Ухвала

від 26.03.2013 по справі к/9991/36683/11-с

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" березня 2013 р. м. Київ К/9991/36683/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Моторного О.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівне

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2011р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2011р.

у справі №2а-6070/10/1770

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Рівнегаз (надалі - ПАТ Рівнегаз )

до Державної податкової інспекції у м.Рівне (надалі - ДПІ у м.Рівне)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Позивач звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м.Рівне від 09.12.2010р. №0004622342/0 та №0004632342/0.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2011р. залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2011р., позов задоволено повністю.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом було проведено документальну документальну невиїзну перевірку ПАТ Рівнегаз з питань підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ Рівне-Метал (код ЄДРПОУ 34643802) та ПП Компанія Лора (код ЄДРПОУ 23309496) за період з 01.09.2007р. по 01.08.2010р., про що складено акт №1907/23-100/03366701 від 25.11.2010р.

Висновками зазначеного акта перевірки, зокрема, вказано на порушення вимог п.п.5.2.1 п.5.2, абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств та п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість .

За наслідками перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 09.12.2010р.:

- №0004622342/0, яким позивачеві визначено зобов'язання з податку на прибуток в сумі 15366,00грн., в т.ч. 10244,00 грн. за основним платежем та 5122,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0004632342/0, яким позивачеві визначено зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 11163,00грн., в т.ч. 7442,00грн. за основним платежем та 3721,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Підставою для висновку про порушення позивачем приписів Закону України Про оподаткування прибутку підприємств та Закону України Про податок на додану вартість податковий орган вказав на нікчемність господарських операцій, здійснених позивачем у перевіряємому періоді з такими контрагентами, як ТОВ Рівне-Метал та ПП Компанія Лора .

Судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що підстави, якими відповідач обґрунтовує правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, не є належними, оскільки здійснення господарських операцій позивачем із вказаними вище контрагентами знайшло реальне підтвердження в ході судового розгляду справи.

Так, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ Рівне-Метал у перевіреному періоді було здійснено правочин, за яким відбулось постачання дверних блоків та клапанів запобіжних, що оформлялися видатковими накладними №103001 від 30.10.2007р. на суму 3766,67грн. без ПДВ, №101301 від 13.10.2008р. - на суму 17510,00грн. без ПДВ, разом - 21276,67грн. На підтвердження бухгалтерського обліку надходження товарно-матеріальних цінностей від ТОВ Рівне-Метал , позивачем надано копію відповідних аркушів журналу реєстрації господарських операцій. Вартість поставок без урахування ПДВ віднесена ПАТ Рівнегаз до складу валових витрат у IV кварталі 2007 року та IV кварталі 2008 року, відповідно. Сформований ПАТ Рівнегаз по даним операціям податковий кредит на суму 4255,34грн. підтверджується податковими накладними виписаними: №103001 від 30.10.2007р. на суму ПДВ 753,34грн., №101301 від 13.10.2008р. на суму ПДВ 3502,00грн. Оплата проведена шляхом здійснення безготівкових розрахунків.

При цьому, придбані у ТОВ Рівне-Метал клапани запобіжні були частково використані позивачем для ремонту трубопроводів а частина обліковується в залишку в районних УЕГГ ПАТ Рівнегаз . Придбані у ТОВ Рівне-Метал дверні блоки були списані для ремонту приміщень Здолбунівського УЕГГ, який виконувався ДП РБУ ПАТ Рівнегаз .

Господарська операція між ПАТ Рівнегаз та ПП Компанія Лора , згідно з якою, останній поставив першому компресор оформлялася видатковою накладною №042201 від 22.04.2008р. на суму 19700,00грн. без ПДВ. На підтвердження бухгалтерського обліку надходження товарно-матеріальних цінностей від ПП Компанія Лора , позивачем надано копію відповідних аркушів журналу реєстрації господарських операцій. Вартість поставки без урахування ПДВ віднесена ПАТ Рівнегаз до складу валових витрат у II кварталі 2008р. Сформований ПАТ Рівнегаз по даній операції податковий кредит на суму 3940,00грн. підтверджується податковою накладною, виписаною ПП Компанія Лора №42201 від 22.04.2008р. на суму ПДВ 3940,00грн. Оплата здійснена шляхом безготівкових розрахунків.

Допитаний під час судового розгляду справи в суді першої інстанції начальник матеріально-технічного відділу ПАТ Рівнегаз підтвердив факт отримання ним, як довіреною особою, від ПП Компанія Лора компресору. При цьому, з пояснення вказаної особи вбачається, що вказаний компресор доставлявся до місця знаходження складських приміщень позивача силами постачальника, без оформлення транспортних документів.

Так, відповідно до п.1.32 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , в редакції на час правовідносин, господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Згідно п.3.1 ст.3 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з п. 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених ст. 5 цього Закону, на суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із ст.ст. 8 та 9 зазначеного Закону.

Приписами п. 5.1 ст. 5 Закон України Про оподаткування прибутку підприємств обумовлено, що валові витрати виробництва та обігу (що був чинним на час правовідносин) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з положеннями абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 вказаної норми Закону не включаються до складу валових витрат, будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. В свою чергу, ст. 11 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств (Правила ведення податкового обліку) не встановлює вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були б обов'язковими для підтвердження віднесення певних витрат до складу валових витрат. Відтак, підлягають застосуванню загальні вимоги до первинного документу, які встановлені ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , тобто документи повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 вказаного Закону України Про податок на додану вартість (в редакції на час правовідносин) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.3. п. 7.2 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Згідно ст. 3 названого Закону, податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Статтею 9 вказаного Закону регламентовано, що підставою бухгалтерського обліку господарський операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення таких операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю її виміру, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Щодо посилання відповідача, на фіктивність укладених договорів поставки між позивачем та вказаними вище контрагентами, то суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що відсутність та/або дефектність документів на транспортне перевезення обумовленого договорами товару не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій.

Так, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р. товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Крім того, чинним законодавством України не встановлено обов'язку суб'єкта господарювання, а також права здійснювати перевірку справжності наданих контрагентами документів при укладенні договорів.

Оцінюючи зібрані у справі докази судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності у справі належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівне - залишити без задоволення.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Н.Є. Маринчак

Судді:

---

О.В. Вербицька

---

О.А. Моторний