильника НІК 2301АП-1. Роботи здійснювались в присутності головного інженера ТК "Калинова балка" Нікітіна П.О.

За розрахунком позивача, здійсненим відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої в наслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 04.05.2006 р. за № 562, з відповідача підлягає стягненню різниця між розрахунковою та фактично оплаченою електроенергією (не облікована електроенергія): /26.387,18 грн. - 10.697,48 грн./, яка складає 15.689,70 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача проценти за користування чужими коштами у розмірі 2.373,54 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України (набуття, збереження майна без достатньої правової підстави) застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Зобов'язання з безпідставного набуття або збереження майна є одним з видів позадоговірних зобов'язань, які регулюються положеннями глави 83 ЦК України. Обов'язковою умовою, з якою законодавець пов'язує виникнення даного виду зобов'язань, є відсутність правової підстави для набуття або збереження майна однією особою за рахунок іншої особи. Відсутність правової підстави означає, що майно набуте чи збережене особою поза підставою (юридичним фактом), передбаченою законом, іншим правовим актом чи право чином.

Відповідно до ст. 139 ГК України майном визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи користуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів. Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.

Таким чином, грошові кошти є майном, яке підлягає поверненню потерпілій стороні як безпідставно набуте в розумінні ст. 1212 ЦК України. Обов'язок повернути безпідставно отримане майно (гроші) є різновидом цивільно-правової санкції, а не мірою відповідальності, а тому наявність вини в поведінці особи, що безпідставно збагатіла, не вимагається.

Судами встановлено, що внаслідок проведення відповідачем у період дії договору оренди демонтажу лічильника електроенергії, що є втручанням в його роботу, вартість недорахованої електроенергії має розраховуватися, виходячи з Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2006 р. № 562, зареєстрованою і Мін'юсті України 04.07.2006 р. за №782/12656.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 277 Господарського кодексу України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Правилами можуть бути передбачені типові договори постачання окремих видів енергії.

Абзацом 6 пункту 3.8 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.2005 р. № 910, далі - Правила) передбачено, що установлення (заміна) засобів розрахункового обліку без зміни електричної схеми обліку здійснюється на підставі заяви споживача за його рахунок електропередавальною організацією або іншою організацією, яка має право на виконання таких робіт, за погодженням з електропередавальною організацією.

Судами встановлено, що демонтаж та монтаж лічильника здійснений Приватним підприємцем Маришиним О.В., а не енергопостачальною організацією. Також відсутні документи, які б підтверджували право на виконання таких робіт ПП Маришиним О.В.

Приписами пункту 3.34 Правил зазначено, що будь-які роботи, пов'язані з порушенням або зміною схеми розрахункового обліку електричної енергії, заміною типу розрахункового засобу обліку електричної енергії, проводяться за погодженням з електропередавальною організацією (постачальником електричної енергії) у присутності представників заінтересованих сторін та оформляються актом.

В матеріалах справи відсутній документи (акти), якими б було підтверджено погодження енергопостачальною організацією демонтажу лічильника.

Підпунктом 2.3 пункту 2 Методики передбачено, що розрахунок обсягу та вартості не облікованої електричної енергії здійснюється: за тарифами для споживачів відповідної групи та класу напруги, які діяли під час порушення споживачем ПКЕЕ (Т, грн/кВт·год); за величиною розрахункового добового споживання електричної енергії (W доб, кВт·год.); за кількістю днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог ПКЕЕ (Д, день).

Як встановлено судами, загальна розрахункова вартість недорахованої електроенергії становить 26.387,18 грн. Згідно з актами приймання-передачі комунальних послуг за вересень 2010 року та жовтень 2010 року відповідачем було сплачено за спожиту електроенергію 10.697,48 грн. (згідно даних лічильника, який було встановлено після демонтажу).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком судів, що відповідач без достатньої правової підстави зберігає у себе грошові кошти у сумі 15.689,70 грн. як різницю між розрахунковою та фактично сплаченою електроенергією, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.

Також з відповідача підлягають стягненню на користь позивача проценти у розмірі 2.373,54 грн. за користування чужими коштами відповідно до ст.ст. 536, 1048, 1214 Цивільного кодексу України.

Доводи скаржника стосовно поліпшення речі, яка є предметом оренди, колегія суддів не бере до уваги, оскільки предметом у даній справі не є правовідносини найму (оренди). Також відхиляються посилання скаржника на рішення Господарського суду Донецької області від 25.07.2012 р. у справі № 37/245, оскільки постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.10.2012 р. вказане рішення скасовано.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржника, в т.ч. на акт прийому-передачі об'єкту із оренди від 31.10.2010 р., які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок місцевого та апеляційного судів про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі рішення місцевого суду та постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУД АРТ" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Донецької області від 15.01.2013 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.02.2013 р. у справі № 5006/12/208/2012 - без змін.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич суддіІ.В. Алєєва О.О. Євсіков